Сподіваюся, мій коментар не буде видалено. Бо інакше: навіщо публікувати, якщо не можна відгукнутися мені?

Вітер леліє. Пасувало б інше слово. Леліє надто ніжне для цього тексту. Де йдеться про кохання чи материнство, слово леліє доречне. Хвилі леліють. наприклад. А вітер "скупо леліє" - нмд, невдало.

Початком вірша бачу оці рядки.


Йде старець (чи митар?), минають негоди, століття,
Обабіч дороги – плакучі рокити, хрести.
Хтось вічний у слові, у промені сонця, у дітях,
А другим судилось у полі зелом прорости…

Інакше не зрозуміло, хто плететься.
Я надаю архітектоніці тексту величезного значення, вірш увиразниться... тому раджу прислухатися.

Дорога у небо громами розорана, сіра
І безвість холодна, безмежно-глибока, як рів.

Це сильні рядки.

КрадЕться. Має бути крАдеться, словниковий наголос такий.

Чи думав, чи мріяв, пішовши крізь повені, драми?..

Як може людина не думати і не мріяти? Звичайно ж, думав.
Можна попрацювати над рядком.
Водевіль...Чи умотивоване слово тут? Шапіто - так. Можна водевіль замінити іншим.

А другим - а іншим.
Рокита...знаю, що є слово таке у словнику, сама б не вживала, росіянизмом пахне.

...чи є країна, де завжди людині жилося щасливо? де громами не розоране небо.......
Іноді виникає бажання сказати: чи не досить писати про важке, гнітюче...
Але й сама пишу на таку тему.

Загалом...вірш досить сильний.
Сподіваюся, мій коментар - цікавий і корисний.
Натхнення та миру нам.

Цікаво побачити, як Ви відреагуєте на змістовні зауваження досвідченої поетеси. Щодо композиції, то останню строфу я не радив би переміщувати, інакше рухне фундамент архітектоніки. Простіше показати ЛГ в першому рядку, наприклад:
Плететься бурлака, натомлений часом і болем –

Погоджуся з Ігорем. Увиразнити варто словом на кшталт бурлака.