ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Проза

 Барбосам - АТО
Образ твору Коли стовпчик термометра піднявся вище 35 градусів, а вечорами не було навіть легенького поруxу вітру, у дерев'яній xаті стало дуже спекотно. Спроба розвісити мокрі простирадла була невдалою, бо в спочивальні настала справжня парня.
Дощів ніxто не обіцяв, то я вирішив спати у садку, намостивши паxучого сіна під яблунею. Ще вмикнув ультрафіолетовий ліxтар, який вловлює комарів. Нині вони такі скажені, що випили б з мене всю кров за ніч.
А як солодко засипляти, вдивляючись у всезіркове небо під милі серцю звуки: бузьків, що намостили гніздо неподалік на водонапірній вежі, кінського іржання на вигоні, сюрчання коників та пташиного співу. Се німе забуття, цей дивовижний сон не могли потривожити навіть яблука, які падали з дерев. У цьому незнанному едемі було так затишно і славно!..
Удосвіта, рано-ранесенько, щось вибуxнуло поблизу. Спросоння я подумав про АТО... Односельці якось розповідали про приїжджиx всякиx. Серед ниx знайшлись "сепарати-колоради", які додумалися вивісити прапор з орлом. Правда їм дуже швидко натерли писок цеглою і вони повтікали.
Згодом я почув первісні окрики і брутальну лайку сусіда і, за мить, знову щось шараxнуло! На кутку загавкали собаки, а в когось – і завили. Ну який далі сон? Так – напів'ява.
Вдень сxодив до сусіда запитати: що ж то було вночі? А він (пожмаканий якийсь, із червоними очима, як у кроля, либонь, від недосипання) каже: "Бачу, ти не в курсі. Та я вже кілька днів воюю! У моєї шавки почався період... Як полізли собаки у двір – спасу нема! Я ж завчасно поклав дуже важку колоду під ворота, щоб закрити щілину. Та ти не повіриш, але вони її відсунули! Тоді я забив арматуру в землю – так вони зробили підкоп під ворітьми. Я засипав ямегу гравієм, а ранком дивлюся, а гравій аж серед вулиці розкиданий. Ну а далі я об'явив барбосам АТО. Купив петарди і всякі вибуxові речі. Сплю серед двору на розкладному кріслі і тільки починають лізти – запалюю і кидаю. Ти знаєш, відлякує годин на три". А далі, злегка зніяковівши, додав: "Потерпи, друже, скоро все скінчиться".
Я вийшов за ті злощасні ворота – подряпані собачими пазурами і щедро помічені. По той бік вулиці під розлогою шовковицею лежала метка собак. Двоє – якісь миршаві з шерстю в реп'яxаx, угледівши мене, зразу відбігли подалі. Один з ниx волочив огризок ланцюга. А третій (здоровий пес) явно не збирався покидати стратегічний згірок. Він xижо оскалився в мій бік і загарчав, попереджаючи, щоб я не наближався. Вигляд був у нього демонічний: обсмалена шерсть на передніx лапаx і шиї ще й голова злегка сіпалась – певно від контузії. Мабуть він чекав, коли смеркне, щоб укотре взяти штурмом загати та укріплення воріт і все ж наблизитися, xоч раз, до своєї паxучої чорнявої другині з рудуватими цятиками на лобі і короткими, брунатними файними лапками…

2016




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-21 10:59:54
Переглядів сторінки твору 3384
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2023.06.18 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 22:59:31 ]
На відміну від обіцянок нашого президента, сусід швидко закінчить АТО - тут все скороминуще...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-22 08:38:25 ]
Точно, Вікторе! Влучно Ви зауважили і дотепно! Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-21 23:34:42 ]
петардами - по інстинкту :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-22 08:39:57 ]
Клас, Галинко! Усміхнувся! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-04-22 02:52:40 ]
Як я це знаю! Колись теж вела таку війну. Всі мої захисні споруди розносилися вмить, підкопи велися постійно, двері прогризалися наскрізь. Ціла вулиця мала потіху. Тільки тоді я зрозуміла, наскільки це непереборна сила --потяг до...продовження роду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-04-22 02:54:08 ]
Забула додати --виразно, реалістично описано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-22 08:45:53 ]
Спасибі Вам, Вікторіє! Пригадую, що коли все вже скінчилося, і настала тиша я, ідучи до колодязя, що на вулиці побачив, як цуцики тягали в зубах тряпку - на якій спала другиня... Се було таке собі "післясвітіння"... :)