ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.08.29 17:35
Дід Василь і Книга Пилу
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски: - То для онучків, то на продаж, а то для хрума. Кукурудзу нин

Віктор Кучерук
2025.08.29 05:46
* * *
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.

Борис Костиря
2025.08.28 22:01
* * *
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити

Олена Побийголод
2025.08.28 21:43
1961. Дірки у сирі (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?

«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,

Євген Федчук
2025.08.28 19:27
Про російсько-японську війну
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
* * *
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Поробили
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
* * *
Голоси із покинутого будинку,
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Щось воно не так
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Тепла ілюзія
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
* * *
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Іван Франко
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
* * *
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Пора на фронт
Пора на фронт. І годі віршувати
Та на Парнасі тішити богів.
Бери до рук важкого автомата,
Іди у бій вбивати ворогів.

Замкни вуста. Покинь чарівне стило,
Біда прийшла і в твій приватний рай.
Сусід у дім ввірвався здичавілий,
Його сліди забруднили наш край.

Сьогодні ти потрібен десь у полі,
Негідно его тішити з-за спин.
І хай курок натре тобі мозолю,
Поет - це, перш за все, громадянин.

Нема старих і хворих у поетів
Допоки ніж утримає рука.
Тебе страшить руків'я пістолета?
Ти - не мужик! Кишка твоя тонка!

Братів своїх до бою словом кличеш,
А сам сидиш сполоханим щуром.
Коли вернешся - от тоді й напишеш
Про неба синь і трави за селом.

Ще буде час бучні складати оди
Та лірики накрапати з пера,
Іди на захист власного народу,
На Сході він в окопах умира.

2014 рік, травень




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-04-19 15:23:59
Переглядів сторінки твору 3552
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.919 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.226 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.26 11:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-04-19 18:50:36 ]
Якщо наказову форму поміняти на першу особу теперішнього часуЄ стане зрозумілішою позиція автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 19:35:45 ]
Я от що думаю- може вірш видалити, бо після цієі публікації автори призупинили писати свої ананси? Вірш був написаний весною 2014, а зараз інший час.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 20:20:56 ]
Я згодна, що вірш надто десь атегоричний. Але - можна під ним поставити дату написання, буде зрозуміліше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 21:28:17 ]
Франклін Рузвельт у квітні 1945 казав про те, що більше, аніж завершення тієї великої війни, люди чекають закінчення усіх воєн.
Щоб раз і назавжди був покладений кінець оцим брутальним, нелюдським, глибоко непрактичним, як він висловився, методам подолання міжурядових дурощів.

Без коментарів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-19 23:08:22 ]
У нас серед митців уже був випадок - оперний співак 42 роки у розквіті сил і таланту - співав у "Метрополітен-опера", українець, прізвища зараз не згадаю - пішов добровольцем на фронт і через тиждень загинув. Дурна і непотрібна смерть. Міг би ще співати багато років і співом підіймати люд на боротьбу, тих же профі- військовиків-контрактників.
Воювати повинні професіонали військовики, хто любить це діло, любить стріляти, убивати. А поет на фронті замріється і його вб"ють у перший же день війни. Це ж не ситуація, коли тотальна війна і всі беруть до рук зброю і старі й малі, тоді всі воюють і поети - у перший рядах, як Шандор Петефі, який загинув на війні у 26 років. А коли ще є кому воювати, то чи не краще щоб справді обдарований поет воював словом? Слово - в талановитих руках - нерідко сильніша і більш убивча зброя, ніж автомат чи граната!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 00:09:45 ]
А хто ж захистив Україну у 2014 році - армія, добровольці чи "пацифісти"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:48:41 ]
Колишні військовики переважно і добровольці, близькі до армії, але є не поети.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:49:02 ]
але ж не поети


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 09:54:08 ]
Чому ж? А Олексій Бик хіба не поет?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 16:30:40 ]
Я написав переважно, чи Ви того що Вам не хочеться, помічати не вмієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 23:38:36 ]
Справді, не помітив. Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 06:08:10 ]
Історична практика свідчить: громадянські війни тривають у 12 разів довше, аніж класичні міждержавні протистояння. А ця війна, підживлювана нашою північною сусідкою та ще й з відкритим кордоном, може продовжуватися до повної знемоги. Простих Іванів із села банально може не вистачити на фронті. Бо загрібають на службу переважно сільських хлопчаків, яким немає де сховатися. А біла кісточка не хоче навіть волонтерствувати. Ця війна проявила як найкращі риси нації, так і ганебні індивідуальні особливості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 08:42:18 ]
Гарно сказали про "бiлу кiсточку", згодна.
I з паном Iваном згодна, "я" тут потрiбнiше, анiж "ти".
Эдине, що не сподобалось, це оформлення тексту в пафос радянських часiв. Але то справа смаку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:54:14 ]
Ми з капелою бандуристів їздили 5 разів у зону АТО,і співали перед воїнами, як один національний колектив. І як треба, то візьмемо в руки зброю і підем воювати, як стояли на Майдані і каміння кидали.Не побоїмося. Побачимо, чого варті провокатори, які кличуть іти на фронт, а самі сидять у тилу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 10:06:16 ]
А я слова Рузвельта навела, бо вмерти можна будь-де.
От жити: навести лад, розбудувати, покращити те, що маємо...надати робочі місця...це не в усякого вийде.
Дивуюся тим, хто хвацько закликає вмирати. Не люблю руйнації, бо не завжди "зруйную і відбудую" втілюється. Хлопчиків жаль, Олександре. І дівчаток - теж.
Політики мусили б діяти так, щоб мир панував. Війна - не моя естетика, даруйте. І частіше вона - бізнес на крові.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 13:13:07 ]
Для мене життя сільського учителя, хлібороба або митця однаково цінне. Кожен із них приносить рівнозначну користь. Тому питання іти чи не іти лежить виключно в морально-етичній площині кожної окремо взятої людини. А естетики в трупах та війні шукають збоченці. Цей вірш говорить не про це.