ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 Я научилась мудрій простоті (переклад з Ганни Горенко (Ахматової)
Я научилась мудрій простоті,
Дивитись в небо і молитись Богу,
І ввечері блукати в самоті,
Щоб втишити непрохану тривогу.

Коли шепочуть лопухи в яру
Й червоно-жовта никне горобина,
Веселі вірші я собі складу
Про це життя, прекрасне, але тлінне.

Я повертаюсь. У теплі долонь
Пухнастий котик лащиться прихильно,
Яскравий загоряється вогонь
На вежі на озерній лісопильні.

І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, ймовірно, навіть не почую.

Текст оригіналу:

Я научилась просто, мудро жить,
Смотреть на небо и молиться Богу,
И долго перед вечером бродить,
Чтоб утомить ненужную тревогу.

Когда шуршат в овраге лопухи
И никнет гроздь рябины желто-красной,
Слагаю я веселые стихи
О жизни тленной, тленной и прекрасной.

Я возвращаюсь. Лижет мне ладонь
Пушистый кот, мурлыкает умильней,
И яркий загорается огонь
На башенке озерной лесопильни.

Лишь изредка прорезывает тишь
Крик аиста, слетевшего на крышу.
И если в дверь мою ты постучишь,
Мне кажется, я даже не услышу.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-11-27 07:58:04
Переглядів сторінки твору 4384
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.100 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.166 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.12.14 00:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 09:11:03 ]
Саме зараз перечитую Ахматову...

Ваш переклад не спотворив просту дивовижу її поетичного світу.

Хоча вкінці трошки переплутались часові форми,
бо логіка наче вимагає -
І якби ти постукав до дверей,
То я, здається, і не здогадалась би. (прозою кажучи)

Але в поезії - свої закони і примхи) Може, можна й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-27 10:32:02 ]
Дякую. Зауваження цілком слушне - я й сам собі таке зауважував. Над останньою строфою працював досить довго, але так і не досяг бажаного. Передостанній варіант "то я, здається, навіть не почую" цілком логічний, але ж рима... Спробую скористатися Вашою пропозицією, ледь її змінивши "то я б, здається, і не здогадалась". Так, здається, буде краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:25:08 ]
Знайомий текст...Я теж його перекладала.
У Ахматової рими точні, у Вас ні.
яру-складу
Дослівно перекласти її поезію...вийде некрасиво, неорганічно.
Не можу похвалити варіант цей - Ваш. Даруйте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:34:46 ]
Не претендую на пальму першості. І все ж покажу свій переклад, художній.
В такому стилі я почала працювати над першотворами, коли прочитала шість варіантів перекладу одного вірша "П`яний корабель" А. Рембо.
Кожен поет зробив це по-своєму. Часом здається, що надто вільно, зате кожен переклад це явище, а не банальна транслітерація.

І просто, й мудро нині я живу.
Дивлюся в небеса, молюся Богу.
Торую в сутінковій млі верству –
Щоб нанівець зійшла чіпка тривога.

Коли в яру шерхоче лопушняк
І горобини гроно звільна гасне,
Мережу вірші про утіхи дня,
Про житіє – і тлінне, і прекрасне.

Вертаюся з низин. Пухнастий кіт
Муркоче, мружиться, бреде кругами.
Біля ставочка вогник поміж віт –
На маківці покрівлі пилорами.

Вряди-годи лелека ріже тиш,
Злітаючи на дах. Прийди, постукай
У двері золотої німоти –
Мені здається, не почую звуків.
............

Ось тут варіанти перекладу з А.Рембо, прочитати варто.
http://ae-lib.org.ua/texts/rimbaud__poesie_by_other__ua.htm



