ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Критика | Аналітика

 Про вельбучних і не тільки…
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-05-16 18:02:28
Переглядів сторінки твору 14477
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:42:20 ]
Та не червонійте... Пишіть грамотно.

"У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі".
Так не пишуть навіть учні.
У році...а не рік. Або У зайве.
Виправляйте.
Щодо поспішності це не до мене. Це до жіночок, що вище висловлювалися, а я апелювала...у порожнечу.
Прочитайте про генія і таланти. Добраніч.
Бережіть себе. Бо я вже себе берегтиму. Не витрачатиму енергії на сайт.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:47:10 ]
Свіітлано,
для дівчаток-невігласів...
"У 2012 рік..."
"2012" – в якому році... "рік" – тривалість перебування. Все вірно – інша справа, що для Вас стандарт – вище за думку.
Будь-ласка, не вважайте себе за довершеність... Її просто не буває! )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:31:00 ]
І знову за рибу гроші.....
"Я дякую, пані Світлано, за Ваш коментар. Хоча здивована, що ви побачили у моєму дописі зверхність і звинувачення.
Я просто поділилася своїми роздумами, які передували тому, тепер уже не існуючому, моєму коментарю, який викликав таку дискусійну бурю. Більше пояснювати я не маю що.
Пишете про випадковість збігу. Не свідомо, не спеціально...
Я вже Вам майже вірю.
Що ж, таїна підсвідомого ще так мало досліджена...
Можливо, це десь звідти Вам виринуло.
Я теж буду втішена порозумінням.
Всього доброго".

Майже вірите... А мені вже байдуже до Вашої віри і невір`я.

Що саме "несвідомо", що виринуло?
Пані Галино, я вдесяте пояснюю: усі слова у вільному користуванні. Я жодного натяку не робила на сумну подію. Ви це можете зрозуміти нарешті...чи затялися...підозрювати...
У Сумській олб є Зайці Перші і Зайці Другі.
Може, ще заборонити вживати слово заєць? бо щось десь у когось...асоціації певні...
У мене когнітивний дисонанс.
Вас переконують, а Ви тягнете своєї... Вже майже вірите мені.
Та я не хочу витрачати ні на вас із Ларисою, ні сайт хвилини життя. Все вказує на те, що затялися вигризти із сайту яскраву авторку. Ранить Вас одне слово...пишете-зітхаєте...
А скільки враз (ран) ви завдаєте сучасниці? Витримаю. Обстріляна.
Кінець дискусії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 00:46:58 ]
Мені це все нагадує казочку про хлопчика, який завжди обманював, викрикуючи: "Вовки, вовки!", а коли, нарешті, і справді вовки стались, то йому ніхто й не повірив!..
Світлано, це не чужа дискусія, коли Ви з такою зверхністю ображаєте інших людей, в особливості жінок... Ніщо не дає на це право, навіть те, що Ви також жінка, або навіть те, що Ви себе самочинно знесли на якусь "вершину"!..
Жоден талант і тим більше геній ніколи не перейде етичної межі – до кривд та образ – оскільки про будь-яку світлу сторону цієї людини тоді одразу можна забути!.. Не ставайте темною складовою цього сайту та й взагалі, Світлано, будь-ласка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:57:48 ]
Я не завдавала Вам ран. Я двічі написала "Вибачте". Пишу про порозуміння. Цього Вам все одно не достатньо.
Нема на то ради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:55:25 ]
А мені це нагадує таке: Ви у рясу праведника, Юрію, рядитеся, а в самого роги стирчать під шапкою...
якщо така людина...як ви...починаєте мене виховувати.... допомагаючи наклепниці та...ще одній підозріливій авторці, то я впевнена...Сайт треба залишати негайно.
І Ви таки клон, цілком можливо.
Я не можу стати темною, бо світло вказує на закутків бруд, павутину...тощо.
Мені достатньо років, щоб не потребувати порад і настанов. Хто я...хто Ви - бачить Всевишній.
На вершині я чи під нею...це не Ваша турбота. І не провокуйте, святеннику...на коментарі. Ліпше працюйте над віршами. Безкоштовна порада. А далі вже за гроші.
Тому не пишіть. ............


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 01:05:57 ]
І скільки ж Ви хочете за свої "дорогоцінні" поради?.. З приводу моїх віршів, звісно!..
Таку можливість не можна втрачати нізащо!
........................

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 01:12:40 ]
Шановна Галино... Не лукавте. Нещирість вибачення надто помітна. І написали Ви допис, бо Вам таки соромно, цілком можливо. А от визнати, що абсолютно безпідставно поставили лінк на мій вірш на стор ... де повідомлення про сумне...не хочете.
І дискусії б не було.
Щодо шпильок, які я завдавала комусь... От задумалася: де ж хоча б один текст, в якому та шпилька? цвях... Соромно мені за Ларису, навіть пояснити не можу собі її поведінки. Навіщо обтяжувати душу наклепами... я не здатна розуміти таких людей.
Я не знала про її життя, а вона ВОЛАЛА "Людоньки...мене образили...написали про мене..."
манія?
Потім вибачалася і знову наклепи - отут від неї.
Переймається, у що сайт обернеться. Та сама ж болото розводить.
Я не хочу бути поряд із такими. Як відсторонитися?

Усі мої поезії оригінальні. Ваші переглянула, теж цікаві... Позбавляйтеся підозріливості. Ми усі такі різні, ойкумени свої у нас... я не звикла обмежувати свободи творчості.
Мені справді недостатньо вибачення у такому тоні, бо
моєї вини нема. А моя честь заплямована.
Порозуміння - лише тоді, як визнаєте безпідставність підозри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 01:27:31 ]
Я написала допис, бо вирішила почистити сумну сторінку від зайвих коментарів. Якщо б я цього допису не написала, будь-хто міг би сказати, що я тихенько стерла те все і сховалася. Я не ховаюся. Я пояснюю логіку моїх роздумів.
Підозри, заплямована честь - для чого вдаватись у такі крайні визначення?
Всього-на-всього асоціативні роздуми, емоційні враження...
Не подобається тон вибачення. За хвилю - не там стоятиме кома, чи крапка, і т.д.

Коли є бажання - шукається можливість. Коли нема бажання - шукається причина...

Надобраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 11:17:44 ]
Ок. Просто: "Вірю".
Ок. Просто: "Вибачте".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 01:41:21 ]
Знаєте, Галино, я отут поділюсь зі всіма одним своїм "секретом"... З приводу поезій, звісно – куди ж мені радити стосовно особистих якостей когось?..

Я дуже давно для себе прийняв рішення стосовно усіх авторів, які публікуються, зокрема, й на цьому сайті... Стосовно їх світлої та темної сторін...

І це універсальна ознака. Будь-яка підлота, гидота чи хоча б недбалість у ставленні до інших людей – а в поезії це одразу кидається в очі – стає присудом...
Немає жодного сенсу читати поезії людей, які за рахунок зовнішніх чи формальних ознак тимчасових стандартів віршування приховують свій брутальний, ганебний або просто мерзенний зміст...

Такої поезії необхідно сторонитись. Що я і роблю... Майстерність – лиш справа часу та бажання, а от щирість, доброзичливість та душевне тепло – це нескінченність неперервної роботи над собою кожної своєї миті, у будь-якій ситуації та без жодних винятків чи виправдань...

Якось про це забувається. Дехто навіть героізує демонічні чи просто жорстокі складові людської природи та й суспільства в цілому.
Ніхто не цінує зусиль тих людей, які боронять добро та правду. Тому що вони ніколи не здаються... І саме тому зло і підлість ніколи не перемагають.

І як би хтось не намагався підмінити справжню красу та неосяжність внутрішньою природи людини – стандартами, правилами та канонами – чуйність, щедрість та світла радість людської душі завжди перемагають... Просто тому, що більшого щастя – аніж відчуття власної причетності до Чогось вічного та нетлінного – ніхто не здатен вигадати чи підмінити...

Ви ж розумієте, що я не намагаюсь повчати чи говорити це лиш для того, щоб відокремити ганебних "творців" від чудових, насправді, людей?..

Я лиш висловлюю власну думку!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 02:29:25 ]
Дивоглядія... продовжується. Юрій (чий він клон?) секретами ділиться...

"Я дуже давно для себе прийняв рішення стосовно усіх авторів, які публікуються, зокрема, й на цьому сайті... Стосовно їх світлої та темної сторін..."..

