Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
2026.11.11
10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Піта Хейна
Піт Хейн Груки 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піт Хейн Груки 15
ГРУК ПРО ЧЕРВОНУ РОЗУ
Подарував коханій розу, що пурпуром буяла,
Й всю ніч біля її постелі вона, розпашіла, стояла;
Та опав один пелюсток, другий, а потім і увесь вінчик –
Й віри її у цвітіння згас останній промінчик.
ОСТАННІ ЗУСИЛЛЯ
(Глобальний грук)
Якщо хочемо завжди в мирі
І злагоді з іншими жити,
Треба спочатку в інших довіри
Добитись, а потім – ще й заслужити.
СВОБОДА
В чім свобода? – В тім, що робим
Тільки те, що до вподоби.
Так вважаєм; але, схоже,
Любе те лиш нам, що можем.
ПОРОШИНКА У ВЛАСНОМУ ОЦІ
Якщо свої власні вади
Ми в інших помічаєм,
То навіть дружби ради
Вже їх не вибачаєм.
СЛАБКІСТЬ ЗАВДЯКИ СИЛІ
Відстоює фанатик точку зору
Настирно так, що сумніватися впору.
НА ПРВОДЖЕННЯ ЧАСУ
Час безперервно плине,
Й порушення лиш єдине:
Що спроби його означить
Не завжди бувають успішні; –
Дробити його – в намаганні,
Як і в настирнім бажанні
Дізнатись, чи нам його стачить, –
До того ж іще й поспішні.
ГРОМАДСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
Чарлі Чапліну
З колодязя, що з нього пили ми,
Води і краплі не купиш за п’ятак;
Що ти думав, те й думать могли ми,
Та ніхто ще не осмислив це так.
ДОРОЖНІ НЕВІГЛАСИ
Чи вивчить Правила руху не було змоги?
Та більшість людей зневажають їх прямо
І мчать із вітерцем серединою дороги,
Хоч і бачать, що навстріч їм я роблю те саме.
ПЕРЕБОРЩУВАЧІ
Істина захована за аргументів тином,
До неї приходять через довгі дебати;
То ж не вірте фанатикам із їх почином,
Що істину лиш одну можна сформулювати:
Істина влаштована таким чином,
Що не можна її бозна-як деформувати.
ОВВА!
Що злюки – це злюки,
Підтверджується віками;
Все ж декого ці віки
Увінчували вінками.
Але не треба й науки,
Й помічено це не нами,
Що і т.з. добряки –
Теж такі самі.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ГРУК
Як жарт лишень жартом сприймаєш,
Й серйозне – лишень як серйозність; –
Між ними межу цим знімаєш,
Впадаючи сам у курйозність.
ГІГІЄНА
(грук не без натяку на двопартійну систему)
Із чистотою вам не буде заморочки –
Щоб одяг, як брудний вже, прався, сох –
Якщо у вас є для вдягання дві сорочки
Й ви завжди вибираєте чистішу з двох.
ТЕХНІКА
Щоб техніку піднять на висоту,
Потрібно надзвичайну простоту
Заумним винахідництвом здобрити,
Щоб показать, як важко це зробити.
ПОЛІМАНІЯ
Доля на віражі крутому
Злила в один кілька віків,
Поєднавши в мені одному
П’ятеро моїх двійників.
То ж на пісню, а не ехо підголоску
Сподіватись мені дарма,
Якщо навіть думки в моїм мозку
Мусуються вже п’ятьма.
РУКА ДОПОМОГИ
(Добросусідський грук)
Щось треба робити – ми знаєм –
Для спільного блага, в кого
Й найменша є змога:
То ж кожен із нас відмітає
Сміття від порога свого
До сусідського порога.
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Ці милі запрошення,
Такі любі очам,
Що їх від милих людей
Не вдалось уникнуть нікому, –
Це повістки для тих,
Хто собі надокучає сам,
Зібратися разом
І надокучувати ще одному.
КОМПЛЕКСУЮЧИЙ ЮНАК
Не дивно, що хлопець
Дійшов аж до глузду втрати
Від сумнівів, туги,
Зневіри, розпуки:
Як же нестерпно це –
Так горювати,
Тим більш, як для цього
Нема вже й спонуки.
