ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Критика | Аналітика

 Про вельбучних і не тільки…
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-05-16 18:02:28
Переглядів сторінки твору 13728
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:42:20 ]
Та не червонійте... Пишіть грамотно.

"У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі".
Так не пишуть навіть учні.
У році...а не рік. Або У зайве.
Виправляйте.
Щодо поспішності це не до мене. Це до жіночок, що вище висловлювалися, а я апелювала...у порожнечу.
Прочитайте про генія і таланти. Добраніч.
Бережіть себе. Бо я вже себе берегтиму. Не витрачатиму енергії на сайт.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:47:10 ]
Свіітлано,
для дівчаток-невігласів...
"У 2012 рік..."
"2012" – в якому році... "рік" – тривалість перебування. Все вірно – інша справа, що для Вас стандарт – вище за думку.
Будь-ласка, не вважайте себе за довершеність... Її просто не буває! )

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:31:00 ]
І знову за рибу гроші.....
"Я дякую, пані Світлано, за Ваш коментар. Хоча здивована, що ви побачили у моєму дописі зверхність і звинувачення.
Я просто поділилася своїми роздумами, які передували тому, тепер уже не існуючому, моєму коментарю, який викликав таку дискусійну бурю. Більше пояснювати я не маю що.
Пишете про випадковість збігу. Не свідомо, не спеціально...
Я вже Вам майже вірю.
Що ж, таїна підсвідомого ще так мало досліджена...
Можливо, це десь звідти Вам виринуло.
Я теж буду втішена порозумінням.
Всього доброго".

Майже вірите... А мені вже байдуже до Вашої віри і невір`я.

Що саме "несвідомо", що виринуло?
Пані Галино, я вдесяте пояснюю: усі слова у вільному користуванні. Я жодного натяку не робила на сумну подію. Ви це можете зрозуміти нарешті...чи затялися...підозрювати...
У Сумській олб є Зайці Перші і Зайці Другі.
Може, ще заборонити вживати слово заєць? бо щось десь у когось...асоціації певні...
У мене когнітивний дисонанс.
Вас переконують, а Ви тягнете своєї... Вже майже вірите мені.
Та я не хочу витрачати ні на вас із Ларисою, ні сайт хвилини життя. Все вказує на те, що затялися вигризти із сайту яскраву авторку. Ранить Вас одне слово...пишете-зітхаєте...
А скільки враз (ран) ви завдаєте сучасниці? Витримаю. Обстріляна.
Кінець дискусії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 00:46:58 ]
Мені це все нагадує казочку про хлопчика, який завжди обманював, викрикуючи: "Вовки, вовки!", а коли, нарешті, і справді вовки стались, то йому ніхто й не повірив!..
Світлано, це не чужа дискусія, коли Ви з такою зверхністю ображаєте інших людей, в особливості жінок... Ніщо не дає на це право, навіть те, що Ви також жінка, або навіть те, що Ви себе самочинно знесли на якусь "вершину"!..
Жоден талант і тим більше геній ніколи не перейде етичної межі – до кривд та образ – оскільки про будь-яку світлу сторону цієї людини тоді одразу можна забути!.. Не ставайте темною складовою цього сайту та й взагалі, Світлано, будь-ласка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:57:48 ]
Я не завдавала Вам ран. Я двічі написала "Вибачте". Пишу про порозуміння. Цього Вам все одно не достатньо.
Нема на то ради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:55:25 ]
А мені це нагадує таке: Ви у рясу праведника, Юрію, рядитеся, а в самого роги стирчать під шапкою...
якщо така людина...як ви...починаєте мене виховувати.... допомагаючи наклепниці та...ще одній підозріливій авторці, то я впевнена...Сайт треба залишати негайно.
І Ви таки клон, цілком можливо.
Я не можу стати темною, бо світло вказує на закутків бруд, павутину...тощо.
Мені достатньо років, щоб не потребувати порад і настанов. Хто я...хто Ви - бачить Всевишній.
На вершині я чи під нею...це не Ваша турбота. І не провокуйте, святеннику...на коментарі. Ліпше працюйте над віршами. Безкоштовна порада. А далі вже за гроші.
Тому не пишіть. ............


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 01:05:57 ]
І скільки ж Ви хочете за свої "дорогоцінні" поради?.. З приводу моїх віршів, звісно!..
Таку можливість не можна втрачати нізащо!
........................

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 01:12:40 ]
Шановна Галино... Не лукавте. Нещирість вибачення надто помітна. І написали Ви допис, бо Вам таки соромно, цілком можливо. А от визнати, що абсолютно безпідставно поставили лінк на мій вірш на стор ... де повідомлення про сумне...не хочете.
І дискусії б не було.
Щодо шпильок, які я завдавала комусь... От задумалася: де ж хоча б один текст, в якому та шпилька? цвях... Соромно мені за Ларису, навіть пояснити не можу собі її поведінки. Навіщо обтяжувати душу наклепами... я не здатна розуміти таких людей.
Я не знала про її життя, а вона ВОЛАЛА "Людоньки...мене образили...написали про мене..."
манія?
Потім вибачалася і знову наклепи - отут від неї.
Переймається, у що сайт обернеться. Та сама ж болото розводить.
Я не хочу бути поряд із такими. Як відсторонитися?

