ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.09.15 14:23
На однім болоті, у лісах дрімучих
Жив зміюка, кажуть, в давнину смердючий.
Хоч було миршаве таке та облізле,
Та любило жерти – куди йому й лізе.
Жерло все, що бачить та що мимо ходить.
І прогодувати його було годі.
Жерло та зростало, все більшим ста

Ігор Шоха
2024.09.15 11:35
Згасає літо і за пеленою
минулого ще жевріє тепло.
І у житті до осені пішло,
а там уже й зима, само собою
іде по колу, як уже було.

Чи то іти лишилось недалеко,
чи ностальгія, чи така пора,

Микола Дудар
2024.09.15 10:15
Чекаю милостиню Божу,
Та видно хтось перехопив…
У сні навідувалась, схожа
У ньому, власне, й утопив…
На ранок навіть не згадати.
Узяв торбину, вийшов в путь.
Пройдусь від хати і до хати
Якщо, дай Бог, не розіпнуть…

Микола Соболь
2024.09.15 10:14
«Скажи мені, вогнище, правда тут відьма живе?» –
У лісі дерева покручені силою світу.
Сховалось у лігвища братство усе лісове
і щезник* боїться почути багаття відвіту.

Ця ніч не колише над світом спокійні думки,
громами довкілля пробуджує дух потой

Козак Дума
2024.09.15 09:28
Як хочеться людині мати крила,
аби за хмари птахою летіть,
щоб оживала мрія помарніла
хоч на недовго, на коротку мить!

Піднятися у марево безмежжя
і лебедем полинути до зір.
Надихатись лазур’ю побережжя

Ольга Олеандра
2024.09.15 07:48
наповни долоні сонячним світлом:
зігрівально-ласкавим
дбайливим
привітним
наповни по вінця,
щоб за пролилося,
ввібралося в шкіру, зросило волосся
засяло в серці

Віктор Кучерук
2024.09.15 06:24
Нарешті спека та духота
Відкрили осені ворота
І шурхотливим падолистом
Покрилося подвір’я чисте,
А від змарнілого городу
Війнуло в хату прохолоди
І, призвичаївшись поволі,
Покликав осінь я до столу,

Юрій Лазірко
2024.09.15 02:21
ці нестерпимі радості
солодкий біль -
оте
що близну залишило
по тобі

майданний плач
обітованої землі

Володимир Бойко
2024.09.14 22:44
Дві шиншили шубу шили
Із хутра, що у шиншили.
Шили, шили – недошили,
Бо у дурні їх пошили.

Процвітають лохотрони,
Надувають міліони,
Чи є в світі тая сила,

Татьяна Квашенко
2024.09.14 19:54
Мій вересень, навіщо ти про осінь?..
В потужнім небі велетні-хмарки.
Тепла на всіх ще досить, майже досить.
Ти ж зовсім не про холод, навпаки!

Ти не про розпач і не про розлуку.
Ти про натхненні зорі, як вірші.
Про квіти, що хапаються за руку:

Юлія Рябченко
2024.09.14 10:59
Знову дощ... Він посилює кавозалежність,

Ти знаєш, хто чесний, ти бачиш, хто бреше,

І вітер... Цей вітер такий непомітний...

Він знає хто хоче, кому непотрібний.

Світлана Пирогова
2024.09.14 08:48
Не забувай мене в ранковім світлі свята,
Коли врочисто сонце розкриває світ.
І повногруддям дихає земля завзято,
Колише вітровій цнотливий диво-квіт.

Не забувай у день напружено-гарячий
У суєті людській бурхливої ріки.
Тебе одного дочекаюся терпля

Віктор Кучерук
2024.09.14 07:01
Засмутила осінь
Знову журавлів, -
Затягнуло просинь
Бризками дощів.
Намокають крила
І туманить зір, –
Знятися несила
У бурхливий вир.

Микола Соболь
2024.09.14 05:28
Чи був тоді у серпня вихідний?
Медами з губ твоїх лилося літо.
Вином жага спокуси підігріта
і стримати себе ніхто не зміг.
Упали разом у солодкий гріх.
Купалися у нім до рос на травах.
За небосхил впліталася заграва,
летів у небо дзвінкокрилий сміх

Микола Дудар
2024.09.13 22:02
Ти спішиш... я спішу... спішимо
Поміж нами загублена швидкість...
Може суму затрат й втратимо
Та залишим на згатку пластичність…

Ми так раді порадам родин,
Що до нас і при нас тут бували
Так, на подив ходи кожен родич родив

Сонце Місяць
2024.09.13 21:55
моя автоепітафія він курив & пив усяке ріжне
прибуває потягом через залишки пройдешнього літа
він намагався не здатись занадто ніжним
імовірно зарозумілим але зарозумілість привітна

як би все ж пригадати назву квітів отих що ~
та рушатиме потяг про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ночі Вітер / Вірші

 Час...
Міряли, судили і рядили, -
Часу вдосталь, щастя – через край.
Катували словом і …любили,
Пекло днів приймаючи за рай.

Що, про що – ніхто тепер не скаже,
Обминали Бога хто як міг.
Крайніх не шукали. Хто ж розв’яже
«Рук сплетіння і сплетіння ніг.»

Вийшов час, пройшов химерну браму.
День сконав без тіні каяття.
Та рука в руці шматують рану
Лінії кохання і життя.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-18 18:08:50
Переглядів сторінки твору 3472
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.986 / 5.81)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.038 / 5.92)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.08.01 23:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2017-02-18 21:03:14 ]
Гарно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-19 10:31:15 ]
Навзаєм)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-18 22:03:33 ]
Все-таки дивовижна субстанція - час...
І поезія - незбагненна штука...
Зачарували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-19 10:32:25 ]
І ми...))) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-02-19 14:10:42 ]
Незважаючи на сумний мотив гарного вірша, мені він не звучить скорботним тоном...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-19 17:12:26 ]
НІ, не поминальне))) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-19 15:24:49 ]
Час засіяв згубами надій
Всі шляхи від вчора й до сьогодні,
Обірвавши пелюстини мрій,
Наші сподівання благородні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-19 17:15:35 ]
Да, мой отец говорил,- нужно чаще заглядывать в паспорт...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-19 18:36:23 ]
Рани з часом мають здатність затягуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-19 18:45:18 ]
...але...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-02-21 21:48:49 ]
Коли читав Вашого вірша, ніби пройшла перед очима ціла епоха, частину якої побачив і відчув, відколи живу. Лінії кожання і життя. Спочатку мені здалося, що цим рядком звужуєте поетичне зображення маштабного, а потім зрозумів, що навпаки - розширюєте, бо немає в кожного з нас важливішого від ліній кожання і життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:47:08 ]
Все минає...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-02-21 21:51:13 ]
кохання - виправив одруківку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:42:26 ]
Чудово, глибоко, Володимире! Дуже сподобалось!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-02-22 12:47:31 ]
Привіт)))!