ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 Nove ( VIII)
Образ твору  
Неоновий дощ невідчепний мов змі
в кінотеатрі на погляд
бармен голомозий безпечний мов змій
псевдо~ гламурний побут

Стайл іронічний, розмови лиш так
віскі розбавлене тричі
війна у європі далеко десь там
а загалом усе притча

У штовханині ніяк не простій
& кривда приземлено~ вбога
ще мабуть доречний спогад

На вірний приціл безтрепетних вій
під фанфари ось об’явиться твій
кумпан~ крутій Хамфрі Боґарт



 -$-




 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-30 03:19:05
Переглядів сторінки твору 7809
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.637
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.01 18:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2016-10-01 22:17:13 ]
шляхетний цинізм - талан рідкісний...

так і дійшли до квентіна - ясного сокола...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-02 01:06:57 ]
"the stuff that dreams are made of.")

боґі, ясно не стільки сам річ в собі, як його легенда

при чому
в кожного своя окрема,
вже помовчу про всякі вільні проекції

але великий сон це все-таки плюс ’а я не легенда’- бекол



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
К О (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-02 13:45:47 ]
о, іронічний стиль (тобто його наявність) резонує сугубо
на ньому (зокрема) все і тримається, чи не так?
і, так, вдвється тримати марку

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-02 19:03:23 ]
іронія це така цікава штука, о Катя
тут може бути інтрига й блеф, а можуть і не бути

але якщо ви десь кажете іронія, іронічний -
то все набуває певного настрою,
і тому, якщо я скажу зараз, ніби тут ніякої іронії нема,
ви подумаєте, що я, певно, іронізую. . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
К О (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-02 21:35:08 ]
можливо, і подумаю
але іронія часто не зайвий тон
а саме той
як, скажімо, було в Уайльда
все це, власне, тонкі матерії (як та ж інтрига)
які дають свій колорит
і чому б ні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-02 22:48:30 ]
іронія це повсюдна річ, нею займався ще сократ
і вона може бути не тільки зайвою, але й вбивчою
оскільки кінечна мета, якщо вже думати до кінця -
іронії, це відсутність будь-чого, окрім іронії,
котрій не буде у чім відобразитись, а отже
не буде іронії, як такої, і це буде, безперечно
найбільш іронічна ситуація

правдиві, а не ілюзорні колорити тут
створює ностальгія, яка є правдиво
поетичною стихією



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
К О (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-03 00:26:43 ]
поетичною стихією може бути будь-що, все пережите і емоція, яку воно викликає. все те, що пропускаєш через себе, і те, що через тебе проступає, іноді навіть поза твоім бажанням. всілякого рода сублімаціі, зрештою, теж. ностальгія лише один із варіантів. зрештою, поезія це не односкладова річ. багатогранник ділити на грані немає сенсу.
щодо іроніі, вбивчою вона може бути, напевне, коли спрямована на конкретного індивіда. а так чим? і розчинена у поетичному просторі (образу, ритма і т.д.) вона може просто створювати тонкий настрій, 'колкую вольность', інша справа - іронія самодостатня, то вже на любителя, звісно. імхо

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-10-03 02:15:31 ]
ну вбивча іронія це коли типу ти кажеш ’я ж кохаю вас’
а при цьому робиш вигляд ’та вже би здохла’

а з вищесказаним, авжеж, згоден