ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.
А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
2024.11.23
17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,
2024.11.23
16:51
І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.
ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.
2024.11.23
16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.
Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
2024.11.23
15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле
2024.11.23
10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.
2024.11.23
09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…
2024.11.23
06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Інша поезія
Одкровення думок сивого літами
Цього дня, ти просто робиш те, що робиш.
І я хочу, щоб ти знав, малюк:
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість, _ для майбутнього.
Свідомість відкриває брами ...
Багато чого вже було сказано, багато чого вже і відбулося.
Є багато людей які хочуть сказати, вимовити слова,
Так і крутиться думка на язиці, а відтворити образ ...
Ну ні як не виходить. Закрито пам'яті брами, і
Втомлені очікуванням вічності заскорублі спогади?
Небагато, поки ще, відчувають себе братами і сестрами Самотності.
Як і багато літ тому, так і нині зростають темпи рухів ...
Як в болотяну трясовину швидкісна ходу людства,
Так само і до самої найвищої перлини мрії.
І як же приємно розуміти один одного, _ з півслова посмішка.
Бачимо, як пилюжить мирська, щоденна бовтанка,
У світі прискорень приземленого буття.
І, в той же час, прогресом зростання духовної свідомості.
Що вам варте викинути пару затісних капців або скинути корсета?
Лишень мить, і вас наповнить нове відчуття свободи і легкості.
Істинно, що переконання і почуття формують сприйняття реальності
І постійно транслюють частоту енергії,
Або відразливу, або притягає жаданні життєві події.
Іноді, багацько людей ігнорують невідому подію, відмахуючись від неї,
Як від настирливої мухи, проте вона залишає невидимий,
Але незмивний відбиток в підсвідомості.
Деякі події не забуваються ніколи,
Оскільки пам'ять про отриманий досвід діє _ як спалах!
Осяяння _ це гнучкість сприйняття того, що відбувається.
Воно проливає здатність бачити
І переживати Реальність, як нове і приємне світло.
Так що будемо готові до розпізнавання своїх, чи ні,
Особистих переконань, _ щодо розумного мислення.
Адже готовність сприймати нові поняття та ідеї
Дає величезну перевагу, прискорюючи зростання самосвідомості.
Так, буває так, _ багато з людей знають те, чи якесь інше слово,
І часто вагаються його вимовити ...
Ось ви задумалися, (очі душі піднеслися до небес)
У глибині свідомості обертається слово, а на поверхню не виноситься.
І в цю мить найкраще _ сто відсотків зі ста,
Відчувається глибина свідомості Чаші Життя.
Єдині ритми гармонійного розвитку крові
Беруть свої акорди в сакральності Чаші,
І так, так проявляється лімфопоеза людини!
Чаша Життя _ Храм Буття. Там дрімає Малятко!
Серце Буття_ як Святий Храм Душі.
Близько серця, серед нервових вузлів
Як осередок всіх випромінювань доброти
Небесна Вісь, через який проявляється Вище Я.
Це сховище, _ Центр всього коханого і дорогоцінного Любові.
Це Храм, Який є джерелом натхнення і творчості.
Він вміщує все, реагує на всі космічні явища Життя,
Істинно вібрує в унісон з усіма космічними вібраціями Буття.
Людина, яка розкриває Браму Чаші , по Срібній Нитці
Знаходить перлинний зв'язок з Вищими світами, для співпраці,
І стає істинним співробітником космічного будівництва,
Учасником життя всього розумного космосу, всесвітнім громадянином.
Цього дня, багато чого, зібране в Чаші, залишається закритим,
Надаючи на рівні інтуїтивності вплив на вчинки і вибір позиції
У критичні періоди життя. Так визначаються умови
Прояви поточного втілення, для кожної людської душі.
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість для майбутнього,
Бо свідомість відкриває брами Буття.
Бачу ти читаєш Псалом 42.
"Сбудется добро. – Рече святый Симон:
пчела летит на красен цвет и сбирает сладость,
святым церквам на каноны: так и ты, человече,
мыслиши на сердцы, радостию совершится.
Бог тебе на помощь."
Добре чтиво. Тепер ти розумієш,
Друже мій, щоб зійти на найвищу вершину,
Потрібно велике зусилля з твердого наміру,
Наполегливість прозорості розуму,
Сповненного вірою врівноваженного серця.
