Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.13
09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -
Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -
Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі
2026.05.13
05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?
Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?
Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада
2026.05.13
01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати.
Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються.
Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером.
Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага
2026.05.12
21:19
…Поки спите ви, стану
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам...
Коли йому було лише чотири роки, почалася війна.
Пот
2026.05.12
19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
2026.05.12
13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
2026.05.12
12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
2026.05.12
11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
2026.05.12
10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
2026.05.12
09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
2026.05.12
08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
2026.05.12
07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути
2026.05.12
05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
2026.05.12
01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
2026.05.12
00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться.
Насильна дружба гірша за ворожнечу.
Сильних історія навчає, слабких – повчає.
Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на
2026.05.11
21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Заради майбутнього
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заради майбутнього
Громадська організація «Патріотичне об’єднання «Оріяна» з липня 2014р постійно допомагає фронту і тісно співпрацює, як з окремими волонтерами, так і громадськими організаціями, які ведуть активну волонтерську діяльність. Найбільш плідною за останній рік є співпраця з ГО «Союз матерів «Захист» і «Центром допомоги військовим і цивільним «Вільна доля». От і цього разу дуже хотілося якомога вагоміше допомогти «Вільній долі» і як же було приємно, коли мені зателефонувала керівник БФ «Міжнародної асоціації підтримки України» Браженко Наталія Григорівна і повідомила, що у селі Хутір Губиниха з ініціативи директора середньої школи Кусенко Марії Михайлівни і депутата Спаської сільської ради Кислої Любові Василівни буде проводитися патріотична акція –«Допоможемо фронту». Це було так до речі, бо волонтери «Вільної Долі» якраз днями відправлялися у район бойових дій у Піски. З ними повинні були їхати і військові для подальшого проходження служби. З «Вільною долею» узгодили усі питання і почали готуватися.
У п’ятницю, 26.02. 2016р. день видався клопітний, але разом з тим багатий на позитивні події і усі вони пов’язані із середньою школою у с. Хутір Губиниха Новомосковського району.
Учні зранку почали зносити у школу смачні пиріжки, печиво, торти, короваї і різну смакоту, яку приготували їх мами і вони самі для відправки не передову нашим воїнам, а невдовзі на подвір’я школи заїхали волонтери і бійці. Діти і педагоги тепло вітали воїнів і волонтерів , дарували їм подарунки, малюнки і обереги виготовлені власними руками, а головне дарували тепло своїх сердець і наснагу для боротьби цим мужнім людям. Тільки загрузили одних і відправили усю цю смакоту на фронт, а на шкільне подвір’я знову гості – волонтери з Волонтерського союзу «Відкрите серце», які привезли у подарунок школярам колонки з підсилювачем , а школярі і їм подарунки на фронт для бійців і волонтери з м. Павлоград - Селюченко Віталій і Світлана. Вони подарували для шкільного музею експонати, які привезли з району бойових дій, і БФ «Міжнародна асоціація підтримки України», які цього разу подарували школі телевізор і штори для мультимедійного кабінету. БФ «Міжнародна Асоціація підтримки України» тримає постійний зв*язок з цією школою, неодноразово допомагали школярам одягом.
Уся школа променилася добром і світлом. Як діти співали Гімн України, навіть найменшенькі знали усі слова, а на привітання : - Слава Україні, уся школа дзвінко і потужно відповідає – Героям Слава! І усі пісні про Україну і любов до своєї рідної землі. Діти розкуті і щирі і це настільки вражає. Я не думаю, що у нашому місті можна знайти таку українську, по своїй суті, школу. А як співав переможець конкурсу і учень випускного класу Бут Тімур. Зачарував нас своїми піснями. Вразила глибокою думкою у своїх віршах юна поетеса Юлія Комарин. Надзвичайно талановита дівчинка і взагалі усі діти усміхнені, приязні, відкриті. Таку атмосферу добра і людяності сьогодні не часто можна зустріти у школах. Ми щиро дякуємо педагогічному колективу, дітям за подароване нам свято. Вперед і до повної Перемоги, бо заради таких дітей варто не жаліти своїх сил.
У п’ятницю, 26.02. 2016р. день видався клопітний, але разом з тим багатий на позитивні події і усі вони пов’язані із середньою школою у с. Хутір Губиниха Новомосковського району.
Учні зранку почали зносити у школу смачні пиріжки, печиво, торти, короваї і різну смакоту, яку приготували їх мами і вони самі для відправки не передову нашим воїнам, а невдовзі на подвір’я школи заїхали волонтери і бійці. Діти і педагоги тепло вітали воїнів і волонтерів , дарували їм подарунки, малюнки і обереги виготовлені власними руками, а головне дарували тепло своїх сердець і наснагу для боротьби цим мужнім людям. Тільки загрузили одних і відправили усю цю смакоту на фронт, а на шкільне подвір’я знову гості – волонтери з Волонтерського союзу «Відкрите серце», які привезли у подарунок школярам колонки з підсилювачем , а школярі і їм подарунки на фронт для бійців і волонтери з м. Павлоград - Селюченко Віталій і Світлана. Вони подарували для шкільного музею експонати, які привезли з району бойових дій, і БФ «Міжнародна асоціація підтримки України», які цього разу подарували школі телевізор і штори для мультимедійного кабінету. БФ «Міжнародна Асоціація підтримки України» тримає постійний зв*язок з цією школою, неодноразово допомагали школярам одягом.
Уся школа променилася добром і світлом. Як діти співали Гімн України, навіть найменшенькі знали усі слова, а на привітання : - Слава Україні, уся школа дзвінко і потужно відповідає – Героям Слава! І усі пісні про Україну і любов до своєї рідної землі. Діти розкуті і щирі і це настільки вражає. Я не думаю, що у нашому місті можна знайти таку українську, по своїй суті, школу. А як співав переможець конкурсу і учень випускного класу Бут Тімур. Зачарував нас своїми піснями. Вразила глибокою думкою у своїх віршах юна поетеса Юлія Комарин. Надзвичайно талановита дівчинка і взагалі усі діти усміхнені, приязні, відкриті. Таку атмосферу добра і людяності сьогодні не часто можна зустріти у школах. Ми щиро дякуємо педагогічному колективу, дітям за подароване нам свято. Вперед і до повної Перемоги, бо заради таких дітей варто не жаліти своїх сил.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
