ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.

Володимир Мацуцький
2026.08.03 12:19
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,

Іван Потьомкін
2026.08.03 12:10
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?

Пиріжкарня Асорті
2026.08.03 11:25
Протокол 01/08.2026 від третього серпня поточного року. Місце проведення — Інтернет. Онлайн-колегія незалежних експертів нашого sub-порталу розглянула весь текст, зупинившись лише на окремому абзаці всього тексту про героя, наданого ним же на одній зі

Вячеслав Руденко
2026.08.03 11:17
Ручай по нам тече і тінь карети
У романтичному шаленстві без турботи,
Зозуль уривчасті ноктюрни і куплети -
Бутоном Клодта коси нам не заколоти !

А возики здіймають пил у спицях,
Про горнє сповіщають у рипінні,
Меланхолійно квітне крокус на гробни

хома дідим
2026.08.03 08:50
нам ці ночі хтось наврочив
наворочені в пітьмі
недослівно неохоче
віддавалися мені
вибрані чуття готові
до любові та війни
ще бажання нетактовні
ти не вір мені о ні

Віктор Кучерук
2026.08.03 06:14
І небо бездонне,
І поле широке
Іще напівсонні,
Іще сліпоокі.
І річка в тумані,
І луки росисті,
Немов на екрані,
Постали врочисто.

Ірина Вовк
2026.08.03 06:06
…За годину до… …9 лютого 1942 року. Двері Спілки письменників трощать приклади гестапо… Коли німці вибили двері Спілки, Михайло міг піти. Його ніхто не тримав. Але для нього піти означало б залишити свою душу в лапах катів. Жити без Душі було б спр

С М
2026.08.02 20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Коханки Львова ІІ
Образ твору Я вернуся в це місто - до радості й сліз,
у подробиці рідних до розпачу рис,
і злинатиму вгору, і мчатиму вниз,
зупиняючи миті прожиті "на біс”.

Я вернуся у подих твоїх підворіть,
у розчулений протяг тривожних століть,
і ми будемо разом - хай нами щемить
од засніжених часом твоїх верховіть.

Моє місто, тобою єдиним жила,
як міняла надії на крихти тепла.
І тепер, видно чашу допивши до дна,
я вертаю до тебе – одного, одна.

Прихились до своєї билинки, листка,
до частинки малої, живого ростка,
подаруй руки вулиць, і лики святих,
силуети
                    воскреслих
                                            людей дорогих.

Я кохаю тебе - без вини, без вина,
наче дівчинка, і як в обіймах – сповна.
Я люблю тебе й іншого в світі нема
задля юнки, яку не бере сивина.


2004

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Людмила Юрчак 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-02-17 12:04:21
Переглядів сторінки твору 5635
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.416 / 5.7  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.539 / 5.83  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Український шансон
Автор востаннє на сайті 2026.07.30 18:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-19 16:05:05 ]
Так гарно, Володимире, такі знайомі відчуття викликав... Мої шанування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-17 17:22:15 ]
Я вражена! В мене колись була платівка, Пугачева співала
" Я вернулась в мой город, знакомый до слез,
до прожилок, до детских припухших желез,
я на лестнице черной живу и в висок
ударяет мне вырванный с мясом звонок."... і так далі. Щоправда, той поет писав про інше місто. ))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-01-17 21:42:29 ]
Справді, лейтмотив Пугачьовської пісні сильно відчутний: така собі інтерпритація (українська версія) підігнана під Львів. Шось в тому є, але частину оцінки тра Аллі Борисівній віддати - за ідею і стрижень... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 16:20:22 ]
Дякую Варю, Людо, Ярославе!
Не певен щодо Алли Борисівни Пугачевої, але ось Осипу Мандельштаму вклоняюся з удячністю за натхненя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 16:28:10 ]
Львів- моє улюблене місто. І я в ньому колись житиму. Я знаю...

Дякую!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 16:50:43 ]
Цесареві - цесареве.
І Ленінграду, і Аллі Борисівні, і Львову.
І поетам.
Я б оцінки не ділила.
Ви не помічали, що різні абсолютно люди, розділені простором-часом і т.д., іноді паралельно-однаково, подібно, "конгруентно" оригінально мислять? (йдеться, як ви розумієте, не про банальність і сірість, не про передбачуваність. Я про високе).
Звідси можна говорити про співзвучність світу, всеосяжність любові, едність загальнолюдської думки, світовий розум, розвиток по спіралі, вищий розум, натхнення-проведіння і таке інше з великих літер. Але зараз ближче зо земного.
Я ввечері надішлю вам на ПМ один старий вірш. Прошу, прочитайте його, Володю. Мене цікавить ваша думка з приводу, зокрема, передостанньої строфи. В світлі вищесказаного. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 16:58:01 ]
Людмило, мені здається, що ми- колеги (тобто що Ви теж- філолог за фахом).

:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 17:03:58 ]
Коментар для Ганни Осмоловської! пишу тут, бо не знаю, де ще можна - це коментар не до її вірша , а до її дій.
Дякую Вам, Ганно, за підтримку . Бо пустенько-гладенько -солоденьких творів є і є... І ставлять їм солоденькі-кругленькі оцінки...А мене з моїми прискіпливими коментарями скоро, певно, на порох зітруть...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 17:08:06 ]
Ні!!! Такі коментатори творів, як Ви- тут на вагу золота! Це не комплімент, це- констатація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 19:58:29 ]
Як обіцяла:

Айстри розкішні – яскраві, пронизливі, свіжі!
Чим вони гірші за айстри прекрасні торішні?
Чия вина, що розбудять збентежену ніжність
Завтрашні, ще не оспівані, айстри розкішні?

Ви згодні?
Зовсім різні міста ( квіти, люди, книги...) іноді-часом-часто викликають у нас подібні почуття...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-01-23 19:48:40 ]
Дуже гарна строфа, Людмило - жива, прежива.
Думаю, що ця строфа цілковито може жити і окремо - як рубай?
Наприклад і на сторінці
http://maysterni.com/publication.php?id=18903


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 21:24:03 ]
та ні, тут більше мотив Мандельштама....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 22:40:19 ]
А пан Володимир поставить слова Мандельштама за епіграф - і буде супер...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-01-23 19:37:47 ]
Безумовно, ви праві, так воно і має бути...