Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Роджерс (2016) /
Вірші
Одна єдина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Одна єдина
(переклад пісні "One And Only", Adele, 2011)
Про тебе думала, закохувалась більше я щодня,
Втрачала часу відчуття в мріях про твоє обличчя.
Знає тільки бог, чому мене так довго сумніви не відпускали,
Ти єдиний мені жаданий.
Не знаю, чим налякана, бо траплялось таке,
Кожне слово і почуття, я вже уявляла все,
Не знатимеш, як не спробуєш ти
Простити минуле і бути моїм.
Ти наважся, дай буть твоєй одной єдиной,
Обіцяю, гідна я обійм твоїх.
Тож, давай, дай мені цей шанс
Довести, я одна, хто здолає цю милю
До початку кінця.
Якби думав про мене, ти ловив кожне слово моє,
Втратив часу відчуття від згадки мого ім’я.
Чи дізнаюся колись, як відчувати тебе близько,
І чи ти скажеш мені, що підеш моїм шляхом?
Не знаю, чим налякана, бо траплялось таке,
Кожне слово і почуття, я вже уявляла все,
Не знатимеш, як не спробуєш ти
Простити минуле і бути моїм.
Ти наважся, дай буть твоєй одной єдиной,
Обіцяю, гідна я обійм твоїх.
Тож, давай, дай мені цей шанс
Довести, я одна, хто здолає цю милю
До початку кінця.
Я знаю, це не просто, віддати своє серце.
Я знаю, це не просто, віддати своє серце.
Ніхто не досконалий,
(Я знаю, це не просто, віддати своє серце)
Повір, я дізналась.
Ніхто не досконалий,
(Я знаю, це не просто, віддати своє серце)
Повір, я дізналась.
Ніхто не досконалий,
(Я знаю, це не просто, віддати своє серце)
Повір, я дізналась.
Ніхто не досконалий,
(Я знаю, це не просто, віддати своє серце)
Повір, я дізналась.
Тож наважся, дай буть твоєй одной єдиной,
Обіцяю, гідна я обійм твоїх.
Тож, давай, дай мені цей шанс
Доказати, я одна, хто здолає цю милю
До початку кінця.
Давай, дай мені цей шанс
Довести, я одна, хто здолає цю милю
До початку кінця.
2016
Про тебе думала, закохувалась більше я щодня,
Втрачала часу відчуття в мріях про твоє обличчя.
Знає тільки бог, чому мене так довго сумніви не відпускали,
Ти єдиний мені жаданий.
Не знаю, чим налякана, бо траплялось таке,
Кожне слово і почуття, я вже уявляла все,
Не знатимеш, як не спробуєш ти
Простити минуле і бути моїм.
Ти наважся, дай буть твоєй одной єдиной,
Обіцяю, гідна я обійм твоїх.
Тож, давай, дай мені цей шанс
Довести, я одна, хто здолає цю милю
До початку кінця.
Якби думав про мене, ти ловив кожне слово моє,
Втратив часу відчуття від згадки мого ім’я.
Чи дізнаюся колись, як відчувати тебе близько,
І чи ти скажеш мені, що підеш моїм шляхом?
Не знаю, чим налякана, бо траплялось таке,
Кожне слово і почуття, я вже уявляла все,
Не знатимеш, як не спробуєш ти
Простити минуле і бути моїм.
Ти наважся, дай буть твоєй одной єдиной,
Обіцяю, гідна я обійм твоїх.
Тож, давай, дай мені цей шанс
Довести, я одна, хто здолає цю милю
До початку кінця.
Я знаю, це не просто, віддати своє серце.
Я знаю, це не просто, віддати своє серце.
Ніхто не досконалий,
(Я знаю, це не просто, віддати своє серце)
Повір, я дізналась.
Ніхто не досконалий,
(Я знаю, це не просто, віддати своє серце)
Повір, я дізналась.
Ніхто не досконалий,
(Я знаю, це не просто, віддати своє серце)
Повір, я дізналась.
Ніхто не досконалий,
(Я знаю, це не просто, віддати своє серце)
Повір, я дізналась.
Тож наважся, дай буть твоєй одной єдиной,
Обіцяю, гідна я обійм твоїх.
Тож, давай, дай мені цей шанс
Доказати, я одна, хто здолає цю милю
До початку кінця.
Давай, дай мені цей шанс
Довести, я одна, хто здолає цю милю
До початку кінця.
2016
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
