ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Снігова чаклунка
Образ твору Стоїть зима й не думає іти,
Все побілила, ніби цвітом вишні…
І я, неначе у роки колишні,
Аж по коліна у снігах отих.

Сосна спустила обважнілі крила
І нахилила голову униз
На віти і на захололий хмиз
Мов барси сніжні раптом навалились.

Поверхня аж загусла, мов сметанка,
Тремтить уся замерзла – без тепла.
Неначе снігова чаклунка – б`янка*
В полон свій безсердечний узяла.
Б`янка – біла (італ.)

11.02.7524 р. (Від Трипілля) (2017)
Київ, Національний ботанічний сад ім. Г.Гришка.
ділянка Криму.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-12 22:48:19
Переглядів сторінки твору 4881
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.268 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.268 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.02.12 22:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 23:30:10 ]
сексуальна зима) твоя,Ярославе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:02:42 ]
і я нічого не мала наувазі, лише оживлену трепетність особистості її


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:46:43 ]
Нічого, нічого, Таню! Просто таке сприйняття було для мене трохи несподіваним! Усе гаразд. Ще раз дякую тобі!
Тут справді закладене трепетне, може неусвідомлене очікування весни - пори кохання! Ще раз дякую!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 23:36:37 ]
Дякую, Таню. Цікаве у тебе сприйняття зими. не мав на увазі нічого такого, а ти - побачила еротику! Що ж це добре, коли є співпереживання і читач знаходить свої асоціації!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 01:08:48 ]
Прекрасний і дуже цікавий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:47:49 ]
Спасибі, Шоне, дуже вдячний! Я завжди з цікавістю читаю Вашу талановиту поезію.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:49:30 ]
Краса!

Мені прочиталось барси-сніговії (як іменник)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 13:53:45 ]
Дякую, Любо. Я теж думаю над тим, як зробити слово «сніговії» без «ї». Тоді не буде двочитання.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 08:32:10 ]
Люблю картини, створені пензлем, а тут чудова картина словом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 13:54:50 ]
Щиро дякую, Богдане!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 10:11:23 ]
Брате!!!)))
"Сосна спустила обважнілі крила
І нахилила голову униз
На віти і на захололий хмиз,,," - Чудово!

Разом з тим багато словесного мотлоху, як на мене,-
ніби, аж, отих, мов, аж, мов, неначе...!)))

Брате, гарного настрою і пародій...!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:00:33 ]
Дякую, брате! Без цього, як ти кажеш, «мотлоху», нелегко обійтися. Ану спробуй ти напиши без вставних конструкцій. Подаруй «майстер-клас», а я подивлюся. Щодо пародій - думаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 14:04:49 ]
Ти ж знаєш, що критикувати легше!))) В тебе у самого є багато віршів без "мотлоху")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:55:53 ]
Це марення дурнуватих філологів, які самі писати не вміють, а лізуть повчати. Не повторюй цих байок. Без цих слів не обійдешся і вони всі тут на місці. Я вже пробував, мучився, не виходить.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 11:47:52 ]
Чудовий пейзаж, Ярославе.
До душі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:49:50 ]
Дякую Вам!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 12:29:59 ]
Ярославе, вишукано!
"Все побілила, ніби цвітом вишні…" - так ніжно, гарно!
Може,"Поверхня загустіла, мов сметанка, щоб уникнути "аж"
"Неначе снігова чаклунка – б`янка* - свіжо, гарно, "б"янка" - неймовірна знахідка"
Дякую, Ярославе, ваша пейзажна лірика чаклує, захоплює, зігріває!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:59:08 ]
Спасибі, Таню! Дуже радий. Дякую за бажання допомогти. Як знайду щось краще, виправлю.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 20:06:06 ]
Гарний вірш, Ярославе! Мені здається, що 3 і 4 рядки не зовсім узгоджуються між собою. Можливо, краще
"І я, неначе у роках колишніх
Аж по коліна у снігах отих."? Або:
"І я, неначе у роки колишні,
Іду, вгрузаючи в снігах отих."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 21:40:24 ]
Дякую, Олено, за відгук і бажання допомогти. Але мені бачиться, що усе на місці - я - коли - у роки колишні - в чому - у снігах отих!))