ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу

Тетяна Левицька
2026.09.03 11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені

Світлана Пирогова
2026.09.03 08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.

Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова

Ірина Вовк
2026.09.03 07:57
ЦИКЛ IV: РИМ

«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Космос 7...
    ...бачили науково популярний фільм “BBC - Надмасивні чорні діри” - ”Supermassive black holes”
Рік випуску: 2000 Країна: Великобритания?
В анонсі сказано:
   “Найважливіша властивість чорної діри — що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло , тому чорні діри й одержали свою назву. Європейські й американські вчені провели глобальний пошук надмасивних чорних дір, які, відповідно до сучасних теоретичних викладок, мають бути у кожної галактики.    Сьогодні надмасивні чорні діри виявлено вже у 45 галактиках. У центрі нашого Чумацького Шляху розташовується неймовірно-масивна чорна діра, що у мільйони раз важча Сонця.”

            Чорні діри – діалектична невідповідність... щонайменше
   Спорити з вченими щодо наукових результатів – що найменше було б не розумно... але щодо понять, котрими вчені, тут, оперують, в розумінні їх реального змісту, - цей матеріал (щодо слів - понять) очевидно не відповідний... людина, зрештою, бачить космос не в телескопі, а в поняттях того, що вона в телескоп побачила, тобто - зрозуміла. Така специфіка людської свідомості – жити, в даному разі, в просторі понять про діру: “… що у неї потрапило, назад не повернеться. Це навіть світло, тому чорні діри й одержали свою назву”, - хай! Така теза частково аргументує поняття діри... – “Надмасивність...” же - поняттю діри категорично суперечить, бо поняття діри в свідомості асоціюється з порожнечею - якоюсь проріхою в щільному, а тут, щось надщільне поглинає відносно менш щільне... мов магніт притягує залізну стружку...
    Що ж до поняття “чорного” – то побачене в телескоп очевидно суперечить поняттю чорноти – в телескоп видно, вчені на цьому наголошують, що на “чорну діру” вказує світліша плямка на світлому “тілі” галактики... - між галактичний простір в рази чорніший і... здається, туди розлетілись би галактики, як би не ”магніт” центру... Очевидно що все навпаки – це помилка самої ідеї “Чорної діри” ще нарівні самих понять – людська свідомість не могла, тоді-там, уявити собі щоб щось, не чорне, поглинало світло... а вже далі, розвиваючи “ідею чорної - порожньої діри”... тепер-тут виявилось протилежне - “світла надмасивна щільність” – кому-тепер хочеться признавати безпідставність тої ідеї та бавитись з термінами...
    ...Ну і звісно – театральність коментарів розрахована на обивателя... наука річ – не така вже й популярна без відповідного антуражу. Це ж, тобі, не мистецтво - “Чорний квадрат” Малевича?
08.09.2016 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-08 15:04:44
Переглядів сторінки твору 1893
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-09-10 09:57:06 ]
Чорне може виявитися світлим, світле - чорним. Здається, у Всесвіті це - певна закономірність, власне, як і в людському житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-09-12 14:36:39 ]
... виявитись, власне, може ще й не таке, враховуючи всемогутність Бога!
Дякую - Богдане!