Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.23
22:47
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
2025.10.23
21:56
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,
2025.10.23
20:59
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.
У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"
У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."
Небо усміхалось, стало синьо трошки.
У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"
У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."
2025.10.23
20:53
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.
Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.
Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,
2025.10.23
20:14
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух
2025.10.23
17:49
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві
2025.10.23
13:27
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».
2025.10.23
10:29
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках
О забагато тебе
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках
О забагато тебе
2025.10.23
10:20
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?
2025.10.23
09:26
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.
А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.
А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?
2025.10.23
06:14
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій
2025.10.22
22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.
Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.
Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній
2025.10.22
21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається
2025.10.22
17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.
Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.
Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі
2025.10.22
15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –
2025.10.22
13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
Письмо любимой женщине
Дорогая, милая, любимая моя Любаша!!!
Прости меня пожалуйста за всё то, что плохое я принёс в твою жизнь.
Никогда не желал тебе зла, потому, что ты единственная на свете женщина которой я отдал всю свою любовь.
Я всегда старался чтобы тебе было хорошо, но не всегда это у меня получалось, да и не знал я как это надо правильно делать, а когда дошло до ума и до сердца ......
Любимая моя!!!
Спасибо тебе, что ты доверила мне воспитание дочери, спасибо тебе, что родила мне сына и огромное спасибо за твою любовь, ласку, нежность, заботу.
Я буду помнить это всю оставшуюся жизнь.
В душе моей постоянная борьба, я хочу чтобы ты была счастлива и боюсь тебя потерять, я хочу чтобы ты была свободна как птица в небе, а сам висну у тебя на ногах.
Солнце моё!!! Прости!!!
Не оглядывайся на меня, из нас двоих будь хотя бы ты счастлива, а я отойду в сторону и душой всегда буду рядом, я смирюсь, всё переживу, успокоюсь. Но я всё равно буду любить всю жизнь только тебя моя родная, только Тебя, ждать и надеяться. Только рядом с тобой я могу жить. Только рядом с тобой я хочу бродить по лесу, сидеть у нашего озера, считать звёзды на ночном небе, да и вообще делать всё то, что называется Жизнь и если у меня есть хоть один шанс - я весь без остатка отдамся тебе моя Любовь, всей душой и сердцем, нежностью и заботой.
Я ведь парень не плохой, только .... .слеп был, да глухой
Прости, Прости, Прости .......
Я Люблю Тебя, я не хочу уходить из дома на работу, уходя - я уже скучаю по тебе, я тоскую по тебе, мне плохо без тебя, я люблю тебя.
Жаль, что нельзя вернуть время обратно, но если нас ждёт разлука навсегда, если ты не сможешь меняя простить - ПОВЕРЬ, ТЫ у меня Одна Любовь на Всю Жизнь, которую я Сохраню в своём сердце.
Прости, что мало говорил
тебе красивых слов,
Прости, но я забыл, что
есть у нас с тобой любовь,
Прости, что горе в сердце
я твоё принёс
Прости, что выплакала
ты не мало слёз,
Прости ....... душой я так хочу -
Хочу я песни петь,
но только для тебя
Я Жизнь пройду - одну тебя любя.
Хочу я радость в твоё сердце поселить -
Хочу я для тебя Единственным -Любимым быть.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Письмо любимой женщине
Дорогая, милая, любимая моя Любаша!!!
Прости меня пожалуйста за всё то, что плохое я принёс в твою жизнь.
Никогда не желал тебе зла, потому, что ты единственная на свете женщина которой я отдал всю свою любовь.
Я всегда старался чтобы тебе было хорошо, но не всегда это у меня получалось, да и не знал я как это надо правильно делать, а когда дошло до ума и до сердца ......
Любимая моя!!!
Спасибо тебе, что ты доверила мне воспитание дочери, спасибо тебе, что родила мне сына и огромное спасибо за твою любовь, ласку, нежность, заботу.
Я буду помнить это всю оставшуюся жизнь.
В душе моей постоянная борьба, я хочу чтобы ты была счастлива и боюсь тебя потерять, я хочу чтобы ты была свободна как птица в небе, а сам висну у тебя на ногах.
Солнце моё!!! Прости!!!
Не оглядывайся на меня, из нас двоих будь хотя бы ты счастлива, а я отойду в сторону и душой всегда буду рядом, я смирюсь, всё переживу, успокоюсь. Но я всё равно буду любить всю жизнь только тебя моя родная, только Тебя, ждать и надеяться. Только рядом с тобой я могу жить. Только рядом с тобой я хочу бродить по лесу, сидеть у нашего озера, считать звёзды на ночном небе, да и вообще делать всё то, что называется Жизнь и если у меня есть хоть один шанс - я весь без остатка отдамся тебе моя Любовь, всей душой и сердцем, нежностью и заботой.
Я ведь парень не плохой, только .... .слеп был, да глухой
Прости, Прости, Прости .......
Я Люблю Тебя, я не хочу уходить из дома на работу, уходя - я уже скучаю по тебе, я тоскую по тебе, мне плохо без тебя, я люблю тебя.
Жаль, что нельзя вернуть время обратно, но если нас ждёт разлука навсегда, если ты не сможешь меняя простить - ПОВЕРЬ, ТЫ у меня Одна Любовь на Всю Жизнь, которую я Сохраню в своём сердце.
Прости, что мало говорил
тебе красивых слов,
Прости, но я забыл, что
есть у нас с тобой любовь,
Прости, что горе в сердце
я твоё принёс
Прости, что выплакала
ты не мало слёз,
Прости ....... душой я так хочу -
Хочу я песни петь,
но только для тебя
Я Жизнь пройду - одну тебя любя.
Хочу я радость в твоё сердце поселить -
Хочу я для тебя Единственным -Любимым быть.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
