ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Критика | Аналітика

 Про вельбучних і не тільки…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-16 18:02:28
Переглядів сторінки твору 15861
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 18:16:23 ]
Я відкрила свою сторінку для Світлани-Майї Залізняк щоб не докучати нашими дискусіями іншим авторам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 19:51:59 ]
Сьогодні, 15 травня

прочитала я щойно створений допис для мене пані Галини Михайлик і......німію...бо
як відповісти на оце:
http://maysterni.com/publication.php?id=124780

Отож вернімося до моїх роздумів: "Що це? гадала я – заздрість? До «слави» покійного?.........

Можливо, я не маю рації, можливо занадто асоціативно мислю, занадто багато уява… можливо… але моя інтуїція мене ще ніколи не підводила.

Так, визнаю, я погарячкувала, коли написала вимогу до авторки забрати слово «вельбучний» з того тексту. Звичайно, коли цей вірш буде опублікований у книзі, чи деінде, він сприйматиметься нейтрально, зовсім по-інакшом, аніж у інформаційному контексті ПМ початку травня 2017 року.

Тому у цьому аспекті кажу до пані Світлани-Майї Залізняк: «ВИБАЧТЕ!»

Щодо моїх асоціативних роздумів – це моє право читача і я їх не перекреслюю.
Сподіваюся, що «конфлікт» нарешті вичерпано". Це слова Галини Михайлик.

Що сказати...
Не впевнена... Бо авторка не відмовляє собі у праві підозрювати мене й далі у...насміханні...? чи як це назвати...

До людини, що вигадала - і свято повірила у свої звинувачення нема презумпції невинуватості...

Спробую пояснити ще раз Галині Михайлик. Я не пишу текстів, віршів для сайту, не використовую подій із життя конкретних людей. Збіги випадкові. А тут взагалі безпідставні підозри. Я писала вірш, як завжди пишу...думаючи про світ і людей. Споглядальний.
До чого тут відхід у вічність шановного пана Анатолія?
Безглуздо підозрювати мене у навмисному використанні слова вельбучний.
Це ж очевидно.
У мене не могло бути заздрощів до слави покійного, бо такого почуття у нормальної людини не може бути апріорі. Я не вишукую на сайті, читаю те, що на головній.
Маю коло шанувальників, мою книгу замовляють.
Пані Галина тут пише, що досліджувала використання мною слова вельбучний...
А в книзі воно є і не раз, зібрання творів 2015 роком датується.
Я ж відповідаю за свої дії. Писала їй: ви могли б приватно запитати у мене. Винесла це все на загал... Навіщо? Намислила собі, дала посилання на мій вірш на сторінці своїй......
І зараз оці вибачення дивні, зверхні. Людина мені не хоче вірити ------ і вибачається. Якщо хтось звинувачує незнайому особу...то, можливо, це власні комплекси...
от я б так не вчинила.
В інтригах участі не брала. Вини моєї немає у тому, що Галині здалося. Досліджувати мою книгу варто... і нові поезії теж... Але не інквізиторськими методами. Моя творчість всеохопна, знайти там можна загальнолюдське, інтимне.
Але ніколи я не дозволяла собі переступити межу людяності. Її кожен митець окреслює самотужки.


Мій допис тут

http://maysterni.com/publication.php?id=124685

І все ж.....якщо у Галини Михайлик нарешті з`явиться щире бажання повірити мені, я відчую. І буду щиро втішена порозумінням.
Моя книга у вільному доступі, замовляйте, вивчайте... досліджуйте - кому до снаги. Готую нову.
З повагою - я.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:10:56 ]
Я дякую, пані Світлано, за Ваш коментар. Хоча здивована, що ви побачили у моєму дописі зверхність і звинувачення.
Я просто поділилася своїми роздумами, які передували тому, тепер уже не існуючому, моєму коментарю, який викликав таку дискусійну бурю. Більше пояснювати я не маю що.
Пишете про випадковість збігу. Не свідомо, не спеціально...
Я вже Вам майже вірю.
Що ж, таїна підсвідомого ще так мало досліджена...
Можливо, це десь звідти Вам виринуло.

