ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Останнє слово про термін смерть.
Для логічного тлумачення реальності людська свідомість широко послуговується рядом умовних термінів (понять). З поміж них: початок і кінець (смерть).
Якщо вживання терміну початок можна оправдати потребою означення ряду локальних початків, як ряду обставин (в зворотньому напрямку), котрі привели до множення твоїх клітин, як то: народження, зачаття, поцілунок, зустріч батьків; народження… батьків твоїх батьків… зрештою на самому початку Адам-Єва (Бог!), то термін кінець – такою мірою умовний, що ним, при тлумаченні реальності, можна знехтувати, бо завжди логічніше буде його (кінець) означити як новий початок (ряд початків в процесі руху до умовного кінця). А термін смерть*?
Питання смерті постає, час від часу (повсякчас), як страх (фобія). Але кожний неконтрольований стан (страх) при здоровому глузді, зрештою, минається, – турбота про власний психічний стан логічніша... То яка ж логіка ”страху смерті”? – Це завжди страх за життя!
Кожен раз, коли вона (смерть) “приходить” перетворити щось в ніщо, стає очевидним що її нема, що то насправді продовження, а не перетворення в ніщо – кількість матерії величина стала - якість матерії поняття відносне… Плоть (матерія) будучи теплою – вистигаючи (зникаючи у визначенні свідомістю цієї констатації як стану життя) ніколи не сягне логічного краю (археолог через тисячу років викопавши твої кістки миттєво визначить їхню прижиттєву температуру – 36,6°), а свідомість? – Очевидно, що і вона (свідомість) є завжди і всюди… навіть в “мертвій” матерії, котра логічною є, а логіка є не матеріальною (матерія створена за законами логіки – логіка є властивістю свідомості-свідомість є властивістю логіки).
Питання смерті поставлене штучно, його логіка умовна… При вирішенні проблеми смерті, завжди, питання не в тому, щоб смерть створити, а в тому щоб забрати життя… В німецькій мові слово mord, що походить від латинського: mors (mortis, morti, mortem) конкретно перекладається як убивство, а не як узагальнене смерть. Тож будуючи текст (новий текст) можна обминувши термін смерть все докладно стлумачити…
Отже, укладаючи новий текст і тільки уникаючи терміну смерть можливо зробити справді реалістичний виклад події, – українською мовою споконвіків звучить: упокой!
* Український термін смерть (Мара,мор) мабуть пов’язаний етимологічно з латинським (mors) mortis, на що вказує збіг трьох приголосних mrt – мрт. Довідку подав Б. Метик. автор кн. “На захист Желехівки” – Львів : «Тріада ...
До 2014 р.
текст на зображенні
св’ято
упокоївся і в гроб…
Володимир Висоцький
…для безлічі бактерій і мікроб
і сотень хробачків
і тисяч корінців
у цвинтарній землі – вже там
сьогодні я мільйон віддам
бездИханних моїх клітин - отих
проте мільярд моїх клітин - живих
зійшлося на погреб –
де буйство животрепетних потреб
і ах і ох…
а з високОсті судить Бог
худ. Я. Саландяк
"Мандри в космосі 59. 23. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 22. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики Книга др"
Останнє слово про термін смерть.
Світлої пам’яті Богдана Метика (стосується)
(логічні спекуляції в ТЕОРІЇ ОПТИМІЗМУ - текст для Halloween)
Для логічного тлумачення реальності людська свідомість широко послуговується рядом умовних термінів (понять). З поміж них: початок і кінець (смерть).
Якщо вживання терміну початок можна оправдати потребою означення ряду локальних початків, як ряду обставин (в зворотньому напрямку), котрі привели до множення твоїх клітин, як то: народження, зачаття, поцілунок, зустріч батьків; народження… батьків твоїх батьків… зрештою на самому початку Адам-Єва (Бог!), то термін кінець – такою мірою умовний, що ним, при тлумаченні реальності, можна знехтувати, бо завжди логічніше буде його (кінець) означити як новий початок (ряд початків в процесі руху до умовного кінця). А термін смерть*?
Питання смерті постає, час від часу (повсякчас), як страх (фобія). Але кожний неконтрольований стан (страх) при здоровому глузді, зрештою, минається, – турбота про власний психічний стан логічніша... То яка ж логіка ”страху смерті”? – Це завжди страх за життя!
Кожен раз, коли вона (смерть) “приходить” перетворити щось в ніщо, стає очевидним що її нема, що то насправді продовження, а не перетворення в ніщо – кількість матерії величина стала - якість матерії поняття відносне… Плоть (матерія) будучи теплою – вистигаючи (зникаючи у визначенні свідомістю цієї констатації як стану життя) ніколи не сягне логічного краю (археолог через тисячу років викопавши твої кістки миттєво визначить їхню прижиттєву температуру – 36,6°), а свідомість? – Очевидно, що і вона (свідомість) є завжди і всюди… навіть в “мертвій” матерії, котра логічною є, а логіка є не матеріальною (матерія створена за законами логіки – логіка є властивістю свідомості-свідомість є властивістю логіки).
Питання смерті поставлене штучно, його логіка умовна… При вирішенні проблеми смерті, завжди, питання не в тому, щоб смерть створити, а в тому щоб забрати життя… В німецькій мові слово mord, що походить від латинського: mors (mortis, morti, mortem) конкретно перекладається як убивство, а не як узагальнене смерть. Тож будуючи текст (новий текст) можна обминувши термін смерть все докладно стлумачити…
Отже, укладаючи новий текст і тільки уникаючи терміну смерть можливо зробити справді реалістичний виклад події, – українською мовою споконвіків звучить: упокой!
* Український термін смерть (Мара,мор) мабуть пов’язаний етимологічно з латинським (mors) mortis, на що вказує збіг трьох приголосних mrt – мрт. Довідку подав Б. Метик. автор кн. “На захист Желехівки” – Львів : «Тріада ...
До 2014 р.
текст на зображенні
св’ято
упокоївся і в гроб…
Володимир Висоцький
…для безлічі бактерій і мікроб
і сотень хробачків
і тисяч корінців
у цвинтарній землі – вже там
сьогодні я мільйон віддам
бездИханних моїх клітин - отих
проте мільярд моїх клітин - живих
зійшлося на погреб –
де буйство животрепетних потреб
і ах і ох…
а з високОсті судить Бог
худ. Я. Саландяк
"Мандри в космосі 59. 23. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… "
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 59. 22. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики Книга др"
Про публікацію