ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Соломонів суд (з добірки «Поміж рядками Аґади»)
Три подорожні змушені були заночувати в лісі. «Сховаємо про всяк випадок наші гроші в одному місці»,- вирішили вони одностайно. Уранці кинулись забрати сховане і…не знайшли.
«Ніхто ж, крім нас, не був тут. Отже…»,- і сварка рознеслася по всьому лісові.
«Звернімось до царя Соломона»,- запропонував котрийсь і з ним погодились.
«Загадку неабияку задали ви мені,- сказав Соломон подорожнім.- Навідайтесь завтра».
Притчами полюбляв розв’язувати найскладніші справи цар, то ж і цього разу вдався до них. Звернувся до потерпілих, як людей розумних і мудрих, допомогти йому дати відповідь сусідньому цареві. А йшлось тому, хто заслуговує на похвалу в такій історії.
…Покохали одне одного молодята, і парубок узяв клятву з дівчини, що вона не стане чиєюсь дружиною без його згоди. І ось її видали заміж за іншого. Першої ж ночі молода дружина розповіла чоловікові про дану колись клятву.
Пішли вдвох до молодика. І він благословив шлюб. Раді, повертаються додому щойно повінчані. А їх перестрічають розбійники і забирають коштовності й гроші, од яких відмовився той, хто їх благословив. Та й цього ватажкові видалось замало. Захотілось йому взятии примусом красуню. Почала вона благати гвалтівника і розповіла , чому й відки вертаються вони.Ледь не просльозився спокусник і відпустивсвоїх бранців з миром, повернувши все забране в них.
«А тепер,- звернувся Соломон до позивачів, порадьте мені, що відповісти сусідові-цареві: хто ж з тих, про кого я розповів вам, заслуговує на найвищу похвалу?»
«Володарю,- одказує перший подорожній, мені здається, що це наречена, до кінця вірна клятві».
«Як на мене,- радить другий,- це наречений, що знехтував спокусою першої ночі задля вірності юної дружини».
«Все це ніщо,- аж почервонів од переживання третій подорожній,- перед благородством розбійника. Не зачепив молоду – це, сказати б, грушка-минушка, а от повернути гроші, задля яких вийшов на розбій…Не можу второпати, навіщо він це зробив?»
«От і видав ти себе з головою!- сказав Соломон.- Негайно ж поверни вкрадене!»

P.S.
Як би згодилась мудрість царя Соломона сьогодні: не одбрехатися б кремлівській банді за одібраний в України Крим, за знекровлений Донбас, за вкрадену потай і приречену на смерть красуню Надію Савченко.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-03-22 17:56:22
Переглядів сторінки твору 1602
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.052 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.244 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.06.20 12:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-22 23:06:08 ]
Сильна притча, пане Іване! Якби ж над кремлівською бандою був такий вищий Соломонів суд... Але він прийде рано чи пізно, і впаде ця імперія зла, як і Рим, і Наполеон і СРСР і інші імперіалісти й такі ж держави...