Запах молодого вина, розведеного дешевим спиртом,
доноситься крізь бруднокоричневе скло чесної недовіри.
Амбіції, від яких залишаються останні найдрібніші крихти,
навічно змушують шкутильгати однією ногою наліво
від напів-життєвих стереотипів до реальності.
Я плазую, що є сили від кількохгодинної дешевої п'янки в дорогому автомобілі,
думаючи, що немає потреби більш нагальної,
ніж тікати від клятих дебілів,
в яких є все,
навіть криве почуття гумору, приправлене очевидним страхом.
Я готовий продати свою останню пропиту нирку, лишень
щоб уникнути краху під дахом.
Проводячи відмороженими пальцями по розігрітих до червоного струнах,
я ховаюся за стіною з перегару та сигаретного диму.
Я готовий заблудитися в ранкових холодних дюнах,
лиш би забути цю невдячну дитину.
Ейфорія від алкоголю закінчилась минулого вечора,
Цей ранок же — свідок нещасних бродяг.
Я б хотів подзвонити до диспетчера,
який дарує захисний від краху дах,
та він (чи вона) не почує мене через звуки помиїв,
які ніби з самого космосу летять до цього смердючого пекла.
А чому б тобі не скуштувати цієї гнилої дині,
приправленої вінком із засохлого тер'на?

2016