
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Руїна. Дівочі мрії. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Руїна. Дівочі мрії. Маленька поема
Що в світі за оклик тужливий луна?
За вітром розноситься слово - війна...
Палають подвір"я козацькі... Палають...
Це Каїна "братство". Вбивають... Вбивають...
.........................................
...Ти дівчина юна. В лихії віки
Які женихання та чоловіки?
Горілка та грубість.
Та тіло немите.
Загублена юність,
Мов мрія убита...
І ти вибігаєш подалі з оселі,
І дива чекаєш в часи невеселі...
Бо чула про Сходу краї чарівні
(не бути там зроду тобі чи мені...)
От тільки... Шлях куриться -
То незабаром
Можливо на хутір
Наїдуть татари...
Дівочі романи...
В полон заберуть...
І може, Султану
В гарем продадуть...
...........................................
Буде звать муедзин
З мінарету возславить Аллаха.
Ти зречешся Христа,
Хоч залишиться плач у душі.
За минулим уклін...
Та його ти забудеш без страху.
Бо удруге життя
Подарунок Всевишній лишив.
Східна мудрість зійде,
Ніби Сури Святого Корану,
І рядки Нізамі
Ти вдихатимеш, наче кальян.
Буде вчить Валіде
(Може навіть сама Роксолана!..)
Як вестися тобі,
Щоб, нарешті, помітив Султан...
Ти чекатимеш там,
У гаремі, своєї нагоди.
Там наїдки тонкі...
Мов в Едемі, дзвенять солов"ї...
І, можливо, Султан,
Повернувшись із дальніх походів,
Омовінням ріки
Прийме спраглі обійми твої...
........................................
Кохатися хочеш... І хочеться жить...
.........................................
...Посічене тіло дівоче лежить.
Всю ніч гвалтували. Весь ранок вбивали.
Бо крові все Віку Кривавому мало.
Бо Каїну брата любити не треба...
Життя марнотрати... І Пекло- не Небо...
Які ще татари?.. Це Морок нічний
Роздмухує жар братовбивчий війни!
І знов кровоточить роз"ятрена рана.
І доля дівоча блукає в туманах.
І брат йде на брата. І батько на сина.
І- з краю все хата... Руїна... Руїна...
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116041610587
За вітром розноситься слово - війна...
Палають подвір"я козацькі... Палають...
Це Каїна "братство". Вбивають... Вбивають...
.........................................
...Ти дівчина юна. В лихії віки
Які женихання та чоловіки?
Горілка та грубість.
Та тіло немите.
Загублена юність,
Мов мрія убита...
І ти вибігаєш подалі з оселі,
І дива чекаєш в часи невеселі...
Бо чула про Сходу краї чарівні
(не бути там зроду тобі чи мені...)
От тільки... Шлях куриться -
То незабаром
Можливо на хутір
Наїдуть татари...
Дівочі романи...
В полон заберуть...
І може, Султану
В гарем продадуть...
...........................................
Буде звать муедзин
З мінарету возславить Аллаха.
Ти зречешся Христа,
Хоч залишиться плач у душі.
За минулим уклін...
Та його ти забудеш без страху.
Бо удруге життя
Подарунок Всевишній лишив.
Східна мудрість зійде,
Ніби Сури Святого Корану,
І рядки Нізамі
Ти вдихатимеш, наче кальян.
Буде вчить Валіде
(Може навіть сама Роксолана!..)
Як вестися тобі,
Щоб, нарешті, помітив Султан...
Ти чекатимеш там,
У гаремі, своєї нагоди.
Там наїдки тонкі...
Мов в Едемі, дзвенять солов"ї...
І, можливо, Султан,
Повернувшись із дальніх походів,
Омовінням ріки
Прийме спраглі обійми твої...
........................................
Кохатися хочеш... І хочеться жить...
.........................................
...Посічене тіло дівоче лежить.
Всю ніч гвалтували. Весь ранок вбивали.
Бо крові все Віку Кривавому мало.
Бо Каїну брата любити не треба...
Життя марнотрати... І Пекло- не Небо...
Які ще татари?.. Це Морок нічний
Роздмухує жар братовбивчий війни!
І знов кровоточить роз"ятрена рана.
І доля дівоча блукає в туманах.
І брат йде на брата. І батько на сина.
І- з краю все хата... Руїна... Руїна...
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116041610587
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Байка про Скнару. Актуальненька така."
• Перейти на сторінку •
"Ням-ням мандрівника. Дитяча гумореска"
• Перейти на сторінку •
"Ням-ням мандрівника. Дитяча гумореска"
Про публікацію