ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 7)
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
* * *
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
* 103 *
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
""Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 6)
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Жити має України…
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Вогням Волопаса…
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
* * *
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Матузок (1961) / Вірші

 ***

І знову дні, як чорні ріки,
де в очеретянім суцвітті
зозулі утинають віку
всім тим, хто марив довголіттям,

хто завчасу припас в кишені
дрібні – прикметою достатку…
Від спеки сонце навіжене
міцніше затягло краватку.

І спомини, як оси в осінь,
і спрагла голосами тиша…
Злітає, молиться, голосить
у чорнім смутку білим віршем
душа.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-07-07 15:22:39
Переглядів сторінки твору 2839
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.396 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.396 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.03 21:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2017-07-22 23:41:34 ]
Дуже мелодійно.
Але, як на мене, від спеки краватку розпускають :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-23 10:35:54 ]
Дякую. пані Ірино, що зайшли. Перед цим у вірші є рядки:від спеки сонце НАВІЖЕНЕ міцніше затягло краватку.Раз навіжене, то і дії його можуть бути неконтрольованими,неадекватними, а потім ці слова використала для того, щоб ще сильніше передати відчуття спеки, коли аж задихаєшся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-24 00:36:33 ]
В даному випадку дійсно відчуття передалися попри логіку. Емоційно Ви читача взяли)
Мені краватка невдала скоріше тим. що сонце наче на собі її затягує
"Злітає, молиться, голосить
у чорнім смутку білим віршем
душа" - сподобалось дуже
Вітаю, Любове, хай Вам тут добре буде!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-24 14:38:29 ]
Дякую Вам, пані Ларисо, за гостини і побажання. Сонце і справді на собі затягує краватку - уявляєте, яка це спека, яке божевілля, а ще - часто тривога ,коли помічаєш, що звичне перестає таким бути.Себто, в певній мірі руйнується те, чим жили багато років і навіть не уявляли, що ситуація може змінитися.Такий собі спекотний розпач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-07-23 11:54:54 ]
щодо краватки - справді сумнівно



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-23 21:43:06 ]
Я спеціально вибрала цей варіант - замість логічного, типу : ще дужче послабило краватку. Я думала, що так ще більше підсилиться зміст вірша : дні, як чорні ріки, а якщо навіть існує сонце, то воно не несе звичного світла чи тепла, а ніби в змові з усим, що оточує ЛГ,і затягуючи краватку, ставить героя в нестерпні умови, коли , здається, ніде немає порятунку від обставин, що склалися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-07-24 20:09:07 ]
Зозуля в очеретянім суцвітті - от що мене тривожить. Зозуля - пташка важка, на очерет не сідає взагалі. ТОчніше буде "Де в омели чіпкім суцвітті"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-07-24 22:44:15 ]
тоді вже варто пригадати, чи кує зозуля влітку під час спеки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Матузок (Л.П./Л.П.) [ 2017-08-12 13:08:38 ]
Дякую Вам, Олександре, за заувагу.Можливо, перероблю згодом текст.