Усі мої поезії оригінальні. Ваші переглянула, теж цікаві... Позбавляйтеся підозріливості. Ми усі такі різні, ойкумени свої у нас... я не звикла обмежувати свободи творчості.
Мені справді недостатньо вибачення у такому тоні, бо
моєї вини нема. А моя честь заплямована.
Порозуміння - лише тоді, як визнаєте безпідставність підозри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 01:27:31 ]
Я написала допис, бо вирішила почистити сумну сторінку від зайвих коментарів. Якщо б я цього допису не написала, будь-хто міг би сказати, що я тихенько стерла те все і сховалася. Я не ховаюся. Я пояснюю логіку моїх роздумів.
Підозри, заплямована честь - для чого вдаватись у такі крайні визначення?
Всього-на-всього асоціативні роздуми, емоційні враження...
Не подобається тон вибачення. За хвилю - не там стоятиме кома, чи крапка, і т.д.

Коли є бажання - шукається можливість. Коли нема бажання - шукається причина...

Надобраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 11:17:44 ]
Ок. Просто: "Вірю".
Ок. Просто: "Вибачте".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 01:41:21 ]
Знаєте, Галино, я отут поділюсь зі всіма одним своїм "секретом"... З приводу поезій, звісно – куди ж мені радити стосовно особистих якостей когось?..

Я дуже давно для себе прийняв рішення стосовно усіх авторів, які публікуються, зокрема, й на цьому сайті... Стосовно їх світлої та темної сторін...

І це універсальна ознака. Будь-яка підлота, гидота чи хоча б недбалість у ставленні до інших людей – а в поезії це одразу кидається в очі – стає присудом...
Немає жодного сенсу читати поезії людей, які за рахунок зовнішніх чи формальних ознак тимчасових стандартів віршування приховують свій брутальний, ганебний або просто мерзенний зміст...

Такої поезії необхідно сторонитись. Що я і роблю... Майстерність – лиш справа часу та бажання, а от щирість, доброзичливість та душевне тепло – це нескінченність неперервної роботи над собою кожної своєї миті, у будь-якій ситуації та без жодних винятків чи виправдань...

Якось про це забувається. Дехто навіть героізує демонічні чи просто жорстокі складові людської природи та й суспільства в цілому.
Ніхто не цінує зусиль тих людей, які боронять добро та правду. Тому що вони ніколи не здаються... І саме тому зло і підлість ніколи не перемагають.

І як би хтось не намагався підмінити справжню красу та неосяжність внутрішньою природи людини – стандартами, правилами та канонами – чуйність, щедрість та світла радість людської душі завжди перемагають... Просто тому, що більшого щастя – аніж відчуття власної причетності до Чогось вічного та нетлінного – ніхто не здатен вигадати чи підмінити...

Ви ж розумієте, що я не намагаюсь повчати чи говорити це лиш для того, щоб відокремити ганебних "творців" від чудових, насправді, людей?..

Я лиш висловлюю власну думку!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 02:29:25 ]
Дивоглядія... продовжується. Юрій (чий він клон?) секретами ділиться...

"Я дуже давно для себе прийняв рішення стосовно усіх авторів, які публікуються, зокрема, й на цьому сайті... Стосовно їх світлої та темної сторін..."..

