Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.29
02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
2026.03.28
23:30
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля.
Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз.
Думка поперек звички, мов кістка поперек горла.
Що зверху сплило, те хвиля і виносить.
Інвалідам п
2026.03.28
18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я
2026.03.28
17:58
Ти ще єси і хліб їси насущний,
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк
2026.03.28
15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.
І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,
2026.03.28
15:15
Сниться мені небо —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.
Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.
Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —
2026.03.28
13:38
Чи можна стерти те, що не було?
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.
Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.
Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,
2026.03.28
12:17
Так осінь повільно відійде
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.
Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.
Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння
2026.03.28
11:08
якщо бажаєте речей складніших
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють
2026.03.28
10:48
Мене будили вдосвіта дорослих
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів
2026.03.28
09:32
Окупанти вдарили по собачому притулку «Дай лапу, друже» у Запоріжжі.Є багато поранених і загиблих тварин. Собак із травмами терміново доправляють у ветклініки…
Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик
Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик
2026.03.27
18:34
Там, де коняку віз підганяє,
А урядом править візник,
Де шматком арестантського хліба
Наїдаються до гикавок,
Проступає в мороці вранішнім
Повновладдям своїм пересичений
Хвіст собачий, махаючи трупом, –
Бренд Росії останніх десятиліть.
А урядом править візник,
Де шматком арестантського хліба
Наїдаються до гикавок,
Проступає в мороці вранішнім
Повновладдям своїм пересичений
Хвіст собачий, махаючи трупом, –
Бренд Росії останніх десятиліть.
2026.03.27
15:00
Ти стояла на межі свого пір’я
Політ обираючи
Усміхався я із подивом чи в силах
Помахати на прощання
Коли усе пройшло –
Се загоїлося до літа
Опісля прощань
Всі чуття що ми пережили
Політ обираючи
Усміхався я із подивом чи в силах
Помахати на прощання
Коли усе пройшло –
Се загоїлося до літа
Опісля прощань
Всі чуття що ми пережили
2026.03.27
14:51
З'їдає душу болісна саркома.
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.
Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.
Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,
2026.03.27
13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.
Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.
Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,
2026.03.27
12:33
Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.
Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.
Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
Заради майбутнього
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Заради майбутнього
Громадська організація «Патріотичне об’єднання «Оріяна» з липня 2014р постійно допомагає фронту і тісно співпрацює, як з окремими волонтерами, так і громадськими організаціями, які ведуть активну волонтерську діяльність. Найбільш плідною за останній рік є співпраця з ГО «Союз матерів «Захист» і «Центром допомоги військовим і цивільним «Вільна доля». От і цього разу дуже хотілося якомога вагоміше допомогти «Вільній долі» і як же було приємно, коли мені зателефонувала керівник БФ «Міжнародної асоціації підтримки України» Браженко Наталія Григорівна і повідомила, що у селі Хутір Губиниха з ініціативи директора середньої школи Кусенко Марії Михайлівни і депутата Спаської сільської ради Кислої Любові Василівни буде проводитися патріотична акція –«Допоможемо фронту». Це було так до речі, бо волонтери «Вільної Долі» якраз днями відправлялися у район бойових дій у Піски. З ними повинні були їхати і військові для подальшого проходження служби. З «Вільною долею» узгодили усі питання і почали готуватися.
У п’ятницю, 26.02. 2016р. день видався клопітний, але разом з тим багатий на позитивні події і усі вони пов’язані із середньою школою у с. Хутір Губиниха Новомосковського району.
