Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Дерій (1959) /
Публіцистика
Українська мова і фінанси (Гривнею – по мовних покручах)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Українська мова і фінанси (Гривнею – по мовних покручах)
У газеті «Літературна Україна» я прочитав статтю Василя Гея «Совок» базарної епохи, або чим пахне «жасмін?». Все те, що написано про мовну ситуацію у Луцьку майже повністю стосується і Тернополя. Побутова українська мова на 1/3 засмічена, навіть в україномовних містах, іншомовними словами (російськими, польськими, англійськими тощо).
Виправити ситуацію допоможе самодисципліна, самонавчання українців і постійна реклама на державних, місцевих та приватних телевізійних каналах, радіо на зразок: «Хочеш добра Україні – розмовляй літературною мовою!», «Українцю! Допоможи українцеві розмовляти літературною мовою!». На мій погляд, проблема полягає в тому, що Українська держава самоусунулась від здійснення послідовної та цілеспрямованої мовної політики. Це, напевно, через те, що серед вищих державних службовців у Києві, Севастополі, Сімферополі, обласних центрах доволі мізерний відсоток осіб, які є водночас і справжніми носіями української літературної мови, і патріотами України.
У світі нагромаджено чималий досвід боротьби за мову та її державний захист. Приміром, у сусідній Росії, на відміну від України, комплексно і цілеспрямовано здійснюється державна політика в галузі мови. У нас же немає навіть організованої оборони української мови. У Росії російською мовою, як єдиною державною мовою в багатонаціональній країні, опікується не будь-хто, а особисто дружина екс-Президента РФ Людмила Путіна (випускниця філологічного факультету Петербурзького університету). Державна політика Росії спрямована не тільки на збереження російської мови, а й на її просування (цікаво, чи не в бік України?). Якщо провести аналіз і оцінку стану й перспектив розвитку вітчизняного книжкового та газетного ринків, яким заволоділи російськомовні (здешевлені спеціально для України) видання, то причин для такої гіпотези предостатньо. Мовна, інформаційна та ідеологічна окупація України посилюється, і грошей на це сусідня держава не шкодує.
У США людина не може влаштуватись на державну службу, якщо вона не володіє вільно державною мовою. Те саме і в Росії. У Польщі, згідно із законом про мову, на вітринах, рекламних щитах, у документах небажане вживання іноземних слів та висловів. «Хот-доги» перейменовані на «гарячих псів», віскі «Джоні Уокер» – на «Волоцюгу Яна». За порушення закону – штраф 25000 у. о. Запропоновано також штрафувати депутатів польського сейму за публічну лайку.
У Казахстані конституцією та виборчим законодавством передбачено проведення перевірок на знання казахської мови для всіх кандидатів, котрі балотуються на посаду президента Казахстану. Іспит складається з письмової роботи, відповідей на запитання та виступу протягом п’ятнадцяти хвилин. Нашим народним депутатам і державним службовцям влаштувати б такий іспит на предмет знання української мови з наступними оргвисновками.
В Азербайджані внесено поправку до Кодексу адміністративних порушень «Про перешкоди застосування державної мови в Азербайджанській республіці». Нині там за пропаганду проти державної мови, за обмеження сфери її застосування посадових осіб штрафують в розмірі від 50 у. о. до 300 у. о.
Отже, досвід зарубіжних країн з мовної політики маємо, а тепер потрібно визначити конкретні кроки української патріотичної еліти і держави щодо державної цілеспрямованої і системної політики із захисту та розвитку української мови.
Я вважаю, що в цьому напрямі необхідно здійснити такі заходи:
1. Провести міжнародну науково-практичну конференцію або нараду з питань організації державної мовної політики із захисту та розвитку державної мови в усіх сферах суспільного життя. На конференцію (нараду) доцільно запросити провідних письменників, просвітян, філологів, митників, фінансистів, податківців, правоохоронців, членів РНБО України та інших. Особливу увагу під час обговорення проблеми слід звернути на необхідність створення державного регулятивного або контролюючого органу з мовної політики та застосування штрафних санкцій за порушення мовних прав громадян України.
