ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Хмаринка

Не мріять вже про ніжність і про славу,
Минуло все і молодість моя.
Твоє лице в його простій оправі
Уласноруч прибрав зі столу я.

Олександр Блок (переклад власний)

Образ твору А ти не хочеш мого смутку.
Знов обрій десь тебе хова.
Моя веселко-незабудко,
Найкращих мрій моїх дива.

Цвітеш тепер лише в уяві
І на світлинах ще твоїх
Застиглі миті – рухи жваві,
Обличчя сонячне і сміх.

Оце й усе. Усе, що маю.
Ще золото чарівних снів.
З життя минулого розмаю,
Де щастям кожен день яснів.

І де відлунювали лунко,
Немовби «цьохи» солов`я,
Жагучі пристрасні цілунки,
Де вічна молодість буя.

О де барвисті всі відтінки,
Веселки ніжної вогні?!
…Висить над обрієм хмаринка,
Що смуток навіва мені.

19.08.7524 р. (Від Трипілля) (2016)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-08-27 13:39:58
Переглядів сторінки твору 3872
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.16 13:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-08-27 14:53:50 ]
На згадку стільки юність нам лиша, що не затьмянить навіть зрілість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-27 23:28:29 ]
Так, багато справді спогадів є в молодості і в зрілості теж трапляється. Дякую, дорогй пане Іване!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-27 21:41:49 ]
Зворушливий вірш. Так воно й буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-27 23:28:56 ]
Дякую, радий, Вікторіє!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 11:55:38 ]
Чудовий поетичний спогад про юність! Це прекрасно, коли є що згадати, навіть якщо й зі світло-щемливим смутком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 21:21:24 ]
Щиро дякую Вам, Олено. Радий, що відгукнулися, давно не бачив Вас на "ПМ". Чекаю Ваших нових перекладів з англійської!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 18:56:46 ]
Беззаперечно – це поезія, безумовно - я погоджуюсь із коментарями наших, Ярославе, друзів. І я майже готовий погодитись, що це моя вада – нерозуміння, чому навіть відомі майстри слова так полюбляють укорочену на російський манер форму дієслова: хова, буя, навіва, або з того ж ряду: будем, ідем замість будемо, ідемо тощо…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 22:04:20 ]
Дуже дякую, шановний Ігорю, за відгук. А щодо вади Вашої - то вже самі робіть висновки. Я тільки скажу, що наша мова древніша за санскрит, а російська сформувалася значно пізніше, а основоположником української літературної мови є Тарас Шевченко, який дуже часто використовував скорочену форму дієслова, певно теж потурав москалям, яких дуже "любив" і писав на їх тільки не "манер", а манір (Ви й коментаря не можете без русизму написати, а що вже казати про вірші, як по них пройтися, ой скільки набереться! І не тільки русизмів!). То ось невеличка цитата з поеми "Титарівна" першу-ліпшу, яку відкрив у "Кобзарі":
...Втоптала стежку на могилу,
Все виглядать його ходила.
І стежка стала заростать,
Бо вже не здужає і встать".

Я вже не кажу за більш сучасних поетів. А укорочену форму дієслова в наших селах вживають і дуже широко на східній Україні. І споконвіку вживали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-09-26 00:25:44 ]
Тоді виходить, що не Шеченко, не Котляревський і не тисячі письменників після цих основоположників творили і творять українське слово, а доісторичні автори і сільські аматори діалектизмів. Але мені цікаво, Ярославе, що Ви подумаєте, коли введете в режимі автоматичного редагування програми Word-7 ось такий набір слів:
Манер, манір, манера, взять, взяти, навіва, навіває.
А потім перевірте, будь-ласка, "правою мишкою" підкреслені слова, які варіанти Вам запропонує цей сучасний словник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-09-26 13:02:50 ]
Шановний Ігоре! Це так виходить за Вашою логікою, вона у Вас особлива... Я її не збираюсь коментувати. Усі ми - з пунктиками і я не виняток. Оскільки і досі крутиться і в інеті і в обігу велика кількість російсько-російських словників, то я не завжди ними послуговуюсь і не завжди їх беру за взірець письма, особливо ті - тлумачні, де йдуть цитати всуціль із прози, а поезія - це дещо інша сфера зі своїми законами і навіть наголосами. В таких випадках послуговуюсь власним відчуттям мови і слово "манер" для мене - неприйнятне - це на рівні напівсуржика. Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-08-29 21:10:57 ]
Здається, часом, Ярославе, що якщо відібрати у тебе повів кохання, повний солов'їних "цьохів" і пристрасних поцілунків, то відразу зникне з твоєї душі повів поезії та її чарівна краса.
Ігоре, я також намагаюся уникати подібного, але зрідка, коли вже діватися нікуди, використовую заради точності рими, - отож, вважаю, що це особиста справа автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 22:17:04 ]
В десятку, Вікторе! Якщо додати сюди ще тему природи - до теми кохання, то ти будеш правий, більш ніж на 90 відсотків! А так десь на 65%, але й це немало. Колись у мене було в одному сонеті: "Співець кохання - в цьому я увесь!" Ще й з Петраркою в один день народився. Певно, передалося.
Якось я утримувався був від скорочоеної форми дієслова, хтось був покритикував тут на "ПМ". Але потім мені здалося, що я обкрадаю самого себе. І для нас, представників особливо східних областей, це органічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-08-30 05:39:18 ]
таке спогадувальне, щире віршотворіння - дуже віриться. ( фотки) - воно мені тут грубувати зазвучало - саме в контексті цього вірша. Якби "світлини" - на Ваш розсуд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-30 19:48:57 ]
Дякую щиро, Роксолано. Можна і на світлинах. Гарне слово. Зробив - мені це легко.