ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.26 17:26
* 56 *
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Похід суздальців на Новгород у лютому 1170 року
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
Смерть під вітрилом
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
* * *
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
24/7
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Security is mortals' chiefest enemy*
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Щасливцеве
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
Не спиться
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
Місто дитинства
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н

Віктор Кучерук
2026.04.26 07:11
* * *
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні

Віктор Насипаний
2026.04.25 17:50
Зорі дитинства
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.

Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки

С М
2026.04.25 14:59
Хелоу – люблю тебе (The Doors)
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я

Борис Костиря
2026.04.25 14:11
Прозріння
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.

Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,

Світлана Майя Залізняк
2026.04.25 13:47
Стежки спіральні
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.

Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
Русло
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
Ніч і море
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Снігова чаклунка
Образ твору Стоїть зима й не думає іти,
Все побілила, ніби цвітом вишні…
І я, неначе у роки колишні,
Аж по коліна у снігах отих.

Сосна спустила обважнілі крила
І нахилила голову униз
На віти і на захололий хмиз
Мов барси сніжні раптом навалились.

Поверхня аж загусла, мов сметанка,
Тремтить уся замерзла – без тепла.
Неначе снігова чаклунка – б`янка*
В полон свій безсердечний узяла.
Б`янка – біла (італ.)

11.02.7524 р. (Від Трипілля) (2017)
Київ, Національний ботанічний сад ім. Г.Гришка.
ділянка Криму.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-02-12 22:48:19
Переглядів сторінки твору 5007
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.268 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.268 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 23:30:10 ]
сексуальна зима) твоя,Ярославе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:02:42 ]
і я нічого не мала наувазі, лише оживлену трепетність особистості її


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:46:43 ]
Нічого, нічого, Таню! Просто таке сприйняття було для мене трохи несподіваним! Усе гаразд. Ще раз дякую тобі!
Тут справді закладене трепетне, може неусвідомлене очікування весни - пори кохання! Ще раз дякую!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 23:36:37 ]
Дякую, Таню. Цікаве у тебе сприйняття зими. не мав на увазі нічого такого, а ти - побачила еротику! Що ж це добре, коли є співпереживання і читач знаходить свої асоціації!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 01:08:48 ]
Прекрасний і дуже цікавий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:47:49 ]
Спасибі, Шоне, дуже вдячний! Я завжди з цікавістю читаю Вашу талановиту поезію.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 07:49:30 ]
Краса!

Мені прочиталось барси-сніговії (як іменник)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 13:53:45 ]
Дякую, Любо. Я теж думаю над тим, як зробити слово «сніговії» без «ї». Тоді не буде двочитання.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 08:32:10 ]
Люблю картини, створені пензлем, а тут чудова картина словом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 13:54:50 ]
Щиро дякую, Богдане!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 10:11:23 ]
Брате!!!)))
"Сосна спустила обважнілі крила
І нахилила голову униз
На віти і на захололий хмиз,,," - Чудово!

Разом з тим багато словесного мотлоху, як на мене,-
ніби, аж, отих, мов, аж, мов, неначе...!)))

Брате, гарного настрою і пародій...!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:00:33 ]
Дякую, брате! Без цього, як ти кажеш, «мотлоху», нелегко обійтися. Ану спробуй ти напиши без вставних конструкцій. Подаруй «майстер-клас», а я подивлюся. Щодо пародій - думаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 14:04:49 ]
Ти ж знаєш, що критикувати легше!))) В тебе у самого є багато віршів без "мотлоху")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:55:53 ]
Це марення дурнуватих філологів, які самі писати не вміють, а лізуть повчати. Не повторюй цих байок. Без цих слів не обійдешся і вони всі тут на місці. Я вже пробував, мучився, не виходить.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 11:47:52 ]
Чудовий пейзаж, Ярославе.
До душі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:49:50 ]
Дякую Вам!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 12:29:59 ]
Ярославе, вишукано!
"Все побілила, ніби цвітом вишні…" - так ніжно, гарно!
Може,"Поверхня загустіла, мов сметанка, щоб уникнути "аж"
"Неначе снігова чаклунка – б`янка* - свіжо, гарно, "б"янка" - неймовірна знахідка"
Дякую, Ярославе, ваша пейзажна лірика чаклує, захоплює, зігріває!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 14:59:08 ]
Спасибі, Таню! Дуже радий. Дякую за бажання допомогти. Як знайду щось краще, виправлю.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 20:06:06 ]
Гарний вірш, Ярославе! Мені здається, що 3 і 4 рядки не зовсім узгоджуються між собою. Можливо, краще
"І я, неначе у роках колишніх
Аж по коліна у снігах отих."? Або:
"І я, неначе у роки колишні,
Іду, вгрузаючи в снігах отих."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 21:40:24 ]
Дякую, Олено, за відгук і бажання допомогти. Але мені бачиться, що усе на місці - я - коли - у роки колишні - в чому - у снігах отих!))