ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
Соломонів суд (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Соломонів суд (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
Три подорожні змушені були заночувати в лісі. «Сховаємо про всяк випадок наші гроші в одному місці»,- вирішили вони одностайно. Уранці кинулись забрати сховане і…не знайшли.
«Ніхто ж, крім нас, не був тут. Отже…»,- і сварка рознеслася по всьому лісові.
«Звернімось до царя Соломона»,- запропонував котрийсь і з ним погодились.
«Загадку неабияку задали ви мені,- сказав Соломон подорожнім.- Навідайтесь завтра».
Притчами полюбляв розв’язувати найскладніші справи цар, то ж і цього разу вдався до них. Звернувся до потерпілих, як людей розумних і мудрих, допомогти йому дати відповідь сусідньому цареві. А йшлось тому, хто заслуговує на похвалу в такій історії.
…Покохали одне одного молодята, і парубок узяв клятву з дівчини, що вона не стане чиєюсь дружиною без його згоди. І ось її видали заміж за іншого. Першої ж ночі молода дружина розповіла чоловікові про дану колись клятву.
Пішли вдвох до молодика. І він благословив шлюб. Раді, повертаються додому щойно повінчані. А їх перестрічають розбійники і забирають коштовності й гроші, од яких відмовився той, хто їх благословив. Та й цього ватажкові видалось замало. Захотілось йому взятии примусом красуню. Почала вона благати гвалтівника і розповіла , чому й відки вертаються вони.Ледь не просльозився спокусник і відпустивсвоїх бранців з миром, повернувши все забране в них.
«А тепер,- звернувся Соломон до позивачів, порадьте мені, що відповісти сусідові-цареві: хто ж з тих, про кого я розповів вам, заслуговує на найвищу похвалу?»
«Володарю,- одказує перший подорожній, мені здається, що це наречена, до кінця вірна клятві».
«Як на мене,- радить другий,- це наречений, що знехтував спокусою першої ночі задля вірності юної дружини».
«Все це ніщо,- аж почервонів од переживання третій подорожній,- перед благородством розбійника. Не зачепив молоду – це, сказати б, грушка-минушка, а от повернути гроші, задля яких вийшов на розбій…Не можу второпати, навіщо він це зробив?»
«От і видав ти себе з головою!- сказав Соломон.- Негайно ж поверни вкрадене!»
P.S.
Як би згодилась мудрість царя Соломона сьогодні: не одбрехатися б кремлівській банді за одібраний в України Крим, за знекровлений Донбас, за вкрадену потай і приречену на смерть красуню Надію Савченко.
«Ніхто ж, крім нас, не був тут. Отже…»,- і сварка рознеслася по всьому лісові.
«Звернімось до царя Соломона»,- запропонував котрийсь і з ним погодились.
«Загадку неабияку задали ви мені,- сказав Соломон подорожнім.- Навідайтесь завтра».
Притчами полюбляв розв’язувати найскладніші справи цар, то ж і цього разу вдався до них. Звернувся до потерпілих, як людей розумних і мудрих, допомогти йому дати відповідь сусідньому цареві. А йшлось тому, хто заслуговує на похвалу в такій історії.
…Покохали одне одного молодята, і парубок узяв клятву з дівчини, що вона не стане чиєюсь дружиною без його згоди. І ось її видали заміж за іншого. Першої ж ночі молода дружина розповіла чоловікові про дану колись клятву.
Пішли вдвох до молодика. І він благословив шлюб. Раді, повертаються додому щойно повінчані. А їх перестрічають розбійники і забирають коштовності й гроші, од яких відмовився той, хто їх благословив. Та й цього ватажкові видалось замало. Захотілось йому взятии примусом красуню. Почала вона благати гвалтівника і розповіла , чому й відки вертаються вони.Ледь не просльозився спокусник і відпустивсвоїх бранців з миром, повернувши все забране в них.
«А тепер,- звернувся Соломон до позивачів, порадьте мені, що відповісти сусідові-цареві: хто ж з тих, про кого я розповів вам, заслуговує на найвищу похвалу?»
«Володарю,- одказує перший подорожній, мені здається, що це наречена, до кінця вірна клятві».
«Як на мене,- радить другий,- це наречений, що знехтував спокусою першої ночі задля вірності юної дружини».
«Все це ніщо,- аж почервонів од переживання третій подорожній,- перед благородством розбійника. Не зачепив молоду – це, сказати б, грушка-минушка, а от повернути гроші, задля яких вийшов на розбій…Не можу второпати, навіщо він це зробив?»
«От і видав ти себе з головою!- сказав Соломон.- Негайно ж поверни вкрадене!»
P.S.
Як би згодилась мудрість царя Соломона сьогодні: не одбрехатися б кремлівській банді за одібраний в України Крим, за знекровлений Донбас, за вкрадену потай і приречену на смерть красуню Надію Савченко.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію