Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.19
17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.
Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.
Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
2026.04.19
17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.
2026.04.19
17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою.
Дебіл таки добився свого - його добили.
Любов до ближнього реклами не потребує.
Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу.
Золота середина добряче підгнила від часу.
Гуманність
2026.04.19
11:03
Вимотуєш байдужістю й мовчиш,
Далекою стає торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?
Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку.
І нині можна грати La Mattchiche,
Далекою стає торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?
Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку.
І нині можна грати La Mattchiche,
2026.04.18
22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.
Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки
2026.04.18
21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска
2026.04.18
19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,
2026.04.18
19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,
2026.04.18
18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?
Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?
Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
2026.04.18
17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.
Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.
Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
2026.04.18
13:44
І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
2026.04.18
13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
2026.04.18
12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.
Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти
2026.04.18
07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
2026.04.17
20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Кучеренко (2012) /
Інша поезія
Ё – декларування
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ё – декларування
До чого ж можновладці в нас «Х»ороші
Удень, вночі – весь час скирдують гроші
Готівкою… Чи то надійна кладка?
А ну, як трапиться «майданівська Колядка»
І прийдеться тікати без упину?
Враз ноги в руки і мішок на спину…
…І ці складають гроші у мішки
Ховають, наче пір’я в подушки,
Щоб раптом «дармовщинку» не проспати
Ви думаєте - то якісь «бики»?
Ні, то є патріоти – депутати!…
Нема на що їм жити у столиці!
Алмазні сльози їм струмлять по жирній пиці:
« Мільйон готівкою - то зубожілих статки
Лише на хліб і на святу водицю!….»
Ось фоліанти, що поцуплені недавно
Із Держбібліотеки. Як штукарно -
Знайшлись вони у ё-декларуванні…
Ви раді? РАДІ ж одностайно!….
Всі в бога вірують, щотижня - до ікони,
Всі моляться, прилюдно б’ють поклони …. -
Прицінюються, що цінніше вкрасти,
Яку реліквію іще в свій схрон покласти!?!?
Вимірюють життя пенсіонера:
Чи хватить бідоласі до фанери
Дожити на шалену копійчину,
Що вицідили від щедрот прем’єра…
Три двісті – це ж Бог знає які гроші!!!!
Подякуйте, що влада є хороша! -
Дають тобі хвилинний свій видаток
На місяць! Не забудь, віддай податок!!!!!
За себе і за владного вельможу,
Що взяв на себе непідсильну ношу
Приносити на службу ситу рожу
Й ділити із державою бюджет…..
Державі –борг, собі – мільйонні кошти….
Інвесторів шукаємо світами,
А ми ж багатші шейхів! Наче манни
Грошей під кожним ліжком посадовим
Порожніх, зайвих, не працюючих в державі!!!!
І це збіговисько злодюг, не покемонів,
Вчить жити нас, малює нам закони,
Розподіляє кошти у бюджеті?
Ніяк не нажеруться! Естафету
Перейняли від злодіїв-вигнанців,
Ми зубожіємо, а їм валютні танці
На свіжих упокоєних кістках
Солдатів!.....
Тут дехто радить всіх тягти до суду…
А хто в суді судити злочин буде,
Якщо під мантією прірва для готівки ?
Даси хабар - твоя і правда буде…
А хто дасть більше – той і зовсім «пан»,
Не суд – суцільний злочин і обман…
Всі, звісно, знали, що державці крадуть,
Але щоб так !....
ТО Кожного - за ґрати!
Якщо не доведе законність статків
Усіх своїх і всенької рідні!
Під час війни це є – державна зрада!
Судів не буде? То народна правда
Вам нагадає, скільки, хто й кому
Наколядує в чорному диму!……
Допроситесь!….
Чи може наш гарант
Всіх візьме крадіїв за тепле місце?.?.?.?
Здається, ні......
Ми знову у лайні!….
Удень, вночі – весь час скирдують гроші
Готівкою… Чи то надійна кладка?
А ну, як трапиться «майданівська Колядка»
І прийдеться тікати без упину?
Враз ноги в руки і мішок на спину…
…І ці складають гроші у мішки
Ховають, наче пір’я в подушки,
Щоб раптом «дармовщинку» не проспати
Ви думаєте - то якісь «бики»?
Ні, то є патріоти – депутати!…
Нема на що їм жити у столиці!
Алмазні сльози їм струмлять по жирній пиці:
« Мільйон готівкою - то зубожілих статки
Лише на хліб і на святу водицю!….»
Ось фоліанти, що поцуплені недавно
Із Держбібліотеки. Як штукарно -
Знайшлись вони у ё-декларуванні…
Ви раді? РАДІ ж одностайно!….
Всі в бога вірують, щотижня - до ікони,
Всі моляться, прилюдно б’ють поклони …. -
Прицінюються, що цінніше вкрасти,
Яку реліквію іще в свій схрон покласти!?!?
Вимірюють життя пенсіонера:
Чи хватить бідоласі до фанери
Дожити на шалену копійчину,
Що вицідили від щедрот прем’єра…
Три двісті – це ж Бог знає які гроші!!!!
Подякуйте, що влада є хороша! -
Дають тобі хвилинний свій видаток
На місяць! Не забудь, віддай податок!!!!!
За себе і за владного вельможу,
Що взяв на себе непідсильну ношу
Приносити на службу ситу рожу
Й ділити із державою бюджет…..
Державі –борг, собі – мільйонні кошти….
Інвесторів шукаємо світами,
А ми ж багатші шейхів! Наче манни
Грошей під кожним ліжком посадовим
Порожніх, зайвих, не працюючих в державі!!!!
І це збіговисько злодюг, не покемонів,
Вчить жити нас, малює нам закони,
Розподіляє кошти у бюджеті?
Ніяк не нажеруться! Естафету
Перейняли від злодіїв-вигнанців,
Ми зубожіємо, а їм валютні танці
На свіжих упокоєних кістках
Солдатів!.....
Тут дехто радить всіх тягти до суду…
А хто в суді судити злочин буде,
Якщо під мантією прірва для готівки ?
Даси хабар - твоя і правда буде…
А хто дасть більше – той і зовсім «пан»,
Не суд – суцільний злочин і обман…
Всі, звісно, знали, що державці крадуть,
Але щоб так !....
ТО Кожного - за ґрати!
Якщо не доведе законність статків
Усіх своїх і всенької рідні!
Під час війни це є – державна зрада!
Судів не буде? То народна правда
Вам нагадає, скільки, хто й кому
Наколядує в чорному диму!……
Допроситесь!….
Чи може наш гарант
Всіх візьме крадіїв за тепле місце?.?.?.?
Здається, ні......
Ми знову у лайні!….
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
