ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-04-05 12:36:32
Переглядів сторінки твору 11214
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-04-05 13:18:57 ]
Гарно. Але, здається, одна рима згубилася - "дім" і "верби".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 13:29:28 ]
ПРивіт, Валерик. А рими всякі різні бувають. І не рими також :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 13:30:59 ]
Краса яка )) Піти й собі спробувати свищика вирізати, чи що - верб он у долині повно, ти тільки ще розкажи, як його ото робити ))
"Звище" (наскільки я розумію, це ти так переклала рос. "свыше") шукала по всіх словниках - не знайшла, хіба що у Грінченка є "звиш" ("свыше") і "звишки" ("высотой").


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 23:55:07 ]
Краще попросити, щоб вирізав чоловік, - свистітиме гучніше :)) Ціла морока того свищика майструвати - треба мати дуже гострого ножа ( не язика, а жаль :) і свіжу вербову гілку. Зумієш зняти кору ( і знову ж - не стружку :), не пошкодивши її - засвище. "Звище" не перекладала, - звідти зійшла весна..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 13:35:30 ]
О, а щодо рими "дім" і "верби" ідея появилась: а якщо "вербі"? Ну тобто її власна кора їй же самій і гірка (кора як уособлення всього прожитого-пережитого, що наросло за все життя)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 23:56:37 ]
Хороша думка. Будемо нарощувати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 13:58:32 ]
Читається як рондо попри те, що це не рондо. Прекрасно читається, лірично сприймається.
І пам'ятні знаки, які чомусь знайшлись тут, у Вашому вірші. І для мене - вони наче про мене. Був у мене і двоюрідний дід (чоловік материної тітки). Він мою молодшу сестру називав свищиком. Малою ще було, а як гарно говорила. І як іноді комічно... А я, напевно, для діда був, відповідно, свистуном. Бо старший за сестру, і тому який з мене свищик? Київський свистун. Любили мене там слухати. Я ж був тоді російськомовним і мріяв про МГУ, а не про граблі та сапки. Насправді вийшло ні те, ні се, але все одно дивовижно цікаве.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 18:31:58 ]
Можливо, він називав її пищиком. Давненько це було.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 00:01:08 ]
Такий рід ваш, чоловічий, - свистуни :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 15:55:40 ]
дуже і дуже.

єдине, в чому сумніваюся і аж тепер побачила, чи є таке слово "звище".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-05 23:42:37 ]
Не сумнівайся, нема :)) Але хотілось би, щоб було..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 10:25:21 ]
ну то тепер буде))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 20:53:41 ]
Війнуло теплом... Весна у вірші така, яку вже так хочеться, а не так холодна, як є нині...
І плюскіт води під вербою майже реальний, і світлотіні у її молодих листочках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 00:00:14 ]
Вона вже йде, пані Галю - саме така. Дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-04-05 21:29:08 ]
світлотіні світлосуму.... Теплий дощик.

навіть у свищиків є гніздо)
Трішки кумедний свищик... але щасливий - його сама Весна знайшла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 00:05:06 ]
Хотіла сказати, мабуть, не кумедний, а трохи завеликий :)) Була асоціація із іншим свищиком - глиняним, якого роблять, зазвичай, у вигляді пташати. А чого, усе, що свистить, має право на гніздо :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-04-06 09:08:16 ]
Весняно... По-справжньому...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-15 23:58:51 ]
Все по-справжньому, Мирославе. По-сурйозному :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-04-08 13:52:01 ]
"Де щастя їхнє схоже на полин,
М"який полин, безвусий, зовсім юний" - дуже цікавий і нестандартний образ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-04-16 00:00:56 ]
Дякую, Оленко :)) Нехай Ваше щастя буде схожим на первоцвіти, бо полин, хоч і юний, все одно гірчить.