Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає завжди стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає завжди стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
2026.06.11
07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить.
Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирохович Андрій (1978) /
Інша поезія
без видимих ознак ушкоджень
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
без видимих ознак ушкоджень
веселий час то був
манливий і багатообіцяльний
як вмілий залицяльник
так і хотілось вірити йому
принадам правдам і майбутньому
так гарно все заповідалось
ми клялись не піддатись системі
а в дев’яносто четвертому куревський курт
прострелив собі довговолосу голову
а ми мало не плакали як сироти за тим блондинчиком
і відтоді він як і гнилозубий джонні та шаленець сід
обличчям наших постерів героєм наших розмов
дохлим героєм
і ми затято намагались стати такими ж
такими ж шаленими
та так само зіпсувати собі зуби та нутрощі
слухали їх музику якнайголосніше
пили карбідний самогон
що закуповували на точці
перед тим випробувавши міцність підпалюючи в корку
запивали червоним кріпленим
чи плодово-ягідним осінь була золота
або міцним пивом
блювали в парках і скверах
та інших місцях культурного відпочинку
реготали коли вечорові перехожі сахались нас
перебігали на инший бік вулиці
а потім дивились нам вслід та спльовували
"недайбоже таку дитину"
двадцять років минуло потому
і отак сидимо собі пліткуємо
піджаки на спинках крісел краватки послаблені
рукави білих сорочок закочені
манжети мають бути чисті
запонки поблискують
п’ємо коньяк жлобськи заїдаємо лимоном
просимо принести тарілочку зі сиром
«гляди брате панк нот дед»
киває братик на якихось хлопчаків що в парку навпроти
на лавці передають літрове пиво з рук в руки надпиваючи почергово
нот дедбратіку нот дед
я не був щасливим тоді
не конче щасливий зараз
то що іще скажеш
звісно ми ще трохи живі
ми розминулись зі своїм часом
як в довбаному морі довбані кораблі
без видимих ознак ушкоджень
манливий і багатообіцяльний
як вмілий залицяльник
так і хотілось вірити йому
принадам правдам і майбутньому
так гарно все заповідалось
ми клялись не піддатись системі
а в дев’яносто четвертому куревський курт
прострелив собі довговолосу голову
а ми мало не плакали як сироти за тим блондинчиком
і відтоді він як і гнилозубий джонні та шаленець сід
обличчям наших постерів героєм наших розмов
дохлим героєм
і ми затято намагались стати такими ж
такими ж шаленими
та так само зіпсувати собі зуби та нутрощі
слухали їх музику якнайголосніше
пили карбідний самогон
що закуповували на точці
перед тим випробувавши міцність підпалюючи в корку
запивали червоним кріпленим
чи плодово-ягідним осінь була золота
або міцним пивом
блювали в парках і скверах
та інших місцях культурного відпочинку
реготали коли вечорові перехожі сахались нас
перебігали на инший бік вулиці
а потім дивились нам вслід та спльовували
"недайбоже таку дитину"
двадцять років минуло потому
і отак сидимо собі пліткуємо
піджаки на спинках крісел краватки послаблені
рукави білих сорочок закочені
манжети мають бути чисті
запонки поблискують
п’ємо коньяк жлобськи заїдаємо лимоном
просимо принести тарілочку зі сиром
«гляди брате панк нот дед»
киває братик на якихось хлопчаків що в парку навпроти
на лавці передають літрове пиво з рук в руки надпиваючи почергово
нот дедбратіку нот дед
я не був щасливим тоді
не конче щасливий зараз
то що іще скажеш
звісно ми ще трохи живі
ми розминулись зі своїм часом
як в довбаному морі довбані кораблі
без видимих ознак ушкоджень
| Найвища оцінка | Валерій Хмельницький | 5.5 | Майстер-клас / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Олексій Батченко | 5.25 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"стояти вже зранку біля паркової лавки і бути щасливим"
• Перейти на сторінку •
"дездемона маст дай"
• Перейти на сторінку •
"дездемона маст дай"
Про публікацію
