ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 В Україні більше цінують поетів-публіцистів, ніж поетів кохання або відповідь Ігорю Шосі
Добре, Ігорю, вважаймо, що ми порозумілися і примирилися. Я свідомо не вибачався першим, бо вважав, що першим це має зробити той, хто цю кашу заварив. Ви це зробили і тепер вибачаюсь я за свої суперрізкості. Вони породжені моєю надмірною чутливістю і тонкошкурістю, вразливістю і уявою, яка розвинена досить для того, щоб за долі секунди зробити з мухи слона і спровокувати емоційний вибух. Суперечка справді породжує істину і ми пізнаємо краще одне одного.
Я колись діставав колег своїми перчистими пародіями, м"яко, як у Гентоша, з гуморком, я не вмію. Мене кидає в крайноші - або перехвалюю або переперчую. Через те втратив кількох дуже дорогих мені людей і по суті перестав писати в цьому жанрі, хоч знаю, що будь з ким можу потягатись і втерти носа.
Жодна поетеса не мала впливу на моє рішення, як про те подумали Ви, Ігорю. Після жахливого розчарування в коханні, я уникаю жінок і їх порад, хоч не злюсь на них, а тільки на себе, що був настільки засліплений почуттям, як у суперечці з Вами - раптовою злістю. Якась магнітна буря певно була в той день. Моє рішення продиктоване здоровим глуздом, який повернувся, коли відбувся, як в океані, відплив емоцій. Життя коротке, Ви це знаєте ще краще ніж я, бо значно старший, а встигнути зробити треба ще дуже багато, а займатись війною - знищувати себе самого зсередини.
Скажу тільки дещо для Вас заради справедливості. Ніколи мені не доводилося за 8 років мого існування на "ПМ" пояснювати, що і чому я написав у тому чи іншому вірші і що я мав на увазі. Бо це роблять слабі письменники і на жаль, графомани, які багато пишуть і мало себе шліфують і бачать себе на п`єдесталі. Пишу м'яко, Вам є над чим замислитись. Потім - коефіціент прозорості є ознакою мелодійності письма, але не завжди глибини його, що повинна давати й істинно високий рейтинг. А на "ПМ" дає його коефіціент прозорості. Пушкін дуже легко писав з російських, але багато хто з українців мені казав, що вважає найкращим поетом Росії Лермонтова, потім Некрасова, в яких значно важче, але глибше письмо, а вже тоді - Пушкіна.
Тому Ви можете зрозуміти, чому мені прикро за себе і за таких сильних і справді майстерних поетів, як Василь Кузан, Любов Бенедишин, Ніна Виноградська... що у них нижчий рейтинг, ніж у Вас тепер.
Редакція Майстерень має регулювати такі речі, бо розумію, Вам самому буде важко відмовитися від цієї вершини. Думаю, не останню роль відіграла у Вашому злеті тема війни - її кровоточива актуальність, і розкрили Ви її не слабо, чесно кажучи.
На жаль чи на щастя, війна - це не мій коник, мені на цю тему не пишеться, а все більше про кохання і природу. Мені іноді прикро, що я не італієць чи француз. Там співців кохання цінують значно вище, ніж в Україні. Приклад - мої улюблені Данте, Петрарка і Ронсар.
Я - переможець конкурсу "ПМ" у темі кохання. Думаю, що і в темі природи переміг би. Останнім часом мене вабить краса життя, а не його пекло. Мені хочеться цим ділитися з людьми, моїми читачами. А в темі війни піднімаю руки догори перед Вами і багатьма іншими. Іноді мені прикро, що співці війни хочуть, щоб і всім боліло і було погано, як їм. Я намагаюся ділитися з читачами більше своєю радістю і приємністю, ніж смутком.
Якби тематика й актуальність не стояла на першому плані, а тільки Майстерність, як і має бути на "Поетичних майстернях", на мою скромну думку, то ми могли б з Вами сильно позмагатись. А так...
Життя несправедливе і мусиш до цього звикати. Попри все сказане, вибачаюсь і перед Редакцією Майстерень за мої якісь надумані підозріння (деякі мої предки мали манію підозріливості). Несправедливість і суб"єктивність на "ПМ" зведена до мінімуму порівняно із навколишнім життям.
Як шляхетний лицар Ланселот, видаляю першим свої необ"єктивні писання і вірю, що це зробите і Ви, Ігорю, бо інакше відповідатимете тим Образам, які в них є. Роблю це і на прохання Редакції Майстерень.
По суті, це мої письменницькі роздуми на теми нашого внутрісайтового життя і про місце поета в житті суспільства. Публікую цей коментар і на сторінці в Ігоря Шохи і в себе - окремою публікацією в надії, що вона - публікація - буде цікавою для інших "ПМівців" і викличе когось на відвертість взаємно поділитися своїми думками на дані згадані тут теми.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-17 00:27:06
Переглядів сторінки твору 7216
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.694 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.694 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.807
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2025.07.05 11:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-18 14:23:16 ]
Спасибі, дорога Таню, що Ви так мене цінуєте. Мені здається, що перебільшуєте мої заслуги. Але Ваша підтримка для мене дуже цінна, особливо в нелегкий цей час. Обіймаю Вас взаємно, дружньо стискаю в обіймах! Натхнення, здоров"я і всіх благ!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-02-17 21:32:17 ]
Ну що ж, визнати публічно свої помилки це теж громадянський поступок. Я не люблю пафосу, тому про мужність і героїзм не будемо. Цього досить – не дворяни. Але, Ярославе, якщо Ваш статус вимагає дотримання іншого етикету, то напівжартома доводжу до Вашого відому, що якось, гортаючи журнал «Дзвін» за 90-ті роки знайшов дані з архівів переписки турецького султана і коронного гетьмана про те, що запорожець Шоха, єдиний із відпущених на волю під чесне слово полонених козаків, повністю виплатив у турецьку казну обіцяний ним викуп бочками меду, збіжжя і т.п. Це я до того, що не варто збиткуватись із мого прізвища, яке було в анналах історії задовго до виникнення тюремного сленгу і гри в дурня. Міг би навести й інші аргументи на користь благородності походження мого роду. Тому будемо вважати, що словесна дуель відбулась на достойному рівні без анексій і контрибуцій. Обидві сторони відмовляються надалі від будь-яких сатисфакцій і не виключено, що коли-небудь знайдеться привід потиснути один одному руки.
А якщо серйозно, то я сьогодні дуже стомлений і тільки завтра зможу щось опублікувати у запропонованому Вами форматі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-02-18 14:33:31 ]
Ну, Ігоре, Вам же вже 70 років, Ви ж повинні розуміти, що в запалі бою використовуються всі засоби для перемоги.
Але ми з Вами помирилися і на доказ цього наведу Вам одну літературну бувальщину, до якої має відношення гра в дурня.
На бульварі зустрілися випадково Пушкін і Міцкевич. Пушкін сходить з дороги і каже сам до себе:
- З дороги, шістко, туз іде.
Міцкевич йому навздогін: Козирна шістка і туза б`є.

