Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
ПРОБЛЕМА ВЫБОРА.
РАЗМЫШЛЕНИЯ О ЛЮБВИ
Любовь - всегда сияющее чувство:
В ней места нет ни ревности, ни жажде.
Любить, как и писать стихи, - искусство:
Талантливым рождён отнюдь не каждый.
Одни приемлют только фейерверки,
Объятий пыл и полную беспечность.
Они прекрасны, только быстро меркнут, -
Такая страсть не длится бесконечно.
Другие ищут дружбы и доверья,
Всегда стремясь к взаимопониманью.
В такой любви есть многое от веры,
Но тяги нет к телесному слиянью.
А третьи лишь рисуют милый образ,
Любимого героем представляя.
Берётся за основу внешний облик,
А после краски к лику добавляют.
Такое чувство - майя, иллюзорно:
Прозренье - гибель, как и злое слово.
Для истинной любви быть важно зорким
И принимать другого безусловно.
Но если, бросив вызов всем сужденьям,
Быть смогут люди счастливы, как Боги,
Такой любви не умереть в забвенье,
И гении о ней напишут строки!
Наталья Седова-Шмелёва
Во многих случаях люди, что бы оправдать своё бездействие, потворство злу или его совершение говорят об отсутствии у них выбора. Произносится много слов, высокопарных и не очень, о том что во всём виноваты обстоятельства, окружение, что их заставили. Что вины их нет, что все на их месте поступили или поступают также.И на первый взгляд кажется что всё верно. Что не может солдат ослушаться приказа на войне, ведь за это будет трибунал и возможно расстрел. Что действительно, когда увидев на улице насилие совершаемое в отношение другого человека вы пройдёте мимо, считая что если ввяжетесь то возможно будет угроза и вашей жизни. И это действительно так и будет, и солдата скорее всего расстреляют, и вступившись за другого вы можете получить ножом.
Всё верно, за исключением одного. За исключением одного, люди, убивающие других людей на войне и прикрывающиеся при этом приказом, делают его между своей жизнью и чужой. Да других можно не убивать, но за это возможно придётся отдать свою жизнь. И человек прошедший мимо драки на улице также делает выбор. Между своим здоровьем и своей жизнью и жизнью того, кого бы он мог спасти от отморозков.
Выбор есть всегда, только люди, лицемеря прежде всего перед собой, говорят что его нет. Из-за слабоволия ли, или из-за страха, но они врут себе, себе и окружающим, говоря о том что не было возможности,и что нет их вины. Ни в чём. И мне даже ближе позиция тех циников что пройдут мимо забиваемого в подворотне, или видя врага в прицел нажмут курок отправив в Аид ещё одну душу. Но делают они это откровенно, не темня ни перед собой ни перед окружающими. Они знают что им безразлична чужое существование и не скрывают это ни от себя, ни от мира вокруг. В их позиции нет лицемерия, их выбор открыт и откровенен. И не смотря на всю черноту души их выбор достоин уважения. Как достоин уважения человек честный прежде всего перед самим собой.
И очередной раз видя зло что творится вокруг и чувствуя что вас вовлекают в этот порочный круг, примите решение. Кто вы, тот лицемер что будет врать и обманывать себя и окружающих об отсутствии у него свободы воли. Тот циник, что примет это всей душой или столь редкий сейчас тип человека разумного что разменяет свою путь и короткую и серую жизнь, отдаст её за такую же серую и короткую, но чужую.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)