
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.03
17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
2025.10.03
12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - з бурштину модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - з бурштину модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
2025.10.03
11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
2025.10.03
06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
2025.10.02
11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
2025.10.02
11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном
Він від першого дня повном
2025.10.02
09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада.
Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок:
«І серце б‘ється, ніби птах…»
Скільки вже цих птахів билося біля серця?!
Н. закреслив «ніб
2025.10.01
22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
2025.10.01
10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 15
ГРУК ПРО ЧЕРВОНУ РОЗУ
Подарував коханій розу, що пурпуром буяла,
Й всю ніч біля її постелі вона, розпашіла, стояла;
Та опав один пелюсток, другий, а потім і увесь вінчик –
Й віри її у цвітіння згас останній промінчик.
ОСТАННІ ЗУСИЛЛЯ
(Глобальний грук)
Якщо хочемо завжди в мирі
І злагоді з іншими жити,
Треба спочатку в інших довіри
Добитись, а потім – ще й заслужити.
СВОБОДА
В чім свобода? – В тім, що робим
Тільки те, що до вподоби.
Так вважаєм; але, схоже,
Любе те лиш нам, що можем.
ПОРОШИНКА У ВЛАСНОМУ ОЦІ
Якщо свої власні вади
Ми в інших помічаєм,
То навіть дружби ради
Вже їх не вибачаєм.
СЛАБКІСТЬ ЗАВДЯКИ СИЛІ
Відстоює фанатик точку зору
Настирно так, що сумніватися впору.
НА ПРВОДЖЕННЯ ЧАСУ
Час безперервно плине,
Й порушення лиш єдине:
Що спроби його означить
Не завжди бувають успішні; –
Дробити його – в намаганні,
Як і в настирнім бажанні
Дізнатись, чи нам його стачить, –
До того ж іще й поспішні.
ГРОМАДСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
Чарлі Чапліну
З колодязя, що з нього пили ми,
Води і краплі не купиш за п’ятак;
Що ти думав, те й думать могли ми,
Та ніхто ще не осмислив це так.
ДОРОЖНІ НЕВІГЛАСИ
Чи вивчить Правила руху не було змоги?
Та більшість людей зневажають їх прямо
І мчать із вітерцем серединою дороги,
Хоч і бачать, що навстріч їм я роблю те саме.
ПЕРЕБОРЩУВАЧІ
Істина захована за аргументів тином,
До неї приходять через довгі дебати;
То ж не вірте фанатикам із їх почином,
Що істину лиш одну можна сформулювати:
Істина влаштована таким чином,
Що не можна її бозна-як деформувати.
ОВВА!
Що злюки – це злюки,
Підтверджується віками;
Все ж декого ці віки
Увінчували вінками.
Але не треба й науки,
Й помічено це не нами,
Що і т.з. добряки –
Теж такі самі.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ГРУК
Як жарт лишень жартом сприймаєш,
Й серйозне – лишень як серйозність; –
Між ними межу цим знімаєш,
Впадаючи сам у курйозність.
ГІГІЄНА
(грук не без натяку на двопартійну систему)
Із чистотою вам не буде заморочки –
Щоб одяг, як брудний вже, прався, сох –
Якщо у вас є для вдягання дві сорочки
Й ви завжди вибираєте чистішу з двох.
ТЕХНІКА
Щоб техніку піднять на висоту,
Потрібно надзвичайну простоту
Заумним винахідництвом здобрити,
Щоб показать, як важко це зробити.
ПОЛІМАНІЯ
Доля на віражі крутому
Злила в один кілька віків,
Поєднавши в мені одному
П’ятеро моїх двійників.
То ж на пісню, а не ехо підголоску
Сподіватись мені дарма,
Якщо навіть думки в моїм мозку
Мусуються вже п’ятьма.
РУКА ДОПОМОГИ
(Добросусідський грук)
Щось треба робити – ми знаєм –
Для спільного блага, в кого
Й найменша є змога:
То ж кожен із нас відмітає
Сміття від порога свого
До сусідського порога.
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Ці милі запрошення,
Такі любі очам,
Що їх від милих людей
Не вдалось уникнуть нікому, –
Це повістки для тих,
Хто собі надокучає сам,
Зібратися разом
І надокучувати ще одному.
