Нервує цілий вечір хлоп. Питає жінку: - Чом?
Кінець вже світу близько он. Тобі ж бо хоч би що?
Бо буде світу, бач, кінець. Його переживе
Лиш той по знаку зодіака, в кого роги є!
- А ти отут при чім? Скажи! Щось я не йму ніяк?
- Бо я не Овен, не Тілець! Не Козоріг, а Рак!
Вона у сміх. А він – у крик! Та ти дурний! Дурна!
Годину гризлись точно вдвох. А може й більш, хтозна.
Звалили все на гороскоп. Та тільки жити як?
У всьому винен, ясна річ, той клятий зодіак.
Хильнув із нервів трохи він. А та надвір хутчіш.
Таке життя: із двох дурних один завжди хитріш.
Прийшла під ранок, певно, аж. Очима кліпа муж.
Вона ж щебече радо так на вухо щось йому:
- Що в моїх силах, каже, знай. Зробила, що змогла.
І в тебе, як в Овна, Тільця чи іншого Козла
Є шанс! Прожити той колапс! Не скажу, що і як.
Старалась, звісно, як могла. Не зміню ж зодіак…