ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують механізм, що м

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 Я научилась мудрій простоті (переклад з Ганни Горенко (Ахматової)
Я научилась мудрій простоті,
Дивитись в небо і молитись Богу,
І ввечері блукати в самоті,
Щоб втишити непрохану тривогу.

Коли шепочуть лопухи в яру
Й червоно-жовта никне горобина,
Веселі вірші я собі складу
Про це життя, прекрасне, але тлінне.

Я повертаюсь. У теплі долонь
Пухнастий котик лащиться прихильно,
Яскравий загоряється вогонь
На вежі на озерній лісопильні.

І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, ймовірно, навіть не почую.

Текст оригіналу:

Я научилась просто, мудро жить,
Смотреть на небо и молиться Богу,
И долго перед вечером бродить,
Чтоб утомить ненужную тревогу.

Когда шуршат в овраге лопухи
И никнет гроздь рябины желто-красной,
Слагаю я веселые стихи
О жизни тленной, тленной и прекрасной.

Я возвращаюсь. Лижет мне ладонь
Пушистый кот, мурлыкает умильней,
И яркий загорается огонь
На башенке озерной лесопильни.

Лишь изредка прорезывает тишь
Крик аиста, слетевшего на крышу.
И если в дверь мою ты постучишь,
Мне кажется, я даже не услышу.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-11-27 07:58:04
Переглядів сторінки твору 4649
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.106 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.172 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.06.19 15:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 09:11:03 ]
Саме зараз перечитую Ахматову...

Ваш переклад не спотворив просту дивовижу її поетичного світу.

Хоча вкінці трошки переплутались часові форми,
бо логіка наче вимагає -
І якби ти постукав до дверей,
То я, здається, і не здогадалась би. (прозою кажучи)

Але в поезії - свої закони і примхи) Може, можна й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-27 10:32:02 ]
Дякую. Зауваження цілком слушне - я й сам собі таке зауважував. Над останньою строфою працював досить довго, але так і не досяг бажаного. Передостанній варіант "то я, здається, навіть не почую" цілком логічний, але ж рима... Спробую скористатися Вашою пропозицією, ледь її змінивши "то я б, здається, і не здогадалась". Так, здається, буде краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:25:08 ]
Знайомий текст...Я теж його перекладала.
У Ахматової рими точні, у Вас ні.
яру-складу
Дослівно перекласти її поезію...вийде некрасиво, неорганічно.
Не можу похвалити варіант цей - Ваш. Даруйте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:34:46 ]
Не претендую на пальму першості. І все ж покажу свій переклад, художній.
В такому стилі я почала працювати над першотворами, коли прочитала шість варіантів перекладу одного вірша "П`яний корабель" А. Рембо.
Кожен поет зробив це по-своєму. Часом здається, що надто вільно, зате кожен переклад це явище, а не банальна транслітерація.

І просто, й мудро нині я живу.
Дивлюся в небеса, молюся Богу.
Торую в сутінковій млі верству –
Щоб нанівець зійшла чіпка тривога.

Коли в яру шерхоче лопушняк
І горобини гроно звільна гасне,
Мережу вірші про утіхи дня,
Про житіє – і тлінне, і прекрасне.

Вертаюся з низин. Пухнастий кіт
Муркоче, мружиться, бреде кругами.
Біля ставочка вогник поміж віт –
На маківці покрівлі пилорами.

Вряди-годи лелека ріже тиш,
Злітаючи на дах. Прийди, постукай
У двері золотої німоти –
Мені здається, не почую звуків.
............

Ось тут варіанти перекладу з А.Рембо, прочитати варто.
http://ae-lib.org.ua/texts/rimbaud__poesie_by_other__ua.htm



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-27 21:38:32 ]
Дякую за відгук. Зауваження щодо рим приймаю, справді, такої точності, як у Ахматової, вдалося досягти на скрізь. Щодо ступеня наближеності перекладу до оригіналу – залишаюсь при своїй думці. При читанні перекладних творів мені цікаво відчути дух автора оригіналу, а не перекладача. Того ж принципу дотримуюсь, коли перекладаю сам. По коментарях відчуваю, що однодумців у мене чимало. Хоча всі види перекладів мають право на життя. Вдалий переклад чи ні, залежить від майстерності перекладача, а не від виду перекладу.
Щодо Вашого перекладу, то я б так вільно з оригіналом не поводився. Хоча, наприклад, рядки «мережу вірші про утіхи дня», «у двері золотої німоти» мені сподобались. А от за рядками «торую в сутінковій млі верству - щоб нанівець зійшла чіпка тривога» або ж «муркоче, мружиться, бреде кругами» я не відчуваю Ахматової. Але це особисто моя думка. Пригадайте Окуджаву:
Каждый пишет, как он слышит,
Каждый слышит, как он дышит,
Как он дышит, так и пишет,
Не стараясь угодить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:38:24 ]
Перерахувала: чотири переклади "П`яний корабель", не 6.
Прочитайте їх усі, будь ласка, за моїм посиланням.
Юрій Клен, Василь Бобинський,
Микола Терещенко, Всеволод Ткаченко - автори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 21:49:11 ]
Повторюю: прочитайте 4 варіанти перекладу "П`яний корабель".
Мабуть, кожному автору перекладу Ви б написали подібне: вільно поводився із першотвором.
Ваш переклад швидше нагадує підрядник ...і тому не є цікавим, образити не хочу.
Про мій підхід до перекладів писали так: Перекладацький доробок Світлани-Майї Залізняк вражає передовсім своєю різноманітністю. Переклади Залізняк – це не банальна транслітерація творчого всесвіту митця, а співтворчість, дуалістичний і водночас монолітний симбіоз автора-мови-оригіналу і перекладача-української мови. Перекладач тонко відчуває метафізику вірша, його семантико-поетичне поле, точними і сильними мазками реалізує якнайтонше буттєвий та креативний потенціал тексту як точки перетину суб`єктивного образу об`єктивної реальності, і того, що існує як об`єктивна реальність.
(Це є на моїй головній сторінці)
Більше не коментую, щоб не сприйняли як саморекламу.
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-11-28 00:43:56 ]
Дуже вдалий, органічний переклад перших трьох строф, причому рими в них - не менш точні, ніж в Ахматової, на відміну від неї - більш сучасні - з різних частин мови. Вам уже починають заздрити досвідчені майстри, вітаю. Коли когось пече Ваша творчість, це свого роду - визнання. Адже Ви робите лише перші кроки, а вже так далеко сягнули. Учіться у пані Майї вишуканої мови - чудовий майстер-клас перекладу. У Вас авторська індивідуальність також є, але проявляється ще не так виразно.

На четверту строфу трохи пороху не вистачило. Радив би саме її ще покрутити в голові. Ідея кінцівки: То я б, здається, і не здогадалась - дуже гарна - підженіть під неї другий рядок, а в першому і третьому можна і поміняти рими на точніші. Але спершу - точність думки і Образу має йти, а тоді вже - рими. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-28 10:18:47 ]
Дякую. Проблеми четвертої строфи бачу і працював з нею чи не більше, ніж із трьома ппопередніми. Був перед тим варіант із точнішою римою:

І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, можливо, навіть не почую.

а ще такий:
Лиш зрідка тишу прорізає крик
Лелеки, що поблизу десь гніздує.
Якби у двері враз постукав ти,
То я, здається, навіть не почую.

Можливо, я вибрав не кращий варіант, а, можливо, кращий іще попереду.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-28 10:47:58 ]


І вже наостанок:
"Вам уже починають заздрити досвідчені майстри, вітаю. Коли когось пече Ваша творчість, це свого роду - визнання".

Звичайно ж, це не про мене.
Єдине, що мені може пекти, це недбалість (чи й неграмотність) авторів.
Я перекладаю і пишу своє... Не усі наважаться відійти від банальної транслітерації. Не у всіх є талант, креативність.
Ніхто не забороняє перекладати, якщо є снага, то можна спробувати.
У зібранні моїх творів цикл "Сонце в небі, сонце у зеніті" - переклади. Не лише з Анни Ахматової, там і сучасні автори.

Володимирові Бойку зичу наснаги. Все ліпше - попереду.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-28 12:00:23 ]
Дякую. Я поважаю Вашу точку зору і розраховую на взаєморозуміння. Надалі вважаю, що всі види перекладів мають право на життя. Чим їх більше, тим, вважаю, краще - можна різнобічніше ознайомитися із оригіналом (якщо мова незнайома) і, водночас, із стилем кожного із перекладачів.
Щодо перекладів "П`яного корабля", то найкращим вважаю переклад Юрія Клена, далі - Всеволода Ткаченка. У Василя Бобинського багато архаїзмів - але слід зробити поправку на те, де і коли він жив. Щоб зробити детальніші висновки, потрібні час і знайомство з оригіналом.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 14:37:03 ]
І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, можливо, навіть не почую.

безперечно, кращий варіант. тільки - не можливо, а напевно, з цією його амбівалентністю, а бо то я ймовірно, навіть не почую - в ААА все ж героїня сама вирішуватиме, чути ій стукіт чи нафіг треба, а тут - воля випадку, може почує, може ні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-29 15:27:42 ]
Дякую. У мене було певне застереження щодо доречності слова "гніздує", але раз є така думка, спробую нею скористатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 23:54:04 ]
да чого там, просто в очі, хм, вуха,читача - дико - чути птаха - ет как, крилами хлопа шолі, тоді як в ААА - чітко - крик - і без питань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 23:56:55 ]
зауважив за собою - бля, мирохович, а ти любиш ахматову, да, хоч як крути, а любиш. ну, тоді ще камінг-аутом - єсєніна також люблю, і блока, мать його, блока, і, що геть непристойно - ігоря сєвєряніна.