Все жаданне радістю здійсниться. Бог тобі на допомогу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одкровення думок сивого літами
" Не забывайте о том, что жизнь делиться на периоды точно так же, как год - на сезоны. Каждый из нас должен пережить не одну суровую зиму, прежде чем сможет насладиться солнечным летом. И никогда не забывайте о том, что зима не продлиться вечно."
Робин Шар
Життя, воно таке чудове! Так, і це вірно, мій друже.Цього дня, ти просто робиш те, що робиш.
І я хочу, щоб ти знав, малюк:
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість, _ для майбутнього.
Свідомість відкриває брами ...
Багато чого вже було сказано, багато чого вже і відбулося.
Є багато людей які хочуть сказати, вимовити слова,
Так і крутиться думка на язиці, а відтворити образ ...
Ну ні як не виходить. Закрито пам'яті брами, і
Втомлені очікуванням вічності заскорублі спогади?
Небагато, поки ще, відчувають себе братами і сестрами Самотності.
Як і багато літ тому, так і нині зростають темпи рухів ...
Як в болотяну трясовину швидкісна ходу людства,
Так само і до самої найвищої перлини мрії.
І як же приємно розуміти один одного, _ з півслова посмішка.
Бачимо, як пилюжить мирська, щоденна бовтанка,
У світі прискорень приземленого буття.
І, в той же час, прогресом зростання духовної свідомості.
Що вам варте викинути пару затісних капців або скинути корсета?
Лишень мить, і вас наповнить нове відчуття свободи і легкості.
Істинно, що переконання і почуття формують сприйняття реальності
І постійно транслюють частоту енергії,
Або відразливу, або притягає жаданні життєві події.
Іноді, багацько людей ігнорують невідому подію, відмахуючись від неї,
Як від настирливої мухи, проте вона залишає невидимий,
Але незмивний відбиток в підсвідомості.
Деякі події не забуваються ніколи,
Оскільки пам'ять про отриманий досвід діє _ як спалах!
Осяяння _ це гнучкість сприйняття того, що відбувається.
Воно проливає здатність бачити
І переживати Реальність, як нове і приємне світло.
Так що будемо готові до розпізнавання своїх, чи ні,
Особистих переконань, _ щодо розумного мислення.
Адже готовність сприймати нові поняття та ідеї
Дає величезну перевагу, прискорюючи зростання самосвідомості.
Так, буває так, _ багато з людей знають те, чи якесь інше слово,
І часто вагаються його вимовити ...
Ось ви задумалися, (очі душі піднеслися до небес)
У глибині свідомості обертається слово, а на поверхню не виноситься.
І в цю мить найкраще _ сто відсотків зі ста,
Відчувається глибина свідомості Чаші Життя.
Єдині ритми гармонійного розвитку крові
Беруть свої акорди в сакральності Чаші,
І так, так проявляється лімфопоеза людини!
Чаша Життя _ Храм Буття. Там дрімає Малятко!
Серце Буття_ як Святий Храм Душі.
Близько серця, серед нервових вузлів
Як осередок всіх випромінювань доброти
Небесна Вісь, через який проявляється Вище Я.
Це сховище, _ Центр всього коханого і дорогоцінного Любові.
Це Храм, Який є джерелом натхнення і творчості.
Він вміщує все, реагує на всі космічні явища Життя,
Істинно вібрує в унісон з усіма космічними вібраціями Буття.
Людина, яка розкриває Браму Чаші , по Срібній Нитці
Знаходить перлинний зв'язок з Вищими світами, для співпраці,
І стає істинним співробітником космічного будівництва,
Учасником життя всього розумного космосу, всесвітнім громадянином.
Цього дня, багато чого, зібране в Чаші, залишається закритим,
Надаючи на рівні інтуїтивності вплив на вчинки і вибір позиції
У критичні періоди життя. Так визначаються умови
Прояви поточного втілення, для кожної людської душі.
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість для майбутнього,
Бо свідомість відкриває брами Буття.
Бачу ти читаєш Псалом 42.
"Сбудется добро. – Рече святый Симон:
пчела летит на красен цвет и сбирает сладость,
святым церквам на каноны: так и ты, человече,
мыслиши на сердцы, радостию совершится.
Бог тебе на помощь."
Добре чтиво. Тепер ти розумієш,
Друже мій, щоб зійти на найвищу вершину,
Потрібно велике зусилля з твердого наміру,
Наполегливість прозорості розуму,
Сповненного вірою врівноваженного серця.
Все жаданне радістю здійсниться. Бог тобі на допомогу.
Відгуком , частково,на коефіцієнт прозорості автора: 0.761
Дякую, вельми щиро
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію