ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2023.09.21 19:02
Враження від нарису Олександра Сушка «Релігія та знання»


В оці огидні хвилини
соромно, що ти - читач…
Повільно стаю на коліна:
«Пречиста Діво, пробач!»

Шон Маклех
2023.09.21 16:23
Що ми шукаємо
У нетрях диких своєї свідомості?
Свічадо втомилось розказувати
І відчиняти двері потойбіч,
Темрява втомилась бути,
Небуття втомилось не бути.
Знайти хотілось п’ятьох великих магістрів
Таємного вчення порцелянових горняток,

Ольга Олеандра
2023.09.21 15:53
Обрій.
А на ньому суцільна чорнильна пітьма
опадає з небес нескінченим гнітючим потоком.
Крадькома.
Ницість ходить завжди крадькома.
Під саваном пітьми набирають свій яд її соки.

Поза обрієм кублиться щось, наче зріє й росте.

Юлія Щербатюк
2023.09.21 12:05
Твої чаруючі обійми.
Щоночі сну її омана,
Жага, закута у видіннях,
Що обриваються так рано

Обудою, яка мов кара,
Буває часом недоречна.
Жадану відігнавши мару,

Іван Потьомкін
2023.09.21 09:53
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»

Віктор Кучерук
2023.09.21 05:34
Стала дужою Світланка,
Бо куштує гарно манку, -
І почне хворіти Саша,
Як відмовиться від каші.
Сумуватиме родина,
Що нема здоров'я в сина, -
Тож бери слухняно ложку
І смачну смакуй потрошку.

Микола Соболь
2023.09.20 17:23
Мовчи, писака, маєш Божий дар,
коли мовчиш – одне суцільне чудо.
У світі й так немало бід та чвар,
іще і ти всіх поливаєш брудом.
Навіщо нам російської карт-бланш?
Русня уміє тільки убивати,
пускає байстрюків своїх на фарш,
за правовірно-путінські

Ольга Олеандра
2023.09.20 15:39
І скільки б не тікав, вона наздоганяє.
І як тут утечеш, якщо вона – в тобі?
Випалює пусте. Без осуду картає.
Звертається щораз у пристрасній мольбі.

Щоб їй закрити рот, ти затуляєш душу.
Замотуєш її в непроникні шари.
Неначе мертву вже, остиглу до

Юрій Гундарєв
2023.09.20 12:02
Здається, Ніколай Погорєлов (Соболь) саме від мене вперше почув такі слова, як: Стефан Турчак, Ігор Римарук, Академічний театр імені Франка, Іван Марчук тощо. Але він чомусь вважає це «русским миром». І це не дивно, адже його ерудиція на тому самому рівні

Володимир Каразуб
2023.09.20 10:38
Твої ґудзики нагадують юферси корабля,
Що, здається, невидимі ванти до мене тягнуть,
І сковують. Надимились груди, що наче вітрила, і я —
До тебе прагну.
Тону і тану в тобі, тону,
Углиб жагою в тобі зникаю,
І зірвані юферси корабля
Тріщать по пал

Віктор Кучерук
2023.09.20 08:58
За віконцем дощ гугняво
Лебедіти розпочав,-
Мов немає більше справи
Осінь крім таких забав.
Сіє осінь, мов крізь сито,
Крапелиночки дрібні
І не хоче відпочити
Від цієї маятні.

Володимир Бойко
2023.09.20 08:51
Росія ніде не закінчується, адже ніде і не починалась. Що москва, що вся росія – одне суцільне Чертаново («чертовщина»). Державна дума росії думає думу здихаючої курки. Дума і дупа – різниця лишень в одну букву. Хто пропагандона годує, той йог

Іван Потьомкін
2023.09.20 08:17
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Микола Соболь
2023.09.20 04:16
Напоїть дощ сосновий бір,
гриби потягнуться до хмар
і осені наперекір
горить на ясенях пожар,
палають красені дуби
й берізоньки, мов у вогні,
і де здіймаються горбки,
там губи* видяться мені,

Микола Соболь
2023.09.20 04:16
Слова молитви линуть із душі.
Хіба важливо в голос чи про себе?
Зоря запалить горизонти неба…
У світі Божім стільки на межі.
А скільки в нім іще й за небокраєм?
Здогадуємось ми, але не знаєм.
Зовуть нас невідомі рубежі.
Ти не шукай суцвіття м’яти-р

Юрій Гундарєв
2023.09.19 22:06
На сцене Национального академического драматического
театра им. Ивана Франко в Киеве многие годы с неизменным
успехом идёт спектакль «Швейк» по знаменитому роману
Ярослава Гашека.

Немой реквизит
                        трансформируе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Самослав Желіба
2022.05.01

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 БІмба! От воно яке, кохання нелегке. Маленька поема 16+
Так добре все... Немає щастю меж...
До кави ранок... Чи... до ранку кава...
Ти сон його цнотливо бережеш...
Така ласкава... кава... НЕЦІКАВО?
......................................
Ця хиткість невблаганна...
Де ДОБРЕ- там ПОГАНО!!!
І уві сні ти напівспиш,
Так... Упівока... І не диш-
Бо зрада тихо підійде...
Бо шлях до ревнощів веде...
Не відкриття Америки-
Від шалу до істерики
Згорів місток на попіл...
...-Тримай ляща по попі,
Моя коханко чарівна,
Моя омріяна весна,
Бо наші ночі- то не сон...
Тіла зіллються в унісон,
Як я тебе, коханко,
Терзатиму до ранку,
І гратимусь суворо я,
Немов "Содом з Гоморою"
(так дід один мені казав,
усіх він тонкощів не знав,
І думав так довіку-
Це жінка з чоловіком))),
Бо цього прагне тіло,
Бо ти сама схотіла-
Ночей, наповнених вогню,
І фотографій в стилі НЮ,
І хрестного розп"яття,
І страти на багатті
(чи- через вогнище стрибків...
Купальська ніч... Ти залюбки,
Милуючись собою,
Насолодишся мною)
Бо ми- єдине. Ми- такі.
Ми- хулігани. Ми- ділки.
І в нас горить вогонь небес.
І ти уже не зможеш без
Цього усього жити...
А зрада сторожити
Нас буде в темних закутках,
І ревнощі... Тримай в руках
Характер свій!.. Бо далі...
Ну все!.. Скидай сандалі
І плаття на підлогу!..
Вся гола й босонога
Іди до мене в ночі шал...
І хай здригається душа
Всередині лілеї-
Дістану і до неї!..
...................................
А десь напівсонна хазяйка ворушиться біля плити...
І труться об ноги у капцях огрядні домашні коти...
І, наче до кави канапка, чалапає твій чоловік,
Гладенько-ніякий, мов... Крапка. Цього не позбутись повік.


© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115102200595



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-10-22 01:37:27
Переглядів сторінки твору 1773
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.09.15 12:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Красько (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-22 03:43:44 ]
хе-хе)))))
тільки закінчується несподівано невесело. але таке життя...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2015-10-24 00:41:20 ]
Ото ж))) А що ж робити?)))