ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Критика | Аналітика

 Про вельбучних і не тільки…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-16 18:02:28
Переглядів сторінки твору 14592
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 18:16:23 ]
Я відкрила свою сторінку для Світлани-Майї Залізняк щоб не докучати нашими дискусіями іншим авторам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 19:51:59 ]
Сьогодні, 15 травня

прочитала я щойно створений допис для мене пані Галини Михайлик і......німію...бо
як відповісти на оце:
http://maysterni.com/publication.php?id=124780

Отож вернімося до моїх роздумів: "Що це? гадала я – заздрість? До «слави» покійного?.........

Можливо, я не маю рації, можливо занадто асоціативно мислю, занадто багато уява… можливо… але моя інтуїція мене ще ніколи не підводила.

Так, визнаю, я погарячкувала, коли написала вимогу до авторки забрати слово «вельбучний» з того тексту. Звичайно, коли цей вірш буде опублікований у книзі, чи деінде, він сприйматиметься нейтрально, зовсім по-інакшом, аніж у інформаційному контексті ПМ початку травня 2017 року.

Тому у цьому аспекті кажу до пані Світлани-Майї Залізняк: «ВИБАЧТЕ!»

Щодо моїх асоціативних роздумів – це моє право читача і я їх не перекреслюю.
Сподіваюся, що «конфлікт» нарешті вичерпано". Це слова Галини Михайлик.

Що сказати...
Не впевнена... Бо авторка не відмовляє собі у праві підозрювати мене й далі у...насміханні...? чи як це назвати...

До людини, що вигадала - і свято повірила у свої звинувачення нема презумпції невинуватості...

Спробую пояснити ще раз Галині Михайлик. Я не пишу текстів, віршів для сайту, не використовую подій із життя конкретних людей. Збіги випадкові. А тут взагалі безпідставні підозри. Я писала вірш, як завжди пишу...думаючи про світ і людей. Споглядальний.
До чого тут відхід у вічність шановного пана Анатолія?
Безглуздо підозрювати мене у навмисному використанні слова вельбучний.
Це ж очевидно.
У мене не могло бути заздрощів до слави покійного, бо такого почуття у нормальної людини не може бути апріорі. Я не вишукую на сайті, читаю те, що на головній.
Маю коло шанувальників, мою книгу замовляють.
Пані Галина тут пише, що досліджувала використання мною слова вельбучний...
А в книзі воно є і не раз, зібрання творів 2015 роком датується.
Я ж відповідаю за свої дії. Писала їй: ви могли б приватно запитати у мене. Винесла це все на загал... Навіщо? Намислила собі, дала посилання на мій вірш на сторінці своїй......
І зараз оці вибачення дивні, зверхні. Людина мені не хоче вірити ------ і вибачається. Якщо хтось звинувачує незнайому особу...то, можливо, це власні комплекси...
от я б так не вчинила.
В інтригах участі не брала. Вини моєї немає у тому, що Галині здалося. Досліджувати мою книгу варто... і нові поезії теж... Але не інквізиторськими методами. Моя творчість всеохопна, знайти там можна загальнолюдське, інтимне.
Але ніколи я не дозволяла собі переступити межу людяності. Її кожен митець окреслює самотужки.


Мій допис тут

http://maysterni.com/publication.php?id=124685

І все ж.....якщо у Галини Михайлик нарешті з`явиться щире бажання повірити мені, я відчую. І буду щиро втішена порозумінням.
Моя книга у вільному доступі, замовляйте, вивчайте... досліджуйте - кому до снаги. Готую нову.
З повагою - я.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:10:56 ]
Я дякую, пані Світлано, за Ваш коментар. Хоча здивована, що ви побачили у моєму дописі зверхність і звинувачення.
Я просто поділилася своїми роздумами, які передували тому, тепер уже не існуючому, моєму коментарю, який викликав таку дискусійну бурю. Більше пояснювати я не маю що.
Пишете про випадковість збігу. Не свідомо, не спеціально...
Я вже Вам майже вірю.
Що ж, таїна підсвідомого ще так мало досліджена...
Можливо, це десь звідти Вам виринуло.

