ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Інша поезія

 Одкровення думок сивого літами

" Не забывайте о том, что жизнь делиться на периоды точно так же, как год - на сезоны. Каждый из нас должен пережить не одну суровую зиму, прежде чем сможет насладиться солнечным летом. И никогда не забывайте о том, что зима не продлиться вечно."

Робин Шар

Трипелюсткове Полум'я Життя, воно таке чудове! Так, і це вірно, мій друже.
Цього дня, ти просто робиш те, що робиш.
І я хочу, щоб ти знав, малюк:
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість, _ для майбутнього.
Свідомість відкриває брами ...
Багато чого вже було сказано, багато чого вже і відбулося.
Є багато людей які хочуть сказати, вимовити слова,
Так і крутиться думка на язиці, а відтворити образ ...
Ну ні як не виходить. Закрито пам'яті брами, і
Втомлені очікуванням вічності заскорублі спогади?
Небагато, поки ще, відчувають себе братами і сестрами Самотності.
Як і багато літ тому, так і нині зростають темпи рухів ...
Як в болотяну трясовину швидкісна ходу людства,
Так само і до самої найвищої перлини мрії.
І як же приємно розуміти один одного, _ з півслова посмішка.
Бачимо, як пилюжить мирська, щоденна бовтанка,
У світі прискорень приземленого буття.
І, в той же час, прогресом зростання духовної свідомості.
Що вам варте викинути пару затісних капців або скинути корсета?
Лишень мить, і вас наповнить нове відчуття свободи і легкості.
Істинно, що переконання і почуття формують сприйняття реальності
І постійно транслюють частоту енергії,
Або відразливу, або притягає жаданні життєві події.
Іноді, багацько людей ігнорують невідому подію, відмахуючись від неї,
Як від настирливої мухи, проте вона залишає невидимий,
Але незмивний відбиток в підсвідомості.
Деякі події не забуваються ніколи,
Оскільки пам'ять про отриманий досвід діє _ як спалах!
Осяяння _ це гнучкість сприйняття того, що відбувається.
Воно проливає здатність бачити
І переживати Реальність, як нове і приємне світло.
Так що будемо готові до розпізнавання своїх, чи ні,
Особистих переконань, _ щодо розумного мислення.
Адже готовність сприймати нові поняття та ідеї
Дає величезну перевагу, прискорюючи зростання самосвідомості.
Так, буває так, _ багато з людей знають те, чи якесь інше слово,
І часто вагаються його вимовити ...
Ось ви задумалися, (очі душі піднеслися до небес)
У глибині свідомості обертається слово, а на поверхню не виноситься.
І в цю мить найкраще _ сто відсотків зі ста,
Відчувається глибина свідомості Чаші Життя.
Єдині ритми гармонійного розвитку крові
Беруть свої акорди в сакральності Чаші,
І так, так проявляється лімфопоеза людини!
Чаша Життя _ Храм Буття. Там дрімає Малятко!
Серце Буття_ як Святий Храм Душі.
Близько серця, серед нервових вузлів
Як осередок всіх випромінювань доброти
Небесна Вісь, через який проявляється Вище Я.
Це сховище, _ Центр всього коханого і дорогоцінного Любові.
Це Храм, Який є джерелом натхнення і творчості.
Він вміщує все, реагує на всі космічні явища Життя,
Істинно вібрує в унісон з усіма космічними вібраціями Буття.
Людина, яка розкриває Браму Чаші , по Срібній Нитці
Знаходить перлинний зв'язок з Вищими світами, для співпраці,
І стає істинним співробітником космічного будівництва,
Учасником життя всього розумного космосу, всесвітнім громадянином.
Цього дня, багато чого, зібране в Чаші, залишається закритим,
Надаючи на рівні інтуїтивності вплив на вчинки і вибір позиції
У критичні періоди життя. Так визначаються умови
Прояви поточного втілення, для кожної людської душі.
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість для майбутнього,
Бо свідомість відкриває брами Буття.
Бачу ти читаєш Псалом 42.
"Сбудется добро. – Рече святый Симон:
пчела летит на красен цвет и сбирает сладость,
святым церквам на каноны: так и ты, человече,
мыслиши на сердцы, радостию совершится.
Бог тебе на помощь."
Добре чтиво. Тепер ти розумієш,
Друже мій, щоб зійти на найвищу вершину,
Потрібно велике зусилля з твердого наміру,
Наполегливість прозорості розуму,
Сповненного вірою врівноваженного серця.
Все жаданне радістю здійсниться. Бог тобі на допомогу.

Відгуком , частково,на коефіцієнт прозорості автора: 0.761
Дякую, вельми щиро





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-04 08:01:01
Переглядів сторінки твору 648
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній