ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Мысль
Бывает, прямо с утра - а встал ты затемно, как всегда, прыг-скок ножками на коврике, мах-мах ручками, тыгдым-тыгдым на кухню кофеек варить (тише, дурак, спят еще все) - ну да, ну да, кошачьим льющимся шажочком вдоль стеночки на кухоньку шмыг, кофе, новости, книжечка - и тут БАЦ!

Озаряет тебя мысль, и не мысль, а мыслищща, откровение в пять слов - и вся правда в них, и такие эти пять слов точные, ни дать ни взять, и в таком порядке - ну, филигрань-финифть, 32 карата, антик марэ, глубочайший риспект.

А тут чайничек закипел, кофеечек в турочку забросить, смакуя мыслищщу и осторожно касаясь кончиками каких-то маленьких, неважных, пережеванных мыслей тех самых ее заветных пяти слов: а ну, а что, если вот это слово сюда? Неееет, милый мой, не трожь, а насыпь-ка ты лучше себе сахару в чашку. Опачки, сахарница пуста - в ящик, пакет сахару тащим наружу - в сахарницу его! Ёпта, просыпал кругом, где-то тут веничек...

А тут за окном розовое - мать моя женщина, рассвет сегодня небывалый, ну и пусть, что такое уже тыщщу раз видано-фотано, а ну-мо, а ну-мо мне телефончик. Щелк, щелк, щелк! - да уж, на большом мониторе не то будет, разбавится пиксель, разжижится цвет, поплывет картинка, но вот это вот за окном - умереть - не встать, а на дисплее телефона - мммммм...

Ой, кофе убежал. Тэкс, щас мы его тряпочкой... Нету тряпочки. Кончилась вчера тряпочка. И не куплена. Ай-ай-ай, как нехорошо... А ведь у меня мыслищща - ой, так я вам скажу без всякого вранья, что такую мысль надо сразу золотыми буквами на скрижали. В пантеон ее! В глобальные эфиры! Как там оно? Щас, щас, подотру кофе, сяду за стол, раскрою ноут - и моментально запишу.

Трам-тарарам! Время-то уже - ой-ё-ёй!!! Та-да-да, та-даааа! Встаем, в школу, чмок, зубы, кофе, чмок, жетоны, портфели, ногти, зубы, кофе, бегом-бегом-бегом, чмок, метро, двери закрываются, не прислоняемся, не впервой, едем-едем-едем, боже ж мой, какой Днепр, привет-привет, ага, день начался, ну, да, давай... Что-то я забыл как будто? Ах, да, щас, антик марэ, пять слов, да, конечно, давай, до завтра...

...Упал как попало, уснул озабоченно, но зато коротко, затемно вскочил, прыг-скок ножками на коврике, мах-мах ручками, тыгдым-тыгдым на кухню кофеек варить (тише, дурак, спят еще все) - ну да, кошачьим шажочком шмыг на кухоньку, кофе, новости, книжечка - и тут БАЦ!

...Пять слов. Вся правда. Финифть-филигрань. Ничего не помню. Итить-колотить. Твою дивизию! Это ж раз в жизни. Это Нобель. Пулитцер. Грэмми c мечами, крестами, розовыми бантами и дубовыми листьями. Это ж...

А тут и чайничек закипел.

2017

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : П'ять слів


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-19 13:12:10
Переглядів сторінки твору 752
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній