ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.08
17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших.
Була тая дружба, як собача служба.
Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія.
Де українець шукає броду, там єврей наводить мости.
Історичні рішення не бу
2025.12.08
15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
2025.12.08
07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
2025.12.08
06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
2025.12.08
00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
2025.12.07
22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
2025.12.07
22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.12.07
22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
2025.12.07
19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
2025.12.07
18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
2025.12.07
04:57
Володимиру Діброві
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
2025.12.06
22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
2025.12.06
15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний.
«Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Проза
Піонерський спомин. Психологічне
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Піонерський спомин. Психологічне
Що б це Вам розказати до ночі таке, щоб трохи "зачепило"?
О!
Розкажу вам, любі друзі, піонерську казочку з витончено-психологічним підтекстом і недописаною кінцівкою...
Весна буяє. Третій клас (ай, клас!..) І- неухильно, мов цунамі, наближається найголовніше весняне свято, що бува лиш раз в житті- прийом у піонери.
Ну як же ж хочеться... Аякже... Омріяно ж... З галстуком... Наче дорослі... Це ж не жовтеня вам якесь жовтороте, це ж ПІОНЕР, це звучить гордо!!!
Час прийшов. Збори. Не в класі, а в піонерській кімнаті, під наглядом "старших товаришів", вчителя, завуча... Всі тріпочуть. Бо...
Йде голосування. Кого приймати, кого ні... І от... починається. Називають ім"я... І раптом дівочий лемент- той матюкається! Той за косу смикнув! Той ще щось (мало не згвалтував звісно... Ну, "мало"- не рахується))) А головне- нерозуміння... Ну як же ж? Ось тільки-но разом за партою сиділи, цукерками ділились, чорнилами, мов кров"ю, від ручки до ручки... І от... Чи це "стукачество" з юних літ в людині закладене?..
По факту я таки пройшов з горем пополам, а хлопців 6-7 (самих хлопців, замітьте) ні... Бо- НЕДОСТОЙНІ Ж!!!
Ну, а далі ніч перед прийомом, завчення Святої Піонерської Клятви...
І от- прийом! Збулася мрія світла! Лишень уявіть... Весна. Київ. Музей Леніна, старий ще, де Будинок Вчителя зараз... Доречі, надихає сама атмосфера, історичні експонати, просто цікаво... Дитина ж. Де ще таке побачиш?.. Аж серце тріпоче...
Яка гордість за себе! Бо- ДОСТОЇН!!! Вишикувана шеренга, красива піонерська форма (галстук півночі гладив, а тоді під подушку поклав і спав із ним), новісінькі білі сорочки і сандалі, сині шорти... Старші піонери "посвятили", клятву вислухали, галстуки пов"язали... Ні, от що не кажи, а вміли, вміли "джага-джага" комуняки видати, туману в дитячі голови навести)))
Щастя коротше... Повне щастя. Бо- ДОСТОЙНІ Ж, ДОСТОЙНІ!!! Як ми тоді по вулиці йшли... НАЙКРАЩІ...
А далі що? Правильно. Має ж бути 100% охоплення))) То ж за кілька днів усіх отих нещасних, що їх так жорстоко зганьбили, записавши в ізгої, вишукали в спортзалі мало не в спортивних костюмах з висячими коліньми і драних кедах, і всіх до одного прийняли до Організації)))
От чесно кажу, змішані відчуття були... Чому- самі здогадайтеся. Як Вам моя казочка до ночі???
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116022000863
О!
Розкажу вам, любі друзі, піонерську казочку з витончено-психологічним підтекстом і недописаною кінцівкою...
Весна буяє. Третій клас (ай, клас!..) І- неухильно, мов цунамі, наближається найголовніше весняне свято, що бува лиш раз в житті- прийом у піонери.
Ну як же ж хочеться... Аякже... Омріяно ж... З галстуком... Наче дорослі... Це ж не жовтеня вам якесь жовтороте, це ж ПІОНЕР, це звучить гордо!!!
Час прийшов. Збори. Не в класі, а в піонерській кімнаті, під наглядом "старших товаришів", вчителя, завуча... Всі тріпочуть. Бо...
Йде голосування. Кого приймати, кого ні... І от... починається. Називають ім"я... І раптом дівочий лемент- той матюкається! Той за косу смикнув! Той ще щось (мало не згвалтував звісно... Ну, "мало"- не рахується))) А головне- нерозуміння... Ну як же ж? Ось тільки-но разом за партою сиділи, цукерками ділились, чорнилами, мов кров"ю, від ручки до ручки... І от... Чи це "стукачество" з юних літ в людині закладене?..
По факту я таки пройшов з горем пополам, а хлопців 6-7 (самих хлопців, замітьте) ні... Бо- НЕДОСТОЙНІ Ж!!!
Ну, а далі ніч перед прийомом, завчення Святої Піонерської Клятви...
І от- прийом! Збулася мрія світла! Лишень уявіть... Весна. Київ. Музей Леніна, старий ще, де Будинок Вчителя зараз... Доречі, надихає сама атмосфера, історичні експонати, просто цікаво... Дитина ж. Де ще таке побачиш?.. Аж серце тріпоче...
Яка гордість за себе! Бо- ДОСТОЇН!!! Вишикувана шеренга, красива піонерська форма (галстук півночі гладив, а тоді під подушку поклав і спав із ним), новісінькі білі сорочки і сандалі, сині шорти... Старші піонери "посвятили", клятву вислухали, галстуки пов"язали... Ні, от що не кажи, а вміли, вміли "джага-джага" комуняки видати, туману в дитячі голови навести)))
Щастя коротше... Повне щастя. Бо- ДОСТОЙНІ Ж, ДОСТОЙНІ!!! Як ми тоді по вулиці йшли... НАЙКРАЩІ...
А далі що? Правильно. Має ж бути 100% охоплення))) То ж за кілька днів усіх отих нещасних, що їх так жорстоко зганьбили, записавши в ізгої, вишукали в спортзалі мало не в спортивних костюмах з висячими коліньми і драних кедах, і всіх до одного прийняли до Організації)))
От чесно кажу, змішані відчуття були... Чому- самі здогадайтеся. Як Вам моя казочка до ночі???
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116022000863
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.148 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.148 seconds