Так що все відносне. Може і туз опинитися на місці шістки і навпаки.
Дякую за дискусію, вона була корисна і дл нас обох і для багатьох авторів з "ПМ". Цікаво було б дізнатися думку і Редакції Майстерень у світлі цих суперечок.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2017-02-19 03:06:40 ]
Цікаво. Дякую Ярославе. Прочитано відвертість думок.Видно коефіцієнт 0,807 .. 8+7= безкінечність щаблів мудрості. Відветість - цк гарно. Двоє порозумілися - це добре діло. Свідомість ваша знаходить розуміння законів Всесвіту. Ви розумієте чому відбуваються події і бачите як одне витікає з іншого і вас зав'язує і обволікає прагнучи занурити в пітьму. Тільки ваша свідомість вибирає правильний (Праведні дії) напрямок і ви завжди перебуваєте в світлі, усвідомлюючи події. Так ви вже розумієте де істина, а де лише тінь подій...

Саме так, коли ви починаєте свідомо жити, ви починаєте бачити, як кожна подія впливає на вас. Вам хочеться припинити діяння, які сіють тільки карму страждання. Кожна карма один раз створена приводить вас до місця, де ви це зробили... І тільки спокутування дозволить вам покинути це місце і тоді хвиля карми зникне. Або, ви запрягаете її і здійснюєте свої мрії. І ваші нащадки(а вони добре бачуть) минуть ям, які ви пройшли...

Багатовимірність простору чисел в нашому житті присутня...Геометрія чисел дає можливість вдивлятися в нові обрії, як минулого так і майбутнього, та цього дня. Коли ми очистимо свою свідомість і змінимо свої вібрації нам відкриється двері нового світу і ми побачимо свої майбутні народження. Нова свідомість дозволить нам воскреснувши пам'ятати про минуле життя і рости далі об'єднавши в собі ці два світи. Так ми подорожуємо і пізнаємо світи своєю свідомістю.
До чого веду - є ще одне маленьке значення числа 807=800х7=5600=5+6+00=1100=11 число божественного, необхідно навчиться гармонії (рівноваги) і тоді ви уладнаєте суєтність своєї свідомісті. Це і є те - що мені видко. Саме це ви і ладнаєте.... Вібрації змінюють простір навколо. Тепер ваші думки і ваші почуття будуть запам'ятовувати багатомірний простір і живити інших, котрі проходять по вашому сліду... Ви показуєте як навчилися трансформувати себе і боротися з темрявою думок і тому ваша хода залишає святий слід...
Чому так? Бо головний аспект вашого існування - чим більше усвідомлюєте життя тим стає зрозуміліше. Ви бачите своє минуле і що правильно або неправильно зроблено і звідси сієте свої бажання в майбутнє(поміркували і опублікували думки свої). Якщо ви розумний то бажане притягнеться дуже швидко. Якщо ваш розум спить ви ходите навколо так близько, але ні як не отримаєте те, що так хотіли і сумнів жене геть реалізацію. Недосяжно бачити але свідомість сприймає, що в світі йде хвиля світлої енергії яка впливає на вас.
Шануймося до усвідомлення єдності.

Емоції гніву роз'їдають захистну систему людей. Некерований гнів створено було нездоровим способом життя людей.

Полюбля числа на ПМ. Дзеркалом 807 - число 708, є мірило роботи людини над своєю досконалістю. Всі ми повинні навчиться керувати своїми бажаннями і не допускати вампірів роду людського до свого тонкого тіла. Ми повинні виробляти правильні відносини по відношенню до друзів, близьких та родичів. Ви тепер повинні розуміти звідки беруться хвороби і що дозволяє вам протистояти їм. Саме при такому сприйнятті життя у вас виникне необхідність зміцнювати віру в доброчинність дій, в Бога і пророщувати зерно віри в самих себе(діти уважно стежать за нами). Так ви починаєте усвідомлювати що Бог - є Світло, і пророщена тканина зерна думок є Світлоносна, вона створює ступінь вашої святості і розуміння шляху до шатів Бога.
Працювати над вдосконаленням самого себе - гарна можливість для кожного з нас.
Дякую сім читачам за відветі думки, щиро.