ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-04-05 12:36:32
Переглядів сторінки твору 11580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-05 13:18:57 ]
Гарно. Але, здається, одна рима згубилася - "дім" і "верби".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 13:29:28 ]
ПРивіт, Валерик. А рими всякі різні бувають. І не рими також :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 13:30:59 ]
Краса яка )) Піти й собі спробувати свищика вирізати, чи що - верб он у долині повно, ти тільки ще розкажи, як його ото робити ))
"Звище" (наскільки я розумію, це ти так переклала рос. "свыше") шукала по всіх словниках - не знайшла, хіба що у Грінченка є "звиш" ("свыше") і "звишки" ("высотой").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 23:55:07 ]
Краще попросити, щоб вирізав чоловік, - свистітиме гучніше :)) Ціла морока того свищика майструвати - треба мати дуже гострого ножа ( не язика, а жаль :) і свіжу вербову гілку. Зумієш зняти кору ( і знову ж - не стружку :), не пошкодивши її - засвище. "Звище" не перекладала, - звідти зійшла весна..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 13:35:30 ]
О, а щодо рими "дім" і "верби" ідея появилась: а якщо "вербі"? Ну тобто її власна кора їй же самій і гірка (кора як уособлення всього прожитого-пережитого, що наросло за все життя)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 23:56:37 ]
Хороша думка. Будемо нарощувати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 13:58:32 ]
Читається як рондо попри те, що це не рондо. Прекрасно читається, лірично сприймається.
І пам'ятні знаки, які чомусь знайшлись тут, у Вашому вірші. І для мене - вони наче про мене. Був у мене і двоюрідний дід (чоловік материної тітки). Він мою молодшу сестру називав свищиком. Малою ще було, а як гарно говорила. І як іноді комічно... А я, напевно, для діда був, відповідно, свистуном. Бо старший за сестру, і тому який з мене свищик? Київський свистун. Любили мене там слухати. Я ж був тоді російськомовним і мріяв про МГУ, а не про граблі та сапки. Насправді вийшло ні те, ні се, але все одно дивовижно цікаве.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 18:31:58 ]
Можливо, він називав її пищиком. Давненько це було.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 00:01:08 ]
Такий рід ваш, чоловічий, - свистуни :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 15:55:40 ]
дуже і дуже.

єдине, в чому сумніваюся і аж тепер побачила, чи є таке слово "звище".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 23:42:37 ]
Не сумнівайся, нема :)) Але хотілось би, щоб було..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 10:25:21 ]
ну то тепер буде))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 20:53:41 ]
Війнуло теплом... Весна у вірші така, яку вже так хочеться, а не так холодна, як є нині...
І плюскіт води під вербою майже реальний, і світлотіні у її молодих листочках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 00:00:14 ]
Вона вже йде, пані Галю - саме така. Дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 21:29:08 ]
світлотіні світлосуму.... Теплий дощик.

навіть у свищиків є гніздо)
Трішки кумедний свищик... але щасливий - його сама Весна знайшла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 00:05:06 ]
Хотіла сказати, мабуть, не кумедний, а трохи завеликий :)) Була асоціація із іншим свищиком - глиняним, якого роблять, зазвичай, у вигляді пташати. А чого, усе, що свистить, має право на гніздо :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 09:08:16 ]
Весняно... По-справжньому...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-15 23:58:51 ]
Все по-справжньому, Мирославе. По-сурйозному :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 13:52:01 ]
"Де щастя їхнє схоже на полин,
М"який полин, безвусий, зовсім юний" - дуже цікавий і нестандартний образ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-16 00:00:56 ]
Дякую, Оленко :)) Нехай Ваше щастя буде схожим на первоцвіти, бо полин, хоч і юний, все одно гірчить.