Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
ПРОБЛЕМА ВЫБОРА.
РАЗМЫШЛЕНИЯ О ЛЮБВИ
Любовь - всегда сияющее чувство:
В ней места нет ни ревности, ни жажде.
Любить, как и писать стихи, - искусство:
Талантливым рождён отнюдь не каждый.
Одни приемлют только фейерверки,
Объятий пыл и полную беспечность.
Они прекрасны, только быстро меркнут, -
Такая страсть не длится бесконечно.
Другие ищут дружбы и доверья,
Всегда стремясь к взаимопониманью.
В такой любви есть многое от веры,
Но тяги нет к телесному слиянью.
А третьи лишь рисуют милый образ,
Любимого героем представляя.
Берётся за основу внешний облик,
А после краски к лику добавляют.
Такое чувство - майя, иллюзорно:
Прозренье - гибель, как и злое слово.
Для истинной любви быть важно зорким
И принимать другого безусловно.
Но если, бросив вызов всем сужденьям,
Быть смогут люди счастливы, как Боги,
Такой любви не умереть в забвенье,
И гении о ней напишут строки!
Наталья Седова-Шмелёва
Во многих случаях люди, что бы оправдать своё бездействие, потворство злу или его совершение говорят об отсутствии у них выбора. Произносится много слов, высокопарных и не очень, о том что во всём виноваты обстоятельства, окружение, что их заставили. Что вины их нет, что все на их месте поступили или поступают также.И на первый взгляд кажется что всё верно. Что не может солдат ослушаться приказа на войне, ведь за это будет трибунал и возможно расстрел. Что действительно, когда увидев на улице насилие совершаемое в отношение другого человека вы пройдёте мимо, считая что если ввяжетесь то возможно будет угроза и вашей жизни. И это действительно так и будет, и солдата скорее всего расстреляют, и вступившись за другого вы можете получить ножом.
Всё верно, за исключением одного. За исключением одного, люди, убивающие других людей на войне и прикрывающиеся при этом приказом, делают его между своей жизнью и чужой. Да других можно не убивать, но за это возможно придётся отдать свою жизнь. И человек прошедший мимо драки на улице также делает выбор. Между своим здоровьем и своей жизнью и жизнью того, кого бы он мог спасти от отморозков.
Выбор есть всегда, только люди, лицемеря прежде всего перед собой, говорят что его нет. Из-за слабоволия ли, или из-за страха, но они врут себе, себе и окружающим, говоря о том что не было возможности,и что нет их вины. Ни в чём. И мне даже ближе позиция тех циников что пройдут мимо забиваемого в подворотне, или видя врага в прицел нажмут курок отправив в Аид ещё одну душу. Но делают они это откровенно, не темня ни перед собой ни перед окружающими. Они знают что им безразлична чужое существование и не скрывают это ни от себя, ни от мира вокруг. В их позиции нет лицемерия, их выбор открыт и откровенен. И не смотря на всю черноту души их выбор достоин уважения. Как достоин уважения человек честный прежде всего перед самим собой.
И очередной раз видя зло что творится вокруг и чувствуя что вас вовлекают в этот порочный круг, примите решение. Кто вы, тот лицемер что будет врать и обманывать себя и окружающих об отсутствии у него свободы воли. Тот циник, что примет это всей душой или столь редкий сейчас тип человека разумного что разменяет свою путь и короткую и серую жизнь, отдаст её за такую же серую и короткую, но чужую.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
