Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
А ось і ми...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А ось і ми...
А ось і ми команда «старых и уродливих кашолок, которым в жизни не повезло», це так ідентифікувала нас Ольга Дика(Ольга Ткачук) – рупор нашої міської влади у м. Дніпро, яка вірно і віддано служить меру і в цьому зізнається на сторінках ФБ. Як на моє розуміння, то вірними і відданими своєму хазяїну можуть бути тільки собаки, а людина думаюча, здатна мислити і аналізувати події, про себе так ніколи не скаже. Після того мітингу біля Міськради уже пройшло більше тижня і я там серед жінок, мабуть, була найстаршою, тож і ці «перли», які народилися у голові працівниці, яка відповідає за інформаційну політику у Міськраді, у повній мірі відношу до себе в першу чергу.
Вражаюче, чи не так друзі. І це працівник мерії, яка повинна стояти на захисті прав громадян нашого міста, захищати їх, оберігати, тим більше у такому поважному віці. Від старості ніхто не застрахований, це закономірний процес і те що ми вийшли на Майдан, а нині ведемо активну волонтерську і громадську діяльність ще раз підкреслює, що активну життєву позицію кожного з нас вік не визначає. Ми вийшли під мерію тому, що нас збурило нове призначення колишнього беркутівця керівником муніципальної поліції, а ще нас обурила неповага мера до громадських активістів, яких Він обзиває лайливими словами, тому і лозунг ми свій принесли «Базар фільтруй Філатов, тобі нас не здолати». Ми створили свою ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» зразу ж після Майдану і членами її являються майданівці, які з початком воєнних дій на Сході почали вести активну волонтерську і громадську діяльність, маємо нагороди від воїнів, багато подяк з передової. Ми не чекаємо манни небесної, а щодня своєю безоплатною працею, намагаємося міняти країну . Невеликі у нас пенсії, але навіть із цього мізеру ми на кожну поїздку на передову щось виділяємо. І печемо і квасимо і готуємо не тільки для своїх сімей, а і для наших хлопчиків там, бо розуміємо своїм материнським серце,як їм нелегко. Є у нас діти, онуки, чоловіки( чоловіки наші також патріоти і підтримують нашу діяльність)Троє наших синів учасники бойових дій, а син Ольги Бойко – Денис Гаврюшин загинув під Жданівкою у серпні 2014р, але ця мужня жінка продовжує справу сина. 9-травня ми не побоялися і вийшли до танку, де зібрався сепаратистський шабаш, а чому цьому шабашу дозволено було там відбутися, то у мене особисто велике запитання до влади.
А якими словами типу «хабалка» обізвала ця особа підприємця Людмилу Туховську – жінку мудру, розважливу і гідну, яка на мітингу розповідала про знущання влади з малого бізнесу, про те, як ця ж муніципальна поліція розганяла підприємців сльзогінним газом. Що це за слово таке, яке у нього значення і чи не характеризує воно, у якійсь мірі, саму вищезгадану працівницю мерії, для якої брудні, лайливі слова це звична форма спілкування. Як Ви гадаєте, друзі, чи має моральне право Ольга Дика(Ольга Ткачук) працювати у мерії нашого міста Дніпро. Ми відстояли Майдан і у цей надважкий час не кинули країну напризволяще, боремося з несправедливістю, хамством, неповагою до особистості і з цієї дороги ми уже не звернемо, але на сьогодні мене не полишає думка, а скільки їх таких з таким «широким світобаченням» і «все охватною любов*ю і піклуванням про своїх підданих» окопалося у Міській раді. А ще я вважаю, що іти на такі мітинги потрібно і заявляти про свою позицію також і сьогодні це очевидно, як ніколи. Бо інакше від цього болота, що нас оточило з усіх сторін ми ніколи не позбавимось.
09.06. 2017р Надія Таршин.
Вражаюче, чи не так друзі. І це працівник мерії, яка повинна стояти на захисті прав громадян нашого міста, захищати їх, оберігати, тим більше у такому поважному віці. Від старості ніхто не застрахований, це закономірний процес і те що ми вийшли на Майдан, а нині ведемо активну волонтерську і громадську діяльність ще раз підкреслює, що активну життєву позицію кожного з нас вік не визначає. Ми вийшли під мерію тому, що нас збурило нове призначення колишнього беркутівця керівником муніципальної поліції, а ще нас обурила неповага мера до громадських активістів, яких Він обзиває лайливими словами, тому і лозунг ми свій принесли «Базар фільтруй Філатов, тобі нас не здолати». Ми створили свою ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» зразу ж після Майдану і членами її являються майданівці, які з початком воєнних дій на Сході почали вести активну волонтерську і громадську діяльність, маємо нагороди від воїнів, багато подяк з передової. Ми не чекаємо манни небесної, а щодня своєю безоплатною працею, намагаємося міняти країну . Невеликі у нас пенсії, але навіть із цього мізеру ми на кожну поїздку на передову щось виділяємо. І печемо і квасимо і готуємо не тільки для своїх сімей, а і для наших хлопчиків там, бо розуміємо своїм материнським серце,як їм нелегко. Є у нас діти, онуки, чоловіки( чоловіки наші також патріоти і підтримують нашу діяльність)Троє наших синів учасники бойових дій, а син Ольги Бойко – Денис Гаврюшин загинув під Жданівкою у серпні 2014р, але ця мужня жінка продовжує справу сина. 9-травня ми не побоялися і вийшли до танку, де зібрався сепаратистський шабаш, а чому цьому шабашу дозволено було там відбутися, то у мене особисто велике запитання до влади.
А якими словами типу «хабалка» обізвала ця особа підприємця Людмилу Туховську – жінку мудру, розважливу і гідну, яка на мітингу розповідала про знущання влади з малого бізнесу, про те, як ця ж муніципальна поліція розганяла підприємців сльзогінним газом. Що це за слово таке, яке у нього значення і чи не характеризує воно, у якійсь мірі, саму вищезгадану працівницю мерії, для якої брудні, лайливі слова це звична форма спілкування. Як Ви гадаєте, друзі, чи має моральне право Ольга Дика(Ольга Ткачук) працювати у мерії нашого міста Дніпро. Ми відстояли Майдан і у цей надважкий час не кинули країну напризволяще, боремося з несправедливістю, хамством, неповагою до особистості і з цієї дороги ми уже не звернемо, але на сьогодні мене не полишає думка, а скільки їх таких з таким «широким світобаченням» і «все охватною любов*ю і піклуванням про своїх підданих» окопалося у Міській раді. А ще я вважаю, що іти на такі мітинги потрібно і заявляти про свою позицію також і сьогодні це очевидно, як ніколи. Бо інакше від цього болота, що нас оточило з усіх сторін ми ніколи не позбавимось.
09.06. 2017р Надія Таршин.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