Подарував коханій розу, що пурпуром буяла,
Й всю ніч біля її постелі вона, розпашіла, стояла;
Та опав один пелюсток, другий, а потім і увесь вінчик –
Й віри її у цвітіння згас останній промінчик.
ОСТАННІ ЗУСИЛЛЯ
(Глобальний грук)
Якщо хочемо завжди в мирі
І злагоді з іншими жити,
Треба спочатку в інших довіри
Добитись, а потім – ще й заслужити.
СВОБОДА
В чім свобода? – В тім, що робим
Тільки те, що до вподоби.
Так вважаєм; але, схоже,
Любе те лиш нам, що можем.
ПОРОШИНКА У ВЛАСНОМУ ОЦІ
Якщо свої власні вади
Ми в інших помічаєм,
То навіть дружби ради
Вже їх не вибачаєм.
СЛАБКІСТЬ ЗАВДЯКИ СИЛІ
Відстоює фанатик точку зору
Настирно так, що сумніватися впору.
НА ПРВОДЖЕННЯ ЧАСУ
Час безперервно плине,
Й порушення лиш єдине:
Що спроби його означить
Не завжди бувають успішні; –
Дробити його – в намаганні,
Як і в настирнім бажанні
Дізнатись, чи нам його стачить, –
До того ж іще й поспішні.
ГРОМАДСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
Чарлі Чапліну
З колодязя, що з нього пили ми,
Води і краплі не купиш за п’ятак;
Що ти думав, те й думать могли ми,
Та ніхто ще не осмислив це так.
ДОРОЖНІ НЕВІГЛАСИ
Чи вивчить Правила руху не було змоги?
Та більшість людей зневажають їх прямо
І мчать із вітерцем серединою дороги,
Хоч і бачать, що навстріч їм я роблю те саме.
ПЕРЕБОРЩУВАЧІ
Істина захована за аргументів тином,
До неї приходять через довгі дебати;
То ж не вірте фанатикам із їх почином,
Що істину лиш одну можна сформулювати:
Істина влаштована таким чином,
Що не можна її бозна-як деформувати.
ОВВА!
Що злюки – це злюки,
Підтверджується віками;
Все ж декого ці віки
Увінчували вінками.
Але не треба й науки,
Й помічено це не нами,
Що і т.з. добряки –
Теж такі самі.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ГРУК
Як жарт лишень жартом сприймаєш,
Й серйозне – лишень як серйозність; –
Між ними межу цим знімаєш,
Впадаючи сам у курйозність.
ГІГІЄНА
(грук не без натяку на двопартійну систему)
Із чистотою вам не буде заморочки –
Щоб одяг, як брудний вже, прався, сох –
Якщо у вас є для вдягання дві сорочки
Й ви завжди вибираєте чистішу з двох.
ТЕХНІКА
Щоб техніку піднять на висоту,
Потрібно надзвичайну простоту
Заумним винахідництвом здобрити,
Щоб показать, як важко це зробити.
ПОЛІМАНІЯ
Доля на віражі крутому
Злила в один кілька віків,
Поєднавши в мені одному
П’ятеро моїх двійників.
То ж на пісню, а не ехо підголоску
Сподіватись мені дарма,
Якщо навіть думки в моїм мозку
Мусуються вже п’ятьма.
РУКА ДОПОМОГИ
(Добросусідський грук)
Щось треба робити – ми знаєм –
Для спільного блага, в кого
Й найменша є змога:
То ж кожен із нас відмітає
Сміття від порога свого
До сусідського порога.
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Ці милі запрошення,
Такі любі очам,
Що їх від милих людей
Не вдалось уникнуть нікому, –
Це повістки для тих,
Хто собі надокучає сам,
Зібратися разом
І надокучувати ще одному.
КОМПЛЕКСУЮЧИЙ ЮНАК
Не дивно, що хлопець
Дійшов аж до глузду втрати
Від сумнівів, туги,
Зневіри, розпуки:
Як же нестерпно це –
Так горювати,
Тим більш, як для цього
Нема вже й спонуки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