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-27 21:38:32 ]
Дякую за відгук. Зауваження щодо рим приймаю, справді, такої точності, як у Ахматової, вдалося досягти на скрізь. Щодо ступеня наближеності перекладу до оригіналу – залишаюсь при своїй думці. При читанні перекладних творів мені цікаво відчути дух автора оригіналу, а не перекладача. Того ж принципу дотримуюсь, коли перекладаю сам. По коментарях відчуваю, що однодумців у мене чимало. Хоча всі види перекладів мають право на життя. Вдалий переклад чи ні, залежить від майстерності перекладача, а не від виду перекладу.
Щодо Вашого перекладу, то я б так вільно з оригіналом не поводився. Хоча, наприклад, рядки «мережу вірші про утіхи дня», «у двері золотої німоти» мені сподобались. А от за рядками «торую в сутінковій млі верству - щоб нанівець зійшла чіпка тривога» або ж «муркоче, мружиться, бреде кругами» я не відчуваю Ахматової. Але це особисто моя думка. Пригадайте Окуджаву:
Каждый пишет, как он слышит,
Каждый слышит, как он дышит,
Как он дышит, так и пишет,
Не стараясь угодить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:38:24 ]
Перерахувала: чотири переклади "П`яний корабель", не 6.
Прочитайте їх усі, будь ласка, за моїм посиланням.
Юрій Клен, Василь Бобинський,
Микола Терещенко, Всеволод Ткаченко - автори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 21:49:11 ]
Повторюю: прочитайте 4 варіанти перекладу "П`яний корабель".
Мабуть, кожному автору перекладу Ви б написали подібне: вільно поводився із першотвором.
Ваш переклад швидше нагадує підрядник ...і тому не є цікавим, образити не хочу.
Про мій підхід до перекладів писали так: Перекладацький доробок Світлани-Майї Залізняк вражає передовсім своєю різноманітністю. Переклади Залізняк – це не банальна транслітерація творчого всесвіту митця, а співтворчість, дуалістичний і водночас монолітний симбіоз автора-мови-оригіналу і перекладача-української мови. Перекладач тонко відчуває метафізику вірша, його семантико-поетичне поле, точними і сильними мазками реалізує якнайтонше буттєвий та креативний потенціал тексту як точки перетину суб`єктивного образу об`єктивної реальності, і того, що існує як об`єктивна реальність.
(Це є на моїй головній сторінці)
Більше не коментую, щоб не сприйняли як саморекламу.
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-11-28 00:43:56 ]
Дуже вдалий, органічний переклад перших трьох строф, причому рими в них - не менш точні, ніж в Ахматової, на відміну від неї - більш сучасні - з різних частин мови. Вам уже починають заздрити досвідчені майстри, вітаю. Коли когось пече Ваша творчість, це свого роду - визнання. Адже Ви робите лише перші кроки, а вже так далеко сягнули. Учіться у пані Майї вишуканої мови - чудовий майстер-клас перекладу. У Вас авторська індивідуальність також є, але проявляється ще не так виразно.

На четверту строфу трохи пороху не вистачило. Радив би саме її ще покрутити в голові. Ідея кінцівки: То я б, здається, і не здогадалась - дуже гарна - підженіть під неї другий рядок, а в першому і третьому можна і поміняти рими на точніші. Але спершу - точність думки і Образу має йти, а тоді вже - рими. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-28 10:18:47 ]
Дякую. Проблеми четвертої строфи бачу і працював з нею чи не більше, ніж із трьома ппопередніми. Був перед тим варіант із точнішою римою:

І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, можливо, навіть не почую.

а ще такий:
Лиш зрідка тишу прорізає крик
Лелеки, що поблизу десь гніздує.
Якби у двері враз постукав ти,
То я, здається, навіть не почую.

Можливо, я вибрав не кращий варіант, а, можливо, кращий іще попереду.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-28 10:47:58 ]


І вже наостанок:
"Вам уже починають заздрити досвідчені майстри, вітаю. Коли когось пече Ваша творчість, це свого роду - визнання".

Звичайно ж, це не про мене.
Єдине, що мені може пекти, це недбалість (чи й неграмотність) авторів.
Я перекладаю і пишу своє... Не усі наважаться відійти від банальної транслітерації. Не у всіх є талант, креативність.
Ніхто не забороняє перекладати, якщо є снага, то можна спробувати.
У зібранні моїх творів цикл "Сонце в небі, сонце у зеніті" - переклади. Не лише з Анни Ахматової, там і сучасні автори.

Володимирові Бойку зичу наснаги. Все ліпше - попереду.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-28 12:00:23 ]
Дякую. Я поважаю Вашу точку зору і розраховую на взаєморозуміння. Надалі вважаю, що всі види перекладів мають право на життя. Чим їх більше, тим, вважаю, краще - можна різнобічніше ознайомитися із оригіналом (якщо мова незнайома) і, водночас, із стилем кожного із перекладачів.
Щодо перекладів "П`яного корабля", то найкращим вважаю переклад Юрія Клена, далі - Всеволода Ткаченка. У Василя Бобинського багато архаїзмів - але слід зробити поправку на те, де і коли він жив. Щоб зробити детальніші висновки, потрібні час і знайомство з оригіналом.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 14:37:03 ]
І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, можливо, навіть не почую.

безперечно, кращий варіант. тільки - не можливо, а напевно, з цією його амбівалентністю, а бо то я ймовірно, навіть не почую - в ААА все ж героїня сама вирішуватиме, чути ій стукіт чи нафіг треба, а тут - воля випадку, може почує, може ні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-29 15:27:42 ]
Дякую. У мене було певне застереження щодо доречності слова "гніздує", але раз є така думка, спробую нею скористатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 23:54:04 ]
да чого там, просто в очі, хм, вуха,читача - дико - чути птаха - ет как, крилами хлопа шолі, тоді як в ААА - чітко - крик - і без питань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 23:56:55 ]
зауважив за собою - бля, мирохович, а ти любиш ахматову, да, хоч як крути, а любиш. ну, тоді ще камінг-аутом - єсєніна також люблю, і блока, мать його, блока, і, що геть непристойно - ігоря сєвєряніна.