ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Заради майбутнього
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заради майбутнього
Громадська організація «Патріотичне об’єднання «Оріяна» з липня 2014р постійно допомагає фронту і тісно співпрацює, як з окремими волонтерами, так і громадськими організаціями, які ведуть активну волонтерську діяльність. Найбільш плідною за останній рік є співпраця з ГО «Союз матерів «Захист» і «Центром допомоги військовим і цивільним «Вільна доля». От і цього разу дуже хотілося якомога вагоміше допомогти «Вільній долі» і як же було приємно, коли мені зателефонувала керівник БФ «Міжнародної асоціації підтримки України» Браженко Наталія Григорівна і повідомила, що у селі Хутір Губиниха з ініціативи директора середньої школи Кусенко Марії Михайлівни і депутата Спаської сільської ради Кислої Любові Василівни буде проводитися патріотична акція –«Допоможемо фронту». Це було так до речі, бо волонтери «Вільної Долі» якраз днями відправлялися у район бойових дій у Піски. З ними повинні були їхати і військові для подальшого проходження служби. З «Вільною долею» узгодили усі питання і почали готуватися.
У п’ятницю, 26.02. 2016р. день видався клопітний, але разом з тим багатий на позитивні події і усі вони пов’язані із середньою школою у с. Хутір Губиниха Новомосковського району.
Учні зранку почали зносити у школу смачні пиріжки, печиво, торти, короваї і різну смакоту, яку приготували їх мами і вони самі для відправки не передову нашим воїнам, а невдовзі на подвір’я школи заїхали волонтери і бійці. Діти і педагоги тепло вітали воїнів і волонтерів , дарували їм подарунки, малюнки і обереги виготовлені власними руками, а головне дарували тепло своїх сердець і наснагу для боротьби цим мужнім людям. Тільки загрузили одних і відправили усю цю смакоту на фронт, а на шкільне подвір’я знову гості – волонтери з Волонтерського союзу «Відкрите серце», які привезли у подарунок школярам колонки з підсилювачем , а школярі і їм подарунки на фронт для бійців і волонтери з м. Павлоград - Селюченко Віталій і Світлана. Вони подарували для шкільного музею експонати, які привезли з району бойових дій, і БФ «Міжнародна асоціація підтримки України», які цього разу подарували школі телевізор і штори для мультимедійного кабінету. БФ «Міжнародна Асоціація підтримки України» тримає постійний зв*язок з цією школою, неодноразово допомагали школярам одягом.
Уся школа променилася добром і світлом. Як діти співали Гімн України, навіть найменшенькі знали усі слова, а на привітання : - Слава Україні, уся школа дзвінко і потужно відповідає – Героям Слава! І усі пісні про Україну і любов до своєї рідної землі. Діти розкуті і щирі і це настільки вражає. Я не думаю, що у нашому місті можна знайти таку українську, по своїй суті, школу. А як співав переможець конкурсу і учень випускного класу Бут Тімур. Зачарував нас своїми піснями. Вразила глибокою думкою у своїх віршах юна поетеса Юлія Комарин. Надзвичайно талановита дівчинка і взагалі усі діти усміхнені, приязні, відкриті. Таку атмосферу добра і людяності сьогодні не часто можна зустріти у школах. Ми щиро дякуємо педагогічному колективу, дітям за подароване нам свято. Вперед і до повної Перемоги, бо заради таких дітей варто не жаліти своїх сил.
У п’ятницю, 26.02. 2016р. день видався клопітний, але разом з тим багатий на позитивні події і усі вони пов’язані із середньою школою у с. Хутір Губиниха Новомосковського району.
Учні зранку почали зносити у школу смачні пиріжки, печиво, торти, короваї і різну смакоту, яку приготували їх мами і вони самі для відправки не передову нашим воїнам, а невдовзі на подвір’я школи заїхали волонтери і бійці. Діти і педагоги тепло вітали воїнів і волонтерів , дарували їм подарунки, малюнки і обереги виготовлені власними руками, а головне дарували тепло своїх сердець і наснагу для боротьби цим мужнім людям. Тільки загрузили одних і відправили усю цю смакоту на фронт, а на шкільне подвір’я знову гості – волонтери з Волонтерського союзу «Відкрите серце», які привезли у подарунок школярам колонки з підсилювачем , а школярі і їм подарунки на фронт для бійців і волонтери з м. Павлоград - Селюченко Віталій і Світлана. Вони подарували для шкільного музею експонати, які привезли з району бойових дій, і БФ «Міжнародна асоціація підтримки України», які цього разу подарували школі телевізор і штори для мультимедійного кабінету. БФ «Міжнародна Асоціація підтримки України» тримає постійний зв*язок з цією школою, неодноразово допомагали школярам одягом.
Уся школа променилася добром і світлом. Як діти співали Гімн України, навіть найменшенькі знали усі слова, а на привітання : - Слава Україні, уся школа дзвінко і потужно відповідає – Героям Слава! І усі пісні про Україну і любов до своєї рідної землі. Діти розкуті і щирі і це настільки вражає. Я не думаю, що у нашому місті можна знайти таку українську, по своїй суті, школу. А як співав переможець конкурсу і учень випускного класу Бут Тімур. Зачарував нас своїми піснями. Вразила глибокою думкою у своїх віршах юна поетеса Юлія Комарин. Надзвичайно талановита дівчинка і взагалі усі діти усміхнені, приязні, відкриті. Таку атмосферу добра і людяності сьогодні не часто можна зустріти у школах. Ми щиро дякуємо педагогічному колективу, дітям за подароване нам свято. Вперед і до повної Перемоги, бо заради таких дітей варто не жаліти своїх сил.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію