Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
2025.10.28
12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
2025.10.28
11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
2025.10.28
06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Значкова (1991) /
Рецензії
Клімт
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Клімт
Густав Клімт - великий художник епохи Модерн. Його ім'я вписане в хрестоматії з образотворчого мистецтва. Нині він вважається класиком, хоча за життя Клімт був епатажним новатором - його оголені персонажі-музи були відверті навіть для нравів Модерну. Особистість Густава Клімта є джерелом впливу та натхнення для сучасних митців. У 2006 році, в пам'ять про знаменитого австрійського художника був знятий художній фільм «Клімт».
Режисером «Клімта» є Рауль Руіс. Сам фільм не належить до культурного доробку певної країні - кіно створювала велика міжнародна група з Німеччини, Австрії, Франції та Великобританії. Роль відомого художника втілив чудовий Джон Малкович.
Композиційно події фільму починаються з кінця історії життя Клімта. Художник помирає. Він то в мареннях, то в повній нетямі. У його свідомості миготять картинки з минулого. Змінюючись, вони складаються в калейдоскоп і знову тануть у небутті. «Клімт» не має чіткого сюжету, жанр можна визначити, як сюрреалістична драма.
Фільм не є строго біографічним. Навіть більше — творча сторона життя художника практично не зачіпається. Ми майже не бачимо Клімта у втілені Малковича за мольбертом в майстерні. Оминувши процес творення шедеврів, лейтмотивом іде виключно результат - виставки картин митця.
Період часу, охоплений режисерським задумом - останні 15 років життя майстра. Для того, щоб простежити шлях творчої особистості Клімта, Рауль Руіс концептуально обрав два епізоди життя художника, на контрасті показав зірковий злет і бляклий захід його сонця.
Рік 1900, стик століть. Царство епохи Модерн. Але ще не войовничого. Жінки прикрашають себе бабками і метеликами, чоловіки прикрашають себе жінками. І серед цієї богеми -світський Б-г Густав Клімт, естет, гедоніст і поціновувач красивої атрибутики. Він молодий, успішний і задоволений життям. Замовлення сиплються на нього, як із рогу достатку. Він в постійному творчому пошуку. Йому цікаво все нове. Він легко йде на експеримент. Саме на цей період життя припадає історія пристрасті Клімта до Лиа де Кастро (Сеффрон Берроуз). Актриса втілила образ салонної дами з архетипними рисами жінки Модерну - ніжної музи з ледь помітними паростками емансипації.
Півтора десятка років після. Ми бачимо Клімта, як людину, що досконало знає свою професію, людину, що досягла вершини. І на жаль, людину, яка втратила інтерес до творчості. Контрапунктом їдуть імениті полотна Клімта — натхненні роботи втомленого майстра.
Джон Малкович талановито передав психологію ранимої, часом неврастенічної особистості: від внутрішньої гармонії до хаосу, від самостворення до саморуйнування.
«Клімт» - один із найкрасивіших фільмів, художнє рішення якого витримане в стилі арт-нуво. Інтер'єри, костюми, елементи побуту — усі складові оформлення відповідають єдиній естетиці. Чітка прив'язка до епохи і жодних еклектичних експериментів.
Надзвичайно важко відділити людину від міфу. Творчій групі фільму вдалося показати Густава Клімта без гриму і ретуші, без ореолу геніальності.
“Клімт - фільм про те, як життя видатного художника, волею обставин і оточення перетворилося на "декоративне панно", на імітацію буття для мінливого настрою публіки.
Режисером «Клімта» є Рауль Руіс. Сам фільм не належить до культурного доробку певної країні - кіно створювала велика міжнародна група з Німеччини, Австрії, Франції та Великобританії. Роль відомого художника втілив чудовий Джон Малкович.
Композиційно події фільму починаються з кінця історії життя Клімта. Художник помирає. Він то в мареннях, то в повній нетямі. У його свідомості миготять картинки з минулого. Змінюючись, вони складаються в калейдоскоп і знову тануть у небутті. «Клімт» не має чіткого сюжету, жанр можна визначити, як сюрреалістична драма.
Фільм не є строго біографічним. Навіть більше — творча сторона життя художника практично не зачіпається. Ми майже не бачимо Клімта у втілені Малковича за мольбертом в майстерні. Оминувши процес творення шедеврів, лейтмотивом іде виключно результат - виставки картин митця.
Період часу, охоплений режисерським задумом - останні 15 років життя майстра. Для того, щоб простежити шлях творчої особистості Клімта, Рауль Руіс концептуально обрав два епізоди життя художника, на контрасті показав зірковий злет і бляклий захід його сонця.
Рік 1900, стик століть. Царство епохи Модерн. Але ще не войовничого. Жінки прикрашають себе бабками і метеликами, чоловіки прикрашають себе жінками. І серед цієї богеми -світський Б-г Густав Клімт, естет, гедоніст і поціновувач красивої атрибутики. Він молодий, успішний і задоволений життям. Замовлення сиплються на нього, як із рогу достатку. Він в постійному творчому пошуку. Йому цікаво все нове. Він легко йде на експеримент. Саме на цей період життя припадає історія пристрасті Клімта до Лиа де Кастро (Сеффрон Берроуз). Актриса втілила образ салонної дами з архетипними рисами жінки Модерну - ніжної музи з ледь помітними паростками емансипації.
Півтора десятка років після. Ми бачимо Клімта, як людину, що досконало знає свою професію, людину, що досягла вершини. І на жаль, людину, яка втратила інтерес до творчості. Контрапунктом їдуть імениті полотна Клімта — натхненні роботи втомленого майстра.
Джон Малкович талановито передав психологію ранимої, часом неврастенічної особистості: від внутрішньої гармонії до хаосу, від самостворення до саморуйнування.
«Клімт» - один із найкрасивіших фільмів, художнє рішення якого витримане в стилі арт-нуво. Інтер'єри, костюми, елементи побуту — усі складові оформлення відповідають єдиній естетиці. Чітка прив'язка до епохи і жодних еклектичних експериментів.
Надзвичайно важко відділити людину від міфу. Творчій групі фільму вдалося показати Густава Клімта без гриму і ретуші, без ореолу геніальності.
“Клімт - фільм про те, як життя видатного художника, волею обставин і оточення перетворилося на "декоративне панно", на імітацію буття для мінливого настрою публіки.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