Я теж буду втішена порозумінням.
Всього доброго.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 20:06:47 ]
І - лапідарно: я писала "Бракне координат", де є маловживане слово "вельбучні", без огляду на смерті, народження, події на сайті, дощі, заметілі, катаклізми.
Розумному - досить.

Раджу прочитати статтю АРТУР ШОПЕНГАУЕР: ПРО ГЕНІЯ і талант. На моїй сторінці є. Вельми корисно усім авторам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 21:29:42 ]
Корисно? Необхідно. А вам окрема дяка за цю знахідку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:52:17 ]
Крім "генія" і "талант", там є ще про "візіонера" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-16 21:11:43 ]
Із коментаря Свiтлани Залізняк:
"Спробую пояснити ще раз Галині Михайлик. Я не пишу текстів, віршів для сайту, не використовую подій із життя конкретних людей. Збіги випадкові".

Неправда.
Збіги можуть бути випадковими, але не так часто і не в потрібний час. Хто володіє темою, прекрасно відслідковує всі ці натяки і розуміє, кого і за що підколюють.
Але всі мовчать, бо такими під...колками страждає багато хто із авторів, я сама двічі скористувалась езоповою мовою, щоб вдарити людину. Свідомо.
Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту.
Не хочу цього і не буду розвивати тему далі.

А допис цей зробила по слідуючій причині: не знаю, чи справді Вельбівне-вельбучний були свідомо зав'язані, не переконана в цьому.
Але... Людини вже нема. Захищатись вона може тепер тільки вустами живих людей. І я дякую Галині Михайлик за те, що вона вступилася за честь поета. Навіть, якщо Галина в даному випадку помиляється, я вдячна їй за прямоту і бажання справедливості.
Живі з живими якось розберуться вже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:20:28 ]
На загал, вся ця історія ще раз підтверджує, як може ранити одне-одніське слово...
Спасибі за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 21:37:44 ]
Панове! Я ж добу тому написав сатиру "Молоток"! Думав все, кінець роздорам. Пожартували і годі. Але ж весна бере своє...
Пані Галино! Звичайно, я чоловік, тонкощів жіночих шпильок не розумію апріорі. Але в цьому випадку ви погарячкували. У даному контексті слово "вельбучний" абсолютно доречне. І те, що вірш з'явився в час, коли людина з подібним прізвищем пішла з життя - збіг обставин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 01:04:19 ]
Там не про прізвище йдеться. Про населений пункт.
Збіг? - можливо...
Дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 22:31:02 ]
Ларисо Пугачук, Ви не вартуєте мого коментаря, але я по доброті душевній залишу його, колекціонуйте.

Ви писали мені торік...просили книгу... телефонували мені, захоплено коментували.....як малюк, що тістечка розглядає... потім писали кляузу прилюдно отут на сайті. Рецензію Ірини Кримської-Лузанчук на мою книгу назвали "висміюванням фактів вашого життя". Ви не читаючи...звинуватили мене і автора у нісенітницях. Психіатр не розгребе Ваших закидів у мою сторону...шанувальнице...
Потім вибачалися Ви отут прилюдно... Я Вам заборонила писати мені і навіть...читати, щоб не нудило. Від тістечок)...
Знову отут коментуєте, звинувачуючи мене...
Не знаю, якої вам ще шпильки і куди саме не вистачає... але поведінка ваша негідна.
Я все пояснила, розумному досить.
Із бевзнями я полеміки заводити не маю бажання і часу....Ви просили мою книгу. Отримали. За гроші. Ви недостойна її.
Телесуєтеся тому, що сама не здатна творити, як я...
Про яку честь йдеться? Чию честь я принизила словом вельбучний?
Моя свекруха народилася у селі Вельбівному, його вже, мабуть, нема...у нашій області. Чим слово завинило?
Ви, здається, живете за межами моєї Батьківщини, я несу місію, реанімую мову, а Ви вигадуєте бозна-що...Ваша хвороблива уява ніяк не вгамується. Жовчогінне попийте. Мене для Вас нема відсьогодні. Інші хай думають: хто ви, звідки...і чи реальна. Геть з моєї дороги.
Це все, що можу сказати наостанок.

