НАДІЯ – НЕ ДІЯ

Надіючись тільки – помилки
Уникнути й не сподіваймось;
То ж надіймось, але не тільки
Сподіванням лише довіряймось.

В. В. Ч. 2

Ускладнень придумати масу –
В цім дурня ніщо не спиня;
І в мудрого сил вже запасу
Нема – з цим боротись щодня,
Бо: Все Вимагає Часу –
Вічності ж Вимага Чортівня.

ХТИВІ – ХТО ВИ?

Він стрів красуню у бікіні,
Де пишності – максі, одягу ж – міні, –
І мовив: “О, кохане тіло,
Усе тебе зріть закортіло.”

РІШУЧІСТЬ
(Грук, адресований науковим дослідникам)

Всі вершини підкоряться вченим,
Як зі школи ще твердо завчити,
Що все те, яке є зліченним,
Можна й перелічити.

БОРОДИ

Волосся цілі угіддя
Хтось на обличчі тримає,
Аби лиш не показувати підборіддя,
Якого там і немає.

ЛІСОВА ЗЕЛЕНЬ

Таким зеленим цей ліс, о боже,
Ніколи не був раніше:
Ніхто й не повірив би, що може
Щось бути іще зеленіше.
Зеленню цією живеш і мрієш,
Благоговійно молишся цій тиші;
Та на мить заплющ очі – і зрозумієш,
Що пахощі його ще зеленіші.

ГРУК ЗРОСТАННЯ

Лежачи в траві, що шелестить,
Я знаю, що життя повне наснаги,
І знаю, що саме в цю мить
Це єдине, що варте уваги.
Потужна тут Природи течія,
Що в ній бурлить і мого життя сила;
Й трава почула б, як росту і я,
Якби шелестіння спинила.

ВЖЕ

Уже та пора на підході,
Коли, наперекір погоді,
Весна до нас поспішає,
Зимі ж – кілька днів осталось.
І з кожним днем привітним
Все більше в душі радість квітне,
А серце усім звіщає:
“Уже!”, й “Нарешті!”, й “Сталось!”

ВМИТЕ ДИТЯ

Говорять: дитя, що обпеклося,
Боїться вогню; однак
Лиш декілька очима власними
Бачили, що це так.
В той же час кожен, хто має
Сина чи дочку, завжди
Спостерігає, що вмита дитина
Боїться води.

ЩО ТАМ ДАЛІ?

Що готує людині майбуття –
Ніхто не знає і ніхто нам не скаже;
Але розум її здатний втілити в життя
Вже те все, що йому її дурість підкаже.

ГРОШІ

Гроші – це зло, що породжує злидні,
І запровадив їх, мабуть, дідько, –
Бо у тих, кому найбільш потрібні,
Бувають вони дуже рідко.

ТРІУМФ ПОЕТА

Поет у вірш зміг те вмістити,
Що смертним страшно й уявити; -
То ж при нагоді норовлять
Отруту в келих йому влити.
І за тріумф найвища плата –
Життя саме – з поета взята;
А смертні стануть заявлять:
Цей вірш – то ж наших дум цитата!