ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

С М
2025.11.20 07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?

Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Зомбі кохання
Образ твору Це наслання з диявольських куліс,
Метелик мов, од сяєва осліпши,
Я полетів на чари світлих рис
Лиця твого, у світі щонайліпших.

І не почувши слова: «Стережись!»
В красиве небо линучи все глибше,
Кохання зомбі випурхнув увись,
І розсипав, як візерунки, вірші.

Та не шкодую. То були часи,
Коли душа знялася над землею
У пошуках гармонії й краси.

Хоч спогад болісний про все отеє
Стріли уламком у єстві засів,
Сотає кров із ніжності моєї.

21.06.7523 р. (2015), Конча Озерна, Дажбогів гай – дача,
20 г. 47 хв.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-06-23 23:35:26
Переглядів сторінки твору 2933
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.11.18 19:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 09:26:46 ]
Люблю читати Ваші сонети про кохання, Ярославе! По стилістиці вони чимось нагадують твори авторів епохи Відродження. Однак не впевнена, наскільки виправдана така перевантаженість тексту інверсіями. Можливо, варто деякі рядки перефразувати? Наприклад: "Немов метелик, від вогню осліпши", "І не почувши слова "Стережись!"... (Вибачте, якщо беру на себе забагато, я керувалась добрими намірами).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:27:13 ]
Олено, дякую за уважне і доброзичливе прочитання сонета. Він справді потребує редагування і не тільки там, де Ви зауважили. Ще дещо виправив. Я прийняв Вашу заувагу у другому варіанті: "І не почувши слова стережись!" Тут і порядок слів звичний стає і точніше вжите в однині слово "Слово", (замість слів, бо ж слово тут таки одне, отже однина). Стосовно ж першої правки...
Інверсія іноді слугує для віртуозності письма і нешаблонності вислову. Крім того, для мене точність слова важливіша за звичний порядок слів, і слово "сяєва" значно точніше від запропонованого вами "вогню". Головне, щоб був зрозумілий зміст того, про що пишеться, інверсія цьому не шкодить. Тому другий рядок залишиться без правки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 10:05:16 ]
Сотає кров із ніжності моєї - так багато сказано цим фінальним рядком! Сонет дуже гарний! Підтримую Олену щодо інверсій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:28:39 ]
Щиро дякую, Богдане, за відгук! Частково поредагував текст.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-06-24 11:45:08 ]
І слів же не почув тих: «Стережись!» - ось і я побачив, але не почув - а варто було!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:31:37 ]
Так, колего Кристіане, життя дає нам і нашим ЛГ уроки, і чим швидше ми скористаємося цінним досвідом, тим краще.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 12:35:07 ]
Так є: у стані закоханості особа стає як зомбі - не помічає очевидного... Хоча те слово (зомбі) звучить якось чужорідно... Може варто покопати у народній демонології щодо українського відповідника?
Ознайомилась, як зрозуміла з коментів, з вже відредагованим варіантом - все зрозуміло, технічно все на місці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 22:43:22 ]
Галю, моя проклята доля судила так, що я народився в один день з Петраркою, теж зомбі кохання був, як і Данте, то відмовлятися мені від бодай у духові наслідування спадщини минулого аж ніяк не випадає. Зате, погодьтеся - ні Данте, ні Петрарка, ні мій улюблений Ронсар, ні Шекспір, ні навіть Ж.М.Ередіа чи
Шарль Бодлер ні геній Словаччини Прешерн, ні сонетний геній Польщі Міцкевич не знали слова "зомбі" - слова ХХІ-го століття, що осучаснює моє творіння. Чи зомбі
кохання не були у хліву Цірцеї (Кіркеї?!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-25 21:45:21 ]
Ваші любовні сонети завжди захоплюють, і архаїчна класична форма, і сучасність водночас. Це майстерність!
Я теж затнулася на "зомбі", несподівано якось, але воно мене не разить, 21 століття все ж таки, образи міняються, мова збагачується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 22:47:00 ]
Дуже дякую, Олено, Ви як у воду дивилися! У кожного поета у своєму столітті своя - неповторна ситуація - в коханні. І цим цей поет неповторний, якщо зумів це передати!))