ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Пора на фронт
Пора на фронт. І годі віршувати
Та на Парнасі тішити богів.
Бери до рук важкого автомата,
Іди у бій вбивати ворогів.

Замкни вуста. Покинь чарівне стило,
Біда прийшла і в твій приватний рай.
Сусід у дім ввірвався здичавілий,
Його сліди забруднили наш край.

Сьогодні ти потрібен десь у полі,
Негідно его тішити з-за спин.
І хай курок натре тобі мозолю,
Поет - це, перш за все, громадянин.

Нема старих і хворих у поетів
Допоки ніж утримає рука.
Тебе страшить руків'я пістолета?
Ти - не мужик! Кишка твоя тонка!

Братів своїх до бою словом кличеш,
А сам сидиш сполоханим щуром.
Коли вернешся - от тоді й напишеш
Про неба синь і трави за селом.

Ще буде час бучні складати оди
Та лірики накрапати з пера,
Іди на захист власного народу,
На Сході він в окопах умира.

2014 рік, травень




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-04-19 15:23:59
Переглядів сторінки твору 4169
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.07 19:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-04-19 18:50:36 ]
Якщо наказову форму поміняти на першу особу теперішнього часуЄ стане зрозумілішою позиція автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 19:35:45 ]
Я от що думаю- може вірш видалити, бо після цієі публікації автори призупинили писати свої ананси? Вірш був написаний весною 2014, а зараз інший час.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 20:20:56 ]
Я згодна, що вірш надто десь атегоричний. Але - можна під ним поставити дату написання, буде зрозуміліше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 21:28:17 ]
Франклін Рузвельт у квітні 1945 казав про те, що більше, аніж завершення тієї великої війни, люди чекають закінчення усіх воєн.
Щоб раз і назавжди був покладений кінець оцим брутальним, нелюдським, глибоко непрактичним, як він висловився, методам подолання міжурядових дурощів.

Без коментарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 23:08:22 ]
У нас серед митців уже був випадок - оперний співак 42 роки у розквіті сил і таланту - співав у "Метрополітен-опера", українець, прізвища зараз не згадаю - пішов добровольцем на фронт і через тиждень загинув. Дурна і непотрібна смерть. Міг би ще співати багато років і співом підіймати люд на боротьбу, тих же профі- військовиків-контрактників.
Воювати повинні професіонали військовики, хто любить це діло, любить стріляти, убивати. А поет на фронті замріється і його вб"ють у перший же день війни. Це ж не ситуація, коли тотальна війна і всі беруть до рук зброю і старі й малі, тоді всі воюють і поети - у перший рядах, як Шандор Петефі, який загинув на війні у 26 років. А коли ще є кому воювати, то чи не краще щоб справді обдарований поет воював словом? Слово - в талановитих руках - нерідко сильніша і більш убивча зброя, ніж автомат чи граната!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 00:09:45 ]
А хто ж захистив Україну у 2014 році - армія, добровольці чи "пацифісти"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:48:41 ]
Колишні військовики переважно і добровольці, близькі до армії, але є не поети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:49:02 ]
але ж не поети


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 09:54:08 ]
Чому ж? А Олексій Бик хіба не поет?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 16:30:40 ]
Я написав переважно, чи Ви того що Вам не хочеться, помічати не вмієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 23:38:36 ]
Справді, не помітив. Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 06:08:10 ]
Історична практика свідчить: громадянські війни тривають у 12 разів довше, аніж класичні міждержавні протистояння. А ця війна, підживлювана нашою північною сусідкою та ще й з відкритим кордоном, може продовжуватися до повної знемоги. Простих Іванів із села банально може не вистачити на фронті. Бо загрібають на службу переважно сільських хлопчаків, яким немає де сховатися. А біла кісточка не хоче навіть волонтерствувати. Ця війна проявила як найкращі риси нації, так і ганебні індивідуальні особливості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 08:42:18 ]
Гарно сказали про "бiлу кiсточку", згодна.
I з паном Iваном згодна, "я" тут потрiбнiше, анiж "ти".
Эдине, що не сподобалось, це оформлення тексту в пафос радянських часiв. Але то справа смаку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:54:14 ]
Ми з капелою бандуристів їздили 5 разів у зону АТО,і співали перед воїнами, як один національний колектив. І як треба, то візьмемо в руки зброю і підем воювати, як стояли на Майдані і каміння кидали.Не побоїмося. Побачимо, чого варті провокатори, які кличуть іти на фронт, а самі сидять у тилу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 10:06:16 ]
А я слова Рузвельта навела, бо вмерти можна будь-де.
От жити: навести лад, розбудувати, покращити те, що маємо...надати робочі місця...це не в усякого вийде.
Дивуюся тим, хто хвацько закликає вмирати. Не люблю руйнації, бо не завжди "зруйную і відбудую" втілюється. Хлопчиків жаль, Олександре. І дівчаток - теж.
Політики мусили б діяти так, щоб мир панував. Війна - не моя естетика, даруйте. І частіше вона - бізнес на крові.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 13:13:07 ]
Для мене життя сільського учителя, хлібороба або митця однаково цінне. Кожен із них приносить рівнозначну користь. Тому питання іти чи не іти лежить виключно в морально-етичній площині кожної окремо взятої людини. А естетики в трупах та війні шукають збоченці. Цей вірш говорить не про це.