
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.11
00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Останнє слово про термін смерть.
Для логічного тлумачення реальності людська свідомість широко послуговується рядом умовних термінів (понять). З поміж них: початок і кінець (смерть).
Якщо вживання терміну початок можна оправдати потребою означення ряду локальних початків, як ряду обставин (в зворотньому напрямку), котрі привели до множення твоїх клітин, як то: народження, зачаття, поцілунок, зустріч батьків; народження… батьків твоїх батьків… зрештою на самому початку Адам-Єва (Бог!), то термін кінець – такою мірою умовний, що ним, при тлумаченні реальності, можна знехтувати, бо завжди логічніше буде його (кінець) означити як новий початок (ряд початків в процесі руху до умовного кінця). А термін смерть*?
Питання смерті постає, час від часу (повсякчас), як страх (фобія). Але кожний неконтрольований стан (страх) при здоровому глузді, зрештою, минається, – турбота про власний психічний стан логічніша... То яка ж логіка ”страху смерті”? – Це завжди страх за життя!
Кожен раз, коли вона (смерть) “приходить” перетворити щось в ніщо, стає очевидним що її нема, що то насправді продовження, а не перетворення в ніщо – кількість матерії величина стала - якість матерії поняття відносне… Плоть (матерія) будучи теплою – вистигаючи (зникаючи у визначенні свідомістю цієї констатації як стану життя) ніколи не сягне логічного краю (археолог через тисячу років викопавши твої кістки миттєво визначить їхню прижиттєву температуру – 36,6°), а свідомість? – Очевидно, що і вона (свідомість) є завжди і всюди… навіть в “мертвій” матерії, котра логічною є, а логіка є не матеріальною (матерія створена за законами логіки – логіка є властивістю свідомості-свідомість є властивістю логіки).
Питання смерті поставлене штучно, його логіка умовна… При вирішенні проблеми смерті, завжди, питання не в тому, щоб смерть створити, а в тому щоб забрати життя… В німецькій мові слово mord, що походить від латинського: mors (mortis, morti, mortem) конкретно перекладається як убивство, а не як узагальнене смерть. Тож будуючи текст (новий текст) можна обминувши термін смерть все докладно стлумачити…
Отже, укладаючи новий текст і тільки уникаючи терміну смерть можливо зробити справді реалістичний виклад події, – українською мовою споконвіків звучить: упокой!
* Український термін смерть (Мара,мор) мабуть пов’язаний етимологічно з латинським (mors) mortis, на що вказує збіг трьох приголосних mrt – мрт. Довідку подав Б. Метик. автор кн. “На захист Желехівки” – Львів : «Тріада ...
До 2014 р.
текст на зображенні
св’ято
упокоївся і в гроб…
Володимир Висоцький
…для безлічі бактерій і мікроб
і сотень хробачків
і тисяч корінців
у цвинтарній землі – вже там
сьогодні я мільйон віддам
бездИханних моїх клітин - отих
проте мільярд моїх клітин - живих
зійшлося на погреб –
де буйство животрепетних потреб
і ах і ох…
а з високОсті судить Бог
худ. Я. Саландяк
"Мандри в космосі 59. 23. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 22. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики Книга др"
Останнє слово про термін смерть.
Світлої пам’яті Богдана Метика (стосується)
(логічні спекуляції в ТЕОРІЇ ОПТИМІЗМУ - текст для Halloween)
Для логічного тлумачення реальності людська свідомість широко послуговується рядом умовних термінів (понять). З поміж них: початок і кінець (смерть).
Якщо вживання терміну початок можна оправдати потребою означення ряду локальних початків, як ряду обставин (в зворотньому напрямку), котрі привели до множення твоїх клітин, як то: народження, зачаття, поцілунок, зустріч батьків; народження… батьків твоїх батьків… зрештою на самому початку Адам-Єва (Бог!), то термін кінець – такою мірою умовний, що ним, при тлумаченні реальності, можна знехтувати, бо завжди логічніше буде його (кінець) означити як новий початок (ряд початків в процесі руху до умовного кінця). А термін смерть*?
Питання смерті постає, час від часу (повсякчас), як страх (фобія). Але кожний неконтрольований стан (страх) при здоровому глузді, зрештою, минається, – турбота про власний психічний стан логічніша... То яка ж логіка ”страху смерті”? – Це завжди страх за життя!
Кожен раз, коли вона (смерть) “приходить” перетворити щось в ніщо, стає очевидним що її нема, що то насправді продовження, а не перетворення в ніщо – кількість матерії величина стала - якість матерії поняття відносне… Плоть (матерія) будучи теплою – вистигаючи (зникаючи у визначенні свідомістю цієї констатації як стану життя) ніколи не сягне логічного краю (археолог через тисячу років викопавши твої кістки миттєво визначить їхню прижиттєву температуру – 36,6°), а свідомість? – Очевидно, що і вона (свідомість) є завжди і всюди… навіть в “мертвій” матерії, котра логічною є, а логіка є не матеріальною (матерія створена за законами логіки – логіка є властивістю свідомості-свідомість є властивістю логіки).
Питання смерті поставлене штучно, його логіка умовна… При вирішенні проблеми смерті, завжди, питання не в тому, щоб смерть створити, а в тому щоб забрати життя… В німецькій мові слово mord, що походить від латинського: mors (mortis, morti, mortem) конкретно перекладається як убивство, а не як узагальнене смерть. Тож будуючи текст (новий текст) можна обминувши термін смерть все докладно стлумачити…
Отже, укладаючи новий текст і тільки уникаючи терміну смерть можливо зробити справді реалістичний виклад події, – українською мовою споконвіків звучить: упокой!
* Український термін смерть (Мара,мор) мабуть пов’язаний етимологічно з латинським (mors) mortis, на що вказує збіг трьох приголосних mrt – мрт. Довідку подав Б. Метик. автор кн. “На захист Желехівки” – Львів : «Тріада ...
До 2014 р.
текст на зображенні
св’ято
упокоївся і в гроб…
Володимир Висоцький
…для безлічі бактерій і мікроб
і сотень хробачків
і тисяч корінців
у цвинтарній землі – вже там
сьогодні я мільйон віддам
бездИханних моїх клітин - отих
проте мільярд моїх клітин - живих
зійшлося на погреб –
де буйство животрепетних потреб
і ах і ох…
а з високОсті судить Бог
худ. Я. Саландяк

• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 22. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики Книга др"
Про публікацію