2. Вирішити питання про створення державного регулятивного або контролюючого органу (Державного комітету України або Управління в складі Секретаріату Президента України) з мовної політики.
3. Розробити і затвердити «Державну програму захисту та розвитку української мови на період до 2015 року» з повним її щорічним фінансовим забезпеченням.
4. Підготувати Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення мовних прав громадян України» із врахуванням світового досвіду.
5. Законом або Указом Президента категорично заборонити двомовні російсько-українські телепередачі, які шкідливі для розвитку української мови в Україні, адже в цих телепередачах російська мова домінує над українською.
6. Контроль за дотриманням мовної політики мають здійснювати державні інспектори з мовної політики – представники однойменного Державного комітету України або Управління у складі Секретаріату Президента України. Ці інспектори повинні отримати право накладати штрафні санкції на всіх порушників мовного законодавства (ЗМІ, заклади торгівлі, кафе, бари, ресторани, транспортні організації, державних службовців, окремих громадян).
7. В усіх регіонах створити безплатні курси вивчення української мови для громадян України, які бажають добровільно її вивчити. Мовних провокаторів, які, безсумнівно, з’являться на таких курсах, варто негайно відраховувати з цих курсів та штрафувати.
8. Сфера послуг в усіх регіонах України (без винятку) має бути переведена на державну мову (особливо торгівля).
9. Створити і запровадити в Україні чіткий та зрозумілий для усіх порядок позбавлення ліцензій ЗМІ, закладів торгівлі, кафе, барів, ресторанів, транспортних організацій (де переважає іноземна пісня) за систематичне порушення мовного законодавства тощо.
10. Сформувати і розвинути Національну мережу суспільної пропаганди української мови, культури, мистецтва.
Перелік конкретних кроків з мовної політики в Україні можна буде продовжити, проте я на цьому свідомо зупинюсь, щоб запросити усіх небайдужих до відвертої розмови про фінансово-економічні важелі в організованій системі захисту й розвитку української мови та їхнє якнайшвидше практичне застосування в нашій державі.
Настала пора по-справжньому захистити мовні права українського народу від насмішок і відвертого цькування за рідну мову та фінансово покарати шовіністів, провокаторів та примітивних недалекоглядних осіб.
Василь ДЕРІЙ,
кандидат економічних наук, доцент Тернопільського національного
економічного університету.
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=7163
2007 р. - м. Тернопіль.
Виправити ситуацію допоможе самодисципліна, самонавчання українців і постійна реклама на державних, місцевих та приватних телевізійних каналах, радіо на зразок: «Хочеш добра Україні – розмовляй літературною мовою!», «Українцю! Допоможи українцеві розмовляти літературною мовою!». На мій погляд, проблема полягає в тому, що Українська держава самоусунулась від здійснення послідовної та цілеспрямованої мовної політики. Це, напевно, через те, що серед вищих державних службовців у Києві, Севастополі, Сімферополі, обласних центрах доволі мізерний відсоток осіб, які є водночас і справжніми носіями української літературної мови, і патріотами України.
У світі нагромаджено чималий досвід боротьби за мову та її державний захист. Приміром, у сусідній Росії, на відміну від України, комплексно і цілеспрямовано здійснюється державна політика в галузі мови. У нас же немає навіть організованої оборони української мови. У Росії російською мовою, як єдиною державною мовою в багатонаціональній країні, опікується не будь-хто, а особисто дружина екс-Президента РФ Людмила Путіна (випускниця філологічного факультету Петербурзького університету). Державна політика Росії спрямована не тільки на збереження російської мови, а й на її просування (цікаво, чи не в бік України?). Якщо провести аналіз і оцінку стану й перспектив розвитку вітчизняного книжкового та газетного ринків, яким заволоділи російськомовні (здешевлені спеціально для України) видання, то причин для такої гіпотези предостатньо. Мовна, інформаційна та ідеологічна окупація України посилюється, і грошей на це сусідня держава не шкодує.
