Світ пахне сіллю. Раніше боязкі висипали нею коло, щоб вберегтися від привидів і відьом, тепер бережуть себе від безумства, що ховається навколо. Ти бачиш його щодня, вдихаєш разом з повітрям, ти найкращий глядач у його аудиторії. Ти його джерело.
Людство тішить себе надією, що божевілля матеріальне, ніби це шматок плоті, який можна вирізати і який є далеко не в кожного. Безумство живе всюди, це хаос, з якого боги збудували світ. Ти цілком складаєшся з нього, тож його не виведеш, навіть продірявивши тіло повністю. Просто ти колись виділив собі гарний куточок, прибрав його і згорнувся там клубочком, зажмуривши очі. Діти завжди боялися темряви, дорослі також. Безумство асоціюється в тебе з брудними кімнатами і людьми, тож ти завжди ретельно протираєш полиці від пилу. Малюєш зони і секції, впорядковуєш усе навколо себе. Лише у власному макровсесвіті ти будеш у безпеці. У твоїй голові воно також є. Коло, насипане сіллю. Для функціонування достатньо лише маленького шматочка, все інше, незвідане, – брудна кімната з брудними думками. Ти боїшся божевілля інших і боїшся збожеволіти сам. Гамівна сорочка лякає тебе, вона зіжме тебе у крихітну цятку і ти перестанеш існувати. Бідненький, ти вже одягнув її на себе. Ти думав, що божевілля вбиває волю, та ти ніколи її не мав. Ти вважав безумство рабством, але свободи в тебе не було. Маленька дурненька цяточка, безумство було всією свободою, яку ти мав.
Розплющуй оченятка, дурбецало, пора прокидатися! Ти ж не будеш лежати у своєму ліжечку цілий день?
2015