
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.21
19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві
2025.08.21
14:46
Із Бориса Заходера
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
2025.08.19
13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ассоль
М
Ассоль
М
2025.08.19
13:10
Із Бориса Заходера
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
2025.08.19
13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Гора (1964) /
Інша поезія
Одкровення думок сивого літами
Життя, воно таке чудове! Так, і це вірно, мій друже.
Цього дня, ти просто робиш те, що робиш.
І я хочу, щоб ти знав, малюк:
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість, _ для майбутнього.
Свідомість відкриває брами ...
Багато чого вже було сказано, багато чого вже і відбулося.
Є багато людей які хочуть сказати, вимовити слова,
Так і крутиться думка на язиці, а відтворити образ ...
Ну ні як не виходить. Закрито пам'яті брами, і
Втомлені очікуванням вічності заскорублі спогади?
Небагато, поки ще, відчувають себе братами і сестрами Самотності.
Як і багато літ тому, так і нині зростають темпи рухів ...
Як в болотяну трясовину швидкісна ходу людства,
Так само і до самої найвищої перлини мрії.
І як же приємно розуміти один одного, _ з півслова посмішка.
Бачимо, як пилюжить мирська, щоденна бовтанка,
У світі прискорень приземленого буття.
І, в той же час, прогресом зростання духовної свідомості.
Що вам варте викинути пару затісних капців або скинути корсета?
Лишень мить, і вас наповнить нове відчуття свободи і легкості.
Істинно, що переконання і почуття формують сприйняття реальності
І постійно транслюють частоту енергії,
Або відразливу, або притягає жаданні життєві події.
Іноді, багацько людей ігнорують невідому подію, відмахуючись від неї,
Як від настирливої мухи, проте вона залишає невидимий,
Але незмивний відбиток в підсвідомості.
Деякі події не забуваються ніколи,
Оскільки пам'ять про отриманий досвід діє _ як спалах!
Осяяння _ це гнучкість сприйняття того, що відбувається.
Воно проливає здатність бачити
І переживати Реальність, як нове і приємне світло.
Так що будемо готові до розпізнавання своїх, чи ні,
Особистих переконань, _ щодо розумного мислення.
Адже готовність сприймати нові поняття та ідеї
Дає величезну перевагу, прискорюючи зростання самосвідомості.
Так, буває так, _ багато з людей знають те, чи якесь інше слово,
І часто вагаються його вимовити ...
Ось ви задумалися, (очі душі піднеслися до небес)
У глибині свідомості обертається слово, а на поверхню не виноситься.
І в цю мить найкраще _ сто відсотків зі ста,
Відчувається глибина свідомості Чаші Життя.
Єдині ритми гармонійного розвитку крові
Беруть свої акорди в сакральності Чаші,
І так, так проявляється лімфопоеза людини!
Чаша Життя _ Храм Буття. Там дрімає Малятко!
Серце Буття_ як Святий Храм Душі.
Близько серця, серед нервових вузлів
Як осередок всіх випромінювань доброти
Небесна Вісь, через який проявляється Вище Я.
Це сховище, _ Центр всього коханого і дорогоцінного Любові.
Це Храм, Який є джерелом натхнення і творчості.
Він вміщує все, реагує на всі космічні явища Життя,
Істинно вібрує в унісон з усіма космічними вібраціями Буття.
Людина, яка розкриває Браму Чаші , по Срібній Нитці
Знаходить перлинний зв'язок з Вищими світами, для співпраці,
І стає істинним співробітником космічного будівництва,
Учасником життя всього розумного космосу, всесвітнім громадянином.
Цього дня, багато чого, зібране в Чаші, залишається закритим,
Надаючи на рівні інтуїтивності вплив на вчинки і вибір позиції
У критичні періоди життя. Так визначаються умови
Прояви поточного втілення, для кожної людської душі.
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість для майбутнього,
Бо свідомість відкриває брами Буття.
Бачу ти читаєш Псалом 42.
"Сбудется добро. – Рече святый Симон:
пчела летит на красен цвет и сбирает сладость,
святым церквам на каноны: так и ты, человече,
мыслиши на сердцы, радостию совершится.
Бог тебе на помощь."
Добре чтиво. Тепер ти розумієш,
Друже мій, щоб зійти на найвищу вершину,
Потрібно велике зусилля з твердого наміру,
Наполегливість прозорості розуму,
Сповненного вірою врівноваженного серця.
