Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
2026.09.03
18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
2026.09.03
16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
2026.09.03
14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
2026.09.03
11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
2026.09.03
08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
2026.09.03
07:57
ЦИКЛ IV: РИМ
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос 7...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос 7...
...бачили науково популярний фільм “BBC - Надмасивні чорні діри” - ”Supermassive black holes”
Рік випуску: 2000 Країна: Великобритания?
В анонсі сказано:
“Найважливіша властивість чорної діри — що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло , тому чорні діри й одержали свою назву. Європейські й американські вчені провели глобальний пошук надмасивних чорних дір, які, відповідно до сучасних теоретичних викладок, мають бути у кожної галактики. Сьогодні надмасивні чорні діри виявлено вже у 45 галактиках. У центрі нашого Чумацького Шляху розташовується неймовірно-масивна чорна діра, що у мільйони раз важча Сонця.”
Чорні діри – діалектична невідповідність... щонайменше
Спорити з вченими щодо наукових результатів – що найменше було б не розумно... але щодо понять, котрими вчені, тут, оперують, в розумінні їх реального змісту, - цей матеріал (щодо слів - понять) очевидно не відповідний... людина, зрештою, бачить космос не в телескопі, а в поняттях того, що вона в телескоп побачила, тобто - зрозуміла. Така специфіка людської свідомості – жити, в даному разі, в просторі понять про діру: “… що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло, тому чорні діри й одержали свою назву”, - хай! Така теза частково аргументує поняття діри... – “Надмасивність...” же - поняттю діри категорично суперечить, бо поняття діри в свідомості асоціюється з порожнечею - якоюсь проріхою в щільному, а тут, щось надщільне поглинає відносно менш щільне... мов магніт притягує залізну стружку...
Що ж до поняття “чорного” – то побачене в телескоп очевидно суперечить поняттю чорноти – в телескоп видно, вчені на цьому наголошують, що на “чорну діру” вказує світліша плямка на світлому “тілі” галактики... - між галактичний простір в рази чорніший і... здається, туди розлетілись би галактики, як би не ”магніт” центру... Очевидно що все навпаки – це помилка самої ідеї “Чорної діри” ще нарівні самих понять – людська свідомість не могла, тоді-там, уявити собі щоб щось, не чорне, поглинало світло... а вже далі, розвиваючи “ідею чорної - порожньої діри”... тепер-тут виявилось протилежне - “світла надмасивна щільність” – кому-тепер хочеться признавати безпідставність тої ідеї та бавитись з термінами...
...Ну і звісно – театральність коментарів розрахована на обивателя... наука річ – не така вже й популярна без відповідного антуражу. Це ж, тобі, не мистецтво - “Чорний квадрат” Малевича?
08.09.2016 р.
Рік випуску: 2000 Країна: Великобритания?
В анонсі сказано:
“Найважливіша властивість чорної діри — що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло , тому чорні діри й одержали свою назву. Європейські й американські вчені провели глобальний пошук надмасивних чорних дір, які, відповідно до сучасних теоретичних викладок, мають бути у кожної галактики. Сьогодні надмасивні чорні діри виявлено вже у 45 галактиках. У центрі нашого Чумацького Шляху розташовується неймовірно-масивна чорна діра, що у мільйони раз важча Сонця.”
Чорні діри – діалектична невідповідність... щонайменше
Спорити з вченими щодо наукових результатів – що найменше було б не розумно... але щодо понять, котрими вчені, тут, оперують, в розумінні їх реального змісту, - цей матеріал (щодо слів - понять) очевидно не відповідний... людина, зрештою, бачить космос не в телескопі, а в поняттях того, що вона в телескоп побачила, тобто - зрозуміла. Така специфіка людської свідомості – жити, в даному разі, в просторі понять про діру: “… що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло, тому чорні діри й одержали свою назву”, - хай! Така теза частково аргументує поняття діри... – “Надмасивність...” же - поняттю діри категорично суперечить, бо поняття діри в свідомості асоціюється з порожнечею - якоюсь проріхою в щільному, а тут, щось надщільне поглинає відносно менш щільне... мов магніт притягує залізну стружку...
Що ж до поняття “чорного” – то побачене в телескоп очевидно суперечить поняттю чорноти – в телескоп видно, вчені на цьому наголошують, що на “чорну діру” вказує світліша плямка на світлому “тілі” галактики... - між галактичний простір в рази чорніший і... здається, туди розлетілись би галактики, як би не ”магніт” центру... Очевидно що все навпаки – це помилка самої ідеї “Чорної діри” ще нарівні самих понять – людська свідомість не могла, тоді-там, уявити собі щоб щось, не чорне, поглинало світло... а вже далі, розвиваючи “ідею чорної - порожньої діри”... тепер-тут виявилось протилежне - “світла надмасивна щільність” – кому-тепер хочеться признавати безпідставність тої ідеї та бавитись з термінами...
...Ну і звісно – театральність коментарів розрахована на обивателя... наука річ – не така вже й популярна без відповідного антуражу. Це ж, тобі, не мистецтво - “Чорний квадрат” Малевича?
08.09.2016 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Тексти для Facebook (формату JPEG) ..."
• Перейти на сторінку •
"Вінниця, парк по вулиці Зодчих-Пирогова, там живуть білочки"
• Перейти на сторінку •
"Вінниця, парк по вулиці Зодчих-Пирогова, там живуть білочки"
Про публікацію
