ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Критика | Аналітика

 Про вельбучних і не тільки…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-16 18:02:28
Переглядів сторінки твору 15427
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 18:16:23 ]
Я відкрила свою сторінку для Світлани-Майї Залізняк щоб не докучати нашими дискусіями іншим авторам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 19:51:59 ]
Сьогодні, 15 травня

прочитала я щойно створений допис для мене пані Галини Михайлик і......німію...бо
як відповісти на оце:
http://maysterni.com/publication.php?id=124780

Отож вернімося до моїх роздумів: "Що це? гадала я – заздрість? До «слави» покійного?.........

Можливо, я не маю рації, можливо занадто асоціативно мислю, занадто багато уява… можливо… але моя інтуїція мене ще ніколи не підводила.

Так, визнаю, я погарячкувала, коли написала вимогу до авторки забрати слово «вельбучний» з того тексту. Звичайно, коли цей вірш буде опублікований у книзі, чи деінде, він сприйматиметься нейтрально, зовсім по-інакшом, аніж у інформаційному контексті ПМ початку травня 2017 року.

Тому у цьому аспекті кажу до пані Світлани-Майї Залізняк: «ВИБАЧТЕ!»

Щодо моїх асоціативних роздумів – це моє право читача і я їх не перекреслюю.
Сподіваюся, що «конфлікт» нарешті вичерпано". Це слова Галини Михайлик.

Що сказати...
Не впевнена... Бо авторка не відмовляє собі у праві підозрювати мене й далі у...насміханні...? чи як це назвати...

До людини, що вигадала - і свято повірила у свої звинувачення нема презумпції невинуватості...

Спробую пояснити ще раз Галині Михайлик. Я не пишу текстів, віршів для сайту, не використовую подій із життя конкретних людей. Збіги випадкові. А тут взагалі безпідставні підозри. Я писала вірш, як завжди пишу...думаючи про світ і людей. Споглядальний.
До чого тут відхід у вічність шановного пана Анатолія?
Безглуздо підозрювати мене у навмисному використанні слова вельбучний.
Це ж очевидно.
У мене не могло бути заздрощів до слави покійного, бо такого почуття у нормальної людини не може бути апріорі. Я не вишукую на сайті, читаю те, що на головній.
Маю коло шанувальників, мою книгу замовляють.
Пані Галина тут пише, що досліджувала використання мною слова вельбучний...
А в книзі воно є і не раз, зібрання творів 2015 роком датується.
Я ж відповідаю за свої дії. Писала їй: ви могли б приватно запитати у мене. Винесла це все на загал... Навіщо? Намислила собі, дала посилання на мій вірш на сторінці своїй......
І зараз оці вибачення дивні, зверхні. Людина мені не хоче вірити ------ і вибачається. Якщо хтось звинувачує незнайому особу...то, можливо, це власні комплекси...
от я б так не вчинила.
В інтригах участі не брала. Вини моєї немає у тому, що Галині здалося. Досліджувати мою книгу варто... і нові поезії теж... Але не інквізиторськими методами. Моя творчість всеохопна, знайти там можна загальнолюдське, інтимне.
Але ніколи я не дозволяла собі переступити межу людяності. Її кожен митець окреслює самотужки.


Мій допис тут

http://maysterni.com/publication.php?id=124685

І все ж.....якщо у Галини Михайлик нарешті з`явиться щире бажання повірити мені, я відчую. І буду щиро втішена порозумінням.
Моя книга у вільному доступі, замовляйте, вивчайте... досліджуйте - кому до снаги. Готую нову.
З повагою - я.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:10:56 ]
Я дякую, пані Світлано, за Ваш коментар. Хоча здивована, що ви побачили у моєму дописі зверхність і звинувачення.
Я просто поділилася своїми роздумами, які передували тому, тепер уже не існуючому, моєму коментарю, який викликав таку дискусійну бурю. Більше пояснювати я не маю що.
Пишете про випадковість збігу. Не свідомо, не спеціально...
Я вже Вам майже вірю.
Що ж, таїна підсвідомого ще так мало досліджена...
Можливо, це десь звідти Вам виринуло.