Я теж буду втішена порозумінням.
Всього доброго.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 20:06:47 ]
І - лапідарно: я писала "Бракне координат", де є маловживане слово "вельбучні", без огляду на смерті, народження, події на сайті, дощі, заметілі, катаклізми.
Розумному - досить.

Раджу прочитати статтю АРТУР ШОПЕНГАУЕР: ПРО ГЕНІЯ і талант. На моїй сторінці є. Вельми корисно усім авторам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 21:29:42 ]
Корисно? Необхідно. А вам окрема дяка за цю знахідку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:52:17 ]
Крім "генія" і "талант", там є ще про "візіонера" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-16 21:11:43 ]
Із коментаря Свiтлани Залізняк:
"Спробую пояснити ще раз Галині Михайлик. Я не пишу текстів, віршів для сайту, не використовую подій із життя конкретних людей. Збіги випадкові".

Неправда.
Збіги можуть бути випадковими, але не так часто і не в потрібний час. Хто володіє темою, прекрасно відслідковує всі ці натяки і розуміє, кого і за що підколюють.
Але всі мовчать, бо такими під...колками страждає багато хто із авторів, я сама двічі скористувалась езоповою мовою, щоб вдарити людину. Свідомо.
Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту.
Не хочу цього і не буду розвивати тему далі.

А допис цей зробила по слідуючій причині: не знаю, чи справді Вельбівне-вельбучний були свідомо зав'язані, не переконана в цьому.
Але... Людини вже нема. Захищатись вона може тепер тільки вустами живих людей. І я дякую Галині Михайлик за те, що вона вступилася за честь поета. Навіть, якщо Галина в даному випадку помиляється, я вдячна їй за прямоту і бажання справедливості.
Живі з живими якось розберуться вже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 00:20:28 ]
На загал, вся ця історія ще раз підтверджує, як може ранити одне-одніське слово...
Спасибі за небайдужість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 21:37:44 ]
Панове! Я ж добу тому написав сатиру "Молоток"! Думав все, кінець роздорам. Пожартували і годі. Але ж весна бере своє...
Пані Галино! Звичайно, я чоловік, тонкощів жіночих шпильок не розумію апріорі. Але в цьому випадку ви погарячкували. У даному контексті слово "вельбучний" абсолютно доречне. І те, що вірш з'явився в час, коли людина з подібним прізвищем пішла з життя - збіг обставин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-17 01:04:19 ]
Там не про прізвище йдеться. Про населений пункт.
Збіг? - можливо...
Дякую за небайдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 22:31:02 ]
Ларисо Пугачук, Ви не вартуєте мого коментаря, але я по доброті душевній залишу його, колекціонуйте.

Ви писали мені торік...просили книгу... телефонували мені, захоплено коментували.....як малюк, що тістечка розглядає... потім писали кляузу прилюдно отут на сайті. Рецензію Ірини Кримської-Лузанчук на мою книгу назвали "висміюванням фактів вашого життя". Ви не читаючи...звинуватили мене і автора у нісенітницях. Психіатр не розгребе Ваших закидів у мою сторону...шанувальнице...
Потім вибачалися Ви отут прилюдно... Я Вам заборонила писати мені і навіть...читати, щоб не нудило. Від тістечок)...
Знову отут коментуєте, звинувачуючи мене...
Не знаю, якої вам ще шпильки і куди саме не вистачає... але поведінка ваша негідна.
Я все пояснила, розумному досить.
Із бевзнями я полеміки заводити не маю бажання і часу....Ви просили мою книгу. Отримали. За гроші. Ви недостойна її.
Телесуєтеся тому, що сама не здатна творити, як я...
Про яку честь йдеться? Чию честь я принизила словом вельбучний?
Моя свекруха народилася у селі Вельбівному, його вже, мабуть, нема...у нашій області. Чим слово завинило?
Ви, здається, живете за межами моєї Батьківщини, я несу місію, реанімую мову, а Ви вигадуєте бозна-що...Ваша хвороблива уява ніяк не вгамується. Жовчогінне попийте. Мене для Вас нема відсьогодні. Інші хай думають: хто ви, звідки...і чи реальна. Геть з моєї дороги.
Це все, що можу сказати наостанок.

