Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.21
21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
2026.06.21
21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
2026.06.21
21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
2026.06.21
20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
2026.06.21
17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
2026.06.21
16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
2026.06.21
16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
2026.06.21
12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
2026.06.21
12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
2026.06.21
06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26
2026.06.20
17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,
таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,
таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,
2026.06.20
13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?
Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?
Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,
2026.06.20
12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.
2026.06.20
11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валерій Хмельницький /
Проза
/
ЛхжД
Дівчина з обкладинки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дівчина з обкладинки
- Перепрошую, біля вас не зайнято? - зверху вниз на мене запитально дивилась юна струнка красуня у вишуканому купальнику, що наче зійшла з обкладинки гламурного журналу. Краплі морської води вкривали ледь засмагле дівоче тіло.
Здавалось, різнобарвні веселки проблискували у кожній з них.
Вона настільки зненацька з'явилась з густої юрби відпочивальників, що я не встиг помітити, звідки і коли саме. Ганьба мені!
Мій промах не вибачає навіть те, що сьогодні на пляжі з самого ранку аншлаг: сонце нарешті виглянуло з-за хмар після двох довгих тижнів штормової негоди.
- Ні, звісно, прошу, влаштовуйтесь, - відповів я розгублено, трохи піднявшись і спершись на лікті.
- Дякую! - усміхнулась дівчина, - потримайте це місце для мене, будь ласка, поки я швиденько збігаю за одягом, - і знову зникла в юрбі. Я провів її поглядом, затримавши його на довгих ногах та звабливих округлостях сідниць незнайомки.
За мить, повернувшись із пляжною сумкою в одній руці і ледь вологим рушником в іншій, білявка постелила останній і зручно вмостилась горілиць поруч мене на двомісному лежаку. Заплющила очі і підставила красиве обличчя та ідеально збудоване тіло гарячому сонцю.
Я тихенько повернувся на бік, спираючись на лікоть, підклав зігнуту долоню під підборіддя і заходився вивчати чудовий екземпляр людської породи, що так несподівано з'явився поряд. Правильний класичний профіль, ледь припухлі губи, які враз нестерпно захотілось поцілувати, гарна зачіска, зроблена, певно, призером, а то й переможцем міжнародних конкурсів перукарського мистецтва. Отримавши вдосталь насолоди від споглядання рис прекрасного обличчя, пройшовся поглядом по звабливих опуклостях невеликих грудей з гострими сосками, наполовину прикритих дорогою матерією і, зачарований лініями тонкої дівочої талії, прикипів поглядом до низу купальника, точніше, до тоненької прогалини між його верхнім краєм і впадиною животика.
Несподівано для мене красуня розплющила очі і, впіймавши мій погляд, який я не встиг відвести, лукаво усміхнулась.
- Ну що, детальне вивчення моїх анатомічних особливостей закінчено? - весело запитала вона.
- Теоретично - так, але не завадило б трохи і практики, - заскочений зненацька, пожартував я у відповідь і зашарівся.
- Овва, які ми прудкі! - засміялась незнайомка, - І коли плануються практичні заняття?
- Чим швидше, тим краще, - ледь-ледь підняв я градус жарту, уважно слідкуючи за виразом обличчя дівчини - чого доброго, образившись, вона може зникнути швидше, аніж з'явилась, а мені б цього так не хотілось!
- Ну і чого ми чекаємо? - з готовністю підтримала білявочка мій жарт, в той час як її очі на мить запломеніли неймовірною звабою.
- А й справді... Гаття, в-йо, бо дощ, коні мокнуть! - перейшов я на сільську тематику і вдав, що піднімаюсь з лежака.
- Невже знову дощ? - весело засміялось дівча, широко розплющивши блакитні очі, і лукаво запитало, - До речі, а ми знайомі?..
- My name is Валерій! - чинно представився я, простягаючи їй широку долоню.
- Very nice, мy name is Марина! - підтримала мою нову гру послідовниця культу Венери, вклавши свою ніжну долоньку у мою правицю.
- Навзаєм! - радісно усміхаючись, відповів я і запропонував, - То що, йдемо?..
Помітивши її легеньке, наче хвилі під морським бризом, вагання, додав аргументації, наполегливо дивлячись в очі супутниці:
- Поки будемо роздумувати, не помітимо, як сонце зайде за небосхил, день скінчиться, непомітно промайне ніч, а там і до кінця відпустки рукою подати - і ось тоді ми гірко пожалкуємо за втраченими можливостями, але буде вже надто пізно...
- Ну добре, добре, умовив! - перейшовши на "ти", несподівано легко пристала на мою пропозицію звабливиця, і сміливо продовжила, - До кого - до тебе чи до мене?..
- До мене! - ошелешений її несподіваною згодою, на автоматі відповів я.
- А чому саме до тебе?.. - грайливо допитувалась Марина, тішачись з мого розгубленого і щасливого вигляду.
- Ну, - задумався я, - хоча б тому, що в мене неймовірний краєвид із вікна дванадцятого поверху - видно і гори, і море, деколи і круїзні лайнери або військові кораблі на горизонті.
- А, ну це все міняє, - грайливий настрій зник із її обличчя і вона пильно глянула мені в очі, перевіряючи, чи правильно зрозуміла натяк. Я відповів довгим ствердним поглядом.