................
А Олександрові дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 22:40:20 ]
Оце так...
Світлано, а Ви себе не зависоко несете?
Слава Богу, що я ще Вашої книги не маю...
)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 22:50:20 ]
Знайшла
https://uk.wikipedia.org/wiki/Вельбівка

і тут вель-

Полтавська область


Село ще є.

Щодо оцієї маячні: "Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту.
Не хочу цього і не буду розвивати тему далі".

То запрошую навести конкретні приклади, а ще написати, хто мені з авторів розповідав щось...де я використала факти життя... І все це підкріпіть рядками.
Переконана, що не буде нічого, бо це голослівні наклепи. Гидота у поведінці самої Лариси.
А в що перетвориться без мене сайт, мене вже не хвилює. Допомагала...чим могла. Досить.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 22:56:17 ]
Світлано,
Ви, здається, вже стільки разів йшли,
що, боюсь, цього ніколи не станеться...
)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:05:31 ]
А ви, Юрцю... чи не з тих невігласів, що під ногами ...плутаються... Чого затесалися у чужу дискусію?
Чи клон чийсь...небайдужий.
Дискусія припинилася. Всі все пояснили.
А я пішла, некомфортно, сенсу нема бути тут. Так і передайте) по дроту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:15:48 ]
Невіглас... Клон... Плутаюсь... Чужа дискусія...

Свєточка, та ти просто чудо якесь, напевно!.. Вперше таку нахабу зустрічаю. Хоча ні – вперше такого ВІДВЕРТО-самозакоханого ящура...

"І як же ж ми тепер без тебе проживемо, йой-йой-йой?" ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:31:10 ]
Та як будете...Свої хвости закусите, та на стор. своїй перевірте по літері
Ось...дивлюся, хто Ви...рельний (клон)...?

Народився й виріс на Хмельниччині.
У 1991 поступив до Політеху й переїхав до Львова. У 1996 вступив до аспірантури й у 2000 захистив кандидатську дисертацію. Працював викладачем з 1998 по 2004.
У 2004 переїхав до Хмельницького. Змінив спеціальність (зі системотехніка-комп'ютерника - на аналітика-міжнародника). До 2010 викладав.
У 2008 почав писати вірші. Підготував дві збірки: "Квіти для забуття" та "Поезія обурення".
У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі.
У 2016 знову почав писати. Підготував "Кольорову збірочку"...

У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі. цитую

Це як? Якою мовою... біднятка...
Без мене буде важко, але доведеться. Не достойні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:35:16 ]
Пояснюю...

"У 2012-му році цілий рік пробув у Почаївській Лаврі".
Зверніть увагу на решту речень – там всюди скорочене звернення до часу події.
Будь-ласку, думайте трішки, перш ніж робити поспішні висновки...

Я ж Вам добра бажаю ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:35:33 ]
Та як будете...Свої хвости закусите, та на стор. своїй перевірте по літері
Ось...дивлюся, хто Ви...рельний (клон)...?

Народився й виріс на Хмельниччині.
У 1991 поступив до Політеху й переїхав до Львова. У 1996 вступив до аспірантури й у 2000 захистив кандидатську дисертацію. Працював викладачем з 1998 по 2004.
У 2004 переїхав до Хмельницького. Змінив спеціальність (зі системотехніка-комп'ютерника - на аналітика-міжнародника). До 2010 викладав.
У 2008 почав писати вірші. Підготував дві збірки: "Квіти для забуття" та "Поезія обурення".
У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі.
У 2016 знову почав писати. Підготував "Кольорову збірочку"...

У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі. цитую

Це як? Якою мовою... біднятка...
Без мене буде важко, але доведеться. Не достойні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:39:09 ]
Світланооо, не нервуйте... Минеться!))

1   2   3   Переглянути все