Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
БІмба! От воно яке, кохання нелегке. Маленька поема 16+
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
БІмба! От воно яке, кохання нелегке. Маленька поема 16+
Так добре все... Немає щастю меж...
До кави ранок... Чи... до ранку кава...
Ти сон його цнотливо бережеш...
Така ласкава... кава... НЕЦІКАВО?
......................................
Ця хиткість невблаганна...
Де ДОБРЕ- там ПОГАНО!!!
І уві сні ти напівспиш,
Так... Упівока... І не диш-
Бо зрада тихо підійде...
Бо шлях до ревнощів веде...
Не відкриття Америки-
Від шалу до істерики
Згорів місток на попіл...
...-Тримай ляща по попі,
Моя коханко чарівна,
Моя омріяна весна,
Бо наші ночі- то не сон...
Тіла зіллються в унісон,
Як я тебе, коханко,
Терзатиму до ранку,
І гратимусь суворо я,
Немов "Содом з Гоморою"
(так дід один мені казав,
усіх він тонкощів не знав,
І думав так довіку-
Це жінка з чоловіком))),
Бо цього прагне тіло,
Бо ти сама схотіла-
Ночей, наповнених вогню,
І фотографій в стилі НЮ,
І хрестного розп"яття,
І страти на багатті
(чи- через вогнище стрибків...
Купальська ніч... Ти залюбки,
Милуючись собою,
Насолодишся мною)
Бо ми- єдине. Ми- такі.
Ми- хулігани. Ми- ділки.
І в нас горить вогонь небес.
І ти уже не зможеш без
Цього усього жити...
А зрада сторожити
Нас буде в темних закутках,
І ревнощі... Тримай в руках
Характер свій!.. Бо далі...
Ну все!.. Скидай сандалі
І плаття на підлогу!..
Вся гола й босонога
Іди до мене в ночі шал...
І хай здригається душа
Всередині лілеї-
Дістану і до неї!..
...................................
А десь напівсонна хазяйка ворушиться біля плити...
І труться об ноги у капцях огрядні домашні коти...
І, наче до кави канапка, чалапає твій чоловік,
Гладенько-ніякий, мов... Крапка. Цього не позбутись повік.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115102200595
До кави ранок... Чи... до ранку кава...
Ти сон його цнотливо бережеш...
Така ласкава... кава... НЕЦІКАВО?
......................................
Ця хиткість невблаганна...
Де ДОБРЕ- там ПОГАНО!!!
І уві сні ти напівспиш,
Так... Упівока... І не диш-
Бо зрада тихо підійде...
Бо шлях до ревнощів веде...
Не відкриття Америки-
Від шалу до істерики
Згорів місток на попіл...
...-Тримай ляща по попі,
Моя коханко чарівна,
Моя омріяна весна,
Бо наші ночі- то не сон...
Тіла зіллються в унісон,
Як я тебе, коханко,
Терзатиму до ранку,
І гратимусь суворо я,
Немов "Содом з Гоморою"
(так дід один мені казав,
усіх він тонкощів не знав,
І думав так довіку-
Це жінка з чоловіком))),
Бо цього прагне тіло,
Бо ти сама схотіла-
Ночей, наповнених вогню,
І фотографій в стилі НЮ,
І хрестного розп"яття,
І страти на багатті
(чи- через вогнище стрибків...
Купальська ніч... Ти залюбки,
Милуючись собою,
Насолодишся мною)
Бо ми- єдине. Ми- такі.
Ми- хулігани. Ми- ділки.
І в нас горить вогонь небес.
І ти уже не зможеш без
Цього усього жити...
А зрада сторожити
Нас буде в темних закутках,
І ревнощі... Тримай в руках
Характер свій!.. Бо далі...
Ну все!.. Скидай сандалі
І плаття на підлогу!..
Вся гола й босонога
Іди до мене в ночі шал...
І хай здригається душа
Всередині лілеї-
Дістану і до неї!..
...................................
А десь напівсонна хазяйка ворушиться біля плити...
І труться об ноги у капцях огрядні домашні коти...
І, наче до кави канапка, чалапає твій чоловік,
Гладенько-ніякий, мов... Крапка. Цього не позбутись повік.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115102200595
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
