ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Не клич біду
Не клич біду. Вона сама прийде,
Запазурить обіймами печалі.
Благати пощадити - то пусте:
Ножа у серце зажене зі сталі.

Підступно підкрадеться, наче тать,
Або як тихий дріботливий дощик.
І смерті покладе важку печать,
І забере у тебе найдорожче.

І ти не встигнеш крикнути услід
Та долі одвести лихої руку.
І гаснеш сам. Й довкола гасне світ.
І щось у грудях вкорчиться у муках.

Не клич біду. Вона вже за плечем,
Уголодніло дихає у спину,
Дамокловим схилилася мечем
Аби і ти зігнув свої коліна.

20.04.2017р.




Найвища оцінка Володимир Бойко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 4.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-20 06:40:02
Переглядів сторінки твору 4586
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.609 / 5  (4.935 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.130 / 4.5  (5.268 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.22 14:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 08:34:07 ]
Сильно. Пройняло.
Подобаэться, що у Вас такi рiзнi речi.
Саш, до пари "гаснеш, гасне" можливо "корчиться"? Щоб час продовжити однаковим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:56:52 ]
Цей вірш замість підіймати народ з колін, примушує їх опускати і сіє зневіру в душах. Не це потрібно зараз нашому народові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 09:58:15 ]
Я над цим думав. Вирішив залишити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 22:23:54 ]
Тепер і я побачила, що Ви праві відносно цього слова.
А світ дійсно гасне. Надовго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-20 10:15:06 ]
Сприймаю як вірш-роздум про вибір шляху, заклик бути завжди наготові. Хоя печально, зате актуально. Адже біда чигає довкола.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 13:20:04 ]
Я не пишу вірші за принципом "Чого зволите?". Це не ресторан, де подають блюда на замовлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 16:32:56 ]
Так, ти пишеш за принципом: раз мені погано, то хай так буде усим навколо - така наша ментальність на відміну від єврейської, наприклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-04-20 17:25:08 ]
Ох, з тою бідою...
Кликати її точно не варто!.. Але й уникати -- згубно...
Десь є щастя, а десь біда -- й всі наші, нами ж заслужені!..
Угу, є щось вище за наше розуміння -- і це вартує поважати... Ми, звичайно ж, "царі"... природи, але ще поганенькі достоту... ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 23:07:39 ]
Куди нам до Вас, Юро, нікчемним поганеньким "царям" Природи, ще й плюгавеньким поетам порівняно з Вашим досконалим письмом і глибиною розміння. Дякую, що поставили на місце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-04-20 23:10:41 ]
Ярославе, Ви просто на очах зростаєте!.. Така самокритичність)
До речі, а кого я поставив?.. Може не туди?.. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 23:18:30 ]
Зростаю чи росту, Юро? Майстер слова повинен відчувати різницю цих слів... А щодо того, кого поставили - Ви делікатний чоловік - нікого. Це я - сам себе поставив з Вашого дозволу!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-04-20 23:37:29 ]
Якби Ви були рослиною, то може б і росли... А зростати можна лиш докладаючи до цього власні зусилля та розум... І лише пост-фактум, можливо, хтсоь засвідчить, що Ви виросли, нарешті...
Відчуття -- це саме те... Відчуття вище й глибше за уніфіковані та стандартизовані правила й означення... "Не скасувати Він прийшов закон, а... вдосконалити!.."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-21 00:18:21 ]
А як же усталений вислів: ростеш над собою? Мається на увазі духовне зростання! Сини зростають, а такі підстаркуваті дядьки, як я, уже вниз... зростають чи усихають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-04-21 00:32:16 ]
Можна і вирости, а хтось і пригає...
Колись я так і описав свій життєвий етап -- як стрибок... до себе іншого або справжнього... Згадувати моторошно!.. )
Ну, як Ви про духовне зростання -- то, вочевидь, не про всихання!.. А тіло?.. Що ж, тіло - та і я вже не хлопчик!..
Ми вище за тіло - повинні бути, щонайменш!.. Хіба ж ми не поети?.. Ну, Ярославе, хіба ж ні?.. )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-21 08:20:35 ]
Дякую, радий, що дійшли спільної думки. Сподіваюсь, що так...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 19:28:20 ]
Хто хоч раз у житті пережив фатальну втрату, той розуміє про що цей вірш. Він про невідворотнє, про біль людини, яка безсила втрутитися у промисел божий. Цей вірш закликає до співпереживання, до милосердя урешті решт. І якшо бути повністю одкровенним - цей вірш про матір, яка вмирала на моїх руках. Не думав, що хтось буде сприймати мої поезії як особисті образи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-20 23:12:28 ]
У тебе не графоманський рівень письма, Сашо, щоб ти пояснював, про що ти пишеш! Все зрозуміло з тексту. Є Образ біди, є навіть образ наближення смерті ЛГ, але матері там, вибач, немає. Усі поети великі, пишучи про матір, вживали це слово "мамо" чи "матір" у тексті. А раз його нема - цього слова, то коментар сприймається, даруй, як уміння викрутитися зі складної ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2017-04-21 02:30:30 ]
Написано з болю... І щодо попередніх коментарів, - не згодн що поет повинен вказувать про кого чи про що він пише... То діло особисте.