Моя нова знайома, стараючись нічим не видати свого хвилювання, непомітно озирнулась навкруги і піднялась з лежака, залишивши рушника на ньому. Взявшись за руки, наче закохана парочка, ми, не вдягаючись, швидко покинули пляж.
16.07.17
Здавалось, різнобарвні веселки проблискували у кожній з них.
Вона настільки зненацька з'явилась з густої юрби відпочивальників, що я не встиг помітити, звідки і коли саме. Ганьба мені!
Мій промах не вибачає навіть те, що сьогодні на пляжі з самого ранку аншлаг: сонце нарешті виглянуло з-за хмар після двох довгих тижнів штормової негоди.
- Ні, звісно, прошу, влаштовуйтесь, - відповів я розгублено, трохи піднявшись і спершись на лікті.
- Дякую! - усміхнулась дівчина, - потримайте це місце для мене, будь ласка, поки я швиденько збігаю за одягом, - і знову зникла в юрбі. Я провів її поглядом, затримавши його на довгих ногах та звабливих округлостях сідниць незнайомки.
За мить, повернувшись із пляжною сумкою в одній руці і ледь вологим рушником в іншій, білявка постелила останній і зручно вмостилась горілиць поруч мене на двомісному лежаку. Заплющила очі і підставила красиве обличчя та ідеально збудоване тіло гарячому сонцю.
Я тихенько повернувся на бік, спираючись на лікоть, підклав зігнуту долоню під підборіддя і заходився вивчати чудовий екземпляр людської породи, що так несподівано з'явився поряд. Правильний класичний профіль, ледь припухлі губи, які враз нестерпно захотілось поцілувати, гарна зачіска, зроблена, певно, призером, а то й переможцем міжнародних конкурсів перукарського мистецтва. Отримавши вдосталь насолоди від споглядання рис прекрасного обличчя, пройшовся поглядом по звабливих опуклостях невеликих грудей з гострими сосками, наполовину прикритих дорогою матерією і, зачарований лініями тонкої дівочої талії, прикипів поглядом до низу купальника, точніше, до тоненької прогалини між його верхнім краєм і впадиною животика.
Несподівано для мене красуня розплющила очі і, впіймавши мій погляд, який я не встиг відвести, лукаво усміхнулась.
- Ну що, детальне вивчення моїх анатомічних особливостей закінчено? - весело запитала вона.
- Теоретично - так, але не завадило б трохи і практики, - заскочений зненацька, пожартував я у відповідь і зашарівся.
- Овва, які ми прудкі! - засміялась незнайомка, - І коли плануються практичні заняття?
- Чим швидше, тим краще, - ледь-ледь підняв я градус жарту, уважно слідкуючи за виразом обличчя дівчини - чого доброго, образившись, вона може зникнути швидше, аніж з'явилась, а мені б цього так не хотілось!
- Ну і чого ми чекаємо? - з готовністю підтримала білявочка мій жарт, в той час як її очі на мить запломеніли неймовірною звабою.
- А й справді... Гаття, в-йо, бо дощ, коні мокнуть! - перейшов я на сільську тематику і вдав, що піднімаюсь з лежака.
- Невже знову дощ? - весело засміялось дівча, широко розплющивши блакитні очі, і лукаво запитало, - До речі, а ми знайомі?..
- My name is Валерій! - чинно представився я, простягаючи їй широку долоню.
- Very nice, мy name is Марина! - підтримала мою нову гру послідовниця культу Венери, вклавши свою ніжну долоньку у мою правицю.
- Навзаєм! - радісно усміхаючись, відповів я і запропонував, - То що, йдемо?..
Помітивши її легеньке, наче хвилі під морським бризом, вагання, додав аргументації, наполегливо дивлячись в очі супутниці:
- Поки будемо роздумувати, не помітимо, як сонце зайде за небосхил, день скінчиться, непомітно промайне ніч, а там і до кінця відпустки рукою подати - і ось тоді ми гірко пожалкуємо за втраченими можливостями, але буде вже надто пізно...
- Ну добре, добре, умовив! - перейшовши на "ти", несподівано легко пристала на мою пропозицію звабливиця, і сміливо продовжила, - До кого - до тебе чи до мене?..
- До мене! - ошелешений її несподіваною згодою, на автоматі відповів я.
- А чому саме до тебе?.. - грайливо допитувалась Марина, тішачись з мого розгубленого і щасливого вигляду.
- Ну, - задумався я, - хоча б тому, що в мене неймовірний краєвид із вікна дванадцятого поверху - видно і гори, і море, деколи і круїзні лайнери або військові кораблі на горизонті.
- А, ну це все міняє, - грайливий настрій зник із її обличчя і вона пильно глянула мені в очі, перевіряючи, чи правильно зрозуміла натяк. Я відповів довгим ствердним поглядом.
Моя нова знайома, стараючись нічим не видати свого хвилювання, непомітно озирнулась навкруги і піднялась з лежака, залишивши рушника на ньому. Взявшись за руки, наче закохана парочка, ми, не вдягаючись, швидко покинули пляж.
16.07.17
Примітки:
- My name is... (англ.) - Мене звати...
- Very nice, мy name is... (англ.) - Дуже приємно, мене звати...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Про розділові знаки (поетична пародія)"
• Перейти на сторінку •
"Перебірлива принцеса (поетична пародія)"
• Перейти на сторінку •
"Перебірлива принцеса (поетична пародія)"
Про публікацію
