ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
2024.11.19
13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2024.05.20
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
БІмба! От воно яке, кохання нелегке. Маленька поема 16+
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
БІмба! От воно яке, кохання нелегке. Маленька поема 16+
Так добре все... Немає щастю меж...
До кави ранок... Чи... до ранку кава...
Ти сон його цнотливо бережеш...
Така ласкава... кава... НЕЦІКАВО?
......................................
Ця хиткість невблаганна...
Де ДОБРЕ- там ПОГАНО!!!
І уві сні ти напівспиш,
Так... Упівока... І не диш-
Бо зрада тихо підійде...
Бо шлях до ревнощів веде...
Не відкриття Америки-
Від шалу до істерики
Згорів місток на попіл...
...-Тримай ляща по попі,
Моя коханко чарівна,
Моя омріяна весна,
Бо наші ночі- то не сон...
Тіла зіллються в унісон,
Як я тебе, коханко,
Терзатиму до ранку,
І гратимусь суворо я,
Немов "Содом з Гоморою"
(так дід один мені казав,
усіх він тонкощів не знав,
І думав так довіку-
Це жінка з чоловіком))),
Бо цього прагне тіло,
Бо ти сама схотіла-
Ночей, наповнених вогню,
І фотографій в стилі НЮ,
І хрестного розп"яття,
І страти на багатті
(чи- через вогнище стрибків...
Купальська ніч... Ти залюбки,
Милуючись собою,
Насолодишся мною)
Бо ми- єдине. Ми- такі.
Ми- хулігани. Ми- ділки.
І в нас горить вогонь небес.
І ти уже не зможеш без
Цього усього жити...
А зрада сторожити
Нас буде в темних закутках,
І ревнощі... Тримай в руках
Характер свій!.. Бо далі...
Ну все!.. Скидай сандалі
І плаття на підлогу!..
Вся гола й босонога
Іди до мене в ночі шал...
І хай здригається душа
Всередині лілеї-
Дістану і до неї!..
...................................
А десь напівсонна хазяйка ворушиться біля плити...
І труться об ноги у капцях огрядні домашні коти...
І, наче до кави канапка, чалапає твій чоловік,
Гладенько-ніякий, мов... Крапка. Цього не позбутись повік.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115102200595
До кави ранок... Чи... до ранку кава...
Ти сон його цнотливо бережеш...
Така ласкава... кава... НЕЦІКАВО?
......................................
Ця хиткість невблаганна...
Де ДОБРЕ- там ПОГАНО!!!
І уві сні ти напівспиш,
Так... Упівока... І не диш-
Бо зрада тихо підійде...
Бо шлях до ревнощів веде...
Не відкриття Америки-
Від шалу до істерики
Згорів місток на попіл...
...-Тримай ляща по попі,
Моя коханко чарівна,
Моя омріяна весна,
Бо наші ночі- то не сон...
Тіла зіллються в унісон,
Як я тебе, коханко,
Терзатиму до ранку,
І гратимусь суворо я,
Немов "Содом з Гоморою"
(так дід один мені казав,
усіх він тонкощів не знав,
І думав так довіку-
Це жінка з чоловіком))),
Бо цього прагне тіло,
Бо ти сама схотіла-
Ночей, наповнених вогню,
І фотографій в стилі НЮ,
І хрестного розп"яття,
І страти на багатті
(чи- через вогнище стрибків...
Купальська ніч... Ти залюбки,
Милуючись собою,
Насолодишся мною)
Бо ми- єдине. Ми- такі.
Ми- хулігани. Ми- ділки.
І в нас горить вогонь небес.
І ти уже не зможеш без
Цього усього жити...
А зрада сторожити
Нас буде в темних закутках,
І ревнощі... Тримай в руках
Характер свій!.. Бо далі...
Ну все!.. Скидай сандалі
І плаття на підлогу!..
Вся гола й босонога
Іди до мене в ночі шал...
І хай здригається душа
Всередині лілеї-
Дістану і до неї!..
...................................
А десь напівсонна хазяйка ворушиться біля плити...
І труться об ноги у капцях огрядні домашні коти...
І, наче до кави канапка, чалапає твій чоловік,
Гладенько-ніякий, мов... Крапка. Цього не позбутись повік.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115102200595
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію