
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
2025.06.16
23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
2025.06.16
22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 14
СВЯТА ПРАВДА
Проповідують такі речі,
Що їх не витримують плечі.
ЕКОНОМІЯ РОЗУМУ
Думання завдає мук і болю,
Говоріння ж турбот не спричинить;
То ж дай язику повну волю,
А мозок нехай твій спочине.
ПОРНОГРАФІЧНИЙ ГРУК
Блукаючи в порнографії хащах,
Переконуюсь уже, мабуть, всоте,
Що з плотських утіх та найкраща,
Де пестиш тебе лишень, плоте.
УСЯ РІЗНИЦЯ
Громова і мінлива життя нашого злива,
Смерті ж ледь сіється мжичка-водиця,
Й така вона монотонна й тужлива –
І в цьому уся різниця.
Я СУМНІВАЮСЬ
Я сумніваюсь, чи всі т.з. факти,
Сумнівні для мене, сприймаєш так ти;
І сумніваюсь, чи є щось, крім містерії,
В усій цій небесній машинерії;
А також сумніви мої немалі,
Чи світ цей існує взагалі.
Але немає жодного вагання
Щодо власного мого існування.
ВИДИМІСТЬ ОНОВЛЕННЯ
Якщо виглядаєш оновленим
Кожного дня на світанку,
Ніби з тобою народжується
Світ увесь у цю мить; –
Життя твоє буде повнитись
Смислом новим щоранку.
Але що, окрім цього, ще
Ти зумієш у нім зробить?
ЖИВУЧИ МИТТЮ
Мить лови – вже визнання здобув
Цей девіз – ним керуються люди;
Для одних це момент, що вже був,
А для інших це мить, що лиш буде.
Та в минуле нема вороття
Навіть магу, не те що людині;
Й недосяжне також майбуття;
То ж для нас тільки та мить, що нині.
Й хоч коротка, щоб жити, ця мить,
Що майбутнє в минуле вертає,
Хто життя своє вміє цінить,
Сьогодення той вдячно вітає.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ КОЖНОМУ
Приємність відчув би,
Зухвальства б добавив,
Й себе від непевності
Цим би позбавив, –
Згадавши те все,
Що в житті не прогавив.
СЛУГА Й ХАЗЯЇН
Хто за вигоди всі прогресу
Буде сплачувати борги? –
Прикувавши слугу до себе,
І себе приковуєш до слуги.
То ж віднині одна у вас доля:
Долучаючись і до його таєн,
Сильнішим стаєш і спритнішим.
Але хто вже слуга й хто – хазяїн?
ДЗЕРКАЛО
Безпристрасне дзеркало, але чи вас це вдовольнить; –
Бо, дивлячись в нього, ніколи не вгадаєте,
Як виглядаєте ви у ту мить,
Коли й знати не хочеться, як виглядаєте.
Проповідують такі речі,
Що їх не витримують плечі.
ЕКОНОМІЯ РОЗУМУ
Думання завдає мук і болю,
Говоріння ж турбот не спричинить;
То ж дай язику повну волю,
А мозок нехай твій спочине.
ПОРНОГРАФІЧНИЙ ГРУК
Блукаючи в порнографії хащах,
Переконуюсь уже, мабуть, всоте,
Що з плотських утіх та найкраща,
Де пестиш тебе лишень, плоте.
УСЯ РІЗНИЦЯ
Громова і мінлива життя нашого злива,
Смерті ж ледь сіється мжичка-водиця,
Й така вона монотонна й тужлива –
І в цьому уся різниця.
Я СУМНІВАЮСЬ
Я сумніваюсь, чи всі т.з. факти,
Сумнівні для мене, сприймаєш так ти;
І сумніваюсь, чи є щось, крім містерії,
В усій цій небесній машинерії;
А також сумніви мої немалі,
Чи світ цей існує взагалі.
Але немає жодного вагання
Щодо власного мого існування.
ВИДИМІСТЬ ОНОВЛЕННЯ
Якщо виглядаєш оновленим
Кожного дня на світанку,
Ніби з тобою народжується
Світ увесь у цю мить; –
Життя твоє буде повнитись
Смислом новим щоранку.
Але що, окрім цього, ще
Ти зумієш у нім зробить?
ЖИВУЧИ МИТТЮ
Мить лови – вже визнання здобув
Цей девіз – ним керуються люди;
Для одних це момент, що вже був,
А для інших це мить, що лиш буде.
Та в минуле нема вороття
Навіть магу, не те що людині;
Й недосяжне також майбуття;
То ж для нас тільки та мить, що нині.
Й хоч коротка, щоб жити, ця мить,
Що майбутнє в минуле вертає,
Хто життя своє вміє цінить,
Сьогодення той вдячно вітає.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ КОЖНОМУ
Приємність відчув би,
Зухвальства б добавив,
Й себе від непевності
Цим би позбавив, –
Згадавши те все,
Що в житті не прогавив.
СЛУГА Й ХАЗЯЇН
Хто за вигоди всі прогресу
Буде сплачувати борги? –
Прикувавши слугу до себе,
І себе приковуєш до слуги.
То ж віднині одна у вас доля:
Долучаючись і до його таєн,
Сильнішим стаєш і спритнішим.
Але хто вже слуга й хто – хазяїн?
ДЗЕРКАЛО
Безпристрасне дзеркало, але чи вас це вдовольнить; –
Бо, дивлячись в нього, ніколи не вгадаєте,
Як виглядаєте ви у ту мить,
Коли й знати не хочеться, як виглядаєте.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію