Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.16
13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
2026.08.16
13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
2026.08.16
11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки
(Минуло двадцять років.)
Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід
2026.08.16
06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
2026.08.15
23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
2026.08.15
23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
2026.08.15
21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
2026.08.15
20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
2026.08.15
19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
2026.08.15
14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …
2026.08.15
13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.
Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.
2026.08.15
13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –
2026.08.15
12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.
Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,
2026.08.15
10:22
Нова зоря над попелищем
Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.
2026.08.15
07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.
2026.08.14
22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 14
СВЯТА ПРАВДА
Проповідують такі речі,
Що їх не витримують плечі.
ЕКОНОМІЯ РОЗУМУ
Думання завдає мук і болю,
Говоріння ж турбот не спричинить;
То ж дай язику повну волю,
А мозок нехай твій спочине.
ПОРНОГРАФІЧНИЙ ГРУК
Блукаючи в порнографії хащах,
Переконуюсь уже, мабуть, всоте,
Що з плотських утіх та найкраща,
Де пестиш тебе лишень, плоте.
УСЯ РІЗНИЦЯ
Громова і мінлива життя нашого злива,
Смерті ж ледь сіється мжичка-водиця,
Й така вона монотонна й тужлива –
І в цьому уся різниця.
Я СУМНІВАЮСЬ
Я сумніваюсь, чи всі т.з. факти,
Сумнівні для мене, сприймаєш так ти;
І сумніваюсь, чи є щось, крім містерії,
В усій цій небесній машинерії;
А також сумніви мої немалі,
Чи світ цей існує взагалі.
Але немає жодного вагання
Щодо власного мого існування.
ВИДИМІСТЬ ОНОВЛЕННЯ
Якщо виглядаєш оновленим
Кожного дня на світанку,
Ніби з тобою народжується
Світ увесь у цю мить; –
Життя твоє буде повнитись
Смислом новим щоранку.
Але що, окрім цього, ще
Ти зумієш у нім зробить?
ЖИВУЧИ МИТТЮ
Мить лови – вже визнання здобув
Цей девіз – ним керуються люди;
Для одних це момент, що вже був,
А для інших це мить, що лиш буде.
Та в минуле нема вороття
Навіть магу, не те що людині;
Й недосяжне також майбуття;
То ж для нас тільки та мить, що нині.
Й хоч коротка, щоб жити, ця мить,
Що майбутнє в минуле вертає,
Хто життя своє вміє цінить,
Сьогодення той вдячно вітає.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ КОЖНОМУ
Приємність відчув би,
Зухвальства б добавив,
Й себе від непевності
Цим би позбавив, –
Згадавши те все,
Що в житті не прогавив.
СЛУГА Й ХАЗЯЇН
Хто за вигоди всі прогресу
Буде сплачувати борги? –
Прикувавши слугу до себе,
І себе приковуєш до слуги.
То ж віднині одна у вас доля:
Долучаючись і до його таєн,
Сильнішим стаєш і спритнішим.
Але хто вже слуга й хто – хазяїн?
ДЗЕРКАЛО
Безпристрасне дзеркало, але чи вас це вдовольнить; –
Бо, дивлячись в нього, ніколи не вгадаєте,
Як виглядаєте ви у ту мить,
Коли й знати не хочеться, як виглядаєте.
Проповідують такі речі,
Що їх не витримують плечі.
ЕКОНОМІЯ РОЗУМУ
Думання завдає мук і болю,
Говоріння ж турбот не спричинить;
То ж дай язику повну волю,
А мозок нехай твій спочине.
ПОРНОГРАФІЧНИЙ ГРУК
Блукаючи в порнографії хащах,
Переконуюсь уже, мабуть, всоте,
Що з плотських утіх та найкраща,
Де пестиш тебе лишень, плоте.
УСЯ РІЗНИЦЯ
Громова і мінлива життя нашого злива,
Смерті ж ледь сіється мжичка-водиця,
Й така вона монотонна й тужлива –
І в цьому уся різниця.
Я СУМНІВАЮСЬ
Я сумніваюсь, чи всі т.з. факти,
Сумнівні для мене, сприймаєш так ти;
І сумніваюсь, чи є щось, крім містерії,
В усій цій небесній машинерії;
А також сумніви мої немалі,
Чи світ цей існує взагалі.
Але немає жодного вагання
Щодо власного мого існування.
ВИДИМІСТЬ ОНОВЛЕННЯ
Якщо виглядаєш оновленим
Кожного дня на світанку,
Ніби з тобою народжується
Світ увесь у цю мить; –
Життя твоє буде повнитись
Смислом новим щоранку.
Але що, окрім цього, ще
Ти зумієш у нім зробить?
ЖИВУЧИ МИТТЮ
Мить лови – вже визнання здобув
Цей девіз – ним керуються люди;
Для одних це момент, що вже був,
А для інших це мить, що лиш буде.
Та в минуле нема вороття
Навіть магу, не те що людині;
Й недосяжне також майбуття;
То ж для нас тільки та мить, що нині.
Й хоч коротка, щоб жити, ця мить,
Що майбутнє в минуле вертає,
Хто життя своє вміє цінить,
Сьогодення той вдячно вітає.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ КОЖНОМУ
Приємність відчув би,
Зухвальства б добавив,
Й себе від непевності
Цим би позбавив, –
Згадавши те все,
Що в житті не прогавив.
СЛУГА Й ХАЗЯЇН
Хто за вигоди всі прогресу
Буде сплачувати борги? –
Прикувавши слугу до себе,
І себе приковуєш до слуги.
То ж віднині одна у вас доля:
Долучаючись і до його таєн,
Сильнішим стаєш і спритнішим.
Але хто вже слуга й хто – хазяїн?
ДЗЕРКАЛО
Безпристрасне дзеркало, але чи вас це вдовольнить; –
Бо, дивлячись в нього, ніколи не вгадаєте,
Як виглядаєте ви у ту мить,
Коли й знати не хочеться, як виглядаєте.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
