Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Кучеренко (2012) /
Інша поезія
Ё – декларування
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ё – декларування
До чого ж можновладці в нас «Х»ороші
Удень, вночі – весь час скирдують гроші
Готівкою… Чи то надійна кладка?
А ну, як трапиться «майданівська Колядка»
І прийдеться тікати без упину?
Враз ноги в руки і мішок на спину…
…І ці складають гроші у мішки
Ховають, наче пір’я в подушки,
Щоб раптом «дармовщинку» не проспати
Ви думаєте - то якісь «бики»?
Ні, то є патріоти – депутати!…
Нема на що їм жити у столиці!
Алмазні сльози їм струмлять по жирній пиці:
« Мільйон готівкою - то зубожілих статки
Лише на хліб і на святу водицю!….»
Ось фоліанти, що поцуплені недавно
Із Держбібліотеки. Як штукарно -
Знайшлись вони у ё-декларуванні…
Ви раді? РАДІ ж одностайно!….
Всі в бога вірують, щотижня - до ікони,
Всі моляться, прилюдно б’ють поклони …. -
Прицінюються, що цінніше вкрасти,
Яку реліквію іще в свій схрон покласти!?!?
Вимірюють життя пенсіонера:
Чи хватить бідоласі до фанери
Дожити на шалену копійчину,
Що вицідили від щедрот прем’єра…
Три двісті – це ж Бог знає які гроші!!!!
Подякуйте, що влада є хороша! -
Дають тобі хвилинний свій видаток
На місяць! Не забудь, віддай податок!!!!!
За себе і за владного вельможу,
Що взяв на себе непідсильну ношу
Приносити на службу ситу рожу
Й ділити із державою бюджет…..
Державі –борг, собі – мільйонні кошти….
Інвесторів шукаємо світами,
А ми ж багатші шейхів! Наче манни
Грошей під кожним ліжком посадовим
Порожніх, зайвих, не працюючих в державі!!!!
І це збіговисько злодюг, не покемонів,
Вчить жити нас, малює нам закони,
Розподіляє кошти у бюджеті?
Ніяк не нажеруться! Естафету
Перейняли від злодіїв-вигнанців,
Ми зубожіємо, а їм валютні танці
На свіжих упокоєних кістках
Солдатів!.....
Тут дехто радить всіх тягти до суду…
А хто в суді судити злочин буде,
Якщо під мантією прірва для готівки ?
Даси хабар - твоя і правда буде…
А хто дасть більше – той і зовсім «пан»,
Не суд – суцільний злочин і обман…
Всі, звісно, знали, що державці крадуть,
Але щоб так !....
ТО Кожного - за ґрати!
Якщо не доведе законність статків
Усіх своїх і всенької рідні!
Під час війни це є – державна зрада!
Судів не буде? То народна правда
Вам нагадає, скільки, хто й кому
Наколядує в чорному диму!……
Допроситесь!….
Чи може наш гарант
Всіх візьме крадіїв за тепле місце?.?.?.?
Здається, ні......
Ми знову у лайні!….
Удень, вночі – весь час скирдують гроші
Готівкою… Чи то надійна кладка?
А ну, як трапиться «майданівська Колядка»
І прийдеться тікати без упину?
Враз ноги в руки і мішок на спину…
…І ці складають гроші у мішки
Ховають, наче пір’я в подушки,
Щоб раптом «дармовщинку» не проспати
Ви думаєте - то якісь «бики»?
Ні, то є патріоти – депутати!…
Нема на що їм жити у столиці!
Алмазні сльози їм струмлять по жирній пиці:
« Мільйон готівкою - то зубожілих статки
Лише на хліб і на святу водицю!….»
Ось фоліанти, що поцуплені недавно
Із Держбібліотеки. Як штукарно -
Знайшлись вони у ё-декларуванні…
Ви раді? РАДІ ж одностайно!….
Всі в бога вірують, щотижня - до ікони,
Всі моляться, прилюдно б’ють поклони …. -
Прицінюються, що цінніше вкрасти,
Яку реліквію іще в свій схрон покласти!?!?
Вимірюють життя пенсіонера:
Чи хватить бідоласі до фанери
Дожити на шалену копійчину,
Що вицідили від щедрот прем’єра…
Три двісті – це ж Бог знає які гроші!!!!
Подякуйте, що влада є хороша! -
Дають тобі хвилинний свій видаток
На місяць! Не забудь, віддай податок!!!!!
За себе і за владного вельможу,
Що взяв на себе непідсильну ношу
Приносити на службу ситу рожу
Й ділити із державою бюджет…..
Державі –борг, собі – мільйонні кошти….
Інвесторів шукаємо світами,
А ми ж багатші шейхів! Наче манни
Грошей під кожним ліжком посадовим
Порожніх, зайвих, не працюючих в державі!!!!
І це збіговисько злодюг, не покемонів,
Вчить жити нас, малює нам закони,
Розподіляє кошти у бюджеті?
Ніяк не нажеруться! Естафету
Перейняли від злодіїв-вигнанців,
Ми зубожіємо, а їм валютні танці
На свіжих упокоєних кістках
Солдатів!.....
Тут дехто радить всіх тягти до суду…
А хто в суді судити злочин буде,
Якщо під мантією прірва для готівки ?
Даси хабар - твоя і правда буде…
А хто дасть більше – той і зовсім «пан»,
Не суд – суцільний злочин і обман…
Всі, звісно, знали, що державці крадуть,
Але щоб так !....
ТО Кожного - за ґрати!
Якщо не доведе законність статків
Усіх своїх і всенької рідні!
Під час війни це є – державна зрада!
Судів не буде? То народна правда
Вам нагадає, скільки, хто й кому
Наколядує в чорному диму!……
Допроситесь!….
Чи може наш гарант
Всіх візьме крадіїв за тепле місце?.?.?.?
Здається, ні......
Ми знову у лайні!….
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
