ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Відображення
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
Княжна козацького степу: плач Розанди (продовження 2)
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
* * *
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження 1)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 Я научилась мудрій простоті (переклад з Ганни Горенко (Ахматової)
Я научилась мудрій простоті,
Дивитись в небо і молитись Богу,
І ввечері блукати в самоті,
Щоб втишити непрохану тривогу.

Коли шепочуть лопухи в яру
Й червоно-жовта никне горобина,
Веселі вірші я собі складу
Про це життя, прекрасне, але тлінне.

Я повертаюсь. У теплі долонь
Пухнастий котик лащиться прихильно,
Яскравий загоряється вогонь
На вежі на озерній лісопильні.

І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, ймовірно, навіть не почую.

Текст оригіналу:

Я научилась просто, мудро жить,
Смотреть на небо и молиться Богу,
И долго перед вечером бродить,
Чтоб утомить ненужную тревогу.

Когда шуршат в овраге лопухи
И никнет гроздь рябины желто-красной,
Слагаю я веселые стихи
О жизни тленной, тленной и прекрасной.

Я возвращаюсь. Лижет мне ладонь
Пушистый кот, мурлыкает умильней,
И яркий загорается огонь
На башенке озерной лесопильни.

Лишь изредка прорезывает тишь
Крик аиста, слетевшего на крышу.
И если в дверь мою ты постучишь,
Мне кажется, я даже не услышу.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-11-27 07:58:04
Переглядів сторінки твору 4482
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.106 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.172 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.17 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 09:11:03 ]
Саме зараз перечитую Ахматову...

Ваш переклад не спотворив просту дивовижу її поетичного світу.

Хоча вкінці трошки переплутались часові форми,
бо логіка наче вимагає -
І якби ти постукав до дверей,
То я, здається, і не здогадалась би. (прозою кажучи)

Але в поезії - свої закони і примхи) Може, можна й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-27 10:32:02 ]
Дякую. Зауваження цілком слушне - я й сам собі таке зауважував. Над останньою строфою працював досить довго, але так і не досяг бажаного. Передостанній варіант "то я, здається, навіть не почую" цілком логічний, але ж рима... Спробую скористатися Вашою пропозицією, ледь її змінивши "то я б, здається, і не здогадалась". Так, здається, буде краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:25:08 ]
Знайомий текст...Я теж його перекладала.
У Ахматової рими точні, у Вас ні.
яру-складу
Дослівно перекласти її поезію...вийде некрасиво, неорганічно.
Не можу похвалити варіант цей - Ваш. Даруйте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:34:46 ]
Не претендую на пальму першості. І все ж покажу свій переклад, художній.
В такому стилі я почала працювати над першотворами, коли прочитала шість варіантів перекладу одного вірша "П`яний корабель" А. Рембо.
Кожен поет зробив це по-своєму. Часом здається, що надто вільно, зате кожен переклад це явище, а не банальна транслітерація.

І просто, й мудро нині я живу.
Дивлюся в небеса, молюся Богу.
Торую в сутінковій млі верству –
Щоб нанівець зійшла чіпка тривога.

Коли в яру шерхоче лопушняк
І горобини гроно звільна гасне,
Мережу вірші про утіхи дня,
Про житіє – і тлінне, і прекрасне.

Вертаюся з низин. Пухнастий кіт
Муркоче, мружиться, бреде кругами.
Біля ставочка вогник поміж віт –
На маківці покрівлі пилорами.

Вряди-годи лелека ріже тиш,
Злітаючи на дах. Прийди, постукай
У двері золотої німоти –
Мені здається, не почую звуків.
............

Ось тут варіанти перекладу з А.Рембо, прочитати варто.
http://ae-lib.org.ua/texts/rimbaud__poesie_by_other__ua.htm



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-27 21:38:32 ]
Дякую за відгук. Зауваження щодо рим приймаю, справді, такої точності, як у Ахматової, вдалося досягти на скрізь. Щодо ступеня наближеності перекладу до оригіналу – залишаюсь при своїй думці. При читанні перекладних творів мені цікаво відчути дух автора оригіналу, а не перекладача. Того ж принципу дотримуюсь, коли перекладаю сам. По коментарях відчуваю, що однодумців у мене чимало. Хоча всі види перекладів мають право на життя. Вдалий переклад чи ні, залежить від майстерності перекладача, а не від виду перекладу.
Щодо Вашого перекладу, то я б так вільно з оригіналом не поводився. Хоча, наприклад, рядки «мережу вірші про утіхи дня», «у двері золотої німоти» мені сподобались. А от за рядками «торую в сутінковій млі верству - щоб нанівець зійшла чіпка тривога» або ж «муркоче, мружиться, бреде кругами» я не відчуваю Ахматової. Але це особисто моя думка. Пригадайте Окуджаву:
Каждый пишет, как он слышит,
Каждый слышит, как он дышит,
Как он дышит, так и пишет,
Не стараясь угодить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 10:38:24 ]
Перерахувала: чотири переклади "П`яний корабель", не 6.
Прочитайте їх усі, будь ласка, за моїм посиланням.
Юрій Клен, Василь Бобинський,
Микола Терещенко, Всеволод Ткаченко - автори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-27 21:49:11 ]
Повторюю: прочитайте 4 варіанти перекладу "П`яний корабель".
Мабуть, кожному автору перекладу Ви б написали подібне: вільно поводився із першотвором.
Ваш переклад швидше нагадує підрядник ...і тому не є цікавим, образити не хочу.
Про мій підхід до перекладів писали так: Перекладацький доробок Світлани-Майї Залізняк вражає передовсім своєю різноманітністю. Переклади Залізняк – це не банальна транслітерація творчого всесвіту митця, а співтворчість, дуалістичний і водночас монолітний симбіоз автора-мови-оригіналу і перекладача-української мови. Перекладач тонко відчуває метафізику вірша, його семантико-поетичне поле, точними і сильними мазками реалізує якнайтонше буттєвий та креативний потенціал тексту як точки перетину суб`єктивного образу об`єктивної реальності, і того, що існує як об`єктивна реальність.
(Це є на моїй головній сторінці)
Більше не коментую, щоб не сприйняли як саморекламу.
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-11-28 00:43:56 ]
Дуже вдалий, органічний переклад перших трьох строф, причому рими в них - не менш точні, ніж в Ахматової, на відміну від неї - більш сучасні - з різних частин мови. Вам уже починають заздрити досвідчені майстри, вітаю. Коли когось пече Ваша творчість, це свого роду - визнання. Адже Ви робите лише перші кроки, а вже так далеко сягнули. Учіться у пані Майї вишуканої мови - чудовий майстер-клас перекладу. У Вас авторська індивідуальність також є, але проявляється ще не так виразно.

На четверту строфу трохи пороху не вистачило. Радив би саме її ще покрутити в голові. Ідея кінцівки: То я б, здається, і не здогадалась - дуже гарна - підженіть під неї другий рядок, а в першому і третьому можна і поміняти рими на точніші. Але спершу - точність думки і Образу має йти, а тоді вже - рими. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-28 10:18:47 ]
Дякую. Проблеми четвертої строфи бачу і працював з нею чи не більше, ніж із трьома ппопередніми. Був перед тим варіант із точнішою римою:

І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, можливо, навіть не почую.

а ще такий:
Лиш зрідка тишу прорізає крик
Лелеки, що поблизу десь гніздує.
Якби у двері враз постукав ти,
То я, здається, навіть не почую.

Можливо, я вибрав не кращий варіант, а, можливо, кращий іще попереду.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-11-28 10:47:58 ]


І вже наостанок:
"Вам уже починають заздрити досвідчені майстри, вітаю. Коли когось пече Ваша творчість, це свого роду - визнання".

Звичайно ж, це не про мене.
Єдине, що мені може пекти, це недбалість (чи й неграмотність) авторів.
Я перекладаю і пишу своє... Не усі наважаться відійти від банальної транслітерації. Не у всіх є талант, креативність.
Ніхто не забороняє перекладати, якщо є снага, то можна спробувати.
У зібранні моїх творів цикл "Сонце в небі, сонце у зеніті" - переклади. Не лише з Анни Ахматової, там і сучасні автори.

Володимирові Бойку зичу наснаги. Все ліпше - попереду.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-28 12:00:23 ]
Дякую. Я поважаю Вашу точку зору і розраховую на взаєморозуміння. Надалі вважаю, що всі види перекладів мають право на життя. Чим їх більше, тим, вважаю, краще - можна різнобічніше ознайомитися із оригіналом (якщо мова незнайома) і, водночас, із стилем кожного із перекладачів.
Щодо перекладів "П`яного корабля", то найкращим вважаю переклад Юрія Клена, далі - Всеволода Ткаченка. У Василя Бобинського багато архаїзмів - але слід зробити поправку на те, де і коли він жив. Щоб зробити детальніші висновки, потрібні час і знайомство з оригіналом.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 14:37:03 ]
І тільки зрідка тишу розітне
Крик бусола, що поблизу гніздує.
Як прийдеш ти провідати мене,
То я, можливо, навіть не почую.

безперечно, кращий варіант. тільки - не можливо, а напевно, з цією його амбівалентністю, а бо то я ймовірно, навіть не почую - в ААА все ж героїня сама вирішуватиме, чути ій стукіт чи нафіг треба, а тут - воля випадку, може почує, може ні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2016-11-29 15:27:42 ]
Дякую. У мене було певне застереження щодо доречності слова "гніздує", але раз є така думка, спробую нею скористатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 23:54:04 ]
да чого там, просто в очі, хм, вуха,читача - дико - чути птаха - ет как, крилами хлопа шолі, тоді як в ААА - чітко - крик - і без питань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-11-29 23:56:55 ]
зауважив за собою - бля, мирохович, а ти любиш ахматову, да, хоч як крути, а любиш. ну, тоді ще камінг-аутом - єсєніна також люблю, і блока, мать його, блока, і, що геть непристойно - ігоря сєвєряніна.