ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2025.10.05 12:43
Всілися каштанчики
На листках-диванчиках.
Поглядають навкруги
Деревцяток дітлахи.
У коричневій кофтині
Ці каштанчики осінні.
Скучили під шкарлупою,
Гомонять поміж собою.

С М
2025.10.05 04:13
Чекав на перехресті, там де 42-га Стрит
І копав камінчика, що валявся собі
Почув дивний шум, озирнувся всебіч
А причина метушні о просто віч-на-віч
Як тут не дивуватися, удома я лишав його
Але немає сумніву, це мій власний надгробок

До гендляра за

Борис Костиря
2025.10.04 22:30
Із кущів простягаються
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.

Леся Горова
2025.10.04 22:28
Мила ластівко, швидкокрила!
Де щебечеш сьогодні, люба?
Осінь стріла і відлетіла.
Хай тебе оминає згуба,

Хай щасливиться в тому краї,
Де погожі приходять ранки,
День турботливо зігріває,

Іван Потьомкін
2025.10.04 19:58
Так сталося, що у батька зі старшим сином збіглися відпустки, тож вирішили поїхати в Київ, де не були вже кілька років після переїзду в Ізраїль. Хотілося насамперед відвідати дім, в якому мешкали, а головне - школу, де син закінчив десятилітку. І ось н

Артур Курдіновський
2025.10.04 09:35
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон

Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Хмаринка

Не мріять вже про ніжність і про славу,
Минуло все і молодість моя.
Твоє лице в його простій оправі
Уласноруч прибрав зі столу я.

Олександр Блок (переклад власний)

Образ твору А ти не хочеш мого смутку.
Знов обрій десь тебе хова.
Моя веселко-незабудко,
Найкращих мрій моїх дива.

Цвітеш тепер лише в уяві
І на світлинах ще твоїх
Застиглі миті – рухи жваві,
Обличчя сонячне і сміх.

Оце й усе. Усе, що маю.
Ще золото чарівних снів.
З життя минулого розмаю,
Де щастям кожен день яснів.

І де відлунювали лунко,
Немовби «цьохи» солов`я,
Жагучі пристрасні цілунки,
Де вічна молодість буя.

О де барвисті всі відтінки,
Веселки ніжної вогні?!
…Висить над обрієм хмаринка,
Що смуток навіва мені.

19.08.7524 р. (Від Трипілля) (2016)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-08-27 13:39:58
Переглядів сторінки твору 3810
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.10.04 23:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-08-27 14:53:50 ]
На згадку стільки юність нам лиша, що не затьмянить навіть зрілість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-27 23:28:29 ]
Так, багато справді спогадів є в молодості і в зрілості теж трапляється. Дякую, дорогй пане Іване!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-27 21:41:49 ]
Зворушливий вірш. Так воно й буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-27 23:28:56 ]
Дякую, радий, Вікторіє!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 11:55:38 ]
Чудовий поетичний спогад про юність! Це прекрасно, коли є що згадати, навіть якщо й зі світло-щемливим смутком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 21:21:24 ]
Щиро дякую Вам, Олено. Радий, що відгукнулися, давно не бачив Вас на "ПМ". Чекаю Ваших нових перекладів з англійської!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 18:56:46 ]
Беззаперечно – це поезія, безумовно - я погоджуюсь із коментарями наших, Ярославе, друзів. І я майже готовий погодитись, що це моя вада – нерозуміння, чому навіть відомі майстри слова так полюбляють укорочену на російський манер форму дієслова: хова, буя, навіва, або з того ж ряду: будем, ідем замість будемо, ідемо тощо…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 22:04:20 ]
Дуже дякую, шановний Ігорю, за відгук. А щодо вади Вашої - то вже самі робіть висновки. Я тільки скажу, що наша мова древніша за санскрит, а російська сформувалася значно пізніше, а основоположником української літературної мови є Тарас Шевченко, який дуже часто використовував скорочену форму дієслова, певно теж потурав москалям, яких дуже "любив" і писав на їх тільки не "манер", а манір (Ви й коментаря не можете без русизму написати, а що вже казати про вірші, як по них пройтися, ой скільки набереться! І не тільки русизмів!). То ось невеличка цитата з поеми "Титарівна" першу-ліпшу, яку відкрив у "Кобзарі":
...Втоптала стежку на могилу,
Все виглядать його ходила.
І стежка стала заростать,
Бо вже не здужає і встать".

Я вже не кажу за більш сучасних поетів. А укорочену форму дієслова в наших селах вживають і дуже широко на східній Україні. І споконвіку вживали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-09-26 00:25:44 ]
Тоді виходить, що не Шеченко, не Котляревський і не тисячі письменників після цих основоположників творили і творять українське слово, а доісторичні автори і сільські аматори діалектизмів. Але мені цікаво, Ярославе, що Ви подумаєте, коли введете в режимі автоматичного редагування програми Word-7 ось такий набір слів:
Манер, манір, манера, взять, взяти, навіва, навіває.
А потім перевірте, будь-ласка, "правою мишкою" підкреслені слова, які варіанти Вам запропонує цей сучасний словник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-09-26 13:02:50 ]
Шановний Ігоре! Це так виходить за Вашою логікою, вона у Вас особлива... Я її не збираюсь коментувати. Усі ми - з пунктиками і я не виняток. Оскільки і досі крутиться і в інеті і в обігу велика кількість російсько-російських словників, то я не завжди ними послуговуюсь і не завжди їх беру за взірець письма, особливо ті - тлумачні, де йдуть цитати всуціль із прози, а поезія - це дещо інша сфера зі своїми законами і навіть наголосами. В таких випадках послуговуюсь власним відчуттям мови і слово "манер" для мене - неприйнятне - це на рівні напівсуржика. Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-08-29 21:10:57 ]
Здається, часом, Ярославе, що якщо відібрати у тебе повів кохання, повний солов'їних "цьохів" і пристрасних поцілунків, то відразу зникне з твоєї душі повів поезії та її чарівна краса.
Ігоре, я також намагаюся уникати подібного, але зрідка, коли вже діватися нікуди, використовую заради точності рими, - отож, вважаю, що це особиста справа автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-29 22:17:04 ]
В десятку, Вікторе! Якщо додати сюди ще тему природи - до теми кохання, то ти будеш правий, більш ніж на 90 відсотків! А так десь на 65%, але й це немало. Колись у мене було в одному сонеті: "Співець кохання - в цьому я увесь!" Ще й з Петраркою в один день народився. Певно, передалося.
Якось я утримувався був від скорочоеної форми дієслова, хтось був покритикував тут на "ПМ". Але потім мені здалося, що я обкрадаю самого себе. І для нас, представників особливо східних областей, це органічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-08-30 05:39:18 ]
таке спогадувальне, щире віршотворіння - дуже віриться. ( фотки) - воно мені тут грубувати зазвучало - саме в контексті цього вірша. Якби "світлини" - на Ваш розсуд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-30 19:48:57 ]
Дякую щиро, Роксолано. Можна і на світлинах. Гарне слово. Зробив - мені це легко.