Я теж буду втішена порозумінням.
Всього доброго.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 20:06:47 ]
І - лапідарно: я писала "Бракне координат", де є маловживане слово "вельбучні", без огляду на смерті, народження, події на сайті, дощі, заметілі, катаклізми.
Розумному - досить.

Раджу прочитати статтю АРТУР ШОПЕНГАУЕР: ПРО ГЕНІЯ і талант. На моїй сторінці є. Вельми корисно усім авторам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 21:29:42 ]
Корисно? Необхідно. А вам окрема дяка за цю знахідку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:52:17 ]
Крім "генія" і "талант", там є ще про "візіонера" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-16 21:11:43 ]
Із коментаря Свiтлани Залізняк:
"Спробую пояснити ще раз Галині Михайлик. Я не пишу текстів, віршів для сайту, не використовую подій із життя конкретних людей. Збіги випадкові".

Неправда.
Збіги можуть бути випадковими, але не так часто і не в потрібний час. Хто володіє темою, прекрасно відслідковує всі ці натяки і розуміє, кого і за що підколюють.
Але всі мовчать, бо такими під...колками страждає багато хто із авторів, я сама двічі скористувалась езоповою мовою, щоб вдарити людину. Свідомо.
Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту.
Не хочу цього і не буду розвивати тему далі.

А допис цей зробила по слідуючій причині: не знаю, чи справді Вельбівне-вельбучний були свідомо зав'язані, не переконана в цьому.
Але... Людини вже нема. Захищатись вона може тепер тільки вустами живих людей. І я дякую Галині Михайлик за те, що вона вступилася за честь поета. Навіть, якщо Галина в даному випадку помиляється, я вдячна їй за прямоту і бажання справедливості.
Живі з живими якось розберуться вже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:20:28 ]
На загал, вся ця історія ще раз підтверджує, як може ранити одне-одніське слово...
Спасибі за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 21:37:44 ]
Панове! Я ж добу тому написав сатиру "Молоток"! Думав все, кінець роздорам. Пожартували і годі. Але ж весна бере своє...
Пані Галино! Звичайно, я чоловік, тонкощів жіночих шпильок не розумію апріорі. Але в цьому випадку ви погарячкували. У даному контексті слово "вельбучний" абсолютно доречне. І те, що вірш з'явився в час, коли людина з подібним прізвищем пішла з життя - збіг обставин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 01:04:19 ]
Там не про прізвище йдеться. Про населений пункт.
Збіг? - можливо...
Дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 22:31:02 ]
Ларисо Пугачук, Ви не вартуєте мого коментаря, але я по доброті душевній залишу його, колекціонуйте.

Ви писали мені торік...просили книгу... телефонували мені, захоплено коментували.....як малюк, що тістечка розглядає... потім писали кляузу прилюдно отут на сайті. Рецензію Ірини Кримської-Лузанчук на мою книгу назвали "висміюванням фактів вашого життя". Ви не читаючи...звинуватили мене і автора у нісенітницях. Психіатр не розгребе Ваших закидів у мою сторону...шанувальнице...
Потім вибачалися Ви отут прилюдно... Я Вам заборонила писати мені і навіть...читати, щоб не нудило. Від тістечок)...
Знову отут коментуєте, звинувачуючи мене...
Не знаю, якої вам ще шпильки і куди саме не вистачає... але поведінка ваша негідна.
Я все пояснила, розумному досить.
Із бевзнями я полеміки заводити не маю бажання і часу....Ви просили мою книгу. Отримали. За гроші. Ви недостойна її.
Телесуєтеся тому, що сама не здатна творити, як я...
Про яку честь йдеться? Чию честь я принизила словом вельбучний?
Моя свекруха народилася у селі Вельбівному, його вже, мабуть, нема...у нашій області. Чим слово завинило?
Ви, здається, живете за межами моєї Батьківщини, я несу місію, реанімую мову, а Ви вигадуєте бозна-що...Ваша хвороблива уява ніяк не вгамується. Жовчогінне попийте. Мене для Вас нема відсьогодні. Інші хай думають: хто ви, звідки...і чи реальна. Геть з моєї дороги.
Це все, що можу сказати наостанок.