Учні зранку почали зносити у школу смачні пиріжки, печиво, торти, короваї і різну смакоту, яку приготували їх мами і вони самі для відправки не передову нашим воїнам, а невдовзі на подвір’я школи заїхали волонтери і бійці. Діти і педагоги тепло вітали воїнів і волонтерів , дарували їм подарунки, малюнки і обереги виготовлені власними руками, а головне дарували тепло своїх сердець і наснагу для боротьби цим мужнім людям. Тільки загрузили одних і відправили усю цю смакоту на фронт, а на шкільне подвір’я знову гості – волонтери з Волонтерського союзу «Відкрите серце», які привезли у подарунок школярам колонки з підсилювачем , а школярі і їм подарунки на фронт для бійців і волонтери з м. Павлоград - Селюченко Віталій і Світлана. Вони подарували для шкільного музею експонати, які привезли з району бойових дій, і БФ «Міжнародна асоціація підтримки України», які цього разу подарували школі телевізор і штори для мультимедійного кабінету. БФ «Міжнародна Асоціація підтримки України» тримає постійний зв*язок з цією школою, неодноразово допомагали школярам одягом.
Уся школа променилася добром і світлом. Як діти співали Гімн України, навіть найменшенькі знали усі слова, а на привітання : - Слава Україні, уся школа дзвінко і потужно відповідає – Героям Слава! І усі пісні про Україну і любов до своєї рідної землі. Діти розкуті і щирі і це настільки вражає. Я не думаю, що у нашому місті можна знайти таку українську, по своїй суті, школу. А як співав переможець конкурсу і учень випускного класу Бут Тімур. Зачарував нас своїми піснями. Вразила глибокою думкою у своїх віршах юна поетеса Юлія Комарин. Надзвичайно талановита дівчинка і взагалі усі діти усміхнені, приязні, відкриті. Таку атмосферу добра і людяності сьогодні не часто можна зустріти у школах. Ми щиро дякуємо педагогічному колективу, дітям за подароване нам свято. Вперед і до повної Перемоги, бо заради таких дітей варто не жаліти своїх сил.
У п’ятницю, 26.02. 2016р. день видався клопітний, але разом з тим багатий на позитивні події і усі вони пов’язані із середньою школою у с. Хутір Губиниха Новомосковського району.
Учні зранку почали зносити у школу смачні пиріжки, печиво, торти, короваї і різну смакоту, яку приготували їх мами і вони самі для відправки не передову нашим воїнам, а невдовзі на подвір’я школи заїхали волонтери і бійці. Діти і педагоги тепло вітали воїнів і волонтерів , дарували їм подарунки, малюнки і обереги виготовлені власними руками, а головне дарували тепло своїх сердець і наснагу для боротьби цим мужнім людям. Тільки загрузили одних і відправили усю цю смакоту на фронт, а на шкільне подвір’я знову гості – волонтери з Волонтерського союзу «Відкрите серце», які привезли у подарунок школярам колонки з підсилювачем , а школярі і їм подарунки на фронт для бійців і волонтери з м. Павлоград - Селюченко Віталій і Світлана. Вони подарували для шкільного музею експонати, які привезли з району бойових дій, і БФ «Міжнародна асоціація підтримки України», які цього разу подарували школі телевізор і штори для мультимедійного кабінету. БФ «Міжнародна Асоціація підтримки України» тримає постійний зв*язок з цією школою, неодноразово допомагали школярам одягом.
Уся школа променилася добром і світлом. Як діти співали Гімн України, навіть найменшенькі знали усі слова, а на привітання : - Слава Україні, уся школа дзвінко і потужно відповідає – Героям Слава! І усі пісні про Україну і любов до своєї рідної землі. Діти розкуті і щирі і це настільки вражає. Я не думаю, що у нашому місті можна знайти таку українську, по своїй суті, школу. А як співав переможець конкурсу і учень випускного класу Бут Тімур. Зачарував нас своїми піснями. Вразила глибокою думкою у своїх віршах юна поетеса Юлія Комарин. Надзвичайно талановита дівчинка і взагалі усі діти усміхнені, приязні, відкриті. Таку атмосферу добра і людяності сьогодні не часто можна зустріти у школах. Ми щиро дякуємо педагогічному колективу, дітям за подароване нам свято. Вперед і до повної Перемоги, бо заради таких дітей варто не жаліти своїх сил.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