От невгамовний... Єрметов. Що Ви знаєте про світло і тьму? Чи здатні відділяти грішне від праведного...чи дієте разом із тими, що кричали: "Розіпни!"?
А люмінограф примінити стосовно себе не пробували?!
Бо, вимірюючи потоки світла чи тьми ...Ви забуваєте про свою сутність. Зміряйте свої!
Кого Ви знаєте особисто?
Чого Ви підпряглися до цієї дивної дискусії? Що Ви знаєте про кожного учасника?
От я завжди думала: як міг Гітлер зібрати військо...повести знищувати...
Як можна запевнити, що людина - ворог...?
А просто: варто вказати на ціль...наснажити...
І вже ось я - мішень... вже я погана, нечуйна...нетерпима до фальші...
Пишу про всіх...про кожного...Штрикаю шпицями...сумління... вивищуюся, бо не згодна із наклепами... Де я і мої речі...)))))))))))
А кого саме я штрикала? За віщо? Словом ось завинила, не в той час написала його у рядку. Не погодилася викинути...
Де "ганебні" мої дії? Час від часу друкувалася на сайті, трималася дещо осторонь. Зауважувала...хвалила...мовчала.....
Майстерні, сайт для зростання. Чи для невігластва...графоманії... і кількох майстрів...? Хвалити недолуге це не моя прерогатива.
Та звідси підуть і ті, хто лишався...якщо погідний клімат не запанує. Де порядність, людяність? Творіть без мене.
Я перманентно...з року в рік мушу відбиватися від нападів. Лише тому, що інша. Яскрава і вільна. Колись я хотіла піти із сайту......але мудра віруюча жінка, поетеса Т. Селіванчик мені написала: "Ви левиця, не давайте себе принижувати!". І я трималася.
Мені не властиве "унічіженіє"... така порода. Авжеж, я погана, бо вимагаю поважати гідність.
Де ж те вічне і нетлінне у душі Юрія, Лариси...усіх, хто час від часу суне сірою навалою проти митця? Хто їх зупинить...... ряжених у лати брехні... зверхності, підлості...?
Питання риторичне. А я справді залишаю це болото...де є численні оази-сторінки достойників. Не хочу бути поряд із чужими по духові. Треба себе нарешті берегти.
Кому потрібна, знайдуть можливості спілкуватися. Забажаю, то повернуся. Шануйтеся.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 03:54:17 ]
Золотце – Ви, Свєто!..
І як таке дивко можна оминути? Забаєш і не оминеш...
Ви ж собі ціни не знаєте!.. Хвалите – й не нахвалитесь! Хтось ж не "спокуситься" на отаке маркетингування?
Може, так і треба? Хвалити себе... Привертати до себе увагу усіма можливими й неможливими способами... І вести "титанічну" боротьбу...
От тільки де ж Ваші вороги? І де краса Вашого, так би мовити, мистецтва? Не майстерність, а саме краса? Що осяює і живить, й надихає?
Те, що починається з правди – і правду боронить... Те, що любить усіх – і радіє разом з ними... Те, що прозріває в неосяжне та не погрожує, усміхається та підморгує, ледь дуркує і з найменших крапелинок створює райдужне свято...
Де воно, ото, скажіть? Хочу побачити!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 04:50:46 ]
*забажаєш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 04:26:27 ]
Авжеж, давно знаю - хто, навіщо - Я. Кому слугую.
А дуркують блазні, паяци. Підморгують лукаві.
А я чиста, із Божою Іскрою, що осяває шлях.
.............................................
А бачить зрячий, а не прикритий маскою. Натхнення шукайте деінде, а не в ковтьобах.
Оце й усе, Юрію. Книгу замовити можна - і насолоджуватися золотим словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 04:57:10 ]
Почуття гумору – найліпші ліки від незугарності та пересічності.
"Смійтеся, панове, смійтеся, тому що усі дурощі цього світу стаються саме з серйозним виразом обличчя"
;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 15:24:30 ]
Як підсумок дискусій

***

Великі поети не вміють писати віршів.
Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав.
Графоманові краще. Графоман вирішив
написати –
і написав.

Про що завгодно.
Коли завгодно.
Скільки завгодно.
І завжди всує.
Головне, що не антинародно.
Народ засилосує.

А геніальні поети – такі бездарні!
Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою.
А ті клаптенята паперу – то смертельні плацдарми
самотньої битви з державами,
з часом,
з самим собою.

Ліна Костенко.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 16:04:01 ]
Гарна ідея! Доєднаюсь!..

Ліна Костенко

* * *

Відмикаю світанок скрипичним ключем.
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
Горизонт піднімав багряним плечем
день —
як нотну сторінку вічності.

Що сьогодні?
Який веселий фрагмент
із моєї шаленої долі?
Усміхається правда очима легенд
і свобода — очима неволі.

Любов неповторна —
моя валторна.
Шляхи прощальні —
перша скрипка печалі.
А в сірі будні
буду бити, як в бубни.
Дуже мені легко. Дуже мені трудно.

Еволюція гусячих пер.
Філософій забрьоханий німб.
Слово — прізвище думки тепер,
а частіше — її псевдонім.

Так чого ж я шукаю і чим я жива?!
Велемовний світ, велелюдний.
Ви поезія, вірші?
Чи тільки слова?
У майбутнього слух абсолютний!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-05-17 17:12:47 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=120471


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 17:16:27 ]


Василь Стус




Творчість | Біографія | Критика
"А скажи - Модільяні був ідіот..."


А скажи - Модільяні був ідіот? -
допитувалась вона,
коли я вправними, як у піаніста, пальцями
вигравав на засмаглих персах.

- Такий же ідіот, як і всі в цьому світі, -
повчав я, обіймаючи
успокоєні вибухи її сідниць.

- Розумієш, старий, я часто думаю
про незвичайність мистцтва.
Це зайва розкіш.

- Так, мистецтво - то завше надмір, -
відповідав, виціловуючи коліна.

- Але надмір лише й рятує нас від убогості.
Смертним полишається єдине:
бодай маленький надмір -
У вірі,
у звичках,
у смаках,
просто - в примхах.

- Так, моя маленька. Саме так.
Ти як завжди говориш діло, -
повторював,
клацаючи зубами од пристрасті.

- А коли в нас народиться доня,
ми кластимем їй в узголів'я тільки троянди, -
охриплим голосом проказувала вона.

- Так. В узголів'ї і неодмінно -
троянди, - не своїм голосом
я погоджувався покірно.

- Яка докучлива муха -
дзижчить і дзичжчить.
Убий її, любчику.


1   2   3   Переглянути все