................
А Олександрові дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 22:40:20 ]
Оце так...
Світлано, а Ви себе не зависоко несете?
Слава Богу, що я ще Вашої книги не маю...
)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 22:50:20 ]
Знайшла
https://uk.wikipedia.org/wiki/Вельбівка

і тут вель-

Полтавська область


Село ще є.

Щодо оцієї маячні: "Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту.
Не хочу цього і не буду розвивати тему далі".

То запрошую навести конкретні приклади, а ще написати, хто мені з авторів розповідав щось...де я використала факти життя... І все це підкріпіть рядками.
Переконана, що не буде нічого, бо це голослівні наклепи. Гидота у поведінці самої Лариси.
А в що перетвориться без мене сайт, мене вже не хвилює. Допомагала...чим могла. Досить.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 22:56:17 ]
Світлано,
Ви, здається, вже стільки разів йшли,
що, боюсь, цього ніколи не станеться...
)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:05:31 ]
А ви, Юрцю... чи не з тих невігласів, що під ногами ...плутаються... Чого затесалися у чужу дискусію?
Чи клон чийсь...небайдужий.
Дискусія припинилася. Всі все пояснили.
А я пішла, некомфортно, сенсу нема бути тут. Так і передайте) по дроту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:15:48 ]
Невіглас... Клон... Плутаюсь... Чужа дискусія...

Свєточка, та ти просто чудо якесь, напевно!.. Вперше таку нахабу зустрічаю. Хоча ні – вперше такого ВІДВЕРТО-самозакоханого ящура...

"І як же ж ми тепер без тебе проживемо, йой-йой-йой?" ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:31:10 ]
Та як будете...Свої хвости закусите, та на стор. своїй перевірте по літері
Ось...дивлюся, хто Ви...рельний (клон)...?

Народився й виріс на Хмельниччині.
У 1991 поступив до Політеху й переїхав до Львова. У 1996 вступив до аспірантури й у 2000 захистив кандидатську дисертацію. Працював викладачем з 1998 по 2004.
У 2004 переїхав до Хмельницького. Змінив спеціальність (зі системотехніка-комп'ютерника - на аналітика-міжнародника). До 2010 викладав.
У 2008 почав писати вірші. Підготував дві збірки: "Квіти для забуття" та "Поезія обурення".
У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі.
У 2016 знову почав писати. Підготував "Кольорову збірочку"...

У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі. цитую

Це як? Якою мовою... біднятка...
Без мене буде важко, але доведеться. Не достойні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:35:16 ]
Пояснюю...

"У 2012-му році цілий рік пробув у Почаївській Лаврі".
Зверніть увагу на решту речень – там всюди скорочене звернення до часу події.
Будь-ласку, думайте трішки, перш ніж робити поспішні висновки...

Я ж Вам добра бажаю ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:35:33 ]
Та як будете...Свої хвости закусите, та на стор. своїй перевірте по літері
Ось...дивлюся, хто Ви...рельний (клон)...?

Народився й виріс на Хмельниччині.
У 1991 поступив до Політеху й переїхав до Львова. У 1996 вступив до аспірантури й у 2000 захистив кандидатську дисертацію. Працював викладачем з 1998 по 2004.
У 2004 переїхав до Хмельницького. Змінив спеціальність (зі системотехніка-комп'ютерника - на аналітика-міжнародника). До 2010 викладав.
У 2008 почав писати вірші. Підготував дві збірки: "Квіти для забуття" та "Поезія обурення".
У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі.
У 2016 знову почав писати. Підготував "Кольорову збірочку"...

У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі. цитую

Це як? Якою мовою... біднятка...
Без мене буде важко, але доведеться. Не достойні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:39:09 ]
Світланооо, не нервуйте... Минеться!))

1   2   3   Переглянути все