Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
2026.09.19
06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ
«Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш».
Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо
2026.09.18
21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
2026.09.18
20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
2026.09.18
18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
2026.09.18
17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
2026.09.18
14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
2026.09.18
13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
2026.09.18
12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно.
Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти.
Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними.
Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди.
У панібра
2026.09.18
09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
2026.09.18
07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста,
навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней
(задум авторки)
Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Владислав Лоза (1999) /
Інша поезія
Уривки з інтерв`ю ліберальним ЗМІ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Уривки з інтерв`ю ліберальним ЗМІ
I
[ми були народжені, щоб вирощувати рис. Ми довели мистецтво молотьби до досконалості, так як від цього залежала вірогідність прожити наступний день. Кожного ранку ми виходили працювати на поле під пильним наглядом вартових. Багато з них були нашими односельцями, але погони, що з певного моменту починають прикрашати твої плечі, виривають тебе з корінням із минулого, в якому ще живе твоє дитинство]
[ми збирали урожай, а потім ходили по колу і били ціпками густу вологу землю, заслану колосками, спостерігаючи, як назовні зернина за зерниною вибивається новий сенс і засіб нашого існування]
[і знаєте що]
[ми будували державу і працювали заради неї. Ми були першими свідками того, як здіймається з колін Батьківщина, і коли автоматник розряджав магазин у слабосилого виродка, що насмілився знеможено впасти, ми знали:
кожна куля, що вилітає з дула, кожне тіло, що скидається в яр за селом, кожна стерта підошва іде нам на користь і возносить увись]
[і я теж це знав]
[і, тим не менш, в якийсь момент я кинув свій ціпок і побіг. Услід не стріляли, а лишень посміялися, бо неподалік був гарнізон, який не церемонився з тими, хто вештається без діла]
[я відчував, що скоро впаду, і врешті-решт це сталося на порослому чагарником острівці мулу біля струмка]
[мені снився рис]
[а коли вони верталися з роботи, то проходили повз мій чагарник, не помічаючи мене]
[двоє моїх односельців зупинилися перепочити зовсім поряд від схованки. Вони обговорювали кількості обробленого рису, прямо пропорційні довжинам життів. Один із них сказав, що сьогодні напрацював більше, і другий задушив його на місці, а автоматнику пояснив, що задушений був агентом ворожого впливу]
[автоматник застрелив другого, бо знищувати ворогів держави можуть лише автоматники – простим смертним наказано вирощувати рис. Мені здалося, що перш ніж спустити гачок, автоматник про щось подумав]
II
[я тікав ночами, обходячи огороджені дротом забуті мінні поля, випалені напалмом згарища та пустирі, з яких стирчали руїни дзотів та скелети згорілих танків. Я тримався подалі від винищених каральними загонами поселень, бо тепер там у будинках жили вовки. Зрідка натикався на селян, що верталися з молотьби, і тоді доводилося опускати очі]
[одного разу натрапив на іржаву вантажівку з кузовом, заваленим вицвілими старорежимними пропагандистськими листівками, і заночував у ній, але в основному задля ночівлі доводилося шукати чагарники]
[увесь час я прагнув лісу і нарешті його досяг. Це була межа рисових полів. Тут було набагато менше мін, хоча подекуди траплялися поруйновані дерев`яні бліндажі]
III
[на п`ятий день від мого входження до лісу наштовхнувся на партизанів. Я навіть не уявляв, за що б`ються ці, але вони самі поквапилися усе викласти:
справа в тому, що рисова ідея псує і виснажує соки Вітчизни, і тому треба воювати за право ростити картоплю. За картоплею – майбутнє, говорили вони, за нею – наше істинне відродження, вступай до повстанських лав]
[ура, пронеслося в голові з полегшенням, ще є люди, готові вмирати за праведні ідеї, картопля – це не рис, вона більше схожа на справжню підвалину процвітання]
[ще поборемося]
[ще заживемо]
04.02.15
[ми були народжені, щоб вирощувати рис. Ми довели мистецтво молотьби до досконалості, так як від цього залежала вірогідність прожити наступний день. Кожного ранку ми виходили працювати на поле під пильним наглядом вартових. Багато з них були нашими односельцями, але погони, що з певного моменту починають прикрашати твої плечі, виривають тебе з корінням із минулого, в якому ще живе твоє дитинство]
[ми збирали урожай, а потім ходили по колу і били ціпками густу вологу землю, заслану колосками, спостерігаючи, як назовні зернина за зерниною вибивається новий сенс і засіб нашого існування]
[і знаєте що]
[ми будували державу і працювали заради неї. Ми були першими свідками того, як здіймається з колін Батьківщина, і коли автоматник розряджав магазин у слабосилого виродка, що насмілився знеможено впасти, ми знали:
кожна куля, що вилітає з дула, кожне тіло, що скидається в яр за селом, кожна стерта підошва іде нам на користь і возносить увись]
[і я теж це знав]
[і, тим не менш, в якийсь момент я кинув свій ціпок і побіг. Услід не стріляли, а лишень посміялися, бо неподалік був гарнізон, який не церемонився з тими, хто вештається без діла]
[я відчував, що скоро впаду, і врешті-решт це сталося на порослому чагарником острівці мулу біля струмка]
[мені снився рис]
[а коли вони верталися з роботи, то проходили повз мій чагарник, не помічаючи мене]
[двоє моїх односельців зупинилися перепочити зовсім поряд від схованки. Вони обговорювали кількості обробленого рису, прямо пропорційні довжинам життів. Один із них сказав, що сьогодні напрацював більше, і другий задушив його на місці, а автоматнику пояснив, що задушений був агентом ворожого впливу]
[автоматник застрелив другого, бо знищувати ворогів держави можуть лише автоматники – простим смертним наказано вирощувати рис. Мені здалося, що перш ніж спустити гачок, автоматник про щось подумав]
II
[я тікав ночами, обходячи огороджені дротом забуті мінні поля, випалені напалмом згарища та пустирі, з яких стирчали руїни дзотів та скелети згорілих танків. Я тримався подалі від винищених каральними загонами поселень, бо тепер там у будинках жили вовки. Зрідка натикався на селян, що верталися з молотьби, і тоді доводилося опускати очі]
[одного разу натрапив на іржаву вантажівку з кузовом, заваленим вицвілими старорежимними пропагандистськими листівками, і заночував у ній, але в основному задля ночівлі доводилося шукати чагарники]
[увесь час я прагнув лісу і нарешті його досяг. Це була межа рисових полів. Тут було набагато менше мін, хоча подекуди траплялися поруйновані дерев`яні бліндажі]
III
[на п`ятий день від мого входження до лісу наштовхнувся на партизанів. Я навіть не уявляв, за що б`ються ці, але вони самі поквапилися усе викласти:
справа в тому, що рисова ідея псує і виснажує соки Вітчизни, і тому треба воювати за право ростити картоплю. За картоплею – майбутнє, говорили вони, за нею – наше істинне відродження, вступай до повстанських лав]
[ура, пронеслося в голові з полегшенням, ще є люди, готові вмирати за праведні ідеї, картопля – це не рис, вона більше схожа на справжню підвалину процвітання]
[ще поборемося]
[ще заживемо]
04.02.15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