Все жаданне радістю здійсниться. Бог тобі на допомогу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одкровення думок сивого літами
" Не забывайте о том, что жизнь делиться на периоды точно так же, как год - на сезоны. Каждый из нас должен пережить не одну суровую зиму, прежде чем сможет насладиться солнечным летом. И никогда не забывайте о том, что зима не продлиться вечно."
Робин Шар

Цього дня, ти просто робиш те, що робиш.
І я хочу, щоб ти знав, малюк:
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість, _ для майбутнього.
Свідомість відкриває брами ...
Багато чого вже було сказано, багато чого вже і відбулося.
Є багато людей які хочуть сказати, вимовити слова,
Так і крутиться думка на язиці, а відтворити образ ...
Ну ні як не виходить. Закрито пам'яті брами, і
Втомлені очікуванням вічності заскорублі спогади?
Небагато, поки ще, відчувають себе братами і сестрами Самотності.
Як і багато літ тому, так і нині зростають темпи рухів ...
Як в болотяну трясовину швидкісна ходу людства,
Так само і до самої найвищої перлини мрії.
І як же приємно розуміти один одного, _ з півслова посмішка.
Бачимо, як пилюжить мирська, щоденна бовтанка,
У світі прискорень приземленого буття.
І, в той же час, прогресом зростання духовної свідомості.
Що вам варте викинути пару затісних капців або скинути корсета?
Лишень мить, і вас наповнить нове відчуття свободи і легкості.
Істинно, що переконання і почуття формують сприйняття реальності
І постійно транслюють частоту енергії,
Або відразливу, або притягає жаданні життєві події.
Іноді, багацько людей ігнорують невідому подію, відмахуючись від неї,
Як від настирливої мухи, проте вона залишає невидимий,
Але незмивний відбиток в підсвідомості.
Деякі події не забуваються ніколи,
Оскільки пам'ять про отриманий досвід діє _ як спалах!
Осяяння _ це гнучкість сприйняття того, що відбувається.
Воно проливає здатність бачити
І переживати Реальність, як нове і приємне світло.
Так що будемо готові до розпізнавання своїх, чи ні,
Особистих переконань, _ щодо розумного мислення.
Адже готовність сприймати нові поняття та ідеї
Дає величезну перевагу, прискорюючи зростання самосвідомості.
Так, буває так, _ багато з людей знають те, чи якесь інше слово,
І часто вагаються його вимовити ...
Ось ви задумалися, (очі душі піднеслися до небес)
У глибині свідомості обертається слово, а на поверхню не виноситься.
І в цю мить найкраще _ сто відсотків зі ста,
Відчувається глибина свідомості Чаші Життя.
Єдині ритми гармонійного розвитку крові
Беруть свої акорди в сакральності Чаші,
І так, так проявляється лімфопоеза людини!
Чаша Життя _ Храм Буття. Там дрімає Малятко!
Серце Буття_ як Святий Храм Душі.
Близько серця, серед нервових вузлів
Як осередок всіх випромінювань доброти
Небесна Вісь, через який проявляється Вище Я.
Це сховище, _ Центр всього коханого і дорогоцінного Любові.
Це Храм, Який є джерелом натхнення і творчості.
Він вміщує все, реагує на всі космічні явища Життя,
Істинно вібрує в унісон з усіма космічними вібраціями Буття.
Людина, яка розкриває Браму Чаші , по Срібній Нитці
Знаходить перлинний зв'язок з Вищими світами, для співпраці,
І стає істинним співробітником космічного будівництва,
Учасником життя всього розумного космосу, всесвітнім громадянином.
Цього дня, багато чого, зібране в Чаші, залишається закритим,
Надаючи на рівні інтуїтивності вплив на вчинки і вибір позиції
У критичні періоди життя. Так визначаються умови
Прояви поточного втілення, для кожної людської душі.
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість для майбутнього,
Бо свідомість відкриває брами Буття.
Бачу ти читаєш Псалом 42.
"Сбудется добро. – Рече святый Симон:
пчела летит на красен цвет и сбирает сладость,
святым церквам на каноны: так и ты, человече,
мыслиши на сердцы, радостию совершится.
Бог тебе на помощь."
Добре чтиво. Тепер ти розумієш,
Друже мій, щоб зійти на найвищу вершину,
Потрібно велике зусилля з твердого наміру,
Наполегливість прозорості розуму,
Сповненного вірою врівноваженного серця.
Все жаданне радістю здійсниться. Бог тобі на допомогу.
Відгуком , частково,на коефіцієнт прозорості автора: 0.761
Дякую, вельми щиро
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію