
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Павло Юрійчук /
Проза
5 дієзів, зірочки набридли
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
5 дієзів, зірочки набридли
Йому було чотирнадцять і він вирішив скоротити свій вік. Ним керувала невідома йому сила, яка прагнула знищити його та подавити. В нього могли відібрати свободу, цю найгіршу з людських якостей, якою наділяють сильних світу цього. Йому було так багато і так мало, що проагннення та намір були звичайними кожного ранку. Страшні сни, галюцинації, видіння. Його супроводжувала манія величі та невідома досі хвороба. Ми горді тим, що ми є людьми. Боятися власного імені та з острахом оглядатися, чи за тобою не йдуть. Неважливо хто. Якщо стежать -- відбирають свободу...
Через рік він перестав слухати батьків. Перехідний вік вкоротив прагнення гордині. Складні відповіді на прості запитання і всі казали, що він геній. Алкоголь вперше був кумедним. Напевне, це дуже просто коли вперше. Його не цікавили фільми та математика. Тоді було популярно вчити людей математиці, самій простій з наук. Занадто простій як для геніїв. Містично водив руками, вітер гуляв у волоссі. Весна та холодний вітер водили перо.
У свої неповні шістнадцять він забагав щось змінити, бо у нього була свобода. Англійська свобода совісті, чи може французька свобода поведінки. Неточне перефразування Моема. А ти читав Моема? Невже тобі шістнадцять?
Потім, а що потім. Прочитавши Толстого та Достоєвського він забжав більшої свободи. Його дух вийшов з меж совісті і замкнувся у клітці свободи. Напевне совість, то і є та свобода, яка тримає твоє життя у жилах. Невдалі жарти та невдалі постукування пальців, то є твій стиль. Твоє життя, яке неповторним малюнком наклалось на світ. Усмішка твоя єдина і Симоненко теж був єдиним. У твої шістнадцять він був єдиним і не існувало іншого. Тепер ти просиш чогось більшого ніж поезія. Можливо тобі варто почитати. Імена авторів написані у книзі свобод та праил. Я не підтримую ситему. Я завжди буду проти. Твої шістнадцять подорослішали і гасла перестали бентежити дух.
Сімнадцять. Такий дивний вік коли день стріли завжди важливіший ніж день і ніч. Почуття страху невідоме і безтурботна віра у власні сили. Надія на те що пісок переповнить зіниці. В твоїй голові більше води ніж вітру. Ти мусиш вижити. Твої слова завжди писатимуть на стінах. Але це тільки слова.
Нового нічого немає. Новий рік з найкращим другом. Напевне то і є щастя, коли тобі ще треба чогось від життя. Коли хрест обираєш, не слухай нічиїх порад. Те що є твоїм, воно зажди з тобою. Не віднімеш у людини лише її власний біль. Її власний хрест. Для чого вона живе. Вона може вгамовувати його анаболіками та пізнанням добра та зла. Ми є вічними Адамами та Євами серед неЕдемського саду. Заради світвоих ідей, заради потоку меду для вух, заради чого?
Зараз йому та мені ... Не хочу щоб мені знову було чотирнадцять.
Через рік він перестав слухати батьків. Перехідний вік вкоротив прагнення гордині. Складні відповіді на прості запитання і всі казали, що він геній. Алкоголь вперше був кумедним. Напевне, це дуже просто коли вперше. Його не цікавили фільми та математика. Тоді було популярно вчити людей математиці, самій простій з наук. Занадто простій як для геніїв. Містично водив руками, вітер гуляв у волоссі. Весна та холодний вітер водили перо.
У свої неповні шістнадцять він забагав щось змінити, бо у нього була свобода. Англійська свобода совісті, чи може французька свобода поведінки. Неточне перефразування Моема. А ти читав Моема? Невже тобі шістнадцять?
Потім, а що потім. Прочитавши Толстого та Достоєвського він забжав більшої свободи. Його дух вийшов з меж совісті і замкнувся у клітці свободи. Напевне совість, то і є та свобода, яка тримає твоє життя у жилах. Невдалі жарти та невдалі постукування пальців, то є твій стиль. Твоє життя, яке неповторним малюнком наклалось на світ. Усмішка твоя єдина і Симоненко теж був єдиним. У твої шістнадцять він був єдиним і не існувало іншого. Тепер ти просиш чогось більшого ніж поезія. Можливо тобі варто почитати. Імена авторів написані у книзі свобод та праил. Я не підтримую ситему. Я завжди буду проти. Твої шістнадцять подорослішали і гасла перестали бентежити дух.
Сімнадцять. Такий дивний вік коли день стріли завжди важливіший ніж день і ніч. Почуття страху невідоме і безтурботна віра у власні сили. Надія на те що пісок переповнить зіниці. В твоїй голові більше води ніж вітру. Ти мусиш вижити. Твої слова завжди писатимуть на стінах. Але це тільки слова.
Нового нічого немає. Новий рік з найкращим другом. Напевне то і є щастя, коли тобі ще треба чогось від життя. Коли хрест обираєш, не слухай нічиїх порад. Те що є твоїм, воно зажди з тобою. Не віднімеш у людини лише її власний біль. Її власний хрест. Для чого вона живе. Вона може вгамовувати його анаболіками та пізнанням добра та зла. Ми є вічними Адамами та Євами серед неЕдемського саду. Заради світвоих ідей, заради потоку меду для вух, заради чого?
Зараз йому та мені ... Не хочу щоб мені знову було чотирнадцять.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію