ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць (1974) /
Інша поезія
Rock & Roll
ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Rock & Roll
ей-бейб
На чім оце зупинився
Жовтневим фінальним ранком
При скелях ласкавих
Я сам
Нехило гайнули хвилі
Бурхливо
А все що на потім
Запінив пасивний кшталт
не йди, бо
та крижана
мені так потрібна
ти
ей-бейб нумо
підрив неслабкий
триває такий
додому йтиму
дівча стривай-но
тебе я
зведу . . .
Є рукави розпродерті
Рипучі шузи з ногами
Скільки найкращих тебе
У червоних картонах
Хіба не
Чудесно йє
Кришталеві кулі
Краплі хвилин довгих ніби й
Таке
один за гроші
два за показ
три, аби
тепер або ні
котячі стрибки
у замші синім
відкинься лей бек
будівлі димлять
автівки вихляють
горілка ллє-лляє
все що намрієш
собі при
шузі
Приміські балакучі мушлі
Підвіконня & протяги
Крізь багато що
Бути простим
Впируче терпким
Піском на кишенях
Трикутним очима
Таке, мовчання
Простягнуті у неспокій
Мерзлячі
Розумні й поневолені пальці
Ми суть я
Камінець чимсь котячий
вибийся з кухні
сковорідки каструлі
накидай сніданок
зголоднілому псові
здригання неспинне
схрип скіп
руліть рулони
ніц для душі клятого
порятунку
за одяг
між зачіск–
ами
у червонім
крізь ніч-біг
ось рукавиці
бійцівські обцаси
кобіт
капелюшики
певність &
пристрасть &
Поки айсберги міняться тріщинами
Пластик-бляшані гобелени блимають
В очі нікому
Ніхто суть ми
Паки доросліших книг
Місяцеві Альгамбри
Примхові сампли
Протягові треби
Інше ясне
Крути циферблата
Крути педалі
Китайські падли педалі
Добре що є
зняти все із рахунку
посадити в автобус
на позлітковий захід
щасти сльози Джонні у Голівуді
бувай
хлібні гроші в гітарну крамницю
тринди залізяка лабай
залізниця
лайв–із–лайф цілуй–
обіймай
& бувай-бувай
пиши листи про все-усе
не закохуйсь обіцяй
ніколи–
ніколи бувай
при дорозі маєток гарчать паровози
заверни до узбіччя сльозину втри
бувай бувай бай
бай
Поворіт на хрумких басах
Розпал лід печія
Яблучна сутра лілова
Зрив ще один
Пальці на хмарах хмар відчуття
Бісквіт настирливий дим
Світлові лінії линуть з-під корків
Все винний оцет
Ми & суть
Мурали
Горіхова потолоч
Пустелі пекельні мігранти
Кожен & знову померлий світанок
Жити знов задля
Альма матер моє его альтер
Ні суть & я
Стріляй хоч неправду все
Запросто
’гов, керол
не віддавай
серце далеч серце-жаль
вчи танцям
до ранку порядні трамваї
хитавиця суглобна
стрибає волає
далеч жар магістраль
заїхати швидкозакрити автівку
прихопити дівицю
гардеробниці капелюха
господарці данке
влізти на сцену
хитавиця суглобна
’гов, керол
не віддавай
серце & танці
ніч до світанку
в’язко лабають лабухи-пальці
снують важкі звуки
температурні
голосно й жарко
інтригуй юрмою
танцюй знаю вже
не танцюєш хіба тільки
ти
ти могла би
зійти
всі очі тобі
танцюй
справніше
’гов, керол
серце відкинь
не йому
тупцювати
ніч до світанку жнив
Гаразд
Хтось може чогось
Зрив телефонних бажань
Очікувань протягів підвіконних
Розвали вижуваних касет
Зчовгані тарілки
Безформні шузи
Дрельки ті ж молотки, книга того ж
Не-буття
Я не суть ми
Так само не-я
Біллі Бонс пóмре
Гадаєш вернеться
Ще знову ангелам кинута вслід
Вічна утомна прозоріш на відстань
Соціофобна
Трясовина Beauté-la
Навіщо навіщо пішов
Біллі Бонс
Та правда ні правда
Де саме а
загубивши стільки часу
я не зміг ще день чекати
бачив світ хто казав
я за омани твої
все б віддав
їду йду домів
їду йду домів
написав усі листи
відправляв усі рази
але хочу бачити сам
глянутися в погляд твій
вертаюся домів
їду йду домів
отак назад
ніштяк гаразд
їду йду домів
домів
за три тисячі миль від тебе
не спати
разом із
речі зібравши, зараз якраз
забиратися звідсіль
сьома ранку час мов приспів
& я їду
домів
їду йду домів
домів
Зневіряння безпристрасного сюди
Різнобарвні роки дежавю
Ритм бонговий баунс
Надто бісквітні хмари
Надто затишний шуз
Хлороформ-оже-б
Манекенові ймення
Перейняті несуттєво
Із небуття
Відстійно прекрасно мрійливого
Напівпальтово шкарубкого ми
Для останньої мрії
Гаразд
Холодного півзимового ранку
Підвальне глибоке лунке
Я суть ти
Радий губитися
У штормовому бризі
Винятково технічних
Есенцій звуку
& Шумовиння
& Приснопам’ятні
Стислі у порожнечі між
Кухні
Жагуче щодо ніколи
Спрагле назавтра ні
Невагомий подих на скроні
Ось крила тримай &
Дрейф марсує в надір &
Ми-ніщо, я-інше, ні-краще
Знічев’я те все
Тобі в сенсі
Джонні Біґуд
Сягши гарчання коліс
& Світел
Жовтневий
Зблиск
&
На чім оце . . .
тебе
бачити тебе
дівчисько дівичку дівчинку
не мож чекати
не мож чекати
не мож чекати ні не мож чекати не
мож чекати ні не мож чекати не мож чекати
бачити що з тобою гаразд знати лиш
у тебе чуття мої ти є чуття мої & як там слід
опівніч відмінно а саме вертаюся їду домів так бо слід
шукав тебе вдосвіта рейсовим літаком ще так довго
так довго не бачив тебе ’ов-бейб так довго ніде довго й
довго довго але знову як слід побачу тебе вертаючи знову
домів до тебе вернувшись домів кохатися класно й стильно
й ніжно й гаряче з півночі ген до світанку
о північ саме вона зна тебе досконалу тебе надзвичайну
торкаючись пальців казати гаразд & гаразд зі
мною як слід якнайліпш отак взяти речі
побачити скорше тебе обличчя посмішку светр
все кажу про одне про єдне я вертаю домів до речей
твоїх & навіть не чхати на інших кохатись мені & тобі
лагідно знову далі ближче прибуття скорше все а ти
легка ти чудесна я знаю я знаю про все не збагну звідки це
але знаю я знаю я знаю . . .
*** для вас танцювали Джері, Карл, Біл, Чак, Нійл & Мік ~
від котрих звіддавна фанатіємо, зважаючи на копірайти й
надбавши всі антикварні та ін. грамофонні платівки й т.ін. ***
ей . . .
☮ ♥︎
2009-2016
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію