ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Крапелька
Куди прямуєш, крапелько, по склі
Запиленому поїзда нічного?
Спішиш униз розбитись до землі,
По собі не залишивши нічого?

Чи висохнеш від часу і дощів?
Чи випариться з тебе все прекрасне?
Чи, може, заблудившись, поготів
Розчинишся між іншими дочасно?

Мов краплі, ми торуємо свій шлях,
Відшукуємо істину роками.
Розбиті ноги, руки в мозолях
І слід на серці від глибоких шрамів.

Зневірені, тиняємось в пітьмі –
У кожного своя важка дорога.
Прямує крапля з неба до землі,
А шлях людський – у височінь, до Бога.


19.01.2016 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-24 22:10:11
Переглядів сторінки твору 4829
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.949 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.807 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.06.27 00:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-01-24 22:41:34 ]
Цікава будова вірша, Наталочко! Спочатку ніби пейзажна лірика, а після вірш набиртає обертів і летить, як та крапля зі всесвіту прямо в душу читача. Дуже сильно, несподівано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2017-02-21 01:20:42 ]
Щиро дякую. Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-24 22:53:19 ]
Філософська поезія,гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2017-02-21 01:20:57 ]
Щиро дякую, Марічко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Руслана Василькевич (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-24 23:06:33 ]
Дуже вдале порівняння:людина-крапелька,яка,лише повернувшись у землю,душею зможе піднятись до Бога.Це гарно,щиро і глибоко,!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2017-02-21 01:22:01 ]
Такий філософський роздум навіювався у потязі... Дякую, Руслано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-01-24 23:39:57 ]
Глибока і водночас зрозуміла філософія. Мимоволі пригадується Козьма Прутков: «Немає такої великої речі, якої не перевершила б величиною ще більша. Ні речі настільки малої, в яку не вмістилася б ще менша».


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2017-02-21 01:22:40 ]
Гарне формулювання! Щиро дякую. пане Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-25 10:55:52 ]
Зібрані крапелькою довкола себе образи. І вона теж чудовим образом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2017-02-21 01:23:14 ]
Щиро дякую, пане Богдане! Тішать ваші слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-26 19:25:08 ]
Жива крапелька...
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2017-02-21 01:23:32 ]
Щиро дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-01-28 11:41:14 ]
В міру і доцільно використано таке порівняння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2017-02-21 01:23:58 ]
Ціную твою думку, Вікторе! Дякую!