ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Вірші

 / Улица имени… /
немцовы… листьевы... и ленноны
десятки, сотни… дай! бог памяти…
сопьюсь ведь мыслями у ненависть
а если что, так вы ж поправите?!
… течет судьба в реке с наколками
и схожи больно все те выстрелы…
но возвращаются "футболками"
их имена и лица - толпами
Вот только с грустью им не справиться
Вот только боль под сердцем хмурится…
и небо все в колючей рабице
и выстрел снова в "чью-то" улицу...
1. 03. 2015.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-03-01 18:56:05
Переглядів сторінки твору 4236
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.833 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.860 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.12 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-01 19:35:42 ]
"немцовы… листьевы... и ленноны", як Ви пишете, є, нмд, проявом величезної несправедливої непошани до цих осіб.
Я бачив ваші деякі інші твори не дуже далекого минулого. І мені здається, що я був свідком такої ж самої невиправданої зверхності по відношенню і до колег, вже не кажучи про про згадане вище
"немцовы… листьевы... и ленноны".
"мыслями у ненависть" виглядає, нмд, як щось
проміжне між двома мовами.
Звичайно, вибачте, якщо не вам щось не так.
Далі все зрозуміло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2015-03-01 19:52:30 ]
Боже, який прояв несправедливості, та ще й величезної????? Пане Миколо, про що Ви тут????????????????????????????????????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-01 19:55:42 ]
:) якщо така бурхлива реакція, то ні про що.
Це ваша сторінка. Хазяйнуйте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2015-03-02 00:55:22 ]
дуже сильний вірш .. на найвищій струні болю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Робак (Л.П./Л.П.) [ 2015-03-02 16:52:21 ]
Дуже сумна тема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2015-03-02 19:41:19 ]
політик… журналіст… музикант... --- а насправді їх тисячі по всьому світу - а ще й Ґонґадзе і єжи з ним - краплинка в морі крові. А хто ще бачить у цьому тексті "прояв несправелливості" ? Бо я в шоці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-02 19:58:52 ]
Хтось з нас не розуміє, що таке Нємцов, що таке родина Нємцових або Леннонів чи будь-кого іншого, а що таке "немцовы… листьевы... и ленноны".
Можливо, Вам все одно, писатимуть про Вас як про Дударя чи про дударів. за Вашого життя чи ні. Але це Ваша справа, ким залишитись в історії. Що ж - будьте дударями, якщо не проти. А хтось - івановими-петровими-васєчкіними.
Ви, нмд, не змогли передати в тексті те, що, ймовірно, збирались - думку про майбутні назви вулиць або про ті, що вже існують. Але все одно - це назви, і це імена власні, а не оте, що Ви написали з маленької літери.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-02 19:59:49 ]
Ви це бажали почути?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2015-03-02 22:57:23 ]
пане Миколо, ви знову тут про бузину, тобто, про мій спосіб, несприйнятний Вами, як виразити у надто короткій формі мега глобальну тему… Можливо Ви й праві. Але ж Ви звинувачуєте мене : "я бачив", " мені здається.." "я був свідком невиправданої…" Скажіть, будь ласка, Ви в ПМ під своїм іменем??? Таке враження, не дай бог Вас оскорбіть, що в ПМ Ви по совмєстітєльству. Я не помиляюсь? бо когось Ви мені нагадуєте... не заходити, не читати -- краще чим чубатись з-за меленької, великої літери… Пишіть, творіть у свій спосіб, бо у мене на ПМ скільки різної ліберди - Вам житія не вистачить. ПМ - майстерня, випєндруються на інших сайтах. Ви сказали, я почув. Шануймося. В Україні війна. А, ще одне: до видавництва все зміниться і у Вас і у нас. Крапку зарано ставити. Бувайте здорові, пан Бояров!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-02 23:12:22 ]
Остаточно та цілковито на всі 100% конструктивне закінчення цієї граматичної дискусії вібудеться тоді, коли Ви пригадаєте один з Ваших текстів, в якому було якраз про те, на що я натякав. Перехід на особистості, зокрема, через зовнішній вигляд мого аватара.
Ви просто забули. Масиви віршованих текстів, все таке інше... Я розумію. Забули - то й забули. Минулорічне - то таке. Я мав підстави не вказувати правицею, а натякнути.
От і вся історія.
Бувайте здорові.