Так, і сподіваннями на майбутнє! Дякую Вам гарно, Лілеє, натхнення зичу!))

Мене щоразу приваблює твоя, Ярославе, мовна щедрість у поєднанні з різноманітністю образів.

Дякую, друже Вікторе! Будьмо!))

І на цей раз - гармонійне співпадіння художнього опису і його об'єкту, от тільки пам'ять переносить і до університетського саду, і на печерські пагорби.

Дякую, Ігоре! Радий, що вірш спонукав до спогадів. Я біля одного саду працюю, а біля другого - живу такі оази природи і поезії у місті!))

Щоразу, шановний пане Ярославе, на крилах Поезії Ви переносите мене в чарівний будь-якої пори Київ.

І як захід – знов прийде світанок – мені тут "захід" прочиталося в політичній площині, бо ж і вірш не тільки ж про дерева.
І (А) за присмерком - прийде світанок... - а якщо так? Якщо я правильно вловила хід думки автора.
П.С.Спасибі, що були на концерті 26.11.2015, (і за підказку теж ;) )

Галю, дякую! Стосовно зауваги... Якщо в політичній площині розглядати слово "захід" як згасання, то тоді виринає якась негативна ніби тенденція. Особисто я ніколи не трактував слово захід так, оце сьогодні вперше після Ваших слів мені відкрилося, що захід - це таки згасання. А д того я завжди милувався заходом сонця, як красою, яка відходить і з якою не хочеться прощатись, як у "Вечірній пісні" Кирила Стеценка на слова Володимира Самійленка "Ой, сонечко ясне іще не лягай". А якщо ще подумати про захід України, де Ви проживаєте, то його я завжди сприймав і сприймаю і буду сприймати, як світло національного відродження, що йде до нас на велику Україну. Дуже гарне слово присмерк, радий би використати, але з точки зору кефіцієнту прозорості в нього багато приголосних, а за логікою подій за присмерком спершу йде вечір, тоді ніч, а тоді вже світанок. А в мене думка проста - на зміну згасаючій красі заходу приходить краса наростаюча - світанок для нашої стражденної землі! Дякую, був радий Вас підтримати у Києві, радий Вашій перемозі, Вашій талановитій музиці і відкрив Вас для себе, як гарну співачку, радий був підказати, допомогти!))