ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Жовтий метелик
Флоксами пахне у розпал спекотного літа,
Стежка, відбілена сонцем, біжить в далечінь.
Хочеться дзвінко сміятись, стрибати, радіти!
Жовтий метелик присів на моєму плечі.
Що ти, маленький, шукаєш собі порятунку,
Хочеш спочити хвилину, а чи зголоднів?
Жовтий метелик з коричневим в цятку малюнком
Радо літає, хоча і живе кілька днів.

2015




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-06-23 18:23:17
Переглядів сторінки твору 5088
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.949 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.807 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2024.05.27 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-06-23 18:59:50 ]
Жовтий колір - колір розлуки. Ваш метелик - символ неминучого згасання й нагадування про те, що життя прекрасне, навіть, коли воно обділило тебе літами та радощами, які для інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 01:24:28 ]
Так, пане Богдане. Дивилася на метелика, і думалось, що ми не уміємо так радіти життю, як це Боже створіння....
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2015-06-23 20:48:27 ]
З "флоксою", здається, щось не склалося. Бо "флокс".
Водночас, існують "молочка" та "фрукта". Та всі вони якісь прийдешні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 01:14:08 ]
Пане Сидорів, маєте рацію! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-23 22:33:47 ]
Прочитала коментар пана Юріо і заглянула за посиланням Гугла на сайт про флокси. Справді в однині - флокс. Але назву цієї квітки звичніше чути у множині. Тоді й не буде мороки з жін. чи чол. родом. "Флоксами пахне..." чи "пахощі флоксів у розпал..."
Так хочеться насолоджуватись усіма пахощами і не думати про драматизм сьогодення, як той метелик..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2015-06-23 22:49:12 ]
Я про всяк випадок процитую авторський рядок:
"Флоксою пахне у розпал спекотного літа".
А якого вигляду він набуде, то вже не мій клопіт.
Мене, відверто кажучи, збурили деякі заяви професора Колумбійського університету Ю.Шевчука щодо української мови, але я бачу, що вони мали певні підстави. Це ми, окремі носії, нашу мову перетворюємо в суржик.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 01:20:10 ]
Я про всяк випадок ще раз подякую, пане Сидорів.
І обіцяю пильнувати "окремих носіїв")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 01:16:31 ]
Галинко, я зробила так само. )) Тому доречно буде "флоксами". Дякую! Дійсно, хочеться насолоджуватися пахощами квітів, щебетом птахів, дитячим сміхом. Дуже хочеться....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-23 23:44:21 ]
Сумна участь жовтого метелика...Але він живе сьогоденням...Глибокі поетично-філософські роздуми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 01:23:12 ]
Вірш дійсно задумувався, як філософський. Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Яресько (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-24 09:07:08 ]
Чудова у Вас поезія! Мені така до душі... Легка, меланхолійно-ніжна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-08-26 01:51:06 ]
Дякую, Уляно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-06-25 08:21:51 ]
Треба вміти отак радіти, бо життя - це мить, проте вона безперервна у вічності...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-08-26 01:51:49 ]
Саме про це я і думала, Ксеню, коли роздивлялася метелика.
Дякую1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-25 21:30:48 ]
Радісно, просто і по філософськи мудро. Мабуть хочеться зараз таких віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-08-26 01:52:23 ]
Дійсно хочеться... Дякую, Оленко!