ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.10.06 13:00
Рабі Нахман з Брацлава (уривки з книги «Перлини мудрості»)
Якщо віриш, що можна щось зіпсувати, повір, що можна також і полагодити. 2. Краще вірить у дурниці й ошуканство і вірить також у правду, аніж не вірить ні в що. 3. Той, хто завжди говорить правду, матиме успіх. 4. Усе, що ти бачиш на світі, – це для ви

Іван Потьомкін
2025.10.06 12:47
Рабі Нахман з Брацлава (уривки з книги «Перлини мудрості»)
Якщо віриш, що можна щось зіпсувати, повір, що можна також і полагодити.
2. Краще вірить у дурниці й ошуканство і вірить також у правду, аніж не вірить ні в що.
3. Той, хто завжди говорить правду, матиме успіх.
4. Усе, що ти бачиш на світі, – це для ви

Ольга Олеандра
2025.10.06 10:55
***
Страх з усіх радників, мабуть, найгірший.
Страшно російському вурдалаці, тож кількість обстрілів він вчергове збільшив.
Більше смертей. Більше руйнувань. Щось бажане він отримує з цього?
Титул недолюдка, кровопивці, нездари. Більше нічого.

Геовеличч

Артур Курдіновський
2025.10.06 05:53
Коротка зустріч
Зустрілись ми в короткому рядку
Написаного спільним болем вірша.
Моя душа злітала вище й вище
Та мріяла про долю не таку.

Жорстока правда: я тобі ніхто.
Для тебе я навряд чи кимось буду.
Навколо мене - чорний попіл всюди,

М Менянин
2025.10.05 23:31
Від Бога керманич
Коли промінь сонця
сягне твоїх вій –
гайда від віконця
і більше не стій.

Пора, мудрий брате,
настав вже той час
дорослішим стати –

Борис Костиря
2025.10.05 22:40
Молодість і небуття
Чому молода дівчина
так часто буває на кладовищі?
Чому вона ходить туди
щоразу? Молодість і небуття -
що може бути
більш протилежним?
Пам'ять, яка застрягла
у глибоких тріщинах граніту,

Тетяна Левицька
2025.10.05 22:29
Історія кохання
Мела вишнева заметіль
і падала додолу цвітом,
як потягло їх звідусіль
один до одного магнітом.

Він воював, як на війні,
за право бути тільки з нею.
У непроглядні дні сумні

Олександр Буй
2025.10.05 21:01
Save love
Мед із полиновим присмаком –
Твій поцілунок п’янкий...
Плутать кохання із пристрастю,
Богом благаю, – не смій!

Губи чуттєво калиняться,
Світять смарагди очей...
Жаль тільки час не зупиниться

Віктор Кучерук
2025.10.05 19:01
* * *
Налягає пітьма зусібіч
На незвично безлюдну дорогу, -
Переповнена тишею ніч
Присипляє всілякі тривоги.
Увесь світ у блаженстві заснув,
Бо в безсонні не має потреби, -
Лиш поети й військові без сну
Поглядають на зоряне небо...

Євген Федчук
2025.10.05 18:00
Про відьму та вовкулаків
Хто в дитинстві не наслухавсь страшилок усяких.
От увечері зберуться і більші, і менші,
Всядуться навкруг багаття, язиками чешуть.
Нарозказують, що менші аж дрижать від ляку.
Хоч не хочуть показати, що отак їм лячно,
Сидять, слухають, очима по темряв

Марія Дем'янюк
2025.10.05 12:43
Каштанчики
Всілися каштанчики
На листках-диванчиках.
Поглядають навкруги
Деревцяток дітлахи.
У коричневій кофтині
Ці каштанчики осінні.
Скучили під шкарлупою,
Гомонять поміж собою.

С М
2025.10.05 04:13
Дещо всякчас зі мною (Procol Harum)
Чекав на перехресті, там де 42-га Стріт
І копав камінчика, що валявся собі
Почув дивний шум, озирнувся всебіч
А причина метушні о просто віч-на-віч
Як тут не дивуватися, удома я лишав його
Але немає сумніву, це мій власний надгробок

До гендляра за

Борис Костиря
2025.10.04 22:30
Катарсис
Із кущів простягаються
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.

