ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Майже побічно, солодший за дотик до вуха…
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Як відьма перетворилася на собаку
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
* * *
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Екзистенційне позиціювання творчого єства: до метагармонічної теорії творчості
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Приреченість
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
* 131 *
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 14)
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
Люцифер Сем (Pink Floyd)
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
Dichton: The Principle of Dynamic Coherence
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Погляд
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
Вітаю з днем народження Тетяну Левицьку
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Дунайський код
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Розум - то облуда!
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
* 130 *
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Осінні тумани
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Хмаринка

Не мріять вже про ніжність і про славу,
Минуло все і молодість моя.
Твоє лице в його простій оправі
Уласноруч прибрав зі столу я.

Олександр Блок (переклад власний)

Образ твору А ти не хочеш мого смутку.
Знов обрій десь тебе хова.
Моя веселко-незабудко,
Найкращих мрій моїх дива.

Цвітеш тепер лише в уяві
І на світлинах ще твоїх
Застиглі миті – рухи жваві,
Обличчя сонячне і сміх.

Оце й усе. Усе, що маю.
Ще золото чарівних снів.
З життя минулого розмаю,
Де щастям кожен день яснів.

І де відлунювали лунко,
Немовби «цьохи» солов`я,
Жагучі пристрасні цілунки,
Де вічна молодість буя.

О де барвисті всі відтінки,
Веселки ніжної вогні?!
…Висить над обрієм хмаринка,
Що смуток навіва мені.

19.08.7524 р. (Від Трипілля) (2016)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-08-27 13:39:58
Переглядів сторінки твору 4053
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-08-27 14:53:50 ]
На згадку стільки юність нам лиша, що не затьмянить навіть зрілість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-27 23:28:29 ]
Так, багато справді спогадів є в молодості і в зрілості теж трапляється. Дякую, дорогй пане Іване!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-27 21:41:49 ]
Зворушливий вірш. Так воно й буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-27 23:28:56 ]
Дякую, радий, Вікторіє!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 11:55:38 ]
Чудовий поетичний спогад про юність! Це прекрасно, коли є що згадати, навіть якщо й зі світло-щемливим смутком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 21:21:24 ]
Щиро дякую Вам, Олено. Радий, що відгукнулися, давно не бачив Вас на "ПМ". Чекаю Ваших нових перекладів з англійської!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 18:56:46 ]
Беззаперечно – це поезія, безумовно - я погоджуюсь із коментарями наших, Ярославе, друзів. І я майже готовий погодитись, що це моя вада – нерозуміння, чому навіть відомі майстри слова так полюбляють укорочену на російський манер форму дієслова: хова, буя, навіва, або з того ж ряду: будем, ідем замість будемо, ідемо тощо…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 22:04:20 ]
Дуже дякую, шановний Ігорю, за відгук. А щодо вади Вашої - то вже самі робіть висновки. Я тільки скажу, що наша мова древніша за санскрит, а російська сформувалася значно пізніше, а основоположником української літературної мови є Тарас Шевченко, який дуже часто використовував скорочену форму дієслова, певно теж потурав москалям, яких дуже "любив" і писав на їх тільки не "манер", а манір (Ви й коментаря не можете без русизму написати, а що вже казати про вірші, як по них пройтися, ой скільки набереться! І не тільки русизмів!). То ось невеличка цитата з поеми "Титарівна" першу-ліпшу, яку відкрив у "Кобзарі":
...Втоптала стежку на могилу,
Все виглядать його ходила.
І стежка стала заростать,
Бо вже не здужає і встать".

Я вже не кажу за більш сучасних поетів. А укорочену форму дієслова в наших селах вживають і дуже широко на східній Україні. І споконвіку вживали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-09-26 00:25:44 ]
Тоді виходить, що не Шеченко, не Котляревський і не тисячі письменників після цих основоположників творили і творять українське слово, а доісторичні автори і сільські аматори діалектизмів. Але мені цікаво, Ярославе, що Ви подумаєте, коли введете в режимі автоматичного редагування програми Word-7 ось такий набір слів:
Манер, манір, манера, взять, взяти, навіва, навіває.
А потім перевірте, будь-ласка, "правою мишкою" підкреслені слова, які варіанти Вам запропонує цей сучасний словник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-09-26 13:02:50 ]
Шановний Ігоре! Це так виходить за Вашою логікою, вона у Вас особлива... Я її не збираюсь коментувати. Усі ми - з пунктиками і я не виняток. Оскільки і досі крутиться і в інеті і в обігу велика кількість російсько-російських словників, то я не завжди ними послуговуюсь і не завжди їх беру за взірець письма, особливо ті - тлумачні, де йдуть цитати всуціль із прози, а поезія - це дещо інша сфера зі своїми законами і навіть наголосами. В таких випадках послуговуюсь власним відчуттям мови і слово "манер" для мене - неприйнятне - це на рівні напівсуржика. Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-08-29 21:10:57 ]
Здається, часом, Ярославе, що якщо відібрати у тебе повів кохання, повний солов'їних "цьохів" і пристрасних поцілунків, то відразу зникне з твоєї душі повів поезії та її чарівна краса.
Ігоре, я також намагаюся уникати подібного, але зрідка, коли вже діватися нікуди, використовую заради точності рими, - отож, вважаю, що це особиста справа автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 22:17:04 ]
В десятку, Вікторе! Якщо додати сюди ще тему природи - до теми кохання, то ти будеш правий, більш ніж на 90 відсотків! А так десь на 65%, але й це немало. Колись у мене було в одному сонеті: "Співець кохання - в цьому я увесь!" Ще й з Петраркою в один день народився. Певно, передалося.
Якось я утримувався був від скорочоеної форми дієслова, хтось був покритикував тут на "ПМ". Але потім мені здалося, що я обкрадаю самого себе. І для нас, представників особливо східних областей, це органічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-08-30 05:39:18 ]
таке спогадувальне, щире віршотворіння - дуже віриться. ( фотки) - воно мені тут грубувати зазвучало - саме в контексті цього вірша. Якби "світлини" - на Ваш розсуд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-30 19:48:57 ]
Дякую щиро, Роксолано. Можна і на світлинах. Гарне слово. Зробив - мені це легко.