Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.03
12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
2026.03.03
10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
2026.03.03
07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Його вогні,
Неначе в сні,
Горіли й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Його вогні,
Неначе в сні,
Горіли й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
2026.03.02
20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
2026.03.02
18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
2026.03.02
14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
2026.03.02
10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
2026.03.02
05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
2026.03.01
23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
2026.03.01
23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
2026.03.01
22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.
***
А словники міняти не на часі,
2026.03.01
20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...
2026.03.01
18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
2026.03.01
16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
2026.03.01
15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація.
Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури.
Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів.
Велика політика починається там, де закінчується правда.
Кожна персональна мая
2026.03.01
13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Павло Юрійчук /
Проза
5 дієзів, зірочки набридли
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
5 дієзів, зірочки набридли
Йому було чотирнадцять і він вирішив скоротити свій вік. Ним керувала невідома йому сила, яка прагнула знищити його та подавити. В нього могли відібрати свободу, цю найгіршу з людських якостей, якою наділяють сильних світу цього. Йому було так багато і так мало, що проагннення та намір були звичайними кожного ранку. Страшні сни, галюцинації, видіння. Його супроводжувала манія величі та невідома досі хвороба. Ми горді тим, що ми є людьми. Боятися власного імені та з острахом оглядатися, чи за тобою не йдуть. Неважливо хто. Якщо стежать -- відбирають свободу...
Через рік він перестав слухати батьків. Перехідний вік вкоротив прагнення гордині. Складні відповіді на прості запитання і всі казали, що він геній. Алкоголь вперше був кумедним. Напевне, це дуже просто коли вперше. Його не цікавили фільми та математика. Тоді було популярно вчити людей математиці, самій простій з наук. Занадто простій як для геніїв. Містично водив руками, вітер гуляв у волоссі. Весна та холодний вітер водили перо.
У свої неповні шістнадцять він забагав щось змінити, бо у нього була свобода. Англійська свобода совісті, чи може французька свобода поведінки. Неточне перефразування Моема. А ти читав Моема? Невже тобі шістнадцять?
Потім, а що потім. Прочитавши Толстого та Достоєвського він забжав більшої свободи. Його дух вийшов з меж совісті і замкнувся у клітці свободи. Напевне совість, то і є та свобода, яка тримає твоє життя у жилах. Невдалі жарти та невдалі постукування пальців, то є твій стиль. Твоє життя, яке неповторним малюнком наклалось на світ. Усмішка твоя єдина і Симоненко теж був єдиним. У твої шістнадцять він був єдиним і не існувало іншого. Тепер ти просиш чогось більшого ніж поезія. Можливо тобі варто почитати. Імена авторів написані у книзі свобод та праил. Я не підтримую ситему. Я завжди буду проти. Твої шістнадцять подорослішали і гасла перестали бентежити дух.
Сімнадцять. Такий дивний вік коли день стріли завжди важливіший ніж день і ніч. Почуття страху невідоме і безтурботна віра у власні сили. Надія на те що пісок переповнить зіниці. В твоїй голові більше води ніж вітру. Ти мусиш вижити. Твої слова завжди писатимуть на стінах. Але це тільки слова.
Нового нічого немає. Новий рік з найкращим другом. Напевне то і є щастя, коли тобі ще треба чогось від життя. Коли хрест обираєш, не слухай нічиїх порад. Те що є твоїм, воно зажди з тобою. Не віднімеш у людини лише її власний біль. Її власний хрест. Для чого вона живе. Вона може вгамовувати його анаболіками та пізнанням добра та зла. Ми є вічними Адамами та Євами серед неЕдемського саду. Заради світвоих ідей, заради потоку меду для вух, заради чого?
Зараз йому та мені ... Не хочу щоб мені знову було чотирнадцять.
Через рік він перестав слухати батьків. Перехідний вік вкоротив прагнення гордині. Складні відповіді на прості запитання і всі казали, що він геній. Алкоголь вперше був кумедним. Напевне, це дуже просто коли вперше. Його не цікавили фільми та математика. Тоді було популярно вчити людей математиці, самій простій з наук. Занадто простій як для геніїв. Містично водив руками, вітер гуляв у волоссі. Весна та холодний вітер водили перо.
У свої неповні шістнадцять він забагав щось змінити, бо у нього була свобода. Англійська свобода совісті, чи може французька свобода поведінки. Неточне перефразування Моема. А ти читав Моема? Невже тобі шістнадцять?
Потім, а що потім. Прочитавши Толстого та Достоєвського він забжав більшої свободи. Його дух вийшов з меж совісті і замкнувся у клітці свободи. Напевне совість, то і є та свобода, яка тримає твоє життя у жилах. Невдалі жарти та невдалі постукування пальців, то є твій стиль. Твоє життя, яке неповторним малюнком наклалось на світ. Усмішка твоя єдина і Симоненко теж був єдиним. У твої шістнадцять він був єдиним і не існувало іншого. Тепер ти просиш чогось більшого ніж поезія. Можливо тобі варто почитати. Імена авторів написані у книзі свобод та праил. Я не підтримую ситему. Я завжди буду проти. Твої шістнадцять подорослішали і гасла перестали бентежити дух.
Сімнадцять. Такий дивний вік коли день стріли завжди важливіший ніж день і ніч. Почуття страху невідоме і безтурботна віра у власні сили. Надія на те що пісок переповнить зіниці. В твоїй голові більше води ніж вітру. Ти мусиш вижити. Твої слова завжди писатимуть на стінах. Але це тільки слова.
Нового нічого немає. Новий рік з найкращим другом. Напевне то і є щастя, коли тобі ще треба чогось від життя. Коли хрест обираєш, не слухай нічиїх порад. Те що є твоїм, воно зажди з тобою. Не віднімеш у людини лише її власний біль. Її власний хрест. Для чого вона живе. Вона може вгамовувати його анаболіками та пізнанням добра та зла. Ми є вічними Адамами та Євами серед неЕдемського саду. Заради світвоих ідей, заради потоку меду для вух, заради чого?
Зараз йому та мені ... Не хочу щоб мені знову було чотирнадцять.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