КОМПЛЕКСУЮЧИЙ ЮНАК
Не дивно, що хлопець
Дійшов аж до глузду втрати
Від сумнівів, туги,
Зневіри, розпуки:
Як же нестерпно це –
Так горювати,
Тим більш, як для цього
Нема вже й спонуки.
Подарував коханій розу, що пурпуром буяла,
Й всю ніч біля її постелі вона, розпашіла, стояла;
Та опав один пелюсток, другий, а потім і увесь вінчик –
Й віри її у цвітіння згас останній промінчик.
ОСТАННІ ЗУСИЛЛЯ
(Глобальний грук)
Якщо хочемо завжди в мирі
І злагоді з іншими жити,
Треба спочатку в інших довіри
Добитись, а потім – ще й заслужити.
СВОБОДА
В чім свобода? – В тім, що робим
Тільки те, що до вподоби.
Так вважаєм; але, схоже,
Любе те лиш нам, що можем.
ПОРОШИНКА У ВЛАСНОМУ ОЦІ
Якщо свої власні вади
Ми в інших помічаєм,
То навіть дружби ради
Вже їх не вибачаєм.
СЛАБКІСТЬ ЗАВДЯКИ СИЛІ
Відстоює фанатик точку зору
Настирно так, що сумніватися впору.
НА ПРВОДЖЕННЯ ЧАСУ
Час безперервно плине,
Й порушення лиш єдине:
Що спроби його означить
Не завжди бувають успішні; –
Дробити його – в намаганні,
Як і в настирнім бажанні
Дізнатись, чи нам його стачить, –
До того ж іще й поспішні.
ГРОМАДСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
Чарлі Чапліну
З колодязя, що з нього пили ми,
Води і краплі не купиш за п’ятак;
Що ти думав, те й думать могли ми,
Та ніхто ще не осмислив це так.
ДОРОЖНІ НЕВІГЛАСИ
Чи вивчить Правила руху не було змоги?
Та більшість людей зневажають їх прямо
І мчать із вітерцем серединою дороги,
Хоч і бачать, що навстріч їм я роблю те саме.
ПЕРЕБОРЩУВАЧІ
Істина захована за аргументів тином,
До неї приходять через довгі дебати;
То ж не вірте фанатикам із їх почином,
Що істину лиш одну можна сформулювати:
Істина влаштована таким чином,
Що не можна її бозна-як деформувати.
ОВВА!
Що злюки – це злюки,
Підтверджується віками;
Все ж декого ці віки
Увінчували вінками.
Але не треба й науки,
Й помічено це не нами,
Що і т.з. добряки –
Теж такі самі.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ГРУК
Як жарт лишень жартом сприймаєш,
Й серйозне – лишень як серйозність; –
Між ними межу цим знімаєш,
Впадаючи сам у курйозність.
ГІГІЄНА
(грук не без натяку на двопартійну систему)
Із чистотою вам не буде заморочки –
Щоб одяг, як брудний вже, прався, сох –
Якщо у вас є для вдягання дві сорочки
Й ви завжди вибираєте чистішу з двох.
ТЕХНІКА
Щоб техніку піднять на висоту,
Потрібно надзвичайну простоту
Заумним винахідництвом здобрити,
Щоб показать, як важко це зробити.
ПОЛІМАНІЯ
Доля на віражі крутому
Злила в один кілька віків,
Поєднавши в мені одному
П’ятеро моїх двійників.
То ж на пісню, а не ехо підголоску
Сподіватись мені дарма,
Якщо навіть думки в моїм мозку
Мусуються вже п’ятьма.
РУКА ДОПОМОГИ
(Добросусідський грук)
Щось треба робити – ми знаєм –
Для спільного блага, в кого
Й найменша є змога:
То ж кожен із нас відмітає
Сміття від порога свого
До сусідського порога.
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Ці милі запрошення,
Такі любі очам,
Що їх від милих людей
Не вдалось уникнуть нікому, –
Це повістки для тих,
Хто собі надокучає сам,
Зібратися разом
І надокучувати ще одному.
КОМПЛЕКСУЮЧИЙ ЮНАК
Не дивно, що хлопець
Дійшов аж до глузду втрати
Від сумнівів, туги,
Зневіри, розпуки:
Як же нестерпно це –
Так горювати,
Тим більш, як для цього
Нема вже й спонуки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію