Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.02
14:51
Не світять ліхтарі. Лише вогні
Замислених багатоповерхівок.
Засипав землю сніг, а в далині
Нечутний спів - мого життя уривок.
Скрізь - темрява. Дитинства милий двір
Все дивиться на білі кучугури.
Моя душа - занедбаний пустир,
Замислених багатоповерхівок.
Засипав землю сніг, а в далині
Нечутний спів - мого життя уривок.
Скрізь - темрява. Дитинства милий двір
Все дивиться на білі кучугури.
Моя душа - занедбаний пустир,
2026.01.02
14:20
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
2026.01.02
13:56
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
2026.01.02
13:32
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
2026.01.02
13:19
Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
2026.01.02
11:05
Нитки – не волосся!
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.
Мов лампочки – очі.
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.
Мов лампочки – очі.
2026.01.02
10:59
Не лячно пірнути у прірву бажань,
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.
Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.
Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби
2026.01.01
21:12
Я народився в п’ятдесятих.
Помер тиран – призвідник лих!
Війна позаду. Для завзятих
З'явився шанс зробити вдих.
Помер тиран – призвідник лих!
Війна позаду. Для завзятих
З'явився шанс зробити вдих.
2026.01.01
14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
2026.01.01
13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
2026.01.01
13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
2026.01.01
11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
2026.01.01
11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
2026.01.01
10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
2025.12.31
22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.
***
А партія лакеїв... погоріла
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.
***
А партія лакеїв... погоріла
2025.12.31
18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валерій Хмельницький /
Проза
Party
Куда ушел Ваш китайчонок Ли? *
Нічними вулицями Сан-Франциско мчав чорний байк - Білл спішив на party, яке організовувала Елізабет. Коли він увійшов в будинок, вечірка була в розпалі. Білл пошукав поглядом Елізабет, але поміж безлічі гостей її зразу побачити не вдалось. Тоді він підійшов до бару, хлюпнув на денце склянки трохи віскі, зробив ковток і пішов блукати по будинку, розшукуючи господиню.
Десь хвилин за п'ятнадцять йому це нарешті вдалось: вона сиділа за столиком, заставленим пляшками з алкоголем, і пила брунатний коктейль через довгу соломинку. Поряд неї, майже впритул, сидів якийсь незнайомий йому чоловік. Елізабет весело щебетала, дивлячись на того закоханим, як здалось Біллу, поглядом. Виглядало на те, що Елізабет вже достатньо випила і майже не володіє собою.
Незнайомець, скориставшись сп'янінням господині, до якого, скоріше за все, був причетний і сам, вів себе досить нахабно: наче ненавмисно, доторкувався до її грудей, гладив коліна і стегна, але вона його не стримувала, а лише задоволено сміялась. Біллу, враженому непристойною поведінкою незнайомця і тим, що Елізабет дозволяє йому так себе вести, нестерпно захотілось вхопити того за комір і викинути, як шолудиве кошеня, через вікно, але, не бажаючи зчиняти скандал, він величезним зусиллям змусив себе залишатися на місці.
Елізабет встала і почала виходити з-за столу повз незнайомця, спиною до нього. Той, скориставшись моментом, провів рукою зверху донизу їй між сідницями і вона знову з прихильністю, незрозумілою Біллу, засміялась і щось тихо сказала. Тоді незнайомець теж піднявся і, обхопивши Елізабет за талію, повів її по сходах на другий поверх.
Білл помітив, як десь на середині сходів Елізабет зупинилась і з легеньким сміхом м’яко почала випручуватись із обіймів незнайомця, потихеньку витягуючи свої ніжні долоні із його величезних лап, а тоді нетвердою ходою пішла в напрямку однієї зі спалень.
Незнайомець зупинився, але за мить вперто рушив за нею.
Білл повернувся до бару, налив собі до половини склянки віскі і залпом випив. Тоді ще і ще повторив.
Коли Елізабет з’явилась у холі, розпашіла і зі скуйовдженою зачіскою, то помітила Білла за стійкою бару і поспішила до нього.
Натомість Білл, начебто не зауваживши її, встав і швидким кроком попрямував до виходу.
В последний раз я видел Вас так близко,
В пролеты улиц Вас умчал авто... **
24.06.2016
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Party
Жоден великий мистець не бачить речі такими, як вони справді є. Якби він їх такими бачив, він перестав би бути мистцем.
Оскар Вайльд
Где Вы теперь? Кто Вам целует пальцы?Куда ушел Ваш китайчонок Ли? *
Нічними вулицями Сан-Франциско мчав чорний байк - Білл спішив на party, яке організовувала Елізабет. Коли він увійшов в будинок, вечірка була в розпалі. Білл пошукав поглядом Елізабет, але поміж безлічі гостей її зразу побачити не вдалось. Тоді він підійшов до бару, хлюпнув на денце склянки трохи віскі, зробив ковток і пішов блукати по будинку, розшукуючи господиню.
Десь хвилин за п'ятнадцять йому це нарешті вдалось: вона сиділа за столиком, заставленим пляшками з алкоголем, і пила брунатний коктейль через довгу соломинку. Поряд неї, майже впритул, сидів якийсь незнайомий йому чоловік. Елізабет весело щебетала, дивлячись на того закоханим, як здалось Біллу, поглядом. Виглядало на те, що Елізабет вже достатньо випила і майже не володіє собою.
Незнайомець, скориставшись сп'янінням господині, до якого, скоріше за все, був причетний і сам, вів себе досить нахабно: наче ненавмисно, доторкувався до її грудей, гладив коліна і стегна, але вона його не стримувала, а лише задоволено сміялась. Біллу, враженому непристойною поведінкою незнайомця і тим, що Елізабет дозволяє йому так себе вести, нестерпно захотілось вхопити того за комір і викинути, як шолудиве кошеня, через вікно, але, не бажаючи зчиняти скандал, він величезним зусиллям змусив себе залишатися на місці.
Елізабет встала і почала виходити з-за столу повз незнайомця, спиною до нього. Той, скориставшись моментом, провів рукою зверху донизу їй між сідницями і вона знову з прихильністю, незрозумілою Біллу, засміялась і щось тихо сказала. Тоді незнайомець теж піднявся і, обхопивши Елізабет за талію, повів її по сходах на другий поверх.
Білл помітив, як десь на середині сходів Елізабет зупинилась і з легеньким сміхом м’яко почала випручуватись із обіймів незнайомця, потихеньку витягуючи свої ніжні долоні із його величезних лап, а тоді нетвердою ходою пішла в напрямку однієї зі спалень.
Незнайомець зупинився, але за мить вперто рушив за нею.
Білл повернувся до бару, налив собі до половини склянки віскі і залпом випив. Тоді ще і ще повторив.
Коли Елізабет з’явилась у холі, розпашіла і зі скуйовдженою зачіскою, то помітила Білла за стійкою бару і поспішила до нього.
Натомість Білл, начебто не зауваживши її, встав і швидким кроком попрямував до виходу.
В последний раз я видел Вас так близко,
В пролеты улиц Вас умчал авто... **
24.06.2016
Примітки:
* Party (англ.) – Вечірка.
** Цитати із пісні Олександра Вертинського "Лиловый негр" (https://www.youtube.com/watch?v=gjUewCIQXBc)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