Леся Горова
2025.10.04 22:28
Мила ластівко...
Мила ластівко, швидкокрила!
Де щебечеш сьогодні, люба?
Осінь стріла і відлетіла.
Хай тебе оминає згуба,

Хай щасливиться в тому краї,
Де погожі приходять ранки,
День турботливо зігріває,

Іван Потьомкін
2025.10.04 19:58
ПРИКРІСТЬ
Так сталося, що у батька зі старшим сином збіглися відпустки, тож вирішили поїхати в Київ, де не були вже кілька років після переїзду в Ізраїль. Хотілося насамперед відвідати дім, в якому мешкали, а головне - школу, де син закінчив десятилітку. І ось н

Артур Курдіновський
2025.10.04 09:35
Перше жовтня
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон

Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Залишилась лише любов
Образ твору Я був – немов суцільна рана –
Так розпач душу розпоров.
Та в ній навік, моя кохана,
Залишилась лише любов.

За хмари зсунувся подалі
Розпуки час в осінній схов.
Минули дні тяжкі печалі –
Залишилась лише любов.

Нехай це сталось не одразу,
Та біль у серці охолов.
Забулись лайки і образи,
Залишилась лише любов.

Хай лицар я не без догани,
Знов квіти в твій несу альков –
Усе забулося погане –
Залишилась лише любов.

Хоч гордий, на коліна стану,
Життя нове будуймо знов.
У нім навіки, до остану
Залишилась лише любов.

4.08.7524 р. (Від Трипілля) (2016)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-08-07 21:58:49
Переглядів сторінки твору 3001
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.10.04 23:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-08-08 10:40:14 ]
Тепло, смішно-зворушливо сказано...
Дуже схоже на обличчя моєї знайомої те, що розміщено тут, на картинці, чи, може, помиляюся?..)
Сподіваюся, що буде пісня, адже читав текст наспівуючи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-08 14:45:09 ]
Дякую щиро, друже Вікторе, радий читати твій відгук! Щодо картинки, то у тебе стільки знайомих шанувальниць і прихильниць, що важко і здогадатися, кого ти маєш на увазі. Але в деяких коментарях до інших моїх віршів ти був близький до розгадки.
Так, я теж хочу щоб ці слова були омузичені і заспівати їх!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-08 16:49:22 ]
Пане Ярославе! Так натхненно та мелодійно про вічність любові і квіти в алькові...погоджуюсь з паном Віктором, мимоволі наспівується…!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-09 00:00:03 ]
Дуже радий, що сподобалося. Дякую, дорога Лілеє. Хай Вам щастить в усьому!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-08-08 22:12:26 ]
Усе забулося погане –
Залишилась лише любов.

Що тут додаси? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-09 00:09:31 ]
Любо, я дуже радий, що Вас зачепив вірш, і що нема зауважень. Я дуже довіряю Вашому внутрішньому поетичному слухові чи інтуїції. Вона у Вас, певно, безпомильна. Натхнення і всіх благ. І хай Вам додасться любові!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-08 22:54:45 ]
Може так і треба - і розпач, і біль, і розпука....
Щоб гостріше відчути глибокі почуття, віднайти в них щось нове і досі незнане і знов простити одне одного, зустрівши нових себе?....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-09 00:15:45 ]
Мабуть так судилося. Ці всі чинники примушують гостріше замислитись і цінувати втрачене і змушують змінитися на краще! Ви цілковито праві, Галино! Як у фільмі "Місце зустрічі змінити не можна" казав герой Джигарханяна: "Жінку не проведеш, вона серцем відчуває", так і Ви. Дякую за цінні думки. Усіх благ Вам і натхнення!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-08-09 18:39:22 ]
хм, вмент алюзійно нагадало Рільке в перекладі Бажна "рот мій був немов уста дитини - ти ж його безжалісно роздер. вічно він кривавиться тепер, з днини горя до ясної днини", ну і безперечно Білоцерківець з "залишилась любов - але краще б її не було" - це так тільки мені, чи автор дійсно хотів зіграти на такому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-10 00:02:12 ]
Ні, Андрію, тут своя цілковито ситуація. Мій ЛГ благословляє цю любов, хоч вона і завдавала йому мук - це стосовно паралелі з Рільке. А також мій ЛГ радіє, що ця любов у нього є, вона очистила і піднесла йому душу, на відміну від слів Наталки Білоцерківець. Я працював з нею в одній редакції років 10, але після 90-х наші дороги розійшлися і цього вірша я не бачив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-08-10 15:32:50 ]
Якщо смішно-зворушливо, то можна й так:
Я вип'ю кави філіжанку,
аби мій дух не охолов.
Усе минає до світанку,
а залишається любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-10 15:49:18 ]
Дякую, Ігорю! Можна що завгодно і як завгодно. Напишіть пародію, як Вас тягне на це. Але якщо серйозно, то література, як мене, це - не розвага, аби писати будь-що - аби писати, а утверджувати певні цінності, переконання, ідеї...

З повагою