Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.21
08:52
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець
2026.10.21
06:03
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.
2026.10.20
20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
2026.10.20
17:07
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
2026.10.20
16:18
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?
Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?
Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?
2026.10.20
14:05
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про
2026.10.20
13:54
Струмки зі сліз і дзвоники із ружі,
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає
2026.10.20
10:36
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?
2026.10.20
06:53
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?
2026.10.20
03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики.
Взимку страшні не так морози, як відморозки.
Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь.
Питання влади в Україні для декого набагато ва
2026.10.20
00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість
2026.10.19
13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.
Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
2026.10.19
13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.
Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці
2026.10.19
13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!
Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —
2026.10.19
06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.
2026.10.18
23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Останнє слово про термін смерть.
Для логічного тлумачення реальності людська свідомість широко послуговується рядом умовних термінів (понять). З поміж них: початок і кінець (смерть).
Якщо вживання терміну початок можна оправдати потребою означення ряду локальних початків, як ряду обставин (в зворотньому напрямку), котрі привели до множення твоїх клітин, як то: народження, зачаття, поцілунок, зустріч батьків; народження… батьків твоїх батьків… зрештою на самому початку Адам-Єва (Бог!), то термін кінець – такою мірою умовний, що ним, при тлумаченні реальності, можна знехтувати, бо завжди логічніше буде його (кінець) означити як новий початок (ряд початків в процесі руху до умовного кінця). А термін смерть*?
Питання смерті постає, час від часу (повсякчас), як страх (фобія). Але кожний неконтрольований стан (страх) при здоровому глузді, зрештою, минається, – турбота про власний психічний стан логічніша... То яка ж логіка ”страху смерті”? – Це завжди страх за життя!
Кожен раз, коли вона (смерть) “приходить” перетворити щось в ніщо, стає очевидним що її нема, що то насправді продовження, а не перетворення в ніщо – кількість матерії величина стала - якість матерії поняття відносне… Плоть (матерія) будучи теплою – вистигаючи (зникаючи у визначенні свідомістю цієї констатації як стану життя) ніколи не сягне логічного краю (археолог через тисячу років викопавши твої кістки миттєво визначить їхню прижиттєву температуру – 36,6°), а свідомість? – Очевидно, що і вона (свідомість) є завжди і всюди… навіть в “мертвій” матерії, котра логічною є, а логіка є не матеріальною (матерія створена за законами логіки – логіка є властивістю свідомості-свідомість є властивістю логіки).
Питання смерті поставлене штучно, його логіка умовна… При вирішенні проблеми смерті, завжди, питання не в тому, щоб смерть створити, а в тому щоб забрати життя… В німецькій мові слово mord, що походить від латинського: mors (mortis, morti, mortem) конкретно перекладається як убивство, а не як узагальнене смерть. Тож будуючи текст (новий текст) можна обминувши термін смерть все докладно стлумачити…
Отже, укладаючи новий текст і тільки уникаючи терміну смерть можливо зробити справді реалістичний виклад події, – українською мовою споконвіків звучить: упокой!
* Український термін смерть (Мара,мор) мабуть пов’язаний етимологічно з латинським (mors) mortis, на що вказує збіг трьох приголосних mrt – мрт. Довідку подав Б. Метик. автор кн. “На захист Желехівки” – Львів : «Тріада ...
До 2014 р.
текст на зображенні
св’ято
упокоївся і в гроб…
Володимир Висоцький
…для безлічі бактерій і мікроб
і сотень хробачків
і тисяч корінців
у цвинтарній землі – вже там
сьогодні я мільйон віддам
бездИханних моїх клітин - отих
проте мільярд моїх клітин - живих
зійшлося на погреб –
де буйство животрепетних потреб
і ах і ох…
а з високОсті судить Бог
худ. Я. Саландяк
"Мандри в космосі 59. 23. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 22. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики Книга др"
Останнє слово про термін смерть.
Світлої пам’яті Богдана Метика (стосується)
(логічні спекуляції в ТЕОРІЇ ОПТИМІЗМУ - текст для Halloween)
Для логічного тлумачення реальності людська свідомість широко послуговується рядом умовних термінів (понять). З поміж них: початок і кінець (смерть).
Якщо вживання терміну початок можна оправдати потребою означення ряду локальних початків, як ряду обставин (в зворотньому напрямку), котрі привели до множення твоїх клітин, як то: народження, зачаття, поцілунок, зустріч батьків; народження… батьків твоїх батьків… зрештою на самому початку Адам-Єва (Бог!), то термін кінець – такою мірою умовний, що ним, при тлумаченні реальності, можна знехтувати, бо завжди логічніше буде його (кінець) означити як новий початок (ряд початків в процесі руху до умовного кінця). А термін смерть*?
Питання смерті постає, час від часу (повсякчас), як страх (фобія). Але кожний неконтрольований стан (страх) при здоровому глузді, зрештою, минається, – турбота про власний психічний стан логічніша... То яка ж логіка ”страху смерті”? – Це завжди страх за життя!
Кожен раз, коли вона (смерть) “приходить” перетворити щось в ніщо, стає очевидним що її нема, що то насправді продовження, а не перетворення в ніщо – кількість матерії величина стала - якість матерії поняття відносне… Плоть (матерія) будучи теплою – вистигаючи (зникаючи у визначенні свідомістю цієї констатації як стану життя) ніколи не сягне логічного краю (археолог через тисячу років викопавши твої кістки миттєво визначить їхню прижиттєву температуру – 36,6°), а свідомість? – Очевидно, що і вона (свідомість) є завжди і всюди… навіть в “мертвій” матерії, котра логічною є, а логіка є не матеріальною (матерія створена за законами логіки – логіка є властивістю свідомості-свідомість є властивістю логіки).
Питання смерті поставлене штучно, його логіка умовна… При вирішенні проблеми смерті, завжди, питання не в тому, щоб смерть створити, а в тому щоб забрати життя… В німецькій мові слово mord, що походить від латинського: mors (mortis, morti, mortem) конкретно перекладається як убивство, а не як узагальнене смерть. Тож будуючи текст (новий текст) можна обминувши термін смерть все докладно стлумачити…
Отже, укладаючи новий текст і тільки уникаючи терміну смерть можливо зробити справді реалістичний виклад події, – українською мовою споконвіків звучить: упокой!
* Український термін смерть (Мара,мор) мабуть пов’язаний етимологічно з латинським (mors) mortis, на що вказує збіг трьох приголосних mrt – мрт. Довідку подав Б. Метик. автор кн. “На захист Желехівки” – Львів : «Тріада ...
До 2014 р.
текст на зображенні
св’ято
упокоївся і в гроб…
Володимир Висоцький
…для безлічі бактерій і мікроб
і сотень хробачків
і тисяч корінців
у цвинтарній землі – вже там
сьогодні я мільйон віддам
бездИханних моїх клітин - отих
проте мільярд моїх клітин - живих
зійшлося на погреб –
де буйство животрепетних потреб
і ах і ох…
а з високОсті судить Бог
худ. Я. Саландяк
"Мандри в космосі 59. 23. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 22. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики Книга др"
Про публікацію
