
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
сковзнеш оце в безпам’ятство
іще цілунка одного
блаженства невимовного
ще одного ще одного
у день ясний і болю повний
мене твій ніжний дощ огорне
цей безум ~ утікати годі
іще цілунка одного
блаженства невимовного
ще одного ще одного
у день ясний і болю повний
мене твій ніжний дощ огорне
цей безум ~ утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2024.05.20
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Київська сага. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Київська сага. Маленька поема
***андеграунд***
-Позбираєте докази.
Придивіться до мерії,
І Дніпра синьоокого,
І будинку з химерами.
....................
...На будинок химера
З неба сіла нараз,
І небесна портьєра
Відхилилась на час...
Сонце прищуром хитрим
Київ зважило ницо,
Дивоцвітом пролите
На церковні двінниці.
Світла клапоть пробився
За свинцеві тенета,
Крізь фартух, мов проміння
У рентгенкабінеті,
Освітивши минуле
Віддзеркалення суті...
Щоби вже не забули
Те, що є незабутнім.
Як зчорнілий Архангел
Приземливсь на Майдані,
Замінивши незграбно
Добрий символ каштану.
Оком монстра блискучим
Бачить київський голуб
Безкінечні "тянучки"
"Декларовано- голих".
Буревієм недолі,
Наче вальс, заколисує
Вітер, київський Воланд,
Трансформація бісова...
Що, киянин, "по ходу"
Ти фамілії вивчив,
Ким надуто зі сходу
Цю війну братовбивчу?
Як оголені нерви
У тебе реагують
На медійності "перли"-
Ті "пугулі-пугулі"
Лікарів та аптекарів
З їх "рукою на пульсі",
Астрономів з планетами
Що з землею зіткнуться,
Адвокатів з "рішалами"
Тих проблем, що у змозі
"Розрулитись" "лошарами"
Не інакше, як в морзі?
Ось вона... На узбіччях
Наркоманисто-сіра
Безнадія в обличчях...
І банкіри... Банкіри...
Відійшли, мов із віком
Пацанячі полюції,
Нездійсненні каліки-
Мрії двох революцій...
...як ми лідерів хочемо -
Ми до них, а вони не ті...
І зостались самотніми.
І лишились покинуті.
Розмінялися щастям
Із душею ледачою -
Маргарито, де Майстер? -
ВТРАЧЕНО.
"Разводілам" здались
З їх серцями собачими -
Став печатку на казці -
ВТРАЧЕНО.
.....................
Заховалося сонце.
Та "інфу" донесе
По-під Боже віконце.
Зафіксовано. Все.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116110201239
-Позбираєте докази.
Придивіться до мерії,
І Дніпра синьоокого,
І будинку з химерами.
....................
...На будинок химера
З неба сіла нараз,
І небесна портьєра
Відхилилась на час...
Сонце прищуром хитрим
Київ зважило ницо,
Дивоцвітом пролите
На церковні двінниці.
Світла клапоть пробився
За свинцеві тенета,
Крізь фартух, мов проміння
У рентгенкабінеті,
Освітивши минуле
Віддзеркалення суті...
Щоби вже не забули
Те, що є незабутнім.
Як зчорнілий Архангел
Приземливсь на Майдані,
Замінивши незграбно
Добрий символ каштану.
Оком монстра блискучим
Бачить київський голуб
Безкінечні "тянучки"
"Декларовано- голих".
Буревієм недолі,
Наче вальс, заколисує
Вітер, київський Воланд,
Трансформація бісова...
Що, киянин, "по ходу"
Ти фамілії вивчив,
Ким надуто зі сходу
Цю війну братовбивчу?
Як оголені нерви
У тебе реагують
На медійності "перли"-
Ті "пугулі-пугулі"
Лікарів та аптекарів
З їх "рукою на пульсі",
Астрономів з планетами
Що з землею зіткнуться,
Адвокатів з "рішалами"
Тих проблем, що у змозі
"Розрулитись" "лошарами"
Не інакше, як в морзі?
Ось вона... На узбіччях
Наркоманисто-сіра
Безнадія в обличчях...
І банкіри... Банкіри...
Відійшли, мов із віком
Пацанячі полюції,
Нездійсненні каліки-
Мрії двох революцій...
...як ми лідерів хочемо -
Ми до них, а вони не ті...
І зостались самотніми.
І лишились покинуті.
Розмінялися щастям
Із душею ледачою -
Маргарито, де Майстер? -
ВТРАЧЕНО.
"Разводілам" здались
З їх серцями собачими -
Став печатку на казці -
ВТРАЧЕНО.
.....................
Заховалося сонце.
Та "інфу" донесе
По-під Боже віконце.
Зафіксовано. Все.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116110201239
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію