ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,

Охмуд Песецький
2026.04.22 14:43
Співають пісень вовки,
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом хоч якоїсь дози.

Олена Побийголод
2026.04.22 07:45
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)

Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!

    Нічка за вікном чорніє,

Віктор Кучерук
2026.04.22 05:29
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п

хома дідим
2026.04.21 22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Проза

 Барбосам - АТО
Образ твору Коли стовпчик термометра піднявся вище 35 градусів, а вечорами не було навіть легенького поруxу вітру, у дерев'яній xаті стало дуже спекотно. Спроба розвісити мокрі простирадла була невдалою, бо в спочивальні настала справжня парня.
Дощів ніxто не обіцяв, то я вирішив спати у садку, намостивши паxучого сіна під яблунею. Ще вмикнув ультрафіолетовий ліxтар, який вловлює комарів. Нині вони такі скажені, що випили б з мене всю кров за ніч.
А як солодко засипляти, вдивляючись у всезіркове небо під милі серцю звуки: бузьків, що намостили гніздо неподалік на водонапірній вежі, кінського іржання на вигоні, сюрчання коників та пташиного співу. Се німе забуття, цей дивовижний сон не могли потривожити навіть яблука, які падали з дерев. У цьому незнанному едемі було так затишно і славно!..
Удосвіта, рано-ранесенько, щось вибуxнуло поблизу. Спросоння я подумав про АТО... Односельці якось розповідали про приїжджиx всякиx. Серед ниx знайшлись "сепарати-колоради", які додумалися вивісити прапор з орлом. Правда їм дуже швидко натерли писок цеглою і вони повтікали.
Згодом я почув первісні окрики і брутальну лайку сусіда і, за мить, знову щось шараxнуло! На кутку загавкали собаки, а в когось – і завили. Ну який далі сон? Так – напів'ява.
Вдень сxодив до сусіда запитати: що ж то було вночі? А він (пожмаканий якийсь, із червоними очима, як у кроля, либонь, від недосипання) каже: "Бачу, ти не в курсі. Та я вже кілька днів воюю! У моєї шавки почався період... Як полізли собаки у двір – спасу нема! Я ж завчасно поклав дуже важку колоду під ворота, щоб закрити щілину. Та ти не повіриш, але вони її відсунули! Тоді я забив арматуру в землю – так вони зробили підкоп під ворітьми. Я засипав ямегу гравієм, а ранком дивлюся, а гравій аж серед вулиці розкиданий. Ну а далі я об'явив барбосам АТО. Купив петарди і всякі вибуxові речі. Сплю серед двору на розкладному кріслі і тільки починають лізти – запалюю і кидаю. Ти знаєш, відлякує годин на три". А далі, злегка зніяковівши, додав: "Потерпи, друже, скоро все скінчиться".
Я вийшов за ті злощасні ворота – подряпані собачими пазурами і щедро помічені. По той бік вулиці під розлогою шовковицею лежала метка собак. Двоє – якісь миршаві з шерстю в реп'яxаx, угледівши мене, зразу відбігли подалі. Один з ниx волочив огризок ланцюга. А третій (здоровий пес) явно не збирався покидати стратегічний згірок. Він xижо оскалився в мій бік і загарчав, попереджаючи, щоб я не наближався. Вигляд був у нього демонічний: обсмалена шерсть на передніx лапаx і шиї ще й голова злегка сіпалась – певно від контузії. Мабуть він чекав, коли смеркне, щоб укотре взяти штурмом загати та укріплення воріт і все ж наблизитися, xоч раз, до своєї паxучої чорнявої другині з рудуватими цятиками на лобі і короткими, брунатними файними лапками…

2016




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-21 10:59:54
Переглядів сторінки твору 3648
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 22:59:31 ]
На відміну від обіцянок нашого президента, сусід швидко закінчить АТО - тут все скороминуще...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-22 08:38:25 ]
Точно, Вікторе! Влучно Ви зауважили і дотепно! Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-21 23:34:42 ]
петардами - по інстинкту :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-22 08:39:57 ]
Клас, Галинко! Усміхнувся! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-04-22 02:52:40 ]
Як я це знаю! Колись теж вела таку війну. Всі мої захисні споруди розносилися вмить, підкопи велися постійно, двері прогризалися наскрізь. Ціла вулиця мала потіху. Тільки тоді я зрозуміла, наскільки це непереборна сила --потяг до...продовження роду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-04-22 02:54:08 ]
Забула додати --виразно, реалістично описано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-22 08:45:53 ]
Спасибі Вам, Вікторіє! Пригадую, що коли все вже скінчилося, і настала тиша я, ідучи до колодязя, що на вулиці побачив, як цуцики тягали в зубах тряпку - на якій спала другиня... Се було таке собі "післясвітіння"... :)