У США людина не може влаштуватись на державну службу, якщо вона не володіє вільно державною мовою. Те саме і в Росії. У Польщі, згідно із законом про мову, на вітринах, рекламних щитах, у документах небажане вживання іноземних слів та висловів. «Хот-доги» перейменовані на «гарячих псів», віскі «Джоні Уокер» – на «Волоцюгу Яна». За порушення закону – штраф 25000 у. о. Запропоновано також штрафувати депутатів польського сейму за публічну лайку.
У Казахстані конституцією та виборчим законодавством передбачено проведення перевірок на знання казахської мови для всіх кандидатів, котрі балотуються на посаду президента Казахстану. Іспит складається з письмової роботи, відповідей на запитання та виступу протягом п’ятнадцяти хвилин. Нашим народним депутатам і державним службовцям влаштувати б такий іспит на предмет знання української мови з наступними оргвисновками.
В Азербайджані внесено поправку до Кодексу адміністративних порушень «Про перешкоди застосування державної мови в Азербайджанській республіці». Нині там за пропаганду проти державної мови, за обмеження сфери її застосування посадових осіб штрафують в розмірі від 50 у. о. до 300 у. о.
Отже, досвід зарубіжних країн з мовної політики маємо, а тепер потрібно визначити конкретні кроки української патріотичної еліти і держави щодо державної цілеспрямованої і системної політики із захисту та розвитку української мови.
Я вважаю, що в цьому напрямі необхідно здійснити такі заходи:
1. Провести міжнародну науково-практичну конференцію або нараду з питань організації державної мовної політики із захисту та розвитку державної мови в усіх сферах суспільного життя. На конференцію (нараду) доцільно запросити провідних письменників, просвітян, філологів, митників, фінансистів, податківців, правоохоронців, членів РНБО України та інших. Особливу увагу під час обговорення проблеми слід звернути на необхідність створення державного регулятивного або контролюючого органу з мовної політики та застосування штрафних санкцій за порушення мовних прав громадян України.
2. Вирішити питання про створення державного регулятивного або контролюючого органу (Державного комітету України або Управління в складі Секретаріату Президента України) з мовної політики.
3. Розробити і затвердити «Державну програму захисту та розвитку української мови на період до 2015 року» з повним її щорічним фінансовим забезпеченням.
4. Підготувати Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення мовних прав громадян України» із врахуванням світового досвіду.
5. Законом або Указом Президента категорично заборонити двомовні російсько-українські телепередачі, які шкідливі для розвитку української мови в Україні, адже в цих телепередачах російська мова домінує над українською.
6. Контроль за дотриманням мовної політики мають здійснювати державні інспектори з мовної політики – представники однойменного Державного комітету України або Управління у складі Секретаріату Президента України. Ці інспектори повинні отримати право накладати штрафні санкції на всіх порушників мовного законодавства (ЗМІ, заклади торгівлі, кафе, бари, ресторани, транспортні організації, державних службовців, окремих громадян).
7. В усіх регіонах створити безплатні курси вивчення української мови для громадян України, які бажають добровільно її вивчити. Мовних провокаторів, які, безсумнівно, з’являться на таких курсах, варто негайно відраховувати з цих курсів та штрафувати.
8. Сфера послуг в усіх регіонах України (без винятку) має бути переведена на державну мову (особливо торгівля).
9. Створити і запровадити в Україні чіткий та зрозумілий для усіх порядок позбавлення ліцензій ЗМІ, закладів торгівлі, кафе, барів, ресторанів, транспортних організацій (де переважає іноземна пісня) за систематичне порушення мовного законодавства тощо.
10. Сформувати і розвинути Національну мережу суспільної пропаганди української мови, культури, мистецтва.
Перелік конкретних кроків з мовної політики в Україні можна буде продовжити, проте я на цьому свідомо зупинюсь, щоб запросити усіх небайдужих до відвертої розмови про фінансово-економічні важелі в організованій системі захисту й розвитку української мови та їхнє якнайшвидше практичне застосування в нашій державі.
Настала пора по-справжньому захистити мовні права українського народу від насмішок і відвертого цькування за рідну мову та фінансово покарати шовіністів, провокаторів та примітивних недалекоглядних осіб.
Василь ДЕРІЙ,
кандидат економічних наук, доцент Тернопільського національного
економічного університету.
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=7163
2007 р. - м. Тернопіль.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
