Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.04
10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
2026.05.04
09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
2026.05.04
08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
2026.05.04
06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
2026.05.03
15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
2026.05.03
13:43
Яків Хелемський (1914-2003; народився й провів юність в Україні)
Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.
Юність минає умить зазвичай,
Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.
Юність минає умить зазвичай,
2026.05.03
13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
2026.05.03
13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
2026.05.03
11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
2026.05.03
10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
2026.05.03
10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
2026.05.03
09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
2026.05.03
09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Значкова (1991) /
Рецензії
Клімт
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Клімт
Густав Клімт - великий художник епохи Модерн. Його ім'я вписане в хрестоматії з образотворчого мистецтва. Нині він вважається класиком, хоча за життя Клімт був епатажним новатором - його оголені персонажі-музи були відверті навіть для нравів Модерну. Особистість Густава Клімта є джерелом впливу та натхнення для сучасних митців. У 2006 році, в пам'ять про знаменитого австрійського художника був знятий художній фільм «Клімт».
Режисером «Клімта» є Рауль Руіс. Сам фільм не належить до культурного доробку певної країні - кіно створювала велика міжнародна група з Німеччини, Австрії, Франції та Великобританії. Роль відомого художника втілив чудовий Джон Малкович.
Композиційно події фільму починаються з кінця історії життя Клімта. Художник помирає. Він то в мареннях, то в повній нетямі. У його свідомості миготять картинки з минулого. Змінюючись, вони складаються в калейдоскоп і знову тануть у небутті. «Клімт» не має чіткого сюжету, жанр можна визначити, як сюрреалістична драма.
Фільм не є строго біографічним. Навіть більше — творча сторона життя художника практично не зачіпається. Ми майже не бачимо Клімта у втілені Малковича за мольбертом в майстерні. Оминувши процес творення шедеврів, лейтмотивом іде виключно результат - виставки картин митця.
Період часу, охоплений режисерським задумом - останні 15 років життя майстра. Для того, щоб простежити шлях творчої особистості Клімта, Рауль Руіс концептуально обрав два епізоди життя художника, на контрасті показав зірковий злет і бляклий захід його сонця.
Рік 1900, стик століть. Царство епохи Модерн. Але ще не войовничого. Жінки прикрашають себе бабками і метеликами, чоловіки прикрашають себе жінками. І серед цієї богеми -світський Б-г Густав Клімт, естет, гедоніст і поціновувач красивої атрибутики. Він молодий, успішний і задоволений життям. Замовлення сиплються на нього, як із рогу достатку. Він в постійному творчому пошуку. Йому цікаво все нове. Він легко йде на експеримент. Саме на цей період життя припадає історія пристрасті Клімта до Лиа де Кастро (Сеффрон Берроуз). Актриса втілила образ салонної дами з архетипними рисами жінки Модерну - ніжної музи з ледь помітними паростками емансипації.
Півтора десятка років після. Ми бачимо Клімта, як людину, що досконало знає свою професію, людину, що досягла вершини. І на жаль, людину, яка втратила інтерес до творчості. Контрапунктом їдуть імениті полотна Клімта — натхненні роботи втомленого майстра.
Джон Малкович талановито передав психологію ранимої, часом неврастенічної особистості: від внутрішньої гармонії до хаосу, від самостворення до саморуйнування.
«Клімт» - один із найкрасивіших фільмів, художнє рішення якого витримане в стилі арт-нуво. Інтер'єри, костюми, елементи побуту — усі складові оформлення відповідають єдиній естетиці. Чітка прив'язка до епохи і жодних еклектичних експериментів.
Надзвичайно важко відділити людину від міфу. Творчій групі фільму вдалося показати Густава Клімта без гриму і ретуші, без ореолу геніальності.
“Клімт - фільм про те, як життя видатного художника, волею обставин і оточення перетворилося на "декоративне панно", на імітацію буття для мінливого настрою публіки.
Режисером «Клімта» є Рауль Руіс. Сам фільм не належить до культурного доробку певної країні - кіно створювала велика міжнародна група з Німеччини, Австрії, Франції та Великобританії. Роль відомого художника втілив чудовий Джон Малкович.
Композиційно події фільму починаються з кінця історії життя Клімта. Художник помирає. Він то в мареннях, то в повній нетямі. У його свідомості миготять картинки з минулого. Змінюючись, вони складаються в калейдоскоп і знову тануть у небутті. «Клімт» не має чіткого сюжету, жанр можна визначити, як сюрреалістична драма.
Фільм не є строго біографічним. Навіть більше — творча сторона життя художника практично не зачіпається. Ми майже не бачимо Клімта у втілені Малковича за мольбертом в майстерні. Оминувши процес творення шедеврів, лейтмотивом іде виключно результат - виставки картин митця.
Період часу, охоплений режисерським задумом - останні 15 років життя майстра. Для того, щоб простежити шлях творчої особистості Клімта, Рауль Руіс концептуально обрав два епізоди життя художника, на контрасті показав зірковий злет і бляклий захід його сонця.
Рік 1900, стик століть. Царство епохи Модерн. Але ще не войовничого. Жінки прикрашають себе бабками і метеликами, чоловіки прикрашають себе жінками. І серед цієї богеми -світський Б-г Густав Клімт, естет, гедоніст і поціновувач красивої атрибутики. Він молодий, успішний і задоволений життям. Замовлення сиплються на нього, як із рогу достатку. Він в постійному творчому пошуку. Йому цікаво все нове. Він легко йде на експеримент. Саме на цей період життя припадає історія пристрасті Клімта до Лиа де Кастро (Сеффрон Берроуз). Актриса втілила образ салонної дами з архетипними рисами жінки Модерну - ніжної музи з ледь помітними паростками емансипації.
Півтора десятка років після. Ми бачимо Клімта, як людину, що досконало знає свою професію, людину, що досягла вершини. І на жаль, людину, яка втратила інтерес до творчості. Контрапунктом їдуть імениті полотна Клімта — натхненні роботи втомленого майстра.
Джон Малкович талановито передав психологію ранимої, часом неврастенічної особистості: від внутрішньої гармонії до хаосу, від самостворення до саморуйнування.
«Клімт» - один із найкрасивіших фільмів, художнє рішення якого витримане в стилі арт-нуво. Інтер'єри, костюми, елементи побуту — усі складові оформлення відповідають єдиній естетиці. Чітка прив'язка до епохи і жодних еклектичних експериментів.
Надзвичайно важко відділити людину від міфу. Творчій групі фільму вдалося показати Густава Клімта без гриму і ретуші, без ореолу геніальності.
“Клімт - фільм про те, як життя видатного художника, волею обставин і оточення перетворилося на "декоративне панно", на імітацію буття для мінливого настрою публіки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
