ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.07 18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тара

Ігор Шоха
2026.03.07 18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.

ІІ
Блукаю, наче, менестрель

Віктор Кучерук
2026.03.07 13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.

Борис Костиря
2026.03.07 10:12
Вуж, який поселився в обійсті,
Як чаклунський неназваний дух,
Що гуляє в розтерзанім місті
У симфоніях злих завірюх.

Вуж крадеться, як пізнє прозріння,
Ніби правда забута, жорстка.
І постане, як ніжне творіння,

Ярослав Чорногуз
2026.03.07 00:36
Народний голос і народна пісня
У душу проникає до глибин,
Твоє предивним щемом серце тисне,
Мов коси розвіває у верби.

І млоїть так у грудях, тихо млоїть,
І скотиться сльоза несамохіть,
І навіть загрубілий в битвах воїн

Богдан Манюк
2026.03.06 21:15
Світлини в підгаєцькому підземеллі


Фірма

З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.

Юрко Бужанин
2026.03.06 18:18
Нарешті я збагнув,
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,

Артур Сіренко
2026.03.06 17:20
На подвір’ї кляштору містики
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,

С М
2026.03.06 16:15
Зле дівча, повне вроди
Порятунок людського роду
Личко горде

Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати

Юрій Лазірко
2026.03.06 16:03
у кожної дороги є поріг...
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову

Артур Курдіновський
2026.03.06 15:55
Життя - безодня,
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.

Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,

Олена Побийголод
2026.03.06 11:48
Анатолій Д’Актиль (1890-1942)

А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими

Борис Костиря
2026.03.06 11:12
Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.

Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,

Юрій Гундарів
2026.03.06 09:54
березня 1980 року завершив свій земний шлях неповторний майстер новели, письменник трагічної долі, який завжди був «Собою, Особою, себто особливим»…
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма

Богдан Манюк
2026.03.06 07:58
продовження)

Ярослав Саландяк

Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,

Віктор Кучерук
2026.03.06 06:05
Ранкове затишшя... Півсонні тумани
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ПРОБЛЕМА ВЫБОРА.

РАЗМЫШЛЕНИЯ О ЛЮБВИ
Любовь - всегда сияющее чувство:
В ней места нет ни ревности, ни жажде.
Любить, как и писать стихи, - искусство:
Талантливым рождён отнюдь не каждый.

Одни приемлют только фейерверки,
Объятий пыл и полную беспечность.
Они прекрасны, только быстро меркнут, -
Такая страсть не длится бесконечно.

Другие ищут дружбы и доверья,
Всегда стремясь к взаимопониманью.
В такой любви есть многое от веры,
Но тяги нет к телесному слиянью.

А третьи лишь рисуют милый образ,
Любимого героем представляя.
Берётся за основу внешний облик,
А после краски к лику добавляют.

Такое чувство - майя, иллюзорно:
Прозренье - гибель, как и злое слово.
Для истинной любви быть важно зорким
И принимать другого безусловно.

Но если, бросив вызов всем сужденьям,
Быть смогут люди счастливы, как Боги,
Такой любви не умереть в забвенье,
И гении о ней напишут строки!



Наталья Седова-Шмелёва

Во многих случаях люди, что бы оправдать своё бездействие, потворство злу или его совершение говорят об отсутствии у них выбора. Произносится много слов, высокопарных и не очень, о том что во всём виноваты обстоятельства, окружение, что их заставили. Что вины их нет, что все на их месте поступили или поступают также.

И на первый взгляд кажется что всё верно. Что не может солдат ослушаться приказа на войне, ведь за это будет трибунал и возможно расстрел. Что действительно, когда увидев на улице насилие совершаемое в отношение другого человека вы пройдёте мимо, считая что если ввяжетесь то возможно будет угроза и вашей жизни. И это действительно так и будет, и солдата скорее всего расстреляют, и вступившись за другого вы можете получить ножом.

Всё верно, за исключением одного. За исключением одного, люди, убивающие других людей на войне и прикрывающиеся при этом приказом, делают его между своей жизнью и чужой. Да других можно не убивать, но за это возможно придётся отдать свою жизнь. И человек прошедший мимо драки на улице также делает выбор. Между своим здоровьем и своей жизнью и жизнью того, кого бы он мог спасти от отморозков.

Выбор есть всегда, только люди, лицемеря прежде всего перед собой, говорят что его нет. Из-за слабоволия ли, или из-за страха, но они врут себе, себе и окружающим, говоря о том что не было возможности,и что нет их вины. Ни в чём. И мне даже ближе позиция тех циников что пройдут мимо забиваемого в подворотне, или видя врага в прицел нажмут курок отправив в Аид ещё одну душу. Но делают они это откровенно, не темня ни перед собой ни перед окружающими. Они знают что им безразлична чужое существование и не скрывают это ни от себя, ни от мира вокруг. В их позиции нет лицемерия, их выбор открыт и откровенен. И не смотря на всю черноту души их выбор достоин уважения. Как достоин уважения человек честный прежде всего перед самим собой.

И очередной раз видя зло что творится вокруг и чувствуя что вас вовлекают в этот порочный круг, примите решение. Кто вы, тот лицемер что будет врать и обманывать себя и окружающих об отсутствии у него свободы воли. Тот циник, что примет это всей душой или столь редкий сейчас тип человека разумного что разменяет свою путь и короткую и серую жизнь, отдаст её за такую же серую и короткую, но чужую.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-03-31 00:01:49
Переглядів сторінки твору 881
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2026.02.24 08:39
Автор у цю хвилину відсутній