Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.21
19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків.
Все складалося так
2026.07.21
18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
2026.07.21
17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
2026.07.21
12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
2026.07.21
11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
2026.07.21
10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
2026.07.21
10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
2026.07.21
07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
2026.07.21
07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон»
Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади.
Клеопат
2026.07.21
06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини
«Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів».
(З написів на піра
2026.07.21
02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..
Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..
Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
2026.07.20
22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?
Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?
Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
2026.07.20
22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
зустріч наша у тім літі
індіанським літі
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
зустріч наша у тім літі
індіанським літі
2026.07.20
15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.
Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.
Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,
2026.07.20
13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
2026.07.20
12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.
Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.
Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Останнє слово про термін смерть.
Для логічного тлумачення реальності людська свідомість широко послуговується рядом умовних термінів (понять). З поміж них: початок і кінець (смерть).
Якщо вживання терміну початок можна оправдати потребою означення ряду локальних початків, як ряду обставин (в зворотньому напрямку), котрі привели до множення твоїх клітин, як то: народження, зачаття, поцілунок, зустріч батьків; народження… батьків твоїх батьків… зрештою на самому початку Адам-Єва (Бог!), то термін кінець – такою мірою умовний, що ним, при тлумаченні реальності, можна знехтувати, бо завжди логічніше буде його (кінець) означити як новий початок (ряд початків в процесі руху до умовного кінця). А термін смерть*?
Питання смерті постає, час від часу (повсякчас), як страх (фобія). Але кожний неконтрольований стан (страх) при здоровому глузді, зрештою, минається, – турбота про власний психічний стан логічніша... То яка ж логіка ”страху смерті”? – Це завжди страх за життя!
Кожен раз, коли вона (смерть) “приходить” перетворити щось в ніщо, стає очевидним що її нема, що то насправді продовження, а не перетворення в ніщо – кількість матерії величина стала - якість матерії поняття відносне… Плоть (матерія) будучи теплою – вистигаючи (зникаючи у визначенні свідомістю цієї констатації як стану життя) ніколи не сягне логічного краю (археолог через тисячу років викопавши твої кістки миттєво визначить їхню прижиттєву температуру – 36,6°), а свідомість? – Очевидно, що і вона (свідомість) є завжди і всюди… навіть в “мертвій” матерії, котра логічною є, а логіка є не матеріальною (матерія створена за законами логіки – логіка є властивістю свідомості-свідомість є властивістю логіки).
Питання смерті поставлене штучно, його логіка умовна… При вирішенні проблеми смерті, завжди, питання не в тому, щоб смерть створити, а в тому щоб забрати життя… В німецькій мові слово mord, що походить від латинського: mors (mortis, morti, mortem) конкретно перекладається як убивство, а не як узагальнене смерть. Тож будуючи текст (новий текст) можна обминувши термін смерть все докладно стлумачити…
Отже, укладаючи новий текст і тільки уникаючи терміну смерть можливо зробити справді реалістичний виклад події, – українською мовою споконвіків звучить: упокой!
* Український термін смерть (Мара,мор) мабуть пов’язаний етимологічно з латинським (mors) mortis, на що вказує збіг трьох приголосних mrt – мрт. Довідку подав Б. Метик. автор кн. “На захист Желехівки” – Львів : «Тріада ...
До 2014 р.
текст на зображенні
св’ято
упокоївся і в гроб…
Володимир Висоцький
…для безлічі бактерій і мікроб
і сотень хробачків
і тисяч корінців
у цвинтарній землі – вже там
сьогодні я мільйон віддам
бездИханних моїх клітин - отих
проте мільярд моїх клітин - живих
зійшлося на погреб –
де буйство животрепетних потреб
і ах і ох…
а з високОсті судить Бог
худ. Я. Саландяк
"Мандри в космосі 59. 23. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 22. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики Книга др"
Останнє слово про термін смерть.
Світлої пам’яті Богдана Метика (стосується)
(логічні спекуляції в ТЕОРІЇ ОПТИМІЗМУ - текст для Halloween)
Для логічного тлумачення реальності людська свідомість широко послуговується рядом умовних термінів (понять). З поміж них: початок і кінець (смерть).
Якщо вживання терміну початок можна оправдати потребою означення ряду локальних початків, як ряду обставин (в зворотньому напрямку), котрі привели до множення твоїх клітин, як то: народження, зачаття, поцілунок, зустріч батьків; народження… батьків твоїх батьків… зрештою на самому початку Адам-Єва (Бог!), то термін кінець – такою мірою умовний, що ним, при тлумаченні реальності, можна знехтувати, бо завжди логічніше буде його (кінець) означити як новий початок (ряд початків в процесі руху до умовного кінця). А термін смерть*?
Питання смерті постає, час від часу (повсякчас), як страх (фобія). Але кожний неконтрольований стан (страх) при здоровому глузді, зрештою, минається, – турбота про власний психічний стан логічніша... То яка ж логіка ”страху смерті”? – Це завжди страх за життя!
Кожен раз, коли вона (смерть) “приходить” перетворити щось в ніщо, стає очевидним що її нема, що то насправді продовження, а не перетворення в ніщо – кількість матерії величина стала - якість матерії поняття відносне… Плоть (матерія) будучи теплою – вистигаючи (зникаючи у визначенні свідомістю цієї констатації як стану життя) ніколи не сягне логічного краю (археолог через тисячу років викопавши твої кістки миттєво визначить їхню прижиттєву температуру – 36,6°), а свідомість? – Очевидно, що і вона (свідомість) є завжди і всюди… навіть в “мертвій” матерії, котра логічною є, а логіка є не матеріальною (матерія створена за законами логіки – логіка є властивістю свідомості-свідомість є властивістю логіки).
Питання смерті поставлене штучно, його логіка умовна… При вирішенні проблеми смерті, завжди, питання не в тому, щоб смерть створити, а в тому щоб забрати життя… В німецькій мові слово mord, що походить від латинського: mors (mortis, morti, mortem) конкретно перекладається як убивство, а не як узагальнене смерть. Тож будуючи текст (новий текст) можна обминувши термін смерть все докладно стлумачити…
Отже, укладаючи новий текст і тільки уникаючи терміну смерть можливо зробити справді реалістичний виклад події, – українською мовою споконвіків звучить: упокой!
* Український термін смерть (Мара,мор) мабуть пов’язаний етимологічно з латинським (mors) mortis, на що вказує збіг трьох приголосних mrt – мрт. Довідку подав Б. Метик. автор кн. “На захист Желехівки” – Львів : «Тріада ...
До 2014 р.
текст на зображенні
св’ято
упокоївся і в гроб…
Володимир Висоцький
…для безлічі бактерій і мікроб
і сотень хробачків
і тисяч корінців
у цвинтарній землі – вже там
сьогодні я мільйон віддам
бездИханних моїх клітин - отих
проте мільярд моїх клітин - живих
зійшлося на погреб –
де буйство животрепетних потреб
і ах і ох…
а з високОсті судить Бог
худ. Я. Саландяк
"Мандри в космосі 59. 23. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 22. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики Книга др"
Про публікацію