................
А Олександрові дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 22:40:20 ]
Оце так...
Світлано, а Ви себе не зависоко несете?
Слава Богу, що я ще Вашої книги не маю...
)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 22:50:20 ]
Знайшла
https://uk.wikipedia.org/wiki/Вельбівка

і тут вель-

Полтавська область


Село ще є.

Щодо оцієї маячні: "Ну а в творах Світлани саркастичних, замаскованих від сторонніх читачів шпильок занадто багато. Починати наводити приклади - це значить втягуватися у гидотне перемивання кісток іншим авторам, котрих вона "вималювала" у своїх творах. Тоді непоганий сайт перетвориться у гидоту.
Не хочу цього і не буду розвивати тему далі".

То запрошую навести конкретні приклади, а ще написати, хто мені з авторів розповідав щось...де я використала факти життя... І все це підкріпіть рядками.
Переконана, що не буде нічого, бо це голослівні наклепи. Гидота у поведінці самої Лариси.
А в що перетвориться без мене сайт, мене вже не хвилює. Допомагала...чим могла. Досить.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 22:56:17 ]
Світлано,
Ви, здається, вже стільки разів йшли,
що, боюсь, цього ніколи не станеться...
)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:05:31 ]
А ви, Юрцю... чи не з тих невігласів, що під ногами ...плутаються... Чого затесалися у чужу дискусію?
Чи клон чийсь...небайдужий.
Дискусія припинилася. Всі все пояснили.
А я пішла, некомфортно, сенсу нема бути тут. Так і передайте) по дроту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:15:48 ]
Невіглас... Клон... Плутаюсь... Чужа дискусія...

Свєточка, та ти просто чудо якесь, напевно!.. Вперше таку нахабу зустрічаю. Хоча ні – вперше такого ВІДВЕРТО-самозакоханого ящура...

"І як же ж ми тепер без тебе проживемо, йой-йой-йой?" ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:31:10 ]
Та як будете...Свої хвости закусите, та на стор. своїй перевірте по літері
Ось...дивлюся, хто Ви...рельний (клон)...?

Народився й виріс на Хмельниччині.
У 1991 поступив до Політеху й переїхав до Львова. У 1996 вступив до аспірантури й у 2000 захистив кандидатську дисертацію. Працював викладачем з 1998 по 2004.
У 2004 переїхав до Хмельницького. Змінив спеціальність (зі системотехніка-комп'ютерника - на аналітика-міжнародника). До 2010 викладав.
У 2008 почав писати вірші. Підготував дві збірки: "Квіти для забуття" та "Поезія обурення".
У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі.
У 2016 знову почав писати. Підготував "Кольорову збірочку"...

У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі. цитую

Це як? Якою мовою... біднятка...
Без мене буде важко, але доведеться. Не достойні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:35:16 ]
Пояснюю...

"У 2012-му році цілий рік пробув у Почаївській Лаврі".
Зверніть увагу на решту речень – там всюди скорочене звернення до часу події.
Будь-ласку, думайте трішки, перш ніж робити поспішні висновки...

Я ж Вам добра бажаю ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-16 23:35:33 ]
Та як будете...Свої хвости закусите, та на стор. своїй перевірте по літері
Ось...дивлюся, хто Ви...рельний (клон)...?

Народився й виріс на Хмельниччині.
У 1991 поступив до Політеху й переїхав до Львова. У 1996 вступив до аспірантури й у 2000 захистив кандидатську дисертацію. Працював викладачем з 1998 по 2004.
У 2004 переїхав до Хмельницького. Змінив спеціальність (зі системотехніка-комп'ютерника - на аналітика-міжнародника). До 2010 викладав.
У 2008 почав писати вірші. Підготував дві збірки: "Квіти для забуття" та "Поезія обурення".
У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі.
У 2016 знову почав писати. Підготував "Кольорову збірочку"...

У 2012 рік пробув у Почаївській Лаврі. цитую

Це як? Якою мовою... біднятка...
Без мене буде важко, але доведеться. Не достойні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-16 23:39:09 ]
Світланооо, не нервуйте... Минеться!))

1   2   3   Переглянути все