Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.11
19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.
І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.
І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,
2026.02.11
12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,
2026.02.11
11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.
То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.
То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
2026.02.11
10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму
2026.02.11
03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.
Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.
Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,
2026.02.11
02:24
На кухні маленькій сиділа зима,
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди
Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди
Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?
2026.02.10
21:20
Із Леоніда Сергєєва
Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.
Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.
2026.02.10
19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому
2026.02.10
18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде
2026.02.10
15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.
ІІ
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.
ІІ
2026.02.10
14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки
2026.02.10
10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.
Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.
Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г
2026.02.10
07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.
2026.02.09
21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч
2026.02.09
21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону
вранці ми не думали про те
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону
вранці ми не думали про те
2026.02.09
21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів.
У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково.
Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю.
Московському баранові Золотих воріт не бачити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
А ось і ми...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А ось і ми...
А ось і ми команда «старых и уродливих кашолок, которым в жизни не повезло», це так ідентифікувала нас Ольга Дика(Ольга Ткачук) – рупор нашої міської влади у м. Дніпро, яка вірно і віддано служить меру і в цьому зізнається на сторінках ФБ. Як на моє розуміння, то вірними і відданими своєму хазяїну можуть бути тільки собаки, а людина думаюча, здатна мислити і аналізувати події, про себе так ніколи не скаже. Після того мітингу біля Міськради уже пройшло більше тижня і я там серед жінок, мабуть, була найстаршою, тож і ці «перли», які народилися у голові працівниці, яка відповідає за інформаційну політику у Міськраді, у повній мірі відношу до себе в першу чергу.
Вражаюче, чи не так друзі. І це працівник мерії, яка повинна стояти на захисті прав громадян нашого міста, захищати їх, оберігати, тим більше у такому поважному віці. Від старості ніхто не застрахований, це закономірний процес і те що ми вийшли на Майдан, а нині ведемо активну волонтерську і громадську діяльність ще раз підкреслює, що активну життєву позицію кожного з нас вік не визначає. Ми вийшли під мерію тому, що нас збурило нове призначення колишнього беркутівця керівником муніципальної поліції, а ще нас обурила неповага мера до громадських активістів, яких Він обзиває лайливими словами, тому і лозунг ми свій принесли «Базар фільтруй Філатов, тобі нас не здолати». Ми створили свою ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» зразу ж після Майдану і членами її являються майданівці, які з початком воєнних дій на Сході почали вести активну волонтерську і громадську діяльність, маємо нагороди від воїнів, багато подяк з передової. Ми не чекаємо манни небесної, а щодня своєю безоплатною працею, намагаємося міняти країну . Невеликі у нас пенсії, але навіть із цього мізеру ми на кожну поїздку на передову щось виділяємо. І печемо і квасимо і готуємо не тільки для своїх сімей, а і для наших хлопчиків там, бо розуміємо своїм материнським серце,як їм нелегко. Є у нас діти, онуки, чоловіки( чоловіки наші також патріоти і підтримують нашу діяльність)Троє наших синів учасники бойових дій, а син Ольги Бойко – Денис Гаврюшин загинув під Жданівкою у серпні 2014р, але ця мужня жінка продовжує справу сина. 9-травня ми не побоялися і вийшли до танку, де зібрався сепаратистський шабаш, а чому цьому шабашу дозволено було там відбутися, то у мене особисто велике запитання до влади.
А якими словами типу «хабалка» обізвала ця особа підприємця Людмилу Туховську – жінку мудру, розважливу і гідну, яка на мітингу розповідала про знущання влади з малого бізнесу, про те, як ця ж муніципальна поліція розганяла підприємців сльзогінним газом. Що це за слово таке, яке у нього значення і чи не характеризує воно, у якійсь мірі, саму вищезгадану працівницю мерії, для якої брудні, лайливі слова це звична форма спілкування. Як Ви гадаєте, друзі, чи має моральне право Ольга Дика(Ольга Ткачук) працювати у мерії нашого міста Дніпро. Ми відстояли Майдан і у цей надважкий час не кинули країну напризволяще, боремося з несправедливістю, хамством, неповагою до особистості і з цієї дороги ми уже не звернемо, але на сьогодні мене не полишає думка, а скільки їх таких з таким «широким світобаченням» і «все охватною любов*ю і піклуванням про своїх підданих» окопалося у Міській раді. А ще я вважаю, що іти на такі мітинги потрібно і заявляти про свою позицію також і сьогодні це очевидно, як ніколи. Бо інакше від цього болота, що нас оточило з усіх сторін ми ніколи не позбавимось.
09.06. 2017р Надія Таршин.
Вражаюче, чи не так друзі. І це працівник мерії, яка повинна стояти на захисті прав громадян нашого міста, захищати їх, оберігати, тим більше у такому поважному віці. Від старості ніхто не застрахований, це закономірний процес і те що ми вийшли на Майдан, а нині ведемо активну волонтерську і громадську діяльність ще раз підкреслює, що активну життєву позицію кожного з нас вік не визначає. Ми вийшли під мерію тому, що нас збурило нове призначення колишнього беркутівця керівником муніципальної поліції, а ще нас обурила неповага мера до громадських активістів, яких Він обзиває лайливими словами, тому і лозунг ми свій принесли «Базар фільтруй Філатов, тобі нас не здолати». Ми створили свою ГО «Патріотичне об*єднання «Оріяна» зразу ж після Майдану і членами її являються майданівці, які з початком воєнних дій на Сході почали вести активну волонтерську і громадську діяльність, маємо нагороди від воїнів, багато подяк з передової. Ми не чекаємо манни небесної, а щодня своєю безоплатною працею, намагаємося міняти країну . Невеликі у нас пенсії, але навіть із цього мізеру ми на кожну поїздку на передову щось виділяємо. І печемо і квасимо і готуємо не тільки для своїх сімей, а і для наших хлопчиків там, бо розуміємо своїм материнським серце,як їм нелегко. Є у нас діти, онуки, чоловіки( чоловіки наші також патріоти і підтримують нашу діяльність)Троє наших синів учасники бойових дій, а син Ольги Бойко – Денис Гаврюшин загинув під Жданівкою у серпні 2014р, але ця мужня жінка продовжує справу сина. 9-травня ми не побоялися і вийшли до танку, де зібрався сепаратистський шабаш, а чому цьому шабашу дозволено було там відбутися, то у мене особисто велике запитання до влади.
А якими словами типу «хабалка» обізвала ця особа підприємця Людмилу Туховську – жінку мудру, розважливу і гідну, яка на мітингу розповідала про знущання влади з малого бізнесу, про те, як ця ж муніципальна поліція розганяла підприємців сльзогінним газом. Що це за слово таке, яке у нього значення і чи не характеризує воно, у якійсь мірі, саму вищезгадану працівницю мерії, для якої брудні, лайливі слова це звична форма спілкування. Як Ви гадаєте, друзі, чи має моральне право Ольга Дика(Ольга Ткачук) працювати у мерії нашого міста Дніпро. Ми відстояли Майдан і у цей надважкий час не кинули країну напризволяще, боремося з несправедливістю, хамством, неповагою до особистості і з цієї дороги ми уже не звернемо, але на сьогодні мене не полишає думка, а скільки їх таких з таким «широким світобаченням» і «все охватною любов*ю і піклуванням про своїх підданих» окопалося у Міській раді. А ще я вважаю, що іти на такі мітинги потрібно і заявляти про свою позицію також і сьогодні це очевидно, як ніколи. Бо інакше від цього болота, що нас оточило з усіх сторін ми ніколи не позбавимось.
09.06. 2017р Надія Таршин.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
