Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
16:49
Ми пливемо у світ
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,
Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,
Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
2026.05.03
15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
2026.05.03
13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
2026.05.03
13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
2026.05.03
11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
2026.05.03
10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
2026.05.03
10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
2026.05.03
09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче білолиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
2026.05.03
09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
2026.05.03
08:49
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
2026.05.03
07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
2026.05.02
23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
2026.05.02
20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Київська сага. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Київська сага. Маленька поема
***андеграунд***
-Позбираєте докази.
Придивіться до мерії,
І Дніпра синьоокого,
І будинку з химерами.
....................
...На будинок химера
З неба сіла нараз,
І небесна портьєра
Відхилилась на час...
Сонце прищуром хитрим
Київ зважило ницо,
Дивоцвітом пролите
На церковні двінниці.
Світла клапоть пробився
За свинцеві тенета,
Крізь фартух, мов проміння
У рентгенкабінеті,
Освітивши минуле
Віддзеркалення суті...
Щоби вже не забули
Те, що є незабутнім.
Як зчорнілий Архангел
Приземливсь на Майдані,
Замінивши незграбно
Добрий символ каштану.
Оком монстра блискучим
Бачить київський голуб
Безкінечні "тянучки"
"Декларовано- голих".
Буревієм недолі,
Наче вальс, заколисує
Вітер, київський Воланд,
Трансформація бісова...
Що, киянин, "по ходу"
Ти фамілії вивчив,
Ким надуто зі сходу
Цю війну братовбивчу?
Як оголені нерви
У тебе реагують
На медійності "перли"-
Ті "пугулі-пугулі"
Лікарів та аптекарів
З їх "рукою на пульсі",
Астрономів з планетами
Що з землею зіткнуться,
Адвокатів з "рішалами"
Тих проблем, що у змозі
"Розрулитись" "лошарами"
Не інакше, як в морзі?
Ось вона... На узбіччях
Наркоманисто-сіра
Безнадія в обличчях...
І банкіри... Банкіри...
Відійшли, мов із віком
Пацанячі полюції,
Нездійсненні каліки-
Мрії двох революцій...
...як ми лідерів хочемо -
Ми до них, а вони не ті...
І зостались самотніми.
І лишились покинуті.
Розмінялися щастям
Із душею ледачою -
Маргарито, де Майстер? -
ВТРАЧЕНО.
"Разводілам" здались
З їх серцями собачими -
Став печатку на казці -
ВТРАЧЕНО.
.....................
Заховалося сонце.
Та "інфу" донесе
По-під Боже віконце.
Зафіксовано. Все.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116110201239
-Позбираєте докази.
Придивіться до мерії,
І Дніпра синьоокого,
І будинку з химерами.
....................
...На будинок химера
З неба сіла нараз,
І небесна портьєра
Відхилилась на час...
Сонце прищуром хитрим
Київ зважило ницо,
Дивоцвітом пролите
На церковні двінниці.
Світла клапоть пробився
За свинцеві тенета,
Крізь фартух, мов проміння
У рентгенкабінеті,
Освітивши минуле
Віддзеркалення суті...
Щоби вже не забули
Те, що є незабутнім.
Як зчорнілий Архангел
Приземливсь на Майдані,
Замінивши незграбно
Добрий символ каштану.
Оком монстра блискучим
Бачить київський голуб
Безкінечні "тянучки"
"Декларовано- голих".
Буревієм недолі,
Наче вальс, заколисує
Вітер, київський Воланд,
Трансформація бісова...
Що, киянин, "по ходу"
Ти фамілії вивчив,
Ким надуто зі сходу
Цю війну братовбивчу?
Як оголені нерви
У тебе реагують
На медійності "перли"-
Ті "пугулі-пугулі"
Лікарів та аптекарів
З їх "рукою на пульсі",
Астрономів з планетами
Що з землею зіткнуться,
Адвокатів з "рішалами"
Тих проблем, що у змозі
"Розрулитись" "лошарами"
Не інакше, як в морзі?
Ось вона... На узбіччях
Наркоманисто-сіра
Безнадія в обличчях...
І банкіри... Банкіри...
Відійшли, мов із віком
Пацанячі полюції,
Нездійсненні каліки-
Мрії двох революцій...
...як ми лідерів хочемо -
Ми до них, а вони не ті...
І зостались самотніми.
І лишились покинуті.
Розмінялися щастям
Із душею ледачою -
Маргарито, де Майстер? -
ВТРАЧЕНО.
"Разводілам" здались
З їх серцями собачими -
Став печатку на казці -
ВТРАЧЕНО.
.....................
Заховалося сонце.
Та "інфу" донесе
По-під Боже віконце.
Зафіксовано. Все.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116110201239
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