От невгамовний... Єрметов. Що Ви знаєте про світло і тьму? Чи здатні відділяти грішне від праведного...чи дієте разом із тими, що кричали: "Розіпни!"?
А люмінограф примінити стосовно себе не пробували?!
Бо, вимірюючи потоки світла чи тьми ...Ви забуваєте про свою сутність. Зміряйте свої!
Кого Ви знаєте особисто?
Чого Ви підпряглися до цієї дивної дискусії? Що Ви знаєте про кожного учасника?
От я завжди думала: як міг Гітлер зібрати військо...повести знищувати...
Як можна запевнити, що людина - ворог...?
А просто: варто вказати на ціль...наснажити...
І вже ось я - мішень... вже я погана, нечуйна...нетерпима до фальші...
Пишу про всіх...про кожного...Штрикаю шпицями...сумління... вивищуюся, бо не згодна із наклепами... Де я і мої речі...)))))))))))
А кого саме я штрикала? За віщо? Словом ось завинила, не в той час написала його у рядку. Не погодилася викинути...
Де "ганебні" мої дії? Час від часу друкувалася на сайті, трималася дещо осторонь. Зауважувала...хвалила...мовчала.....
Майстерні, сайт для зростання. Чи для невігластва...графоманії... і кількох майстрів...? Хвалити недолуге це не моя прерогатива.
Та звідси підуть і ті, хто лишався...якщо погідний клімат не запанує. Де порядність, людяність? Творіть без мене.
Я перманентно...з року в рік мушу відбиватися від нападів. Лише тому, що інша. Яскрава і вільна. Колись я хотіла піти із сайту......але мудра віруюча жінка, поетеса Т. Селіванчик мені написала: "Ви левиця, не давайте себе принижувати!". І я трималася.
Мені не властиве "унічіженіє"... така порода. Авжеж, я погана, бо вимагаю поважати гідність.
Де ж те вічне і нетлінне у душі Юрія, Лариси...усіх, хто час від часу суне сірою навалою проти митця? Хто їх зупинить...... ряжених у лати брехні... зверхності, підлості...?
Питання риторичне. А я справді залишаю це болото...де є численні оази-сторінки достойників. Не хочу бути поряд із чужими по духові. Треба себе нарешті берегти.
Кому потрібна, знайдуть можливості спілкуватися. Забажаю, то повернуся. Шануйтеся.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 03:54:17 ]
Золотце – Ви, Свєто!..
І як таке дивко можна оминути? Забаєш і не оминеш...
Ви ж собі ціни не знаєте!.. Хвалите – й не нахвалитесь! Хтось ж не "спокуситься" на отаке маркетингування?
Може, так і треба? Хвалити себе... Привертати до себе увагу усіма можливими й неможливими способами... І вести "титанічну" боротьбу...
От тільки де ж Ваші вороги? І де краса Вашого, так би мовити, мистецтва? Не майстерність, а саме краса? Що осяює і живить, й надихає?
Те, що починається з правди – і правду боронить... Те, що любить усіх – і радіє разом з ними... Те, що прозріває в неосяжне та не погрожує, усміхається та підморгує, ледь дуркує і з найменших крапелинок створює райдужне свято...
Де воно, ото, скажіть? Хочу побачити!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 04:50:46 ]
*забажаєш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 04:26:27 ]
Авжеж, давно знаю - хто, навіщо - Я. Кому слугую.
А дуркують блазні, паяци. Підморгують лукаві.
А я чиста, із Божою Іскрою, що осяває шлях.
.............................................
А бачить зрячий, а не прикритий маскою. Натхнення шукайте деінде, а не в ковтьобах.
Оце й усе, Юрію. Книгу замовити можна - і насолоджуватися золотим словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 04:57:10 ]
Почуття гумору – найліпші ліки від незугарності та пересічності.
"Смійтеся, панове, смійтеся, тому що усі дурощі цього світу стаються саме з серйозним виразом обличчя"
;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 15:24:30 ]
Як підсумок дискусій

***

Великі поети не вміють писати віршів.
Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав.
Графоманові краще. Графоман вирішив
написати –
і написав.

Про що завгодно.
Коли завгодно.
Скільки завгодно.
І завжди всує.
Головне, що не антинародно.
Народ засилосує.

А геніальні поети – такі бездарні!
Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою.
А ті клаптенята паперу – то смертельні плацдарми
самотньої битви з державами,
з часом,
з самим собою.

Ліна Костенко.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-17 16:04:01 ]
Гарна ідея! Доєднаюсь!..

Ліна Костенко

* * *

Відмикаю світанок скрипичним ключем.
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
Горизонт піднімав багряним плечем
день —
як нотну сторінку вічності.

Що сьогодні?
Який веселий фрагмент
із моєї шаленої долі?
Усміхається правда очима легенд
і свобода — очима неволі.

Любов неповторна —
моя валторна.
Шляхи прощальні —
перша скрипка печалі.
А в сірі будні
буду бити, як в бубни.
Дуже мені легко. Дуже мені трудно.

Еволюція гусячих пер.
Філософій забрьоханий німб.
Слово — прізвище думки тепер,
а частіше — її псевдонім.

Так чого ж я шукаю і чим я жива?!
Велемовний світ, велелюдний.
Ви поезія, вірші?
Чи тільки слова?
У майбутнього слух абсолютний!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-05-17 17:12:47 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=120471


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 17:16:27 ]


Василь Стус




Творчість | Біографія | Критика
"А скажи - Модільяні був ідіот..."


А скажи - Модільяні був ідіот? -
допитувалась вона,
коли я вправними, як у піаніста, пальцями
вигравав на засмаглих персах.

- Такий же ідіот, як і всі в цьому світі, -
повчав я, обіймаючи
успокоєні вибухи її сідниць.

- Розумієш, старий, я часто думаю
про незвичайність мистцтва.
Це зайва розкіш.

- Так, мистецтво - то завше надмір, -
відповідав, виціловуючи коліна.

- Але надмір лише й рятує нас від убогості.
Смертним полишається єдине:
бодай маленький надмір -
У вірі,
у звичках,
у смаках,
просто - в примхах.

- Так, моя маленька. Саме так.
Ти як завжди говориш діло, -
повторював,
клацаючи зубами од пристрасті.

- А коли в нас народиться доня,
ми кластимем їй в узголів'я тільки троянди, -
охриплим голосом проказувала вона.

- Так. В узголів'ї і неодмінно -
троянди, - не своїм голосом
я погоджувався покірно.

- Яка докучлива муха -
дзижчить і дзичжчить.
Убий її, любчику.


1   2   